Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені цим Законом.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2136 передбачено, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, урегульованих цим Законом.
Змінами до законодавства під час дії воєнного стану запроваджено право працівника на розірвання трудового договору без двотижневого строку попередження.
Так, відповідно до ст. 4 Закону № 2136 у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тому працівник може звільнитися за власним бажанням.