Теми статей
Обрати теми

Розкрити бенефіціарів. Місія здійсненна

Мацокін Андрій, головний редактор всеукраїнського видання «Держслужбовець» і спецвипуску «Юридичні практики»
Наближається до завершення строк подання інформації про кінцевих бенефіціарів бізнесу. Він визначений Законом про фінмоніторинг (Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361)1. А саме — п. 4 перехідних положень цього Закону. Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності. Однак лише в березні 2021 року урядовці чітко сформулювали нові вимоги, і на подання інформації відвели лише три місяці — з 11 липня по 10 жовтня 2021 року (включно).

1 Закон № 361.

Підстава

Ще 6 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон № 361, згідно з яким для всіх юридичних осіб було встановлено вимогу про внесення до ЄДР ЮО, ФОП та ГФ (ЄДР) інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) підприємства. Уже на момент прийняття зазначеного Закону були передбачені штрафи за неподання або несвоєчасне подання інформації.

Але оскільки цілого року для прийняття форми та змісту структури власності не вистачило, то лише на початку 2021 року, а саме 20 січня, КМУ прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» № 34, деталізувавши процедуру здійснення контролю.

Прийняття зазначеної постанови спонукало Мінфін до наказу від 19.03.2021 № 1632, яким він затвердив Положення про форму та зміст структури власності. Зазначений наказ був опублікований в газеті «Урядовий кур’єр» від 11.06.2021, тому набув чинності з 11.07.2021.

2 Наказ № 163.

Тож тепер юрособи зобов’язані розкрити інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника. І цей обов’язок стосується як суб’єктів первинного фінмоніторингу, так і пересічних юросіб. Інформацію про кінцевих бенефіціарних власників підприємства вже подавали, але до 11 жовтня 2021 року її потрібно оновити відповідно до затверджених форм.

За неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи передбачено штраф у розмірі від 17000 до 51000 грн (від 1000 до 3000 НМДГ).

Хто і про кого подає інформацію

Бенефіціаром є саме фізична особа, але визначення бенефіціара не є тотожним визначенню власника. У квітні 2020 року Законом № 361 термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» був уточнений вже як «кінцевий бенефіціарний власник».

Кінцевий бенефіціарний власник — будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Для фізосіб кінцевий бенефіціарний власник — це фізособа, що здійснює вирішальний вплив (контроль) на фізособу, від імені якої проводять фіноперацію або діяльність особи, яка:

— звертається до суб’єктів первинного фінмоніторингу за послугами;

— користується послугами суб’єктів первинного фінмоніторингу;

— є стороною договору з товарною чи іншою біржою, що проводить фіноперації з товарами, установою накопичувального пенсійного забезпечення, управителем фондів фінансування будівництва (фондів операцій з нерухомістю), профучасником фондового ринку (крім банків), у т. ч. Центральним депозитарієм цінних паперів;

— є гравцем у лотерею чи азартну гру (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи — це будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на їх діяльність, у т. ч. через контроль чи володіння.

Вирішальний вплив — це коли фізособа володіє часткою у статутному (складеному) капіталі або праві голосу юрособи у розмірі не менше ніж 25 %. Вирішальний вплив може бути прямим або непрямим.

Головна ознака непрямого — вплив через пов’язаних фізичних або юридичних осіб, трасти, інші подібні правові утворення або незалежно від формального володіння. Вирішальний вплив бенефіціари здійснюють шляхом реалізації:

права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Тож якщо у складі засновників є юридична особа, то за критерієм «кінцевості» потрібно йти далі ланцюгом володіння, доки не дійдемо саме до конкретної фізичної особи.

Бенефіціаром не може бути особа, яка формально має право на 25 % чи більше статутного капіталу або прав голосу в юрособі, але є:

— номінальним власником (тобто від свого імені управляє корпоративними правами бенефіціара в його інтересах);

— номінальним утримувачем;

— посередником щодо такого права.

Тобто КБВ може бути фізична особа, яка і не володіє часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного (складеного) капіталу компанії, але яка має можливість, зокрема, здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону № 361.

Наприклад: розпоряджатися активами; отримувати дивіденди; здійснювати вирішальний вплив на формування складу та/або результати голосування органів управління, на вчинення правочинів, що визначають основні умови господарської діяльності юридичної особи.

Таким чином, визначення наявності непрямого вирішального впливу в кожному конкретному випадку має здійснюватися з урахуванням особливостей створення та діяльності юридичної особи, її структури власності, взаємовідносин співвласників тощо.

Визначення КБВ є специфічним для кожної юридичної особи та залежить від конкретної ситуації, особливостей механізмів володіння і контролю в окремих правових системах та відповідних фактичних обставин.

Отже, до Єдиного державного реєстру вноситься така інформація про кінцевих бенефіціарів:

— перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), якщо засновник — фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник — юридична особа;

— інформація про кінцевого вигодонабувача юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціара її засновника, якщо засновник — юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

— інформація про структуру власності засновників — юридичних осіб (крім політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій), яка дає можливість встановити фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Раніше (до прийняття Закону № 361), у випадку якщо засновниками юридичної особи були виключно фізичні особи, інформація про кінцевих бенефіціарних власників у їх особі не надавалась державному реєстратору (для уникнення дублювання). Після прийняття Закону № 361 відповідна норма була вилучена із Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, і тому тепер майже всіма юридичними особами (за певними винятками) подається інформація про кінцевих бенефіціарних власників.

Про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи в заяві зазначається така інформація (п. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 755):

— прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

— дата народження;

— країна громадянства;

— серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;

— місце проживання;

— реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

— повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником;

— характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника (якщо засновник — юридична особа), до заяви вноситься обґрунтована причина його відсутності.

До прийняття Закону № 361 інформація про кінцевих бенефіціарних власників не подавалася всіма громадськими організаціями. Після прийняття Закону № 361 відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 від цього обов’язку звільнені лише такі формування, як:

— політичні партії, їх структурні утворення,

— профспілки і їх об’єднання та організації,

— творчі спілки і їх місцеві осередки,

— організації роботодавців та їх об’єднання,

— адвокатські об’єднання,

— релігійні організації,

— торгово-промислові палати,

— об’єднання співвласників багатоквартирних будинків,

— державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації, державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Таким чином, за винятками, наведеними в списку вище, із прийняттям Закону № 361 інформація про кінцевих бенефіціарних власників подається всіма громадськими організаціями, громадськими спілками, благодійними організаціями, благодійними товариствами, благодійними установами та благодійними фондами. Громадські об’єднання також зобов’язані зберігати та регулярно оновлювати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) і надавати її державному реєстратору відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 23 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI.

Структура власності

Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов’язковому порядку надаватись державному реєстратору.

Структура власності — документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх КБВ, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність КБВ (п. 58 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Форма та зміст структури власності встановлюються Міністерством фінансів України, як уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади (ч. 24 ст. 17 Закону № 755). Наказ № 163 затверджує форму та зміст структури власності. Саме цього документа бракувало, щоб запустити повноцінну процедуру масового оновлення інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

11.07.2021 наказ № 163 набрав чинності, саме з цієї дати почався відлік часу, протягом якого юридичні особи мають надати оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності.

Подати держреєстратору інформацію про КБВ і структуру власності мають всі юридичні особи, щодо яких у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) мають бути відомості про кінцевого бенефіціарного власника і які зареєстровані до дати, коли набере чинності наказ № 163. Зробити це потрібно протягом трьох місяців із дня, коли став чинним нормативно-правовий акт, яким посадові особи затвердять форму та зміст структури власності (п. 4 розд. Х Закону № 361).

На сайті Міністерства фінансів України в розділі «Фінансовий моніторинг» розміщені 15 зразків складання схематичного зображення структури власності, які необхідно використовувати юридичним особам при підготовці своєї структури власності.

Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами.

У структурі власності потрібно зазначити:

1

розмір участі кожного з власників;

2

осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

3

опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи

У разі якщо відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко не відслідковуються за даними ЄДР, до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.

Коли потрібно подавати інформацію

Після прийняття Закону № 361 передбачено такі випадки та строки подання державному реєстратору інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника:

1. Внесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника у зв’язку з прийняттям Закону № 361.

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників повинна бути розкрита не тільки тими компаніями, які створені після прийняття Закону № 361, але також і компаніями, які були зареєстровані до прийняття Закону № 361.

Внесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (власників) для юридичних осіб, зареєстрованих до 28.04.2020, має відбутись протягом 3 місяців з дня набрання чинності наказом № 163, а саме в період з 11 липня 2021 року по 11 жовтня 2021 року.

Міністерство юстиції України листом від 13.01.2021 № 245/8.4.4/32-21 стосовно першого розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника надало роз’яснення, що відомості про кінцевого бенефіціарного власника можливо було вносити до ЄДР до моменту набрання чинності наказом № 163. Проте після затвердження форми та змісту структури власності наказом № 163 все одно протягом трьох місяців необхідно надати державному реєстратору пакет документів, які містять відомості про кінцевого бенефіціарного власника.

2. У момент вчинення реєстраційної дії.

У момент вчинення певних реєстраційних дій: державної реєстрації юридичної особи або внесення змін до відомостей про юридичну особу, у тому числі до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а також при здійсненні інших реєстраційних дій відповідно до ст. 17 та 22 Закону № 755 (ср. ).

Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника (власників) юридичної особи відсутні, юридичні особи все одно зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

3. Щорічне підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

Відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності для всіх юридичних осіб щорічно підтверджуються протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи (ст. 171 Закону № 755). Таку процедуру належить виконувати, навіть коли інформація про кінцевих бенефіціарних власників не зазнала змін.

Міністерство юстиції України тим же листом від 13.01.2021 № 245/8.4.4/32-21 стосовно щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника зазначає:

оскільки у 2020 році нормативно-правовий акт з затвердженою формою і змістом структури власності не був прийнятий, то подання вперше відомостей про кінцевого бенефіціарного власника за Законом № 361 очікується у 2021 році. Оскільки йдеться про щорічне підтвердження, то виходячи з цього принципу наступне щорічне підтвердження необхідно буде здійснити протягом 2022 року.

Таким чином, відомості про кінцевого бенефіціарного власника для наступного щорічного підтвердження необхідно буде здійснити протягом 2022 року.

4. Підтримання інформації в актуальному стані.

Відповідно до ч. 21 ст. 17 Закону № 755 інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності повинні підтримуватись юридичними особами в актуальному стані. Тож якщо зміни в структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника (власників) юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

5. У разі виявлення неповноти або неточностей.

У разі виявлення неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структурі власності заявник повинен повторно направити державному реєстратору відкориговані відомості про кінцевих бенефіціарних власників не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення в порядку, передбаченому законом (ч. 23 ст. 17 Закону № 755).

Наслідки неподання інформації

Нова редакція Закону № 755 покладає на керівника юридичної особи повну відповідальність за підтримання в актуальному стані інформації про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності юридичної особи. Саме керівник юридичної особи (або особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи) підпадає під адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (або про причини його відсутності).

Для посилення контролю в 2021 році Кабінет Міністрів України постановою від 20.01.2021 № 34, про яку ми вже згадували, вніс зміни до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

З урахуванням змін Міністерству юстиції надано повноваження накладати штрафи за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та інших правових утворень.

Відповідно до пункту п. 51 цього Порядку у разі виявлення під час здійснення контролю за діяльністю у сфері держреєстрації фактів неподання юридичною особою визначеної Законом № 755 інформації про свого кінцевого бенефіціарного власника Міністерство юстиції рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу) щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Міністерства юстиції для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 6 ст. 16611 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, що неподання юридичною особою визначеної Законом № 755 інформації про кінцевого бенефіціарного власника передбачає накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі (17 тис. грн) до трьох тисяч (51 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 16611 КУпАП).

Крім адміністративної відповідальності, у певних випадках настає кримінальна відповідальність. Кримінальним кодексом України встановлено, що за внесення до документів, які відповідно до Закону № 755 подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, накладається штраф від п’яти тисяч (85 тис. грн) до восьми тисяч (136 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або такі діяння можуть «закінчитися» арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років (абз. 2 ч. 1 ст. 2051 ККУ).

Такі самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, караються штрафом від восьми тисяч (136 тис. грн) до десяти тисяч (170 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (абз. 2 ч. 2 ст. 2051 ККУ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі