Теми статей
Обрати теми

Декларування-2022: деякі нюанси заповнення декларацій

Мацокін Андрій, головний редактор всеукраїнського видання «Держслужбовець» і спецвипуску «Юридичні практики»
У цьому випуску «Місцевого самоврядування» ми детально описали, як заповнювати відповідні розділи форми декларації та зосередили увагу на змінах, що набули чинності ще у грудні 2021 року. У цій статті поговоримо про окремі нюанси зазначення інформації щодо об’єктів декларування.

Про «несуб’єкта» декларування

Дія розд. VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 17001 не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у певних сферах (ч. 5 ст. 45 Закону) (тобто відповідні особи звільняються від обов’язку подання декларації будь-якого виду за умови неперебування на інших посадах, визначених у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону):

1 Далі — Закон № 1700 (Закон).

1) соціального обслуговування населення;

2) соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю;

3) соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

4) охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня);

5) освіти;

6) науки;

7) культури;

8) мистецтв;

9) відновлення та збереження національної пам’яті;

10) фізичної культури;

11) спорту;

12) національно-патріотичного виховання.

Якщо особа виконує обов’язки за вакантною посадою, на неї поширюються всі вимоги Закону саме за цією посадою, крім вимог, передбачених ч. 4 ст. 52, ст. 56 Закону. Тривалість виконання обов’язків у цьому випадку не має значення.

Якщо ж особа виконує обов’язки за посадою, яка не є вакантною (тобто у зв’язку з відсутністю колеги, який/яка займає цю посаду і за яким/якою зберігається робоче місце та посада, — відпустка для догляду за дитиною, відрядження, перебування на лікарняному тощо), на неї поширюються вимоги Закону за фактично займаною нею посадою, у тому числі і вимоги щодо декларування.

Члени окружних виборчих комісій і територіальних виборчих комісій не є суб’єктами декларування (ч. 7 ст. 38 Виборчого кодексу України). Голова, заступник голови, секретар ОВК, ТВК не можуть вважатися посадовими особами юридичних осіб публічного права в розумінні Закону № 1700. Дільничні виборчі комісії не є юридичними особами (ч. 7 ст. 33 Виборчого кодексу України), а тому члени таких комісій не є суб’єктами декларування відповідно до Закону.

Окружні виборчі комісії та територіальні виборчі комісії є юридичними особами публічного права. При цьому територіальні виборчі комісії є постійно діючими органами (ч. 8 ст. 33 Виборчого кодексу України). Водночас формування складу територіальних виборчих комісій здійснюється щоразу під час організації місцевих виборів (ст. 203, 208 Виборчого кодексу України). Тому члени таких комісій здійснюють відповідну діяльність на тимчасовій основі.

Отже, робота членів виборчих комісій має тимчасовий характер без призначення на посаду як за основним місцем роботи.

Декларування для осіб, що звільняються у період щорічної кампанії декларування

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність до закінчення щорічної кампанії декларування (тобто до 31 березня включно), то йому рекомендується:

подати спочатку декларацію щорічну (продовжується діяльність) за попередній рік;

після цього подати декларацію при звільненні за період з 01 січня поточного року до дати, яка є днем припинення діяльності включно (тобто за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями). Це зумовлено тим, що у різні звітні періоди (роки) застосовуються різні розміри прожиткового мінімуму.

Оскільки строк подання декларації при звільненні становить 30 календарних днів, то з огляду на зазначене вище щорічну декларацію (продовжується діяльність) за рік, що передує року звільнення, слід подати в межах строку, відведеного на подання декларації при звільненні, якщо такий термін наступає раніше визначеного антикорупційним Законом загального строку подання щорічних декларацій, але в будь-якому разі не пізніше визначеного антикорупційним Законом терміну подання щорічної декларації (продовжується діяльність).

Приклад. Посадова особа звільняється з посади з 01.03.2022 і надалі не буде суб’єктом декларування. Днем припинення діяльності в такому разі є 28.02.2022, а кінцевий строк подання декларації при звільненні — 30.03.2022 включно.

У 2022 році йому слід подати:

щорічну декларацію (продовжується діяльність) за 2021 рік — у строк до 01.03.2022;

декларацію при звільненні за період з 01.01.2022 до 01.03.2022 — у строк до 30.03.2022 включно.

Якщо особа звільнилась або іншим чином припинила виконувати діяльність, яка передбачає обов’язок подання декларації, минулого року, але до 31 березня включно поточного року знову набула статусу суб’єкта декларування, то їй слід подати лише декларацію щорічну (продовжується діяльність).

Те саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що передбачали здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду, яка також передбачає здійснення діяльності, декларація при звільненні не подається.

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі (закладі, установі,організації) й упродовж 30 календарних днів прийнята на посаду, яка також зумовлює здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, в іншому органі (закладі, установі, організації), не вважається припиненням діяльності, оскільки у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію при звільненні не виникає.

Водночас! Якщо особа обіймала посаду, яка передбачає обов’язок подання декларації, а потім була переведена в тому самому органі (без звільнення) на іншу посаду, що не зумовлює здійснення такої діяльності, то у такому разі особі слід спочатку подати декларацію при звільненні, а наступного року – щорічну (після звільнення).

Нюанси декларування: окремі ситуації

Спадщина, набута суб’єктом декларуванням та/або членом його сім’ї, може бути доходом, (об’єктом нерухомості, недобудовою, нематеріальним або матеріальним активом тощо), а тому підлягає відображенню у декларації.

Декларування спадщини здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності у порядку спадкування.

Об’єкти, які потребують перереєстрації права власності спадкоємцем (наприклад об’єкти нерухомості), для цілей декларування вважаються набутими у власність після відповідної державної реєстрації права власності на них за спадкоємцем, а отже, відображаються в декларації з цього моменту.

Якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов’язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 450/328/15-ц). Якщо станом на останній день звітного періоду право власності на об’єкт спадщини не переоформлено на ім’я спадкоємця, проте такий об’єкт перебуває у користуванні суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї, це необхідно відобразити у декларації, зазначивши відповідний тип права.

Якщо право власності на частки в одному об’єкті декларування набуте в різний час, у полі «Дата набуття права» необхідно зазначити останню дату набуття такого права суб’єктом декларування або членом його сім’ї (абз. 3 п. 9 розд. ІІІ Порядку № 449/21). Дата набуття права власності на частку третьою особою не зазначається.

Якщо об’єкт належить суб’єкту декларування на праві власності (у тому числі спільної) та одночасно перебуває (перебував у звітному періоді) у володінні/користуванні членів сім’ї такого суб’єкта (або навпаки) незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право, у полі «Дата набуття права» необхідно зазначити дату набуття саме права власності.

Якщо об’єкт перебуває у володінні/користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, але належить на праві власності третій особі, у полі «Дата набуття права» необхідно зазначити дату початку фактичного володіння або користування таким майном, якщо інше не визначено законом, договором або рішенням суду.

Подарунки є доходом незалежно від того, у якій формі вони отримані: у формі грошових коштів або в іншій формі. Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову (ст. 1 Закону).

Це стосується також подарунків, які суб’єкт декларування отримує від члена сім’ї або навпаки.

Зокрема, якщо третя особа оплачує витрати на відпочинок (переліт, проживання тощо), лікування, освіту тощо суб’єкта декларування або члена його сім’ї, це вважається подарунком у негрошовій формі, який повинен бути відображений у декларації із зазначенням його вартості.

Доходи вказуються незалежно від їх розміру, крім подарунків, але подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів.

Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), також зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, нематеріального активу, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок повинен бути також відображений у відповідних розділах декларації.

І ще. У разі якщо вартість подарунка суб’єкту декларування перевищує 50 ПМ, про нього необхідно додатково вказати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про договір дарування, на підставі якого набуто право власності на це майно (подарунок). Якщо ж майно, яке було подаровано члену сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді, але не належить йому на останній день звітного періоду (наприклад, внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації зазначаються лише відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» про отримані доходи:

у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру).

ФОП. Доходи та об’єкти, набуті для здійснення господарської діяльності ФОП, також підлягають декларуванню!

Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (ч. 1 ст. 128 ГК України).

Фізична особа – підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ст. 52 Цивільного Кодексу України та ч. 2 ст. 128 ГК України).

Законодавством не встановлено окремого правового статусу майна фізичної особи – підприємця. Отже, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, інше цінне рухоме майно, яке набуте суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї для здійснення підприємницької діяльності (як фізичною особою – підприємцем), підлягають відображенню у декларації на загальних підставах.

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи від підприємницької діяльності, отримані членом його сім’ї як ФОП. Дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

Інформацію про отримані доходи від підприємницької діяльності як ФОП необхідно зазначити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації незалежно від розміру такого доходу. При цьому сума доходу від підприємницької діяльності за звітний період сумується і в декларації вказується загальна сума валового доходу, отримана суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП у звітному періоді.

При зазначенні доходу від власної підприємницької діяльності як ФОП джерелом доходу рекомендується зазначати самого суб’єкта декларування / члена його сім’ї, яким є ФОП.

Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї як суб’єктів господарювання (ФОП) відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно, відображаються в декларації за загальними правилами.

Також і відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї відображаються в декларації за загальними правилами незалежно від мети та цілей вчинення правочинів, які зумовили виникнення фінансових зобов’язань.

Член сім’ї чи власник майна відмовив у наданні необхідної інформації

Закон № 1700 передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування / члену його сім’ї на праві користування.

Такими правами користування можуть бути:

— позичка (безоплатна передача майна);

— оренда;

— сервітут;

— емфітевзис (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб);

— суперфіцій (право забудови земельної ділянки);

— утримання;

— застава;

— користування на підставі довіреності;

— інші права, передбачені законом.

Водночас може мати місце ситуація, коли власник передає належне йому цінне рухоме майно, транспортний засіб, грошові активи іншій особі (наприклад, суб’єкту декларування) у володіння, при цьому не наділяючи її правом користування такими об’єктами. Відомості про такі об’єкти, передані суб’єкту декларування, члену його сім’ї, підлягають відображенню у відповідних розділах декларації.

Дані про об’єкт декларування зазначаються у разі його перебування у володінні або користуванні на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Половиною днів звітного періоду для декларацій кандидата на посаду та щорічної (з будь-якою позначкою) є 183 дні.

Тобто відомості про об’єкт декларування у зазначених деклараціях вказуються, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї володіли або користувалися таким об’єктом упродовж не менше 183 днів протягом звітного року послідовно або сукупно.

Якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому суб’єкту декларування ця інформація не відома, рекомендується у відповідних полях форми декларації обирати позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, із правовстановлюючих документів, відкритих державних реєстрів), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.

Якщо члену сім’ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, із правовстановлюючих документів, відкритих державних реєстрів), то у відповідних полях декларації рекомендується обрати позначки «Не відомо».

УВАГА! Обрання позначки «Член сім’ї не надав інформацію» є підставою для проведення Національним агентством повної перевірки декларації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 513 Закону № 1700.

Якщо ж третя особа (наприклад, власник/співвласник об’єкта декларування, який не є членом сім’ї суб’єкта декларування) відмовила суб’єкту декларування / члену його сім’ї у наданні інформації, що повинна бути відображена в декларації, то суб’єкт декларування вказує у декларації ту інформацію, яка йому відома. Щодо решти інформації суб’єкту декларування слід обрати у відповідних полях декларації позначку «Не відомо».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі