Наразі, з 24.03.2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136). Нормами цього Закону передбачено, що під час воєнного стану не працюють положення ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3 — 5 ст. 67 та ст. 71 — 73 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Стаття 78-1 КЗпП не підпадає під дію Закону № 2136. Водночас, вона зазначає, що святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. Тобто нормативна дія цієї статті базується на нормах ст. 73 КЗпП, яка наразі не працює.
Це означає, що з 24.03.2022 й до завершення воєнного стану положення ст. 73 КЗпП, якою встановлено перелік святкових та неробочих днів, робота в які не проводиться, не застосовуються. Тобто для цілей організації трудового процесу такі дні стали звичайними календарними днями.
Також жодного скорочення робочого дня напередодні цих днів не відбувається, робота в такі дні проводиться на загальних підставах, підвищена оплата не здійснюється, переносів у разі «накладення» з вихідним днем немає.
