Згідно з ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У разі смерті мобілізованого працівника трудовий договір припиняється. Припинення трудового договору роботодавець оформляє наказом. Підставою для видання такого наказу буде свідоцтво про смерть. Дата припинення трудового договору має збігатися з датою смерті, встановленою у свідоцтві про смерть. Але дата видання наказу не збігатиметься з датою припинення трудового договору, бо видається він уже після отримання роботодавцем свідоцтва про смерть.
На підставі наказу вноситься відповідний запис до трудової книжки працівника, проводиться остаточний розрахунок за період до дня смерті, зокрема компенсація невикористаних відповідних відпусток та середній заробіток. У трудовій книжці померлого в розділі «Відомості про роботу» записується: у графі 2 — дата фактичної смерті працівника, у графі 3 — «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», далі заповнюється графа 4 — зазначаються дата і номер наказу. Згідно з п. 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», у разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу.
Стаття 1227 Цивільного кодексу України унормовує право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві. Відповідно до її норм суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
