Проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти: проблемні питання

¹ Закон про повну загальну середню освіту.

Отже, серед основних проблем та питань можна виокремити декілька.

Перше: подача декларацій членами конкурсних комісій згідно з нормою Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»² щодо фінансового контролю.

² Закон про запобігання корупції.

Особливої уваги потребують питання подачі декларацій членами комісії, що є представниками інших громадських формувань, а також експертами, фахівцями у сфері загальної середньої освіти, які не є суб’єктами декларування за посадами та відповідно не подають декларацію.

Чому так?

Тому, що відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції³ (саме цей орган згідно з п. 15 ст. 11 Закону «Про запобігання корупції» наділений повноваженнями надавати роз’яснення щодо застосування положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів) від 03.02.2021 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю»

³ НАЗК.

Отже, підводячи підсумки, можемо зазначити наступне: до 1 квітня 2021 року представники (тобто ті, хто «делегується» до складу конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти):

— засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи));

— відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці),

усі подали щорічні декларації за минулий рік.

Отже, якщо конкурсні комісії для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти були сформовані після 1 квітня, згаданим вище особам подавати декларацію «кандидата на посаду» не потрібно.

Друге: чи мають члени конкурсних комісій подавати декларацію особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням»)?

Відповідь — «так».

Цей тип декларації подається особами, зазначеними у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2 ч. ст. 3 Закону про запобігання корупції (абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону про запобігання корупції), не пізніше 20 робочих днів із дня припинення діяльності за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

І знову ж таки ситуація, на мою думку, дублюється, представники:

— засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);

— відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці),

такий тип декларацій не подають, оскільки із припиненням повноважень як члена комісії вони не звільняються (не позбавляються) зі своїх займаних та виборних посад.

Такий тип декларацій подають лише представники громадських організацій тощо, тобто ті, хто перелічений у пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону про запобігання корупції.

Третє: чи мають члени конкурсних комісій подавати декларацію особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення»)?

Ураховуючи вищенаведену ситуацію, яка описана в попередньому абзаці, вона б мала за аналогією бути застосована і в частині подання декларації особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення»).

Такий тип декларації подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, в якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, в якому було припинено діяльність.

Четверте: коли припиняється діяльність конкурсної комісії?

Дійсно, виникає запитання щодо визначення моменту припинення діяльності для членів конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону про повну загальну середню освіту. Він, на перший погляд, не визначений в цьому законі.

Відповідь на це запитання можна знайти, лише детально проаналізувавши Закон про повну загальну середню освіту та врахувавши роз’яснення НАЗК від 03.02.2021 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких днем припинення діяльності є останній день виконання суб’єктом декларування публічних функцій. Тобто відлік строку подачі декларації «перед звільненням» починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Аналізуючи ж ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту, ми можемо встановити наступне. Відповідно до вимог цієї статті вбачається, що рішення про проведення конкурсу приймається засновником щодо конкретної вакансії та конкретного закладу. Це випливає із самого формулювання слова «конкурс» в однині та з прив’язками його до конкретного закладу:

— «…з прийняттям рішення про утворення нового закладу…»;

— «…завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу…»;

— «…з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу…»;

— «Оголошення про проведення конкурсу… повинне містити: найменування і місце знаходження закладу освіти…».

Із наведеного випливає, що по завершенню конкурсного відбору повноваження комісії припиняються.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту загальна тривалість конкурсу не може перевищувати двох місяців з дня його оголошення, то й повноваження комісії не можуть перевищувати двох місяців. Конкурсна комісія протягом двох робочих днів з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному вебсайті засновника. Тому днем припинення діяльності членів комісії, на мою думку, буде день оприлюднення результатів.

Такий «сценарій» у частині строку діяльності конкурсної комісії є цілком вірогідним за умови проведення конкурсу за наявності ідеальних умов (вчасно створили комісії, подали оголошення, прийняли документи від «конкурсантів», надрукували результати конкурсу з визначенням переможця).

П’яте: як бути, коли комісія приймає рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся згідно з підставами, визначеними в ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту?

А тут можливий інший сценарій, ніж той, що описаний вище. Розглянемо його.

Відповідно до Закону про повну загальну середню освіту рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми членами конкурсної комісії та оприлюднюється на офіційному вебсайті засновника протягом наступного робочого дня з дня проведення засідання конкурсної комісії. Постає запитання: чи буде день публікації протоколу про визнання конкурсу таким, що не відбувся, останнім днем здійснення діяльності для членів комісії?

Враховуючи положення ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту, відповідно до яких рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою):

— «не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся»,

можна дійти висновку, що попереднє рішення, прийняте з інших підстав, визначених законом, припиняє свою дію на підставі протоколу про визнання конкурсу таким, що не відбувся. А відповідно, і комісія припиняє свою діяльність.

Виходячи з того, що для подачі декларації особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням») законодавством передбачено 20 календарних днів, а для прийняття рішення про проведення повторного конкурсу 10 днів особам, які повторно включені до складу конкурсної комісії, на мою думку, жодних декларацій подавати не треба.

Отже, в сухому залишку маємо таку картину:

декларацію «кандидата на посаду» члени конкурсної комісії в рамках проведення повторного конкурсу вже подали, ще будучи в складі комісії для проведення конкурсу, який не відбувся, а декларація «перед звільненням» буде подаватись по завершенню повторного конкурсу і буде охоплюватись весь період від моменту створення «першої» комісії і до моменту припинення повноважень останньої, рішенням якої буде визначено переможця.

А от у випадку, якщо засновником затверджується комісія у новому складі, то членам комісії, які вперше увійшли до складу комісії, необхідно буде подати декларації «кандидата на посаду», а члену комісії, який вибув, необхідно буде подати декларацію «перед звільненням» та «після звільнення».

І знову ж таки, не забуваємо: описані ситуації стосуються представників інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти, які не є суб’єктами декларування по займаних посадах.

Шосте: а що відносно підстав проведення конкурсу?

Серед підстав проведення конкурсу ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту передбачені наступні:

1) одночасно із прийняттям рішення про утворення нового закладу загальної середньої освіти;

2) не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;

3) не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.

Слід зазначити: законодавчо визначено, як на мене, практично всі підстави проведення конкурсу і досить таки обґрунтовано і конструктивно. Кожна з підстав виключає, за великим рахунком (далі про це згадаю), можливість існування декількох одразу в межах одного закладу загальної середньої освіти.

Почнемо з першої підстави, яка є абсолютно самостійною, оскільки при створенні нового закладу освіти не можливе попереднє існування в ньому будь-яких трудових відносин чи то з керівником ,чи то з педагогічним колективом.

Однак слід пам’ятати, що зареєструвати створений новий комунальний заклад у державного реєстратора вам не вдасться аж до призначення керівника на посаду за результатами конкурсного відбору. Зважайте, що при реєстрації юридичної особи необхідно в заяві про реєстрацію зазначити відомості про керівника юридичної особи. Крім того, відповідно до Закону про повну загальну середню освіту протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.

Тут варто нагадати, що відповідно до ст. 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»⁴ саме сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

⁴ Закон про місцеве самоврядування.

І тут виникає законодавча колізія, позаяк відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. У разі якщо в розпорядчому документі не вказується дата, з якої працівник має приступити до виконання своїх обов’язків, то моментом виникнення трудових відносин є дата підписання документа. Якщо в наказі (розпорядженні) зазначити, що приступити до обов’язків треба з моменту реєстрації закладу освіти, то відомості про керівника можна вважати не достовірними, тому що на момент їх зазначення в заяві особа ще не є керівником. А от питання, як законодавчо правильно призначити заклад, факт створення якого ще не відбувся, так і залишається відкритим.

Щодо другої підстави: проведення конкурсу не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти. Тут все зрозуміло і просто.

Ну і третя підстава, після окреслення попередніх двох, є абсолютно зрозумілою начебто. Із дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти (з будь-яких причин), чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся, у засновника є 10 днів на прийняття рішення про оголошення конкурсу.

А от що робити, коли строки з будь-яких причин пропущено, яку підставу знайти тоді? Чи можна буде конкурс, оголошений поза даними строковими межами, визнати в судовому порядку недійсним у зв’язку з відсутністю законом визначених підстав для його проведення? Відповідальність за порушення строків проведення конкурсу законом не передбачена, та навіть за її наявності не було б виключено можливості створення таких обставин.

На мою думку, для уникнення таких ситуацій слід в Положенні про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти⁵ зазначити додаткову підставу для проведення конкурсу. Наприклад, непоодинокими є ситуації, коли станом на сьогодні багато територіальних громад успадкували заклади освіти не з керівниками, а з тимчасово виконуючими обов’язки заступниками тощо. Маємо картину, коли десятиденний строк для прийняття рішення про проведення конкурсу вже давно залишився позаду, а вакансію маємо й досі, бо отримали її у спадок?

⁵ Положення.

Так, багато разів стикалась із трактуванням, що внесення до Положення про конкурс додаткових підстав проведення конкурсу є незаконним, оскільки норма носить імперативний характер. Однак, на мою думку, імперативний характер норми говорить лише про те, що три підстави, передбачені Законом про повну загальну середню освіту, є обов’язковими, а от інші можуть існувати на розсуд засновника. І це вбачається і з самої ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту, яка говорить, що керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

З огляду на принцип невтручання в роботу органів місцевого самоврядування я вважаю, що засновник вправі доповнити Положення про конкурс будь-якими правилами, вимогами та підставами, що не суперечать чинному законодавству та не порушують жодних прав людини.

Сьоме: чи можливе виникнення одночасно декількох підстав?

За великим рахунком (як було анонсовано вище), не зовсім, але за певних обставин таке може статися. Варто зважати, що одночасно виникнути можуть лише останні дві і в такому разі, на мою думку, відбувається поглинання строків. Тобто, якщо в закладі освіти припинено трудові відносини з керівником до моменту настання підстави оголошення за два місяці до завершення строкового трудового договору, то у засновника на оголошення є 10 днів. А от якщо конкурс оголошено за два місяці до закінчення строку, а керівник вирішив звільнитись достроково, то конкурс у будь-якому випадку вже оголошено і повторного оголошення не потребує.

Восьме: що робити, коли конкурс оголошується одразу в кількох закладах одночасно?

Відповідь на це запитання закладено у підставах для оголошення конкурсу, якщо у засновника орієнтовно в квітні (не менше ніж за 2 місяці до закінчення строкового трудового договору) виникає можливість створення нового закладу чи то достроково припинено трудові відносини з керівником іншого закладу, то він може оголосити одним розпорядчим документом конкурс в різні заклади з розмежуванням підстав та з чітким дотриманням процесуальних строків проведення конкурсу.

Дев’яте: який саме вид розпорядчого документа видається при прийнятті рішення про проведення конкурсу?

Боюся, це питання не вдасться висвітлити однозначно, позаяк процесуальний порядок його вирішення та створення самого локального документа законодавством чітко не визначено, а отже, розширено межі повноважень територіальних громад та надано певний обсяг самостійності.

Нагадаю: відповідно до Закону про повну загальну середню освіту рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою). Тобто законодавець передбачає альтернативу: рішення про проведення конкурсу може бути прийняте або засновником, або уповноваженим органом (посадовою особою).

У той же час необхідно враховувати безліч моментів, визначаючи той орган, який прийме таке рішення: буде це рада чи уповноважений орган.

Тут слід зважати на те, що потенційно врегулювати всі процесуальні моменти щодо проведення конкурсу (а їх багато) скоріш за все було би простіше, якщо б означені вище рішення приймалися саме уповноваженим органом. Особливо якщо говорити про можливість «спрощення» процедурного порядку і без того складного конкурсу. До слова, на мою особисту думку конкурс на посаду керівника закладу освіти є на сьогоднішній день одним із найскладніших конкурсів...

Вимальовується дві позиції, які зараз є наявними на практиці.

Позиція перша: дехто схильний до того, що це все ж таки має бути рішення представницького органу, тобто засновника.

Чому?

Наведу декілька положень:

1. Закон про повну загальну середню освіту стосується не лише комунальних закладів, а й державних та приватних у тому числі. І саме в закладах некомунальної форми цілком логічно, що будуть прийматися рішення уповноваженим органом або посадовою особою одноособово. А от що стосується комунальних закладів, то саме тут має бути засновник в особі представницького органу – ради.

2. Прийняття рішення про проведення конкурсу прямо пов’язано із формуванням конкурсної комісії, до якої, зокрема, мають входити депутати. Отже, цілком логічним здається, що питання про входження депутата місцевої ради має оформлюватися рішенням ради, а не певної особи чи рішенням уповноваженого органу. І ще одне на користь саме рішення ради — щонайменше для депутата обов’язковість виконання такого рішення покликана статусом документа. Тут важливо згадати про ст. 73 Закону про місцеве самоврядування:

«Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.»

На жаль, про акти виконавчих органів, які й є в нашій ситуації уповноваженими органами, не йдеться.

3. І ще. В ч. 4 ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту начебто безальтернативно йдеться про те, що для проведення конкурсу саме засновник формує та затверджує конкурсну комісію. Отже, повертаючись до поєднаних між собою питань прийняття рішення про проведення конкурсу та формування конкурсної комісії, ваги все ж таки перевішують у бік саме засновника.

Позиція друга: це все ж таки має бути уповноважений орган.

Тут слід зважати на те, що потенційно врегулювати всі процесуальні моменти (а їх багато) скоріш за все було би простіше, якщо б означені вище рішення приймалися саме уповноваженим органом. Особливо якщо говорити про можливість «спрощення» процедурного порядку і без того складного конкурсу. До слова, на мою особисту думку, конкурс на посаду керівника закладу освіти є на сьогоднішній день одним із найскладніших конкурсів...

Чому?

Наведу знову ж таки декілька положень:

1. Проводячи конкурси в 2021 році, не слід забувати, що здебільшого в територіальних громадах затверджено попередні Положення про конкурс, розроблені на підставі Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, яке станом на сьогодні є чинним у частині, що не суперечить Закону про повну загальну середню освіту (ср. ). Тобто і положення про конкурс, що затверджені в територіальних громадах, навіть якщо в них не внесено відповідні зміни, що передбачені законом, є чинні в частині, що не суперечать останньому.

Із вірогідністю в 90 відсотків можу сказати що в більшості громад етапи проведення конкурсу визначено такі ж самі, як і в самому типовому положенні. А саме: першим етапом визначено прийняття рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії. Тобто однією процедурою громада приймає рішення про проведення конкурсу та формує склад комісій (хоча в Законі про повну загальну середню освіту такої чіткої вимоги не стоїть).

А чому? Та тому, що це різні процесуальні дії, тому, що самим Законом про повну загальну середню освіту передбачено, що порядок формування складу комісії визначається Положенням про конкурс (як засновник пропише, таким він і буде).

Тобто виходячи з вищенаведеного нам надано можливість згідно із згаданим Законом прийняти рішення про проведення конкурсу сьогодні, завтра зробити і оприлюднити оголошення, а вже після цього сформувати та затвердити склад комісії.

До того ж навіть такі два документи можуть бути різними видами розпорядчих актів. Рішення про проведення конкурсу може бути прийнято сесійно (або делеговано органу управління), а склад комісії затверджений, наприклад, розпорядженням голови (посадовою особою). Або ж, наприклад, одним розпорядженням голови прийнято рішення про проведення конкурсу та затверджено склад комісії (якщо так прописано в Положенні про конкурс).

Але знову ж таки все це мало б бути прописано в Положенні про конкурс, а у відповідних положеннях деяких рад станом на сьогодні процедурно дві дії об’єднано в одну: прийняття рішення та затвердження складу комісії.

Виходячи з того, що в більшості громад дійсно скоріш за все прийняття рішення та затвердження складу комісії є процедурно одним рішенням, то легше його на практиці виконати саме органом управління, а не безпосередньо засновником (знову ж таки, якщо це визначено у відповідному положенні). Тому, що у разі якщо таке рішення приймається засновником сесійно, то, як на мене, одразу виникає купа ситуаційних питань:

Хто надає пропозицію про включення представників держадміністрацій та громадських формувань?

Який порядок їх включення і де він прописаний?

Чи здійснюється таке залучення до складу комісії на добровільних засадах?

Чи запрошуються до участі в сесії представники держадміністрацій та громадських організацій (члени конкурсної комісії)?

Одразу вбачається простішим вирішення цих питань органом управління, якому делеговано повноваження щодо прийняття рішення про проведення конкурсу та затвердження складу комісії.

Такий орган безболісно може офіційно звернутися до найбільших фракцій чи груп, до центру якості освіти чи державних адміністрацій та до громадських організацій, зареєстрованих у межах громади, із проханням делегувати своїх представників до складу конкурсної комісії на заміщення посади керівника конкретного закладу. Одразу в таких листах я б радила зазначити вимоги Закону про повну загальну середню освіту, згідно з якими особа не може бути включена до складу конкурсної комісії та обов’язок делегованого члена підтвердити відсутність обмежувальних факторів відповідними документами. А також зазначити про обов’язок члена заявити самовідвід у разі виникнення конфлікту інтересів. У такому випадку формування конкурсної комісії буде здійснюватися на засадах добровільності та співпраці. Крім того, оспорити в суді сформований таким чином склад комісії, як на мене, не буду говорити, що неможливо, але важко — це точно.

2. Наступне, це заміна члена комісії, склад якої затверджено рішенням сесії, а не розпорядженням голови чи наказом органу управління освітою. Знову проблеми: заміна члена потребує розгляду питання на сесії, а чергова сесія може бути досить таки ще далеко. Потрібно скликати позачергову, а кворуму може й не бути (частина депутатів, наприклад, вважають, що це не надважливе питаннєчко, частина у відпустках, адже конкурси частіше за все це проводяться у літній період). І що робити? А таких замін може бути декілька, центр якості освіти просить замінити їх члена комісії сьогодні, завтра член громадської організації виїхав за кордон, а післязавтра депутат опинився на лікарняному. Знову бачимо, що якщо комісія утворена на засадах співпраці та домовленостей розпорядженням голови, то питання ми вирішуємо без особливих начебто проблем у день їх виникнення.

3. Так, ч. 4 ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту передбачає, що для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:

— засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи));

— відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);

— інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).

Однак у цій же статті зазначено, що вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування визначаються положенням про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Крім того, знову ж таки можна говорити, що ця стаття має лише «відголос» щодо повноважень засновника. Основні його права та обов’язки описуються в ст. 37 Закону про повну загальну середню освіту і саме там ми знову ж таки бачимо, що повноваження щодо затвердження положення, прийняття рішення про оголошення конкурсу та затвердження складу комісій закріплено за засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

Тут ще варто звернути увагу на те, що розмежування управлінських функцій має бути прописано у статутах, оскільки ці установчі документи закладів освіти відповідно до ст. 33 Закону про повну загальну середню освіту мають містити інформацію про систему управління закладом, права та обов’язки органів управління, порядок прийняття ними рішень; мету, завдання, принципи діяльності.

Але це більше на майбутнє нагадування, позаяк мало в кого в статуті ці питання на сьогодні будуть повністю врегульовані, а термін для приведення їх у відповідність хоч і не надто великий, але все ж таки є. Зрештою дуже довго у суспільстві стосовно установчих документів формувалась думка, що це такий якийсь документ, який в нас точно десь колись був і зазвичай стояв він десь в темному кутку. Тепер цей документ стає інструкцією до дій і настільною книгою керівника.

І ще одне: чому Закон про повну загальну середню освіту передбачає можливість прийняття відповідних зазначених вище рішень органом управління (посадовою особою)? Бо в Законі України «Про місцеве самоврядування» таке повноваження, як управління закладами освіти, віднесено до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 32). А прийняття рішення про оголошення конкурсу на заміщення керівника є рішенням управлінським.

Отже, підсумуємо: порядок дій тут може бути абсолютно різним, це вже залежить від розміру територіальних громад (у маленьких скликати позачергову сесію простіше), рівня довіри представницького органу (депутатського складу) до виконавчої гілки місцевого самоврядування.

Процедурно, на мою думку, перевага на боці органу управління (посадова особа). Треба користуватись можливостями полегшити собі життя і роботу, особливо коли наше таке «досконале» законодавство дає таку можливість.

За великим рахунком спостерігається колізійність певних норм, але це питання до законотворця. Ми ж лише виконуємо те, що прийняла Верховна Рада України.

Десяте: хто може бути членом конкурсної комісії?

Що говорить Закон про повну загальну середню освіту?

Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:

Вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування визначаються положенням про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Враховуючи наведене, аналізуємо:

Приклад: 2 депутати + 2 державні службовці + 2 представники інститутів громадськості.

Однак, на мою думку, не слід забувати про визначені законом обов’язки засновника здебільшого процесуальні, організаційні. Серед них: обов’язок щодо визначення ще в оголошенні:

— прізвища та ім’я, номера телефону та адреси електронної пошти особи, уповноваженої надавати інформацію про конкурс та приймання документів для участі в конкурсі;

— організації та забезпеченні ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору;

— забезпечення відеофіксації та (за можливості) відеотрансляції конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному вебсайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення.

І тут враховуючи, що засновник не вправі покладати здійснення цих обов’язків на членів комісії, з якими він не перебуває в трудових відносинах, то доцільніше визначити відповідальних осіб за адміністрування і організацію конкурсу.

Яка їх кількість, як на мене, вирішує засновник, оскільки це не члени конкурсної комісії, краще всього 2 осіб для можливості взаємозаміни.

Саме тут варто знову ж таки в підтримку сказаного нагадати, що порядок формування конкурсної комісії визначається Положенням про конкурс. І в Положенні про конкурс абсолютно доцільно прописати наявність таких собі адміністраторів проведення конкурсу, які не входять до загального складу комісії та не наділені правом голосу.

Хто може бути такими адміністраторами?

1. Особи, які перебувають у трудових правовідносинах із засновником;

2. Таку функцію чи взагалі всі вищезазначені обов’язки засновника в положенні можна делегувати відповідному органу управління освітою. Тоді «адміністраторами» конкурсу будуть особи з числа працівників органу управління освітою.

Одинадцяте: що саме підлягає відеофіксації засновником?

Таке нерозуміння виникає у зв’язку з різним трактуванням конкурсного відбору як поняття, яке часовими межами кожний окреслює по- своєму. Хтось вважає, що конкурсний відбір — це й є конкурс. Однак, на мою думку, конкурсний відбір є етапом конкурсу. Поняття ж «конкурс» включає й інші етапи, такі як оголошення і подачу документів, засідання комісії тощо. Підтвердженням цього є п. 8 ст. 39 Закону про повну загальну середню освіту, який чітко зазначає, що конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:

Тобто конкурсним відбором є сама перевірка знань, що включає написання та перевірку робіт, та публічна презентація. І саме ці моменти підлягають відеофіксації засновником (у разі можливості).