Староста: «людина-оркестр», або Як живеться старостам

Ми давно вже знаємо та розуміємо, що в більшості випадків старости не здійснюють лише базові повноваження, які перелічені у ст. 54¹ Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Їх функціонал значно ширший. А ще ми знаємо, що багато хто з секретарів говорить про те, що свого часу до сфери їх повноважень входило не менше. І тут певною мірою не посперечаєшся. Але в цій частині треба говорити не лише про обсяг повноважень, а й про зміну законодавства, підходів до здійснення того чи іншого повноваження, ставлення жителів, депутатів тощо. З упевненістю можна сказати, що старостам все ж таки складніше.

Вони щонайменше в частині вирішення фінансових питань не є автономними і перебувають у стані таких собі посередників між «хотєлками» жителів, та бажанням і можливостями ОМС забезпечити ці «хотєлки». Відповідно, весь вогонь невдоволення населення бере на себе староста.

У частині інших питань також не все так просто: виконуючи те чи інше додаткове повноваження, староста подекуди отримує додатково собі «куратора», який так чи інакше координує, контролює чи направляє його діяльність. Також непереливки мати купу начальників.

Так повелося, що всі експерти на національному рівні побачили в старостах тих, хто може стати на передову у здійсненні повноважень в різних сферах: надання адміністративних послуг (державна реєстрація актів цивільного стану, реєстрація місця проживання тощо); вчинення нотаріальних дій; ведення військового обліку з усіма дотичними до цього питаннями обов’язками; складання адмінпротоколів з різних видів правопорушень; складання різного роду актів та довідок, що часто в принципі не має під собою правового підґрунтя тощо. Ми вже не говоримо про справи буденні: знімання показів лічильників, особисте здійснення покосу трави, прибирання снігу тощо.

Виникає логічне запитання: а старости взагалі люди чи роботи?

Тут дуже хочеться нагадати, що не варто намагатися наблизити послуги до громадян, повністю поклавши відповідні повноваження на старост. Від цього так чи інакше постраждає якість їх надання. І не тому, що старости безвідповідально до цього ставляться, а тому що фізично важко встигнути зробити все якісно. Адже наданню кожної послуги, вчиненню кожної дії передує вивчення, ознайомлення, повторення, застосування положень законодавства у певній сфері.

Якщо ми говоримо про вчинення нотаріальних дій, то це щонайменше Цивільний кодекс України та Закон України «Про нотаріат», ну і ще з декілька підзаконних актів, яких необхідно суворо дотримуватися. В іншому випадку може так трапитися, що хтось не отримає спадщину або не зможе вчинити правочин, бо довіреність посвідчена з порушеннями законодавства.

Якщо говоримо про організацію надання адміністративних послуг соціального характеру, то тут взагалі можна тільки цим і займатися, адже надання кожного виду державної допомоги — то цілий квест з багатьма невідомими, особливо щодо переліку документів, які має надати суб’єкт звернення. А староста в цій сфері має розібратися та надати вичерпну консультацію, відповісти на всі, в тому числі і нестандартні (а якраз їх завжди найбільше), запитання та спробувати діяти так, щоб до мінімуму звести кількість відвідувань суб’єктом звернення «офісу» старости (адже в цьому полягало наближення послуг до громадян та спрощення їх надання).

І ще одне, наприклад: реєстрація місця проживання. Ну здавалося, що складного? Нічого, звісно, якщо стикатися лише зі стандартними ситуаціями, але їх мало. Найбільше питань виникає з реєстрацією неповнолітніх, і тут вже треба вивчати кожне питання окремо, вишукувати відповідь у безлічі нормативно-правових актів (як то: як зареєструвати місце проживання дитини, якщо батько живе окремо і не хоче, не може надати згоду на таку реєстрацію; як отримати згоду для реєстрації місця проживання особи від безлічі співвласників житла тощо). До слова, найбільше судових справ виникає саме у сфері реєстрації місця проживання (точніше — надання відмови в такій реєстрації). Тож тут взагалі кожну свою дію треба вчиняти декілька разів, перевіривши її обґрунтованість, а це все час.

Про ведення військового обліку взагалі мовчимо. Це на перший погляд так просто звучить, а там ще купа інших дій має бути вчинена старостою (перелік так на півтори сторінки складає).

От і постає запитання: коли старості займатися основними своїми повноваженнями, яких у нього тринадцять. І тут також є важливий момент. У переліку базових повноважень старости є взяття участі у засіданнях ради, виконавчого комітету, постійних комісій тощо, і до них також, як не дивно, варто готуватися, вивчати питання, проєкти рішень, звісно, якщо ми хочемо продуктивної роботи, а не присутності старости на цих «заходах» лише для галочки.

Ми вже не говоримо про питання, вирішення яких староста має ініціювати в раді, виконкомі тощо, тут взагалі треба проводити аналіз, надавати обґрунтовані та аргументовані пропозиції тощо, а це знову ж таки час.

Час від часу складається таке враження, що старост максимально завантажили додатковими повноваженнями, щоб вони не встигали здійснювати свої базові. Дуже хочеться помилятися в цьому, а думати, що це лише намагання зекономити кошти місцевого бюджету за рахунок «семідєлкіна» — старости.

Дуже хочеться закликати голів, депутатів та всіх прибічників багатофункціональності старост раціонально підходити до ідеї навантаження старост додатковими повноваженнями, зважати на доцільність таких дій та враховувати часові та фізичні можливості старост. Пам’ятайте, що можна побудувати повноцінну систему забезпечення інтересів та прав громадян не лише за рахунок діяльності старост, а й інших посадових осіб місцевого самоврядування, які можуть працювати між собою злагоджено, при цьому забезпечуючи головне — якість та повноту наданих послуг населенню.

Нижче наведено реалії сьогодення. Як на нас, то тут, щонайменше, повноважень на три повноцінні одиниці штату ради.

Обсяг роботи старости 2021 рік (_________ громада _______ області)

Не з експертної сторони, а з практичної — як живеться старостам.

Також робота із:

— судом — надання відповідей на запити;

— поліцією — надання характеристик та довідок;

— прокуратурою — надання інформації та довідок;

— архівом — оформлення та передача документації.

Документи, які має видавати староста (окрім нотаріальних)

Примітка.

Щодо довідок: певна частина з них не передбачена на законодавчому рівні, але необхідність їх видачі покликана вимогою інших органів виконавчої влади для надання громадянам тієї чи іншої адміністративної послуги, соціальної послуги тощо.

Підготував Олександр Фуркало, староста села Бузівка Жашківської громади Черкаської області

Староста апарату міської ради має 19 «керівників», тобто безпосередньо тих, хто може давати вказівки, ті чи інші завдання, які потрібно виконати:

1) міський голова;

2) перший заступник міського голови;

3) другий заступник міського голови;

4) керуючий справами;

5) секретар ради;

6) начальник фінансового відділу;

7) головний бухгалтер;

8) начальник юридичного відділу;

9) начальник земельного відділу;

10) начальник економічного відділу;

11) начальник соціального відділу;

12) начальник ЦНАПу;

13) начальник служби у справах дітей;

14) начальник центру соцслужб;

15) начальник Терцентру;

16) начальник ВУЖКГ;

17) начальник сектору інформаційної політики;

18) начальник відділу освіти;

19) начальник відділу культури.