На сьогодні в правовому полі цього питання діють норми Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
Стаття 40 КЗпП визначає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише в певних випадках, зокрема:
у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з таких підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Стаття 492 КЗпП визначає, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Норми Закону № 2136 дещо змінюють окремі моменти. Так, ст. 5 цього Закону визначає особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Нормами цієї статті передбачено, що:
у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки;
у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
З урахуванням зазначеного та на підставі повноважень, наданих керівнику закладу освіти Законом України «Про повну загальну середню освіту», керівник може розірвати трудовий договір під час дії воєнного стану внаслідок скорочення штату закладу, попередивши про можливе скорочення працівника не пізніше ніж за 2 місяці (може бути і 3 — 5 місяців). Коли прийде час скорочення, потрібно буде видати окремий наказ. Консультацій із профспілками з приводу скорочення працівників під час воєнного стану не передбачено.
Відповідь підготовлено в рамках проєкту DECIDE
