На запитання відповідає Державна служба України з питань праці
Статтею 83 Кодексу законів про працю визначено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховується, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.
Порядок розрахунку середньої заробітної плати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі — постанова № 100).
Абзацем 6 пункту 2 постанови № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали i за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.
До цього періоду належить час простою не з вини працівника, який оплачувався згідно з нормами статті 113 КЗпП України в розмірі не нижче двох третин установленої працівникові тарифної ставки (окладу).
Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, він виключається з розрахункового періоду.
