НАДС у межах повноважень розглянуло <…> звернення <…> щодо звернення <…> та повідомляє.
Відповідно до статті 6 Закону України від 7 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493-III) консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.
Законами України від 17 вересня 2020 року № 907-IX та від 15 грудня 2020 року № 1081-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України та визначено, що бюджети місцевого самоврядування – бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад).
Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції зі складання прогнозів місцевих бюджетів, складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету.
Крім того, згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 зазначеного Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, зокрема, що виконавчі органи рад — органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Частиною першою статті 11 зазначеного Закону встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Пунктом 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Статтею 14 Закону № 2493-III в органах місцевого самоврядування встановлено сім категорій посад.
До п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування віднесено посади, зокрема, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад.
До шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування віднесено посади, зокрема, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення).
Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1441 віднесені існуючі в органах місцевого самоврядування посади до відповідних категорій посад, зокрема до шостої категорії віднесено посади керівників відділів сільських, селищних рад.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, — за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова:
вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів;
призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру»;
є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
Відповідно до статті 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюються в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.
Разом із тим Законом № 2493-III не визначено поняття «рівнозначна посада».
Статтею 21 Закону № 2493-III передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Відповідно до пункту 33 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи окремих установ затверджуються, зокрема, бюджетних установ, що утримуються за рахунок бюджетів сіл, селищ, міст (у тому числі міст районного значення), бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, — міськими, сільськими, селищними головами відповідних територіальних громад, об’єднаних територіальних громад або керівниками відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад, до комунальної власності яких належить бюджетна установа.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі — Постанова) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 – 54 і 57.
Згідно з пунктом 2 Постанови надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 Постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці:
установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам — у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років;
здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат, починаючи з 1 січня 2007 року — у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці;
надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
Крім того, пунктом 10 Постанови визначено, що нові умови оплати праці зазначених працівників визначаються за займаною посадою у відповідному органі місцевого самоврядування згідно з цією Постановою або окремим нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України чи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Отже, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування працівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад здійснюється відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування новоствореного місцевого фінансового органу, умови виплати та розміри стимулюючих надбавок за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи, преміювання, виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виходять із щорічного обсягу видатків кошторису ради.
<…>
Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.
Голова Н. Алюшина
