Колабораціонізм
З урахуванням триваючої збройної агресії Росії проти України, ведення бойових дій на нашій території, її окупація підняли на поверхню соціальних і правових норм явища колабораційної діяльності, колаборацій та колабораціонізму.
Наразі чинне законодавство не містить визначення понять «колаборація», «колабораціонізм», «колабораційна діяльність». Загалом у лексичному значенні «колабораціонізм» (від фр. «сollaboration» — «співробітництво») визначають як співпрацю. Водночас зазначені явища розрізняють як:
колабораціонізм — співробітництво громадян із ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі та її союзникам (у законодавстві більшості країн це явище кваліфіковано як злочин проти своєї держави, зрада);
колабораційна діяльність — похідна від колабораціонізму (вживається у значенні участі населення у спільній з ворогом діяльності);
колаборація — процес спільної діяльності (не пов’язаної з колабораціонізмом) у різних сферах суспільного, культурного економічного життя (вживається більше як спільний проєкт взаємодії двох або більше суб’єктів для досягнення спільних цілей).
15 березня 2022 року в Україні набрав чинності Закон № 2108, яким було внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнено його ст. 111-1, що має назву «Колабораційна діяльність».
Колабораційна діяльність
Відповідно до норм ст. 111-1 Кримінального кодексу України колабораційною діяльністю є відповідні активні дії громадянина України, за які передбачена конкретна відповідальність!
| Дія | Суть дії | Санкція |
| публічне* заперечення або | збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України | позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років |
| публічні* заклики | — до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; — до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора; — до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України | |
| добровільне зайняття | посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора | позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої |
| добровільне зайняття або | посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора | позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої |
| добровільне обрання, а також | до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора | |
| участь в організації та проведенні | незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території | |
| здійснення пропаганди, а також | у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України | виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років |
| дії спрямовані на | впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти | |
| організація та проведення | заходів політичного характеру**, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої |
| здійснення | інформаційної діяльності*** у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | |
| активна участь | у заходах політичного характеру, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | |
| добровільне зайняття, а також | посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території | позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої |
| добровільна участь чи | в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора | |
| надання допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України | незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора | |
| передача матеріальних ресурсів та/або | незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора | штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна |
| провадження господарської діяльності | у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора | |
| вчинення дій або прийняття рішень особами, які | що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків**** | позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої |
| добровільно зайняли посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора або | ||
| були добровільно обраними до органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора | ||
| добровільно зайняли посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території | ||
| брали участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічно закликали до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території | ||
| організовували та проводили заходи політичного характеру, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | ||
| здійснювали інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | ||
| брали активну участь у заходах політичного характеру, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради | ||
| добровільно брали участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора | ||
| надавали незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним формуванням держави-агресора допомогу у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України | ||
| * Публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації. ** Під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо. *** Під здійсненням інформаційної діяльності розуміються створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації. **** Тяжкими наслідками вважається шкода, що в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. | ||
Важливі моменти
На що слід звернути окрему увагу!
По-перше, ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України стосується сфери освіти. Її важливо, зокрема, розглянути з погляду роботи освітян на окупованих територіях.
1. Колабораційним діянням вважаються дії будь-якого громадянина у вигляді конкретно визначеної тематики пропаганди в закладах освіти.
Водночас, на жаль, законодавчого визначення пропаганди не існує. Слово «пропаганда» зараз вживають дуже часто зазвичай у негативному ключі. Хоча сам термін «пропаганда» латинського походження і буквально означає «щось, що підлягає поширенню». Виник він у Ватикані, у 1622 році, з моменту утворення Congregatio de Propaganda Fide (Конгрегації пропагування/поширення віри), яку часто просто називали пропагандою.
Наразі загальноприйняте трактування пропаганди — форма комунікації, спрямована на поширення в суспільстві світогляду, теорії, твердження, фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.
Якщо звернутися до судової практики, то рішень щодо цього обмаль, водночас є ті, які розглядають явище пропаганди під час здійснення аналізу законодавчих норм, понятійного апарату та джерел походження.
Зокрема, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/11786/18 було проаналізовано джерела:
1) одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), який було видано у 1970 — 1980 роках, перший в історії тлумачний словник української мови. На ньому базуються багато сучасних українських тлумачних словників, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році. Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року (http://sum.in.ua/);
2) портал української мови та культури Словник.ua (http://www.slovnyk.ua/), який містить тлумачний словник української мови — понад 130000 тлумачень із СУМ та понад 21000 тлумачень, доданих командою та користувачами Словник.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну «паспортну» (КМУ 2010) транслітерацію;
3) Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 2002. Перший в Україні багатотомний систематизований звід знань про державу і право. Виданий за постановою Президії Національної академії наук України «Про підготовку фундаментальної Юридичної енциклопедії» від 08.09.1993 та постановою Кабінету Міністрів України «Про державну підтримку видання «Юридичної енциклопедії» від 29.11.1996. Енциклопедію видано в шести томах, містить близько 10 тисяч термінів. Значна їх частина вводиться в енциклопедичний обіг уперше;
4) Словник української мови ONLINE.ТОМИ 1 — 9 (http://services.ulif.org.ua).
Їх аналіз дав можливість визначити, зокрема, що:
«Пропаганда» — поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань;
ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що носить політичний або релігійний характер;
система засобів масового поширення ідей, поглядів тощо;
у сполуч. із сл. бюро, відділ. Складова частина назви певних відділів державних і громадських установ (http://sum.in.ua/s/propaghanda).
«Заклик» — прохання, запрошення прийти, приїхати, з’явитися куди-небудь;
звук, вигук, що кличе, закликає;
без додатка і до чого. Звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідею часу, політичну вимогу, завдання; відозва, гасло;
прохання, вимога розгорнути яку-небудь діяльність, певним чином поводити себе (http://sum.in.ua/s/zaklyk), (/www.slovnyk.ua/index. php ?swrd=заклик).
2. До кримінальної відповідальності за пропаганду за визначеною тематикою може бути притягнутий не лише педагогічний працівник.
Не обов’язково пропаганда може мати місце під час здійснення викладацької діяльності і не обов’язково це може бути зроблено під час освітнього процесу перед дітьми, учнями, студентами чи слухачами.
Важливо, що:
місце здійснення пропаганди стосується саме закладів освіти (заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність) незалежно від типів та форм власності;
пропаганда передбачає дію, спрямовану на певний загал осіб, яка здійснювалася постійно, тобто 2 і більше разів.
3. Крім пропаганди, до кримінальної відповідальності можуть притягнути особу за дії, спрямовані на впровадження освітніх стандартів держави-агресора в закладах освіти незалежно від типів та форм власності.
Це може стосуватися будь-яких дисциплін та наук. Навіть якщо такі стандарти стосуватимуться початкової школи.
4. Норми цієї статті не містять винятків щодо добровільності такої діяльності чи здійснення її під примусом.
Водночас якщо особа в умовах окупації працює за українськими програмами, то відповідальності для неї не буде. Якщо окупаційна влада змушує працювати за її програмами, тоді особа може, наприклад, призупинити трудові відносини відповідно до чинного законодавства. У цьому випадку за нею збережеться місце роботи та певним чином заробітна плата.
По-друге. Передача матеріальних ресурсів та здійснення господарської діяльності.
Визначення матеріальних ресурсів чинне законодавство не містить. За науковим визначенням матеріальні ресурси — складова частина економічних ресурсів (у матеріально-речовій формі), які використовують для досягнення конкретних економічних цілей. У широкому розумінні поняттям «ресурси» позначають певний запас або сукупність засобів, що дозволяють за допомогою визначених трансформацій досягнути бажаного результату. Усі ресурси, які використовують, матеріальні (капітал, земля, сировина тощо) та людські.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Зверніть увагу! У нормах немає винятків щодо володільця матеріальних ресурсів (фізична особа, юридична особа публічного чи приватного права).
Водночас є розділення щодо того, з ким була здійснена така колабораційна діяльність:
— передача матеріальних ресурсів — незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора;
— провадження господарської діяльності — з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
На жаль, законодавець не визначив, у який спосіб особа могла передати такі ресурси, бо часто через таке непорозуміння цієї норми працівники бюджетних установ на окупованій території залишаються без заробітної плати.
Також тут слід звернути увагу на те, що, наприклад, може стосуватися і педагогічних працівників, залежно від того, що мається на увазі під ресурсами.
По-третє. Слід звернути увагу на сполучники єднальні — «і», «й», «та», «також», «не тільки, а й» та розділові — «або», «чи». Законодавець застосував єднальні сполучники «та», «також», намагаючись виокремити ними альтернативні (варіативні) діяння. Принаймні на це звертають увагу науковці та правники. Зокрема: — «добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях» (ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) передбачає, що для притягнення до кримінальної відповідальності потрібно, аби одна і та сама особа зайняла вказану посаду і взяла участь у незаконному формуванні; — «участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів» (ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) або «організація та проведення заходів політичного характеру» (ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) означають участь і в організації, і в проведенні виборів, референдуму, заходів. .
У ст. 111-1 Кримінального кодексу України законодавець використовує «та/або». Це також є суперечливим, бо, наприклад, використання лише слова «або» у словосполученні «підтримка рішень та/або дій» (ч. 1 ст. 111-1 цього Кодексу) наводить на думку, що відповідальність настає за публічні заклики як до підтримки рішень держави-агресора, так і до підтримки дій держави-агресора, так і до підтримки її рішень та дій одночасно.
Мотиви колабораційної діяльності можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.
Але в будь-якому разі під колаборційною діяльністю розуміється активна, завершена дія громадянина України, яка проявляється в одному із діянь, зазначених у таблиці. Суб’єктивна сторона колабораційної діяльності характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
