Теми статей
Обрати теми

Актуальне запитання. Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку

Працюю в закладі загальної середньої освіти заступником директора з навчальної роботи. Не є членом профспілкового комітету. У колективному договорі між адміністрацією закладу освіти та профспілковим комітетом вказано, що заступник директора з навчальної роботи має право на додаткову щорічну відпустку тривалістю три календарних дні за ненормований час. Мені було відмовлено у виплаті компенсації, тому що я не є членом профспілки. Прошу надати роз’яснення щодо виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку тривалістю 3 (три) календарних дні за 2021 рік. У 2021 році щорічна основна відпустка (56 днів) використана.

Відповідь було надано у листі Міністерства економіки України від 26.01.2022 № 4712-06/3782-09, з яким можна ознайомитися за посиланням: dostup.pravda.com.ua/request/99301/response/353583/attach/3/...pdf?cookie_passthrough=1

Отже...

Згідно з пунктом 2 частини першої та з частиною другою статті 8 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі і за ненормований робочий день, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Визначення терміна «ненормований робочий день» міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 № 7 (зі змінами, далі – Рекомендації).

У пункті 3 Рекомендацій зазначається, що додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.

Пунктом 6 Рекомендацій передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.

Отже, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтовного переліку, якщо такий є), та, відповідно, встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт.

Працівники, посади яких колективним договором віднесено до посад з ненормованим робочим днем, мають право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 18 Кодексу законів про працю України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обовʼязковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Щодо виплати заміни частини щорічної відпустки грошовою компенсацією повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 2 Закону право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону визначено види щорічних відпусток. До них належать: щорічна основна відпустка (стаття 6 Закону), додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону), додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону), інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Враховуючи зазначене, за бажанням працівника, після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка), за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника — 59 календарних днів (56 календарних днів – щорічна основна відпустка і 3 календарних дні – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів, за 3 календарних дні він може отримати компенсацію.

Таким чином, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є фактичне використання працівником в обов’язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі