Була надана Міністерством юстиції України в листі від 26.04.2022 № 32091/ПІ-С-1229/7.2.4.
Отже…
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в інформаційній сфері, є Міністерство культури та інформаційної політики України, яке діє відповідно до Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885.
Крім того, зазначаємо, що на офіційному вебсайті Міністерства культури та інформаційної політики України вказано номери урядової «гарячої лінії» 15-45, приймальні громадян 044 235-21-80, а також електронну пошту Міністерства для надсилання звернень громадян: zvernennya@mkip.gov.ua.
Разом із цим у порядку інформування повідомляємо.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Крім того, згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 вказаного Закону в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, статтею 3 якого визначено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 — 34, 38, 39, 41 — 44, 53 Конституції України, які можуть тимчасово обмежуватись на період дії правового режиму воєнного стану (строк дії воєнного стану в Україні продовжувався строком на 30 діб згідно з указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133 та від 18 квітня 2022 року № 259).
Крім того, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі — Закон).
Законом передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом, а доступ до неї забезпечується шляхом систематичного та оперативного її оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет, на єдиному державному вебпорталі відкритих даних, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання її за запитами на інформацію (частина друга статті 1 та стаття 5 Закону).
Відповідно до частини другої статті 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Одночасно інформуємо, що згідно з частиною першою статті 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Крім того, повідомляємо, що на виконання Указу Президента України від 27 червня 1996 року № 468 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів як автоматизованої системи збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства.
До Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включаються нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), — опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін’юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, незареєстровані акти органів державної влади, які підлягають включенню до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів відповідно до законодавства, Національного банку, нормативно-правові акти, видані (прийняті) НКЦПФР на виконання Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», а також міжнародні договори України (пункт 6 зазначеного Порядку).
Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 розділу ІV Інструкції про порядок включення нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та надання інформації з нього, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2002 року № 57/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 року за № 546/6834, безоплатний цілодобовий доступ до інформаційного фонду Реєстру здійснюється через вебсайт www.reestrnpa.gov.ua шляхом пошуку та перегляду всіх наявних у цьому фонді копій еталонних текстів Реєстру.
Також повідомляємо, що листи Мін’юсту не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.
