Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Аналізуємо зміни до порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2007/№ 65
В обраному У обране
Друк
Стаття

Аналізуємо зміни до порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат

 

У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 61 було наведено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 з урахуванням останніх змін. Метою цієї статті є аналіз найістотніших положень цього документа.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Порядок № 1266 —

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Постанова № 193 —

Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 22.02.2006 р. № 193.

Постанова № 949 —

Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.

 

Коли набули чинності зміни?

Перше запитання, що виникає на практиці у зв’язку з необхідністю виконання вимог змінених законодавчих і нормативних документів, — з якої дати набули чинності зміни?

Розберемося в цьому питанні.

За загальним правилом нормативно-правові акти КМУ набувають чинності з моменту їх ухвалення, якщо пізніший строк набуття ними чинності не передбачено в цих актах.

Акти КМУ, що визначають права та обов’язки громадян, набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкарських виданнях. На нашу думку, постанова № 949 визначає права громадян, у зв’язку з чим вона має набути чинності з дня її офіційного опублікування (постанову № 949 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 01.08.2007 р. № 136). Аналогічні роз’яснення було надано Мін’юстом щодо набуття чинності постановою № 193, якою було внесено попередні зміни до Порядку № 1266 (листи від 21.04.2006 р. № 34-48-103, від 17.10.2006 р. № 34-9-8004).

Однак минулого разу, коли вносилися зміни до

Порядку № 1266, Мінпраці та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) були непохитні, наполягаючи на тому, що зазначений Порядок № 1266 не визначає права та обов’язки громадян, а визначає порядок обчислення середньої заробітної плати. Тому, на їх думку, зміни, унесені до Порядку № 1266 постановою № 193, набувають чинності з моменту ухвалення вказаної постанови (лист Мінпраці від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06, лист Фонду від 20.03.2006 р. № 01-16-557). Зазначимо, що така думка Мінпраці та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності висловлюється протягом усього періоду дії Порядку №1266, починаючи з моменту набуття ним чинності. Найімовірніше, їх думка з цього питання не зміниться і цього разу, а отже, датою набуття чинності постановою № 949 вважатиметься 18 липня 2007 року. Разом з тим поки офіційних роз’яснень з цього приводу немає.

Зазначимо, що істотні зміни до

Порядку № 1266 стосувалися порядку розрахунку страхових виплат із Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ураховуючи, що це найпоширеніші виплати, які здійснюються підприємством, детально розглянемо саме їх.

 

Два страхові випадки підряд: як визначити розрахунковий період?

У 2006 році

постановою № 193 п. 6 Порядку № 1266 було доповнено другим абзацом, який установив особливості обчислення середньої заробітної плати, якщо після одержання права на призначення однієї страхової виплати у фізичної особи виникає право на отримання іншої страхової виплати. У такому разі при розрахунку іншої страхової виплати (незалежно від її виду) повинен був братися той же розрахунковий період, за який обчислювалася середня заробітна плата для оплати попереднього страхового випадку.

У новій редакції

абзац другий п. 6 Порядку № 1266 звучить так: «у разі коли у застрахованої особи після набуття права на призначення страхової виплати (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати, при обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру іншої страхової виплати береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати».

До зазначеного положення в

Порядку № 1266 наведено приклади в додатку 1. Перш ніж зробити які-небудь висновки з приводу змін, унесених до абзацу другого п.6 Порядку № 1266, розглянемо їх.

Так, за умов оновленого прикладу 2 до

п. 6 Порядку № 1266 після тимчасової непрацездатності застрахованої особи виникло право на призначення допомоги по вагітності та пологах. Розрахункові періоди для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності) та допомоги по вагітності та пологах беруться різні. До внесення змін у такому самому випадку для розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги по вагітності та пологах використовувався б один розрахунковий період. Із цим прикладом ми згодні, оскільки він повністю відповідає положенню абзацу другого п. 6 Порядку № 1266.

У прикладі 3 до

п. 6 Порядку № 1266 після тимчасової непрацездатності (з 01.08.2006 р. до 31.01.2007 р.) у застрахованої особи виникло право на призначення страхової виплати у зв’язку з установленням МСЕК стійкої втрати працездатності унаслідок професійного захворювання (з 28.02.2007 р.). У такому разі для обчислення середньої заробітної плати для визначення виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням використовується один розрахунковий період.

Ураховуючи наведені в додатку 1 приклади, новий абзац другий

п. 6 Порядку № 1266 слід розуміти так: у разі якщо після виникнення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності одночасно виникає право на призначення аналогічної виплати, розрахункові періоди для обчислення середньої заробітної плати беруться різні. Якщо ж після виникнення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності виникає право на страхові виплати інші, ніж зазначені, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку другої виплати береться розрахунковий період як для першої виплати.

 

Застрахована особа працювала менше шести місяців: як визначити розрахунковий період?

Ситуація, коли застрахована

особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачували страхові внески менше шести місяців, розглядається в п. 5 Порядку № 1266. У такому разі середня заробітна плата розраховувалася за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески. Тепер уточнено: календарні місяці має бути фактично відпрацьовано з 1-го до 1-го числа. У принципі, і раніше цю норму Порядку № 1266 розуміли саме так і враховували тільки повністю відпрацьовані місяці.

Цікаво інше: тепер зазначено, що в цій ситуації середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні

місяці, в яких, а не за які сплачено страхові внески. Якщо розуміти цю норму буквально, виходить, якщо застраховану особу прийнято на підприємство, наприклад, з 1 червня 2007 року, а 9 серпня 2007 року вона захворіла, червень до розрахункового періоду не потрапляє, оскільки цього місяця страхові внески не сплачувалися (внески було перераховано в липні в день виплати заробітної плати за червень).

Однак не зрозуміло, чи враховуватимуться місяці, в яких було сплачено страхові внески із суми авансу. Якщо так, то у разі якщо підприємство виплачує аванс*, у вищезгаданому прикладі червень слід включити до розрахункового періоду.

*Зауважимо: відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР і ст. 115 КЗпП заробітна плата має виплачуватися працівникам регулярно у строки, установлені в колективному договорі, але не менше двох разів на місяць. Разом з тим згідно з чинним законодавством внески до Фонду з тимчасової втрати працездатності з авансу підприємство може не платити (докладніше див. статтю «Авансові виплати працівникам» //
«Податки та бухгалтерський облік», 2007, 11).

На нашу думку, такий підхід до визначення розрахункового періоду, у разі якщо фізична особа відпрацювала менше шести календарних місяців, некоректний. Але поки залишається тільки здогадуватися, що мав на увазі КМУ, змінивши таким чином

п. 5 Порядку № 1266. Тому чекатимемо роз’яснень Мінпраці та Фонду щодо цього питання.

 

Листки непрацездатності сумісникам: як розрахувати?

Відповідно до

постанови № 949 значно розширено п. 21 Порядку № 1266, присвячений розрахунку страхових виплат особам, які працюють за сумісництвом.

Звертаємо увагу, що тепер вимогу про проведення

розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності сумісникам виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи унесли безпосередньо до п. 21 Порядку № 1266. Раніше це виходило з прикладу до зазначеного пункту, а також із роз’яснень Мінпраці (див. лист Мінпраці від 11.09.2006 р. № 912/020/153—06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 79, листи Мінпраці від 02.03.2007 р. №675/0/10-07/020, від 15.03.2007 р. 150/020/153-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 32).

Ми вже зазначали у своїх консультаціях, що досить поширені випадки, коли недоцільно для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та допомоги по вагітності та пологах використовувати розрахунковий період за основним місцем роботи.

У зміненому

п. 21 Порядку № 1266 передбачили тільки один випадок, коли середню заробітну плату за сумісництвом можна розраховувати виходячи з робочих днів за сумісництвом. Так, якщо застрахована особа в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала декілька днів, які припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом.

Разом з тим ця зміна, унесена до

Порядку № 1266, не тільки не зняла питання щодо оплати листка непрацездатності за сумісництвом, але й додала нових. По-перше, незрозуміло, з яких саме причин застрахована особа не повинна була працювати за сумісництвом для застосування цієї норми зміненого Порядку № 1266. Це може бути щорічна відпустка, відпустка за свій рахунок, а також можливо, застраховану особу було прийнято на роботу за сумісництвом пізніше дати, з якої починається розрахунковий період за основним місцем роботи.

Тому чекатимемо докладних роз’яснень Мінпраці та Фонду щодо цього питання.

По-друге, не зовсім зрозуміло, як узгоджується наведений новий приклад 2 до

п. 21 Порядку № 1266 безпосередньо з положенням п. 21 Порядку № 1266, і чи узгоджується взагалі. Згідно з його умовами застрахована особа працювала за основним місцем роботи з 1 лютого 2006 року, за сумісництвом — з 17 січня 2007 року. Цей працівник захворів з 29 січня 2007 року. Далі, зверніть увагу, зазначено розрахункові періоди і за основним місцем роботи (липень — грудень 2006 року), і за сумісництвом (з 17 по 28 січня 2007 року). Але в кінці прикладу бачимо висновок: середня заробітна плата за один відпрацьований день за сумісництвом визначається шляхом ділення нарахованої заробітної плати за відпрацьовані дні січня за сумісництвом на кількість відпрацьованих днів у січні за основним місцем роботи. Хоча, на наш погляд, у цій ситуації нелогічно використовувати для обчислення середньої заробітної плати розрахунковий період за основним місцем роботи. І, до речі, незрозуміло, навіщо зазначався розрахунковий період за сумісництвом.

Але в цій ситуації розрахунок середньої заробітної плати — це не головне. Варте уваги те, що раніше в

листі Мінпраці від 02.03.2007 р. № 675/0/10-07/020 («Податки та бухгалтерський облік, 2007, № 32) щодо аналогічного випадку було надано протилежні роз’яснення: період роботи за сумісництвом не включається до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності. Тобто до внесення змін, на думку Мінпраці, у такому ж випадку, як наведено у прикладі 2 до п. 21 Порядку № 21, застрахована особа взагалі не мала права на виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за сумісництвом.

З викладеного вище випливає, що для практичного застосування положень

п. 21 Порядку № 1266 необхідні додаткові роз’яснення Мінпраці.

 

Інші зміни

До

абзацу другого п. 4 Порядку № 1266, який визначає розрахунковий період для розрахунку страхових виплат сезонним працівникам, унесено уточнення. Тепер чітко зазначено, що розрахунковий період 12 календарних місяців підряд (з 1-го до 1-го числа), попередніх місяцю, в якому трапився страховий випадок, береться тільки для сезонних працівників, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва згідно зі Списком сезонних робіт та сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. Кардинальною зміною цю поправку назвати не можна, оскільки на те, що сезонний характер виробництва визначається відповідно до зазначеного Списку, уже звертало увагу Мінпраці у своїх роз’ясненнях (лист від 26.06.2006 р. № 413/020/99-06).

Нагадаємо, що у 2006 році змінився порядок включення разових заохочувальних і компенсаційних виплат до складу середньої заробітної плати. Отже, у випадку, якщо фізична особа з поважних причин (у зв’язку з хворобою, відпусткою по вагітності та пологах, відпусткою по догляду за дитиною до 3 років або, за наявності медичного висновку, до 6 років) не працювала частину місяця, виплати, які мають разовий характер, ураховуються

пропорційно до відпрацьованого цього місяця часу. У зв’язку з цим виникло запитання: як бути в ситуації, коли працівнику нараховано, наприклад, матеріальну допомогу в місяці, протягом якого він працював, знаходився у відпустці та хворів або ж у місяці, протягом якого працівник хворів і перебував у відпустці?

Згідно з роз’ясненнями Мінпраці, наданими в

листі від 18.08.2006 р. № 549/020/99-06, у разі якщо працівник протягом місяця працював, перебував у відпустці та хворів, матеріальна допомога враховується пропорційно тільки до відпрацьованих днів, якщо ж працівник перебував у відпустці та хворів протягом місяця (не пропрацювавши жодного дня), матеріальна допомога до розрахунку не береться.

Тепер підтвердженням до роз’яснень Мінпраці є змінений приклад до п

. 9 Порядку № 1266.

Як бачимо, на перший погляд незначні зміни, які стосуються порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, спричинили низку нових запитань. Тому чекатимемо з нетерпінням роз’яснень Мінпраці та Фонду щодо змін до

Порядку № 1266, про які ми повідомимо наших читачів.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно