На мою особисту думку, жодної, яку б можна було реалізувати на практиці!
Нагадаю, ст. 74 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон про місцеве самоврядування) визначає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед:
— територіальною громадою;
— державою;
— юридичними і фізичними особами.
Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Наприклад, якщо ми говоримо про відповідальність перед територіальною громадою, то ст. 75 Закону про місцеве самоврядування визначено, що територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо ВОНИ ПОРУШУЮТЬ Конституцію або ЗАКОНИ України, обмежують права і свободи громадян, НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗДІЙСНЕННЯ НАДАНИХ ЇМ ЗАКОНОМ ПОВНОВАЖЕНЬ.
При цьому ч. 3 ст. 75 наведеного законодавчого акта уточнено, що порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
Ми пам’ятаємо, що відповідно до п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.07.2021 № 1638-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» (далі — Закон № 1638) саме сільські, селищні, міські ради мали у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (набрав чинності 01.08.2021) ЗАБЕЗПЕЧИТИ відповідно до ст. 541 Закону про місцеве самоврядування утворення старостинських округів.
Отже, на перший погляд, претензії щодо порушення ЗАКОНУ України та НЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ НАДАНИХ ЇМ ЗАКОНОМ ПОВНОВАЖЕНЬ насамперед мали би ставитися до представницького органу — місцевої ради. До речі, саме Законом № 1638 до виключних повноважень ради було віднесено таке повноваження, як утворення старостинських округів (ч. 1 ст. 26 Закону про місцеве самоврядування було доповнено відповідним п. 61).
Якщо говорити про відповідальність саме місцевої ради, то можна було би щонайменше ініціювати ДОСТРОКОВЕ припинення її повноважень, але практично це майже неможливо зробити.
Так, ст. 78 Закону про місцеве самоврядування передбачено, що повноваження ради може бути достроково припинені у випадках:
1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом (ця підстава нам не підходить, бо проблема полягає в тому, що рішення про утворення старостинських округів узагалі НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ — прим. ред.);
2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або РАДА НЕ ВИРІШУЄ ПИТАНЬ, ВІДНЕСЕНИХ ДО ЇЇ ВІДАННЯ (підійшла би ця підстава, але є певні нюанси, про які читайте далі — прим. ред.);
3) передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».
Далі в частині другій наведеної статті деталізовано, що повноваження ради за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за РІШЕННЯМ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень ради визначається законом про місцеві референдуми ( а він у нас відсутній— прим. ред.).
Також ч. 4 ст. 78 Закону про місцеве самоврядування передбачається, що за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, рішення суду про визнання актів ради незаконними, ВИСНОВКІВ ВІДПОВІДНОГО КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради ( сумнівно, що, наприклад, з означеного читачем питання можна буде отримати щонайменше висновок відповідного Комітету Верховної Ради України— прим. ред.).
Звісно, можна застосувати креатив та спробувати голову притягнути до відповідальності (підстави, правові норми та суб’єкт, який спробує ініціювати це питання, можуть бути різними).
Наприклад, якщо ставити питання про вчинене порушення головою, то можна говорити про те, що голова відповідно до ст. 42 Закону про місцеве самоврядування має:
— забезпечувати додержання Конституції та законів України;
— організовувати в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради;
— скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради.
Водночас голова може вносити пропозиції щодо питань на розгляд ради.
Отже, якщо все зазначене вище не здійснюється, можна щонайменше говорити про бездіяльність голови.
Нагадаю, Законом про місцеве самоврядування визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
І ось тут можна було би розглянути два варіанти застосування до голови видів відповідальності:
— шляхом звернення до суду щонайменше у порядку Кодексу адміністративного судочинства (але треба довести, які саме права було порушено, і тут існує обмежене коло суб’єктів, які можуть звернутися до суду за захистом своїх прав);
— шляхом застосування такого заходу, як дострокове припинення повноважень голови (але тут також все складно і майже нереально).
