Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглядав у порядку спрощеного позовного провадження справу № 758/2641/17 за позовом особи до Комунального підприємства (КП) «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради про поновлення особи на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Обставини справи.
31 жовтня 2005 року чоловік був прийнятий на посаду водія тролейбуса КП «Київпастранс», а 3 лютого 2017 року його було звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин.
А саме, наказом тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» від 6 лютого 2017 року № 21 змінено дату його звільнення з 3 лютого 2017 року на 6 лютого 2017 року.
Чоловік вважає, що його звільнення є необґрунтованим, оскільки в період з 14 листопада 2016 року до 23 листопада 2016 року він перебував на амбулаторному лікуванні у зв’язку із захворюванням на гостре респіраторне захворювання (бронхіт).
Рішення по справі.
Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено частково:
визнано незаконними та скасовано накази відповідача про зміну дати звільнення та про звільнення з посади водія тролейбуса;
позивача поновлено на посаді;
стягнуто з КП «Київпастранс» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке. Чоловік звертався до лікарні у зв’язку з хворобою і йому було видано листок непрацездатності. За результатами перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності складено довідку про необґрунтованість лікарняного листа. На підставі цієї довідки виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано пропозиції повернути кошти за необґрунтовано виданий лікарняний лист.
Проте листок непрацездатності не повернуто до лікарні для належного оформлення. Ані відповідач, ані Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з претензіями щодо його незаконності не зверталися. Чоловік отримав від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності допомогу з тимчасової непрацездатності, яка не витребувана у позивача як безпідставно отримана, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач перебував на лікарняному й у роботодавця були відсутні підстави для звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин:
Тож Верховний Суд дійшов висновку, що неналежне оформлення листка тимчасової непрацездатності саме собою не може свідчити про неповажність причин відсутності працівника на роботі та не є підставою для його подальшого звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (ср. ).
