Якщо йдеться саме про реорганізацію, то для закладів освіти в частині цієї процедури заборон чи змін не передбачено і на період воєнного часу також. У разі потреби проведення реорганізації необхідно керуватися Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ), а також нормами Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) у частині дотримання норм трудових відносин.
Відповідно до визначень ЦКУ реорганізація є однією з форм припинення юридичної особи з передачею відповідних прав іншій юридичній особі. Тому при реорганізації закладу слід керуватися ст. 104, 105, 106, 107 ЦКУ, а при ліквідації (припиненні без правонаступника) — ст. 111, 110 ЦКУ.
Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, — за рішенням суду.
У разі злиття суб’єктів господарювання всі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.
У разі поділу суб’єкта господарювання всі його майнові права та обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта.
У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права та обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.
Стаття 36 КЗпП зазначає, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни роботодавця, а також у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. До правонаступника в такому випадку переходять усі права та обов’язки, у тому числі й трудові.
Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників). У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Працівник відповідно до норм КЗпП має бути попереджений у випадку змін в організації виробництва і праці (це, зокрема: ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, зміна істотних умов праці — систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо). За загальним принципом і з урахуванням норм ст. 32 і ч. 1 ст. 492 КЗпП працівників попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) визначено, що в період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Нормами ч. 2 ст. 5 Закону № 2136 визначено, що в період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
З урахуванням цих норм і на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що попередження працівника про зміни в організації виробництва і праці в частині саме зміни істотних умов праці в період воєнного стану не застосовуються. Водночас попередження щодо можливого вивільнення внаслідок реорганізації діють, але не застосовуються норми, які передбачають під час вивільнення консультації роботодавця з профспілками.
У запитанні не визначено тип закладу освіти, тож візьмемо до уваги норми Закону України «Про повну загальну середню освіту». Нормами ст. 32 цього Закону передбачено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.
У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти в сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Реорганізація та ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проєкту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до норм цього ж Закону комунальний заклад освіти — заклад, заснований розпорядчим актом сільської, селищної, міської, районної, обласної ради. Розпорядчим актом відповідної ради є рішення, ухвалене під час пленарного засідання.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, зокрема його п. 3, визначено, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 — 34, 38, 39, 41 — 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 цього Закону.
Зокрема, ст. 39 Конституції України визначає право громадян збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Тобто Указом Президента обмежується право громадян (їх ініціатива) на проведення вищезазначених заходів.
Відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою КМУ від 03.11.2010 № 996 громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проєкту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики. У нашому випадку ініціатором громадських обговорень буде відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування.
Внесення змін до деяких законів України у сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану пропонувалося в законопроєкті від 28.04.2022 № 7325 (ср. ). Ним було передбачено зміни умов дотримання законодавчої процедури реорганізації та ліквідації окремих закладів загальної середньої освіти. Але після обговорення та підписання цього законопроєкту він трансформувався в Закон України «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану», яким вищезазначених змін уже не передбачено.
Відповідь підготовлено в рамках проєкту DECIDE
