Комунікаційна стратегія: забаганка чи необхідність?

Часто доводиться чути, що в багатьох громадах, органах місцевого самоврядування не варто і згадувати про комунікаційників. Адже це останнє, на що буде витрачати свій фонд оплати праці орган місцевого самоврядування, або ще куди гірше — витрачати кошти на оплату залучених зовні комунікаційників. Водночас, якщо розібратися, то без належної комунікації в громаді ніяк не обійтися, особливо якщо враховувати кількість та різноманітність цільових груп, з якими необхідно співпрацювати, налагоджувати контакт, підтримувати дружні стосунки, передавати інформацію, отримувати зворотний зв’язок. Більшість громад кладуть на поличку таке завдання, як вибудовування здорових та постійних стосунків у громаді між всіма цільовими групами. Більш того, дехто навіть не замислювався, скільки користі можна отримати, якщо мати поряд із собою партнерів, а не постійно невдоволених чимось мешканців, представників громадських організацій тощо. І для такого партнерства багато не треба: лише забажати комунікувати, а інструменти вже є — це Комунікаційна стратегія громади. До речі, нижче наведено як приклад таку стратегію однієї з громад у Донецькій області.