Теми статей
Обрати теми

Про невідкладні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд: роль ОМС

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
Постановою КМУ від 19.04.2022 № 473 затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі — Порядок виконання невідкладних робіт). Зазначеним документом передбачається: затвердження порядку організації та координації виконання невідкладних робіт уповноваженими органами (якими в тому числі є і виконавчі органи сільських, селищних та міських рад); визначення об’єктів, що підлягають першочерговому обстеженню; комплекс організаційно-технічних заходів, що включається до проведення обстеження пошкоджених об’єктів; організація робіт щодо аварійного демонтажу на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Тож давайте розбиратися, якими мають бути всі ці етапи і яка саме роль у цьому процесі відведена органам місцевого самоврядування.

Загалом Порядок виконання невідкладних робіт визначає загальний механізм оперативного реагування визначеними ними органами на наслідки збройної агресії Російської Федерації (далі — РФ), пов’язані з пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій.

Одразу звертаю увагу, що йдеться саме про чітко визначені території — де відсутні або завершені активні фази бойових дій.

Цей механізм спрямований на ліквідацію означених вище наслідків і в ньому задіюються такі органи:

— виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;

— військові адміністрації;

— центральні органи виконавчої влади;

— органи управління та сил цивільного захисту.

Тепер трохи про терміни, які застосовуються в Порядку виконання невідкладних робіт, та їх значення. Отже:

— невідкладні роботи щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі — невідкладні роботи) — комплекс першочергових організаційно-технічних робіт і заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, запобігання загибелі людей, зменшення обсягів можливих матеріальних втрат;

— пошкодження будівель та споруд — порушення цілісності будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва внаслідок позапроєктних впливів, зумовлених бойовими діями, в тому числі потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України та Законі України «Про протимінну діяльність в Україні».

Передбачається, що невідкладні роботи здійснюються з метою:

— ліквідації небезпечних наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель і споруд, об’єктів незавершеного будівництва (далі — пошкоджені об’єкти);

— запобігання загибелі людей;

— зменшення обсягів можливих матеріальних втрат.

Організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється:

— виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі — уповноважений орган);

— військовими адміністраціями (далі — уповноважений орган) — у разі відсутності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

А тепер треба сказати декілька слів про особливості системи місцевого самоврядування.

Нагадаю, що відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон про місцеве самоврядування) система місцевого самоврядування складається з таких елементів:

— територіальна громада;

— сільська, селищна, міська рада;

— сільський, селищний, міський голова;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

— районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

— органи самоорганізації населення.

Як бачимо, уповноваженими органами, які мають відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт здійснювати організацію та координацію виконання невідкладних робіт, є саме виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Знову ж таки варто вказати, що відповідно до Закону про місцеве самоврядування виконавчі органи рад — органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в межах, визначених цим та іншими законами. Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Враховуючи все вищезазначене, постає запитання: які саме виконавчі органи рад мають здійснювати організацію та координацію виконання невідкладних робіт як уповноважені органи згідно з Порядком № 473? Тут можна було б зараз підійти до всього цього юридично грамотно, але тоді, на жаль, мало які б виконавчі органи взагалі могли здійснювати вказані завдання. Я маю на увазі ті моменти, що в ідеальному варіанті виконавчі органи рад мають бути саме юридичними особами (як це передбачено самим Законом про місцеве самоврядування та Конституцією України); мало би бути здійснено розмежування повноважень між виконавчим комітетом та іншими виконавчими органами рад (чого за мирних часів ніхто не здійснював), як це передбачено ч. 3 ст. 52 Закону про місцеве самоврядування. У багатьох випадках цього, звісно, немає. Тож треба знаходити вихід у тих межах, які маємо. А маємо ось що: в більшості випадків юридичними особами є саме виконавчі комітети рад, відділи, управління тощо — вкрай рідко (якщо не брати до уваги місцеві фінансові органи). Крім того, непоодинокими є випадки, коли саме в структурі виконавчого комітету перебувають інші «виконавчі органи» (це часто здійснювалося з метою спрощення ведення бухгалтерського обліку тощо). Отже, маємо реалії: є виконавчі комітети та інші «виконавчі органи», зазвичай без статусу юридичної особи, але з певними повноваженнями, закріпленими в їх положеннях.

Враховуючи означене вище, варто було би визначитися, який саме з наявних виконавчих органів ради буде здійснювати організацію та координацію виконання невідкладних робіт. Як на мене, то, звісно, це мав би бути, наприклад, відділ з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення (якщо він, звісно, створений). Тут варто нагадати про положення Кодексу цивільного захисту України та завдання, які ставляться ним перед органами місцевого самоврядування. Якщо з якихось причин такий відділ відсутній, то ним міг би бути як виконавчий комітет, так і інший виконавчий орган, повноваження якого відповідно до його положення є найбільш наближеними до того, що має здійснювати уповноважений орган відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт. Передивіться положення наявних виконавчих органів ради і тоді вже можна буде зорієнтуватися.

Єдине, щоб порадила, — так це офіційно уповноважити обраний вами серед наявних виконавчий орган ради на здійснення організації та координації невідкладних робіт певним локальним актом, якщо, звісно, нічого з цього приводу в положенні про виконавчий орган немає. Знову ж таки, якщо розглядати питання, хто саме має видати такий локальний акт, то ідеальним варіантом, звісно, було би рішення місцевої ради (якщо виходити з того, що саме до повноважень місцевої ради належить затвердження положень про виконавчі органи ради, а відповідно — наділення їх і повноваженнями / уповноваження на здійснення певних дій). Але станом на сьогодні не завжди таке рішення може бути прийняте місцевою радою (особливо якщо ми говоримо про ті територіальні громади, де ведуться активні бойові дії). Тож, на мою особисту думку, враховуючи наявний період воєнного стану, такий акт може видати й сільський, селищний, міський голова. Звісно, не найкращий варіант, але потрібно якимось чином прилаштовуватися до нових реалій сьогодення. Якщо такий акт буде виданий все ж таки сільським, селищним, міським головою, важливо в преамбулі розпорядження максимально виписати підстави його прийняття саме ним.

Щонайменше варто зазначити Указ Президента про введення воєнного стану, відповідний Закон, яким затверджено Указ Президента, постанову КМУ від 19.04.2022 № 473, якою затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд. Можна також навести п. 1 ч. 4 ст. 42 Закону про місцеве самоврядування, яким визначено, що саме сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Також варто вказати на мету прийняття такого розпорядження — це, власне, оперативне забезпечення здійснення невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд.

Чому прийняття зазначеного акта є доречним? Щоб і посадові особи виконавчого органу розуміли, що саме їх виконавчий орган уповноважений на здійснення організації та координації виконання невідкладних робіт, і інші залучені до цього процесу особи також знали, до кого їм необхідно звертатися та з яким виконавчим органом вони взаємодіятимуть.

Якими ж мають бути дії уповноваженого органу в разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії РФ, що зумовили пошкодження об’єктів?

Уповноважений орган:

Повідомляє територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів

Форма повідомлення не визначена, отже, воно може бути складене в довільному порядку з дотриманням правил діловодства

Визначає разом із територіальними органами ДСНС, органами управління та силами цивільного захисту зону можливого ураження — потенційно небезпечну територію, на якій внаслідок бойових дій заподіяна шкода об’єктам, є ймовірність забруднення вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого виникає загроза життю або здоров’ю людей

Тут варто нагадати про положення ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, в якій наводяться повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту (якщо ще за мирних часів органи місцевого самоврядування опікувалися реально питаннями цивільного захисту та дотримувалися всіх вимог законодавства, то проблем не має виникнути з питаннями організації визначення зони можливого ураження)

Організовує оповіщення суб’єктів господарювання та населення про ризики, пов’язані з перебуванням у зоні можливого ураження

Те саме стосується і організації оповіщення (це завдання також закріплене в ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, отже, органи місцевого самоврядування повинні розумітися, як вони це мають здійснювати)

Визначає місця для складування відходів, що утворилися внаслідок пошкодження об’єктів, виконання робіт з демонтажу відповідно до порядку, затвердженого КМУ

Варто вказати, що для визначення місця для складування таких відходів, варто приймати відповідне рішення, враховувати вид відходів тощо

Визначає місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів

Для визначення місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів важливо розумітися на механізмі визначення та критеріях до такого місця. Як показує практика, визначення місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення

Здійснює візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування попередніх переліків таких об’єктів

Тут варто зрозуміти, що мається на увазі під візуальним оглядом, і власне, з дотриманням яких вимог він здійснюється; чи передує такому огляду здійснення будь-яких заходів з метою створення безпечних умов для візуального огляду.

Однозначно, якщо дотримуватися всієї хронології дій, які мають вчиняти виконавчі органи, то візуальному огляду мало би передувати повідомлення територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів. Далі вже все має залежати від дій означених органів.

Примітка. До проведення візуальних оглядів пошкоджених об’єктів та розроблення програми робіт можуть залучатися фахівці з обстеження, визначені в пунктах 2, 21 та 22 Порядку проведення обстеження, фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою), а також за необхідності — підрозділів Збройних Сил та СБУ.

— приймає рішення щодо проведення обстеження пошкоджених об’єктів відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257 (далі — Порядок проведення обстеження);

— розміщує протягом трьох календарних днів інформацію про таке рішення на офіційному вебсайті та/або письмово повідомляє власнику або управителю об’єкта;

— складає та затверджує програму робіт з обстеження (далі — програма робіт)

Усі зазначені дії прямо передбачені в Порядку проведення обстеження. Єдине, що додатково з’явилося в Порядку проведення невідкладних робіт, — це уточнення того, що про рішення щодо проведення обстеження можна повідомити і на офіційному вебсайті (напевно ж йдеться про сайт уповноваженого органу), оскільки в Порядку проведення обстеження йдеться лише про необхідність письмово повідомити власника або управителя об’єкта про прийняте рішення.

Примітка. Програма робіт повинна містити:

— перелік пошкоджених об’єктів, що підлягають обстеженню (найменування об’єкта, адреса розташування об’єкта, інформація щодо юридичних чи фізичних осіб, що є власниками або управителями пошкодженого об’єкта);

— черговість та строки виконання робіт з обстеження, основні характеристики об’єктів та орієнтовний обсяг і склад робіт.

Зверніть увагу, що першочерговому обстеженню підлягають:

— пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури (об’єкти закладів дошкільної, загальної середньої освіти; закладів охорони здоров’я, закладів соціального захисту населення), будівлі адміністративного призначення, в тому числі в яких надаються адміністративні послуги, розміщуються органи управління та сили цивільного захисту, зокрема, пожежно-рятувальні підрозділи та аварійно-рятувальні служби;

— пошкоджені об’єкти житлово-комунального господарства (електро-, газо-, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі);

— пошкоджені об’єкти житлового фонду, а саме багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки.

У свою чергу, п. 7 Порядку проведення невідкладних робіт визначено, що підготовка до проведення обстеження (не візуального огляду) включає комплекс організаційно-технічних заходів, що полягає у:

— визначенні пріоритетності обстеження територій та пошкоджених об’єктів на наявність вибухонебезпечних предметів;

— збиранні первинної інформації щодо об’єкта (наявної проєктної та технічної документації, в тому числі інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів, виконавчої документації тощо);

— визначенні виконавця робіт з обстеження пошкоджених об’єктів (далі — виконавець робіт з обстеження) та організації робіт з обстеження, в тому числі вахтовим методом.

Організація робіт з обстеження вахтовим методом здійснюється за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання не може бути забезпечена або є економічно недоцільною. При цьому слід врахувати чисельність вахтового персоналу, умови проживання, тривалість вахти, засоби та час доставки персоналу до місця роботи і назад до місця постійного проживання, додаткові видатки, пов’язані із застосуванням вахтового методу, порядок соціально-побутового та медичного забезпечення вахтового персоналу.

Судячи зі змісту наведеного вище пункту Порядку виконання невідкладних робіт та елементів, які має включати підготовка до проведення обстеження, то ці дії має здійснити саме уповноважений орган. Частину з них, як то визначення пріоритетності обстеження територій та пошкоджених об’єктів на наявність вибухонебезпечних предметів, на мою думку, реалістично здійснити лише із залученням допомоги територіальних органів ДСНС.

Пунктом 8 Порядку виконання невідкладних робіт визначено точку відліку та умови, за наявності яких можуть бути розпочаті роботи з обстеження пошкоджених об’єктів. Передбачається, що такі роботи виконуються на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій, і лише після здійснення комплексу заходів щодо:

— оперативного реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених вибухонебезпечних предметів із залученням підрозділів ДСНС, Національної поліції, а також за необхідності — підрозділів Збройних Сил та СБУ;

— виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єктів або його окремих конструктивних елементів (у разі потреби) з метою забезпечення доступу до пошкоджених об’єктів сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

— виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих фахівцями ДСНС із залученням комунальних служб та формувань і спеціалізованих служб цивільного захисту, транспортування тіл (останків) загиблих;

— здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.

Самі ж роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.

Передбачається, що в разі виявлення під час проведення обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем дефектів і пошкоджень, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об’єкта, а також вплинути на роботу устаткування, і таких, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, виконавець робіт з обстеження невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених дефектів і пошкоджень, письмово інформує про це уповноважений орган.

При цьому уповноважений орган зобов’язаний вжити заходів щодо забезпечення безпеки населення, яке може перебувати в зоні можливого обвалення будівельних конструкцій, будівель та споруд.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт відповідно до п. 81 Порядку проведення обстеження.

Звіт про результати обстеження має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

До зазначеного звіту також додається акт обстеження (цікаво, що в Порядку проведення обстеження згадувань про акт немає), що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):

наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої груп

рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту

наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій, підсилення об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій

рекомендовано виконання робіт з відновлення капітального ремонту, реконструкції

об’єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти)

рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об’єкта

Звіт та акт передаються уповноваженому органу! Далі мають бути дотримані такі етапи:

1) уповноважений орган розглядає звіт та акт;

2) уповноважений орган за результатами розгляду звіту та акта з метою вжиття заходів щодо забезпечення техногенної безпеки складає та подає на розгляд регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій переліки:

потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій;

аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації;

3) регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій невідкладно, але не пізніше ніж у п’ятиденний строк з дня отримання інформації від уповноваженого органу, розглядає з урахуванням інформації від правоохоронних органів (в рамках можливих кримінальних проваджень, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації) та схвалює переліки об’єктів, складені уповноваженим органом;

4) на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій уповноважений орган:

затверджує переліки потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу окремих частин та/або конструкцій, та аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації, визначає черговість та строки виконання робіт з демонтажу;

організовує виконання робіт з демонтажу відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 474;

організовує роботи щодо збирання, попереднього сортування та відокремлення небезпечних відходів (у разі можливості), транспортування та тимчасового зберігання відходів, що утворилися внаслідок виконання робіт з демонтажу, відповідно до порядку, затвердженого КМУ.

Важливо! Порядок виконання невідкладних робіт не поширюється на роботи щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі