Теми статей
Обрати теми

«Як Бджола»: як залучити інвестиції в село?

Бачинський Олег, координатор Всеукраїнського Конгресу Фермерів Львівщини, заступник керівника ВК «Як Бджола», Ковшова Олена, заступник головного редактора видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», аналітик
Залучення інвестицій в сільські місцевості — завжди актульна тема для представників ОМС. На сторінках видання ми вже неодноразово звертали вашу увагу на цікаві та успішні історії із залучення додаткових коштів до територіальних громад. Сьогодні розповімо про ягоди, екотуризм на мільйон і медові біткоїни. Це все про учасника Всеукраїнського Конгресу Фермерів1 і координатора Конгресу у Львівській області — кооператив «Як Бджола» із с. Боложинів Буського району. Що в ньому особливого?

1 Основна інформація отримана з офіційного сайту Всеукраїнського Конгресу Фермерів за посиланням: farmers.org.ua/yak-bdzhola-iak-iahidnyy-ekoturyzm-zaluchaie-investytsii-v-selo/.

Про ідею та кооператив

Коли Олег Бачинський з однодумцями започатковували кооператив, їм казали, що вони не сповна розуму: захаращене колгоспне поле, без поливу і догляду.

Тепер тут викопані ставки і змонтовано 50 км крапельного поливу. А за 4 роки до кооперативу долучились майже 300 учасників, сумарно залучено 38 млн грн.

Кооператив «Як Бджола», розташований у селі Боложинів Буського району Львівської області, було створено об’єднанням трьох людей, його засновників, – Тараса Баландюка, Олега Бачинського й Василя Чучмана. Щоб налагодити прибутковий бізнес в агросфері, своїх коштів у засновників не вистачало. Тому створення кооперативу задля залучення інвестицій та отримання в подальшому спільного доходу стало найкращим вирішенням цієї проблеми.

Секрет успіху кооперативу «Як Бджола» криється в організації праці.

Спостерігаючи за роботою фермерських господарств, майбутні кооператори вирішили підійти до справи професійно, а почали із прогнозування майбутньої діяльності. Саме вивчивши досвід інших господарів, оцінивши їхні помилки, засновники кооперативу зуміли створити успішний проєкт2.

2 Частково інформація отримана з ресурсу www.jagodnik.info/kooperatyv-yak-efektyvnyj-instrument-dlya-ob-yednannya-lyudej-zi-spilnymy-tsilyamy/.

«Як Бджола» складається з чотирьох проєктів: «Ягоди», «Галицька ружа», «Лікарські трави», «Бузина», що розмістились на 110 га землі. Вирощують полуницю (ранню, середню, пізню), ожину, малину, лікарські трави (шипшина, ехінацея). Є навіть викопаний ставок для поливу полів.

Виробничий кооператив намагається не засаджувати територію однією культурою. Як правило, члени кооперативу засаджують поля двома-трьома культурами для диверсифікації урожайності, ціноутворення та ризиків.

Крім того, є ще екотуристична локація зі своєю пасікою та апіхатиною. На території є свинки, які викорчовують зайві кущі, з’їдають насіння бур’яну та личинок шкідників. Також вони виконують функцію розліснення, за рахунок чого досягається вища урожайність.

Члени кооперативу працюють на орендованій землі, всі гроші за оренду йдуть у громаду. Робочі місця, створені виробничим кооперативом, навернули із заробітків у Польщі не одного селянина.

Принципове питання — працювати по-білому. І це можливо, — говорить один із членів кооперативу Олег Бачинський:

Коли ми починали, сказали, що жодної гривні хабара не заплатим. Були неприємні інциденти, але коли люди побачили нашу чітку позицію, то все зрозуміли. В одному селі, попри те, що ми платимо податки і даємо робочі місця, майже не було підтримки від місцевої влади. Але в іншому — щойно ми зайшли з проєктом, одразу отримали підтримку.

Також кооператив скориставсь програмою державної підтримки для фермерів — 1 млн грн відшкодування вартості саджанців.

Особливістю кооперативу є те, що кожний охочий може долучитись до сільськогосподарського бізнесу незалежно від сфери його діяльності. А кооператив є інструментом, який об’єднує цих людей.

Засновники кооперативу «Як Бджола» запевняють, що кооперація дозволяє не тільки оптимізувати підхід до вирощування, зробити господарство максимально професійним, але й мінімізувати ризики. Кооператив засновано у 2018 році, і за 10 місяців діяльності йому вдалось реалізувати низку цілей:

1

завершено всі документальні процедури з оформлення земельної ділянки

2

покроково розплановано всі бізнес- і агропроцеси до отримання промислового урожаю

3

плантацію зареєстровано в Інституті садівництва

4

отримано сертифікацію «Органік стандарт»

5

викопано водойму для поливу, монтується система поливу

6

росте сидерат3

3 Частково інформація отримана за посиланням: berrycoop.com.ua/orhanichnyi-iahidnyi-kooperatyv-v-realiiakh-ukrainy-praktychnyi-dosvid-ta-porady-vid-oleha-bachynskoho-i-tarasa-balaniuka/.

Виробничий кооператив сумлінно працює кожного дня. Земля на території кооперативу — це торф із піском, який насичений багатьма мікроелементами. Членами кооперативу наразі є майже 300 чоловік, які дбайливо ставляться до своєї роботи та зацікавлені у його розвитку, зокрема через інвестування.

Члени виробничого кооперативу мають право на дорадчий голос. Мінімальна сума інвестування для нових членів виробничого кооперативу — від 10 тис. грн до 100 тис. грн. Людина отримує 65 % від чистого прибутку. Це зроблено для того, аби кожна людина, яка має бажання долучитись до кооперативу, могла це зробити.

Якщо раніше люди не поспішали вкладати великі кошти до кооперативу, то наразі вони змінюють своє рішення. Наприклад, вкладають набагато більше ніж 10 тис. грн (це мінімальний внесок). Усього за три роки своєї роботи виробничий кооператив залучив майже 38 мільйонів гривень. Однак є нюанс: можна інвестувати лише в один проєкт із чотирьох, а не в усі одразу.

А що роблять засновники?

Засновники виробничого кооперативу беруть на себе здебільшого організаційні та управлінські функції.

Один із засновників виробничого кооперативу Тарас Баландюк розповідає4:

4 Цитата отримана за посиланням: www.jagodnik.info/kooperatyv-yak-efektyvnyj-instrument-dlya-ob-yednannya-lyudej-zi-spilnymy-tsilyamy/.

Кожен із нас, засновників, мав різний, але дотичний до теми сільського господарства, зокрема ягідництва, досвід.

Олег Бачинський працював із земельною документацією для агрохолдингів, сільськогосподарських підприємств, фермерів. Сфера діяльності Василя Чучмана – організація робіт з озеленення. У мене ж є розсадник саджанців декоративних і ягідних культур. Щойно прийняли рішення створити спільний бізнес, почали з оформлення землі. Далі розробили проєкт нашої спільної справи, стратегію залучення до кооперативу інших членів, які також хотіли працювати у сфері ягідництва, але самостійно були не в змозі осягнути промислові масштаби.

Як організовується полив?

У виробничому кооперативі організовано крапельний полив під кожним кущем. На території працюють дизельний генератор та насосна станція. Прокладено 50 км шлангів крапельного поливу і зроблено 18 кліток поливу. У господарстві зазвичай працюють 30 — 35 людей на постійній основі.

Як допомагала місцева влада?

В одному із сіл сільський голова всіляко підтримував ініціативу виробничого кооперативу. Він розумів, що на території будуть створюватись робочі місця. Адже через близькість розташування Польщі проблема міграції населення до цієї країни щороку постає дуже гостро.

Щодо інших територій, на жаль, підтримки від ОМС не було. Але дуже скоро місцева влада зрозуміла, що виробничий кооператив буде відстоювати свої інтереси до кінця і це не просто ініціатива, а добра справа, яка підтверджує свою діяльність на ділі новими робочими місцями, податками.

Що дає екотуристична локація?

Екотуристична локація — це ноу-хау, яке дає прибутки виробничому кооперативу. На території є козочки, яких можуть відвідувати батьки з дітьми, школярі. Виробничий кооператив пропонує ще й вишукану кухню для відвідувачів: на туристичній локації пропонують скуштувати продукцію, що вирощена на полях, смажені овочі, безалкогольні коктейлі.

Туристів приймають як у будні, так і на вихідні дні. За вихідні локацію відвідують близько 100 осіб, у будні — це 2-3 групи по 40 – 50 чоловік. Вхідний квиток для дорослого коштує 50 грн, дитячий — 25 грн.

Екотуристична локація — це лише сезонний прибуток (здебільшого у літній час) на той випадок, якщо буде неврожай. За сезон за рахунок екотуристичної локації у виробничого кооперативу є намір заробити близько півмільйона-мільйон гривень.

Що дає пасіка?

На території виробничого кооперативу є пасіка: 41 бджолина сім’я, 18 з яких живуть в екохатинах. Екохатини дають можливість туристам зайнятись апітерапією. Пасіка виконує дві функції: дає можливість за рахунок бджіл опилювати квітки на полях (зокрема троянди, з пелюстків яких планується робити варення) та дає можливість заробляти безпосередньо на медові.

Кооператив «Як Бджола» — це історія про те, як шалену мрію перетворити на таку реальність, щоб люди із села на кордоні з Польщею не хотіли їхати на заробітки. Якщо ви за відповідальне фермерство і розвиток українського села – долучайте своїх мешканців до Всеукраїнського Конгресу Фермерів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі