Відповідь було надано Міністерством розвитку громад та територій України у листі від 27.01.2022 № 7/10.2/1187-22, з яким можна ознайомитися за посиланням: dostup.pravda.com.ua/request/99359/response/353774/attach/3/DLRKS1975578%200AGUU15ZW.pdf?cookie_passthrough=1
Отже...
По суті порушених питань надаємо наступні роз’яснення.
Відповідно до вимог Закону України «Про теплопостачання» (далі – Закон) регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії є однією із форм державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Згідно із частинами першою — другою статті 20 вказаного Закону тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Також відповідно до статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку (стаття 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).
У свою чергу, статтею 20 Закону передбачено особливості визначення (розрахунку) тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення (розрахунок на рівні 90 % діючого для суб’єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, або на рівні середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, розрахованих Держенергоефективності).
Враховуючи практичні аспекти застосування цього механізму, а також зважаючи на численні звернення підприємств теплопостачання та органів місцевого самоврядування, з метою уникнення непорозумінь під час прийняття уповноваженими органами рішень про встановлення тарифів на теплову енергію, вважаємо, що питання, порушене у Вашому зверненні, потребує врегулювання.
У зв’язку з цим у Верховній Раді України 21.07.2020 зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо вдосконалення механізмів державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання» (реєстр. № 3912), яким планується внести зміни та доповнення до статті 20 Закону, передбачивши, зокрема, умову, за якої суб’єкт господарювання, що виробляє теплову енергію з використанням альтернативних джерел енергії, у разі коли розрахований розмір тарифів на теплову енергію, її виробництво не відповідає рівню економічно обґрунтованих витрат, понесених на виробництво теплової енергії, може сформувати такі тарифи відповідно до порядків (методик) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затверджених Кабінетом Міністрів України або національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Водночас зазначаємо, що відповідно до вимог статті 13 Закону, а також положень статей 12, 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», статті 28 «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання віднесено до власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування.
Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води визначено Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (далі — Порядок).
За вимогами пункту 11 Порядку з метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, та відповідно наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, перегляд тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом кожного року (до початку опалювального періоду) за заявою ліцензіата (суб’єкта господарювання).
Для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає щороку до 1 липня (крім ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи) уповноваженому органу відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, у паперовій та електронній формі заяву і розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами (пункт 57 Порядку).
З огляду на зазначене, за умови надання до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію разом з розрахунками, здійсненими відповідно до Порядку, підтвердними матеріалами і документами, рішення про встановлення тарифів приймається органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
