Безоплатне надання земельної ділянки у власність житлово-будівельному кооперативу.
Постановою КГС ВС від 02.03.2021 у справі № 911/261/20 за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Обухова визначено, що статтею 41 Земельного кодексу України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за наявності таких умов:
— така особа створена як житлово-будівельний кооператив;
— його члени-громадяни потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в даному населеному пункті.
За змістом частини 1 статті 41 ЗКУ місцевій раді надано право передати земельну ділянку безоплатно у власність саме житлово-будівельним кооперативам, які створені відповідно до статей 133, 134, 137 ЖК УРСР, Примірного статуту ЖБК, а не будь-яким, у тому числі обслуговуючим, кооперативам.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/95573478.
Суб’єкти сплати земельного податку за ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія.
Постановою КГС ВС від 02.03.2021 у справі № 910/554/20 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду визначено, що за відсутності зареєстрованих речових прав на право власності або постійного землекористування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у співвласників багатоквартирного будинку не виникає обов’язку зі сплати земельного податку.
До моменту набуття співвласниками багатоквартирних будинків права власності чи права користування спірними земельними ділянками у встановленому законом порядку платником земельного податку є особа, на яку документально оформлено право власності чи право користування земельною ділянкою.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/95305225.
«Земельний податок» та «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Постановою КГС ВС від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20 за позовом Харківської міської ради до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» визначено, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності – орендної плати за такі земельні ділянки.
Особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання норм ПК України.
Від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу не може перейти право оренди земельної ділянки, яке вже припинилося у попереднього землекористувача станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці.
У спорі про стягнення з відповідача як фактичного користувача земельної ділянки комунальної власності, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику земельної ділянки за користування нею, належним позивачем є місцева рада, яка є власником земельної ділянки та має право отримувати плату за її використання. Відповідач у цьому випадку зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/96628660.
Щодо тимчасової заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Постановою КГС ВС від 20.05.2021 у справі № 908/1550/19 за скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на дії приватного виконавця визначено, що встановлена законодавством тимчасова заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.
Заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян — власників земельних ділянок із видом цільового призначенням для ведення фермерського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/97242697.
