1 Закон № 280/97-ВР.
2 zakononline.com.ua/court-decisions/show/89191876
Зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
— визнати неповноважною двадцять третю сесію сільської ради сьомого скликання Долинського району Івано-Франківської області (далі — сільська рада) від 13 грудня 2018 року;
— визнати протиправним і скасувати рішення сільської ради від 13 грудня 2018 року № 772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету Оболонської сільської ради».
Позовні вимоги мотивовані тим, що з витягу з протоколу засідання двадцять третьої сесії сільської ради сьомого скликання позивачеві стало відомо про те, що з усього складу депутатського корпусу ради присутніх на вказаній сесії було 7 депутатів і 7 депутатів відсутніх. Двадцять третю сесію відкрив і вів сільський голова ОСОБА_23, на сесії обговорено та вирішено низку питань, у тому числі щодо виключення з членів виконавчого комітету: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та включення до складу виконавчого комітету: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Позивач уважає, що двадцять третю сесію сільської ради сьомого скликання 13 грудня 2018 року проведено за відсутності необхідного кворуму депутатів, а тому рішення сільської ради від 13 грудня 2018 року №772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради» прийняте неповноважною сесією, у порушення норм Закону № 280/97-ВР.
Історія справи
3 грудня 2018 року було відкрито та проведено двадцять третю сесію сьомого скликання сільської ради, всього обрано 14 депутатів, присутні — 7 депутатів, відсутні — 7 депутатів.
На сесії сільської ради були присутні: секретар виконавчого комітету ОСОБА_24, головний бухгалтер ОСОБА_25, спеціаліст по землевпорядкуванню ОСОБА_7.
Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 280/97-ВР участь на пленарному засіданні сесії сільської ради та участь у голосуванні брав сільський голова ОСОБА_23, який довів до відома депутатів сільської ради прохання про заміну членів виконавчого комітету у зв’язку з пропусками та зриванням засідань виконавчого комітету без причин, що створює проблеми з виготовленням правовстановлюючих документів жителям с. Оболоня, а саме виключити з членів виконавчого комітету: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і включити до складу виконавчого комітету: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Рішення сесії сільської ради № 772-23/2018 прийнято одноголосно. За результатами голосування: «за» — 7; «проти» — 0; «утрималося» — 0, дорадчий голос сільського голови — «за».
Вказане підтверджено бланком поіменного голосування депутатів: 7 — «за»: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; 7 депутатів — відсутні: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22; дорадчий голос сільського голови — «за».
Рішенням від 13 грудня 2018 року № 772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради» сьоме скликання сільської ради (двадцять третьої сесії) вирішило у зв’язку з пропусками засідань виконавчого комітету без поважних причин виключити з членів виконавчого комітету: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та включити до складу виконавчого комітету: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року позов задоволено. Визнано неповноважною двадцять третю сесію сільської ради сьомого скликання.
Скасовано рішення двадцять третьої сесії сільської ради сьомого скликання від 13 грудня 2018 року №772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради». Стягнуто із сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу сільської ради залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року — без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення двадцять третьої сесії сільської ради сьомого скликання від 13 грудня 2018 року № 772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради» прийняте неповноважною сесією сільської ради і відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення та факт прийняття його відповідно до норм Закону № 280/97-ВР.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, сільська рада подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга була мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки сільська рада діяла законно та в межах своїх повноважень. У касаційній скарзі було вказано про те, що ініціатором скликання сесій та визначення кворуму є сільський голова, а тому його голос враховується не тільки при голосуванні на сесії, а й під час відкриття сесії при встановленні результатів голосування щодо наявності кворуму. Також скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення не впливає на суб’єктивні права та обов’язки позивача.
Позиція Верховного Суду
У справі Суд дійшов висновку, що завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб’єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачений в цій статті спосіб.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон № 280/97-ВР (ср. ).
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Приписами частини дванадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР закріплено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Відповідно до частин першої та п’ятої статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі — місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради встановлює Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV.
Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Верховний Суд наголошує на тому, що аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що при встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Проте потрібно розділяти суть урахування голосу сільського, селищного, міського голови під час голосування в пленарному засіданні та кворум пленарного засідання, де до загального складу відповідної сільської, селищної, міської ради голова не входить.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, загальний склад депутатів сільської ради становить 14 депутатів, а тому в силу приписів частини дванадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь не менше 8 депутатів.
Як убачається з протоколу засідання двадцять третьої сесії сільської ради сьомого скликання, з усього складу депутатського корпусу ради присутніх на вказаній сесії було лише 7 депутатів, а тому Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що двадцять третя сесія сільської ради сьомого скликання, яку проведено 13 грудня 2018 року, є неповноважною.
Також Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не погодилися із твердженнями відповідача про те, що при визначенні кворуму, необхідного для проведення сесії, необхідно враховувати особу сільського голови, який у спірному випадку брав участь у роботі сесії, оскільки відповідно до приписів частини другої статті 59 Закону № 280/97-ВР при встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається сільський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, проте він не враховується до загального складу відповідної сільської ради для визначення кворуму для пленарного засідання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі № 363/406/15-а і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
За таких обставин Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що рішення сільської ради від 13 грудня 2018 року № 772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради» прийняте неповноважною сесією сільської ради.
Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є законним та обґрунтованим і наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи його не спростовують, як і встановлених судами обставин справи.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що рішення сільської ради від 13 грудня 2018 року № 772-23/2018 «Про заміну членів виконавчого комітету сільської ради» не впливає на суб’єктивні права та обов’язки позивача є необґрунтованими, оскільки цим рішенням, серед іншого, виключено ОСОБА_1 із членів виконавчого комітету сільської ради і він має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що цим рішенням суб’єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтереси.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.
З урахуванням викладеного Суд постановив:
— касаційну скаргу сільської ради Долинського району Івано-Франківської області залишити без задоволення;
— рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в справі № 300/906/19 залишити без змін.
