Перевірки та штрафи спеціального захисника прав споживачів
Спеціально уповноваженим органом у сфері захисту прав споживачів на сьогодні є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Саме про перевірки цього органу в частині дотримання Закону № 1023 і йтиметься у цій статті.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі —
Держспоживстандарт) відповідно до повноважень, наданих у Положенні № 225 і ст. 26 Закону № 1023, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема перевіряє суб’єктів господарювання сфери торгівлі, послуг, ресторанного господарства щодо якості продукції, дотримання обов’язкових вимог до безпеки продукції, правил торгівлі та надання послуг, а також надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.На місцях контроль за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів здійснюють територіальні органи Держспоживстандарту. Їх повноваження визначено в
Положенні № 217. Зверніть увагу: територіальні органи здійснюють свою діяльність лише на території відповідного регіону (п. 1 Положення № 217). А тепер усе про механізм контролю (про перевірки) та його наслідки для підприємств, що мають справу зі споживачами, розглянемо по черзі.
Види перевірок
Контроль у сфері захисту прав споживачів передбачає проведення перевірок суб’єктів господарювання. На сьогодні згідно з
п. 1.3 Порядку проведення перевірок перевіряючі можуть проводити тематичні та позапланові перевірки.Тематичні
(планові) перевірки здійснюються на підставі затвердженого тематичного плану роботи органів у справах захисту прав споживачів. Тематичний план роботи складається щокварталу. Крім того, тематичні перевірки проводяться на виконання наказів, розпоряджень, доручень Держспоживстандарту.Позапланові перевірки
проводяться посадовими особами виключно на підставі отриманих від споживачів звернень (скарг) про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів. Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, що призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів (п. 2.4 Порядку № 311).Причому про строки і частоту проведення тематичних перевірок у
Порядку проведення перевірок нічого не зазначається. Вимога щодо проведення державними органами у справах захисту прав споживачів планових перевірок на підставі затвердженого начальником управління щоквартального плану проведення перевірок не встановлює кількість проведення планових перевірок одного суб’єкта господарювання на рік (див. лист Держспоживстандарту від 01.12.2006 р. № 10668-6-6/18).Крім того, нормативними документами
не передбачено і завчасного попередження суб’єктів господарювання про початок тематичної (планової) перевірки (див. лист Держспоживстандарту від 28.03.2007 р. № 2575-6-11/18). Тому очікувати перевіряючих можна в будь-який момент.З набранням чинності
Законом № 877 істотно зміняться планові заходи щодо нагляду. Кожному підприємству присвоюватиметься високий, середній або незначний ступінь ризику*. Залежно від ступеня ризику і визначатимуться періодичність планових перевірок, а також переліки питань, які необхідно з’ясувати.* На сьогодні критерії ризику для підприємств визначено тільки для Державної пожежної охорони (Держпожежнагляду) (див. Порядок розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки та здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 14.11.2007 р. № 1324).
Однак поки що не зовсім зрозуміло, чи підпаде Держспоживстандарт під регулювання цього
Закону. Так, у листі від 16.10.2007 р. № 9365-1-5/16 щодо Закону № 877 Держспоживстандарт лише зауважив: «...до основних нормативно-правових актів, що регулюють сферу діяльності Держспоживстандарту, належать закони України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність»; декрети Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію», «Про державний нагляд за забороною стандартів, норм та правив і відповідальність за їх порушення». І більше нічого. Тому питання поки що залишається відкритим.
Права та обов’язки перевіряючих
Відповідно до
п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевіряючі мають право:1)
безперешкодно відвідувати і обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб’єктів господарювання. Зверніть увагу: таке обстеження приміщень має здійснюватися тільки у присутності посадових осіб підприємства;2)
відбирати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості. Процес такого відбору регламентовано Порядком відбору зразків. Зауважимо, що зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, відібрані для перевірки їх якості на місці, або проведення незалежної експертизи оплачуються за рахунок коштів держбюджету. Але якщо перевіркою чи експертизою буде встановлено факт реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої, то суб’єкт, якого перевіряють, повинен буде відшкодувати витрати держбюджету (п. 3 ст. 26 Закону № 1023). Якщо Держспоживстандарт підпаде під дію Закону № 877, то відбір зразків повинен буде здійснюватися згідно з Порядком № 1280, а підприємство, що перевіряється, при відшкодуванні витрат експертизи, що встановлює факт реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованій, мусить керуватися Порядком № 1279;3)
проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію. Як зауважив Держспоживстандарт у листі від 11.06.2007 р. № 4761-4-6/16, негласна контрольна закупівля товару (замовлення, отримання послуги) провадиться з метою встановлення відповідності отриманої продавцем (виконавцем) плати за реалізований споживачу товар (замовлену, надану послугу) до справжньої його вартості. При цьому службовою особою перевіряються фактична кількість, міра, маса, об’єм, якісні показники, ціна і вартість цього товару (послуги), правильність підрахунку та остаточного розрахунку за реалізований товар (замовлену, надану послугу). Контрольна перевірка проводиться службовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів, яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, котра здійснює продаж товарів (виконує роботи, надає послуги), і, за можливості, представника суб’єкта господарської діяльності, якого перевіряють, і оформляється актом контрольної перевірки. Процес її проведення регулюється Порядком проведення контрольної перевірки ;4) одержувати безкоштовно копії необхідних документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, що знаходиться на реалізації;
5)
вживати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб’єктів господарювання, які припустилися порушення прав споживачів, і вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів. Тут під заходами, що застосовуються перевіряючими до порушників, слід розуміти дії, зазначені в пп. 6 — 13 ст. 26 Закону № 1023.
Права та обов’язки тих, кого перевіряють
Перелік прав тих, кого перевіряють, викладено в
п. 1.5 Порядку проведення перевірок. Суб’єкти перевірки мають право:1) вимагати від посадових осіб дотримання вимог законодавства України під час здійснення ними державного контролю;
2) знайомитися з документами, що є підставою для проведення перевірки. Документами, на підставі яких проводиться перевірка, є службові посвідчення посадових осіб органів у справах захисту прав споживачів та направлення на право проведення перевірки. Ознайомлення суб’єктів господарювання під час проведення перевірки з тематичним планом роботи Держспоживстандарту України та його територіальних органів у справах захисту прав споживачів
Порядком проведення перевірок не передбачено (див. лист Держспоживстандарту від 29.03.2007 р. № 2602-6-11/18);3) не допускати до проведення перевірки посадових осіб, у яких відсутні належним чином оформлені документи для проведення перевірки. На це Держспоживстандарт указував і в
листі від 19.02.2007 р. № 1412-6-11/18 (с. 61).4) знайомити посадових осіб з переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю суб’єкта господарювання, і вимагати їх нерозголошення;
5) одержувати і ознайомлюватися з матеріалами перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством;
6) викладати в письмовій формі свої пояснення, зауваження чи заперечення, що додаються до акта перевірки;
7) оскаржувати в установленому законом порядку дії посадових осіб під час проведення перевірок та видані приписи щодо припинення порушень прав споживачів.
Підстави для перевірки та її перебіг
Перед початком перевірки посадові особи, які проводять перевірку, відрекомендовуються та інформують керівника підприємства, його заступника чи особу, яка здійснює реалізацію продукції за відсутності керівника та заступника, про мету перевірки.
При цьому перевіряючі зобов’язані
пред’явити службове посвідчення, що видається окремо кожному працівнику, який бере участь у перевірці, та направлення на перевірку (форму направлення наведено в додатку до Порядку проведення перевірок).У направленні має бути зазначено:
— дату видачі направлення;
— прізвище та ініціали посадової особи (осіб), якій(яким) доручено провести перевірку;
— місце проведення перевірки;
— назву суб’єкта господарювання (назва зазначається після початку перевірки згідно з наданим суб’єктом господарювання свідоцтвом про держреєстрацію чи патентом на здійснення підприємницької діяльності, або свідоцтвом про сплату єдиного податку);
— тематичне завдання перевірки;
— строк дії направлення.
У разі проведення перевірки шляхом негласної закупівлі продукції чи застосуванням інших методів контролю наглядового характеру, що здійснюються до початку перевірки, оголошення про контрольну перевірку та інформування керівника або його заступника про мету перевірки здійснюється відразу після виконання відповідних контрольних процедур. Інформування відбувається також шляхом пред’явлення посвідчень і направлення на перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу у справах захисту прав споживачів, а за відсутності (відпустки, хвороби, відрядження) — його заступника, скріпленого гербовою печаткою.
Зверніть увагу: направлення Держспоживстандарту виписується одне на всіх перевіряючих відразу, і
дані суб’єкта перевірки (назва підприємства; поштова адреса; номер телефону (факсу); прізвище, ім’я та по батькові керівника (власника); дозвільні документи на здійснення певного виду діяльності; режим роботи; дані, зазначені у свідоцтві про держреєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків; банківські реквізити) записуються до нього не завчасно (до початку проведення перевірки), а вже після початку перевірки.Причому дані про суб’єкта перевірки мають право надати лише його керівник (власник) чи особа, яка його замінює (
п. 2.2 Порядку проведення перевірок).Майте на увазі, що перевіряючі з Держспоживстандарту, які прийшли з перевіркою на підприємство,
запис у Журналі відвідування суб’єктів підприємницької діяльності робити не зобов’язані — Порядок проведення перевірок цього не вимагає.Результати перевірок оформляються відповідними актами, форми яких затверджено
наказом № 679. Основний акт — це акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1). Зміст порушення, зазначений в акті, має бути конкретизовано і викладено відповідно до норм законодавства. Зверніть увагу: довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів і документів не допускається. Незаповнені місця в акті перекреслюються значком «Z». Скорочення слів, назв, крім загальноприйнятих абревіатур, не допускається. Виправлення в акті допускаються лише за умови їх погодження підписом осіб, які беруть участь у перевірці. Акт складається у двох примірниках і підписується посадовими особами, які проводили перевірку, особами, які брали участь у перевірці, та особами, у присутності яких проведено перевірку та які ознайомлені з актом. Поруч із підписом осіб зазначаються їх прізвища та ініціали.Залежно від характеру перевірки, що проводиться, до основного акта (форма № 1) може бути додано й додаткові акти:
— акт відбору зразків товару (форма № 2);
— акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3).
А при відмові від підпису акта з боку підприємства, що перевіряється, посадова особа територіального органу, яка проводила перевірку, робить запис в акті про те, що зазначена особа ознайомлена зі змістом акта і від його підпису відмовилася.
У разі відмови представника суб’єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівнику суб’єкта господарювання, його копія протягом трьох робочих днів після реєстрації надсилається поштою з повідомленням про вручення за місцем знаходження суб’єкта, діяльність якого перевірялася.
Наслідки перевірки
За результатами перевірки відповідно до виявлених порушень
посадові особи, які поводили перевірку, мають право винести рішення про:1) складання протоколу про здійснення адміністративного правопорушення;
2) заборону реалізації споживачам продукції:
— на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність до вимог нормативних документів;
— на яку в нормативно-правових актах чи нормативних документах встановлено обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
— ввезеної на територію України без документів, що підтверджують її належну якість;
— на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
— яка є фальсифікованою;
3) припинення відвантаження та реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, — до усунення виявлених недоліків.
У свою чергу, за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень
керівника органу Держспоживстандарту, який проводив перевірку, або його заступника наділено правом приймати рішення про:1) видання суб’єкту господарювання обов’язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів;
2) тимчасове припинення діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), які систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;
3) заборону (шляхом опломбування) користуватися виробничими, складськими, торговельними та іншими приміщеннями суб’єктів господарювання, а також несправними, з неправильними показаннями, з пошкодженим перевірочним клеймом чи без нього (або строк дії якого закінчився) засобами вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
4) подання до суду позову про захист прав споживачів;
5) передачу матеріалів перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання або досудового слідства;
6) накладення на винних осіб адміністративних стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів. Справи про адміністративні порушення розглядаються за місцезнаходженням Держкомпідприємництва чи його територіальних органів. Органи Держспоживстандарту розглядають справи про адмінпорушення, пов’язані із захистом прав споживачів за
ст. 155, 1552, 156, 1561, 1562, 1682, 1701, 1882 КУпАП.Також зауважимо: крім усіх зазначених вище рішень, при порушенні законодавства про захист прав споживачів до порушників можуть застосовувати штрафи на підставі
ст. 23 Закону № 1023 . Таке право Держспоживстандарту і його територіальним органам надано п. 13 ст. 26 Закону № 1023 і п.п. 14 п. 5 Положення № 217. Накладають штрафи голова Держспоживстандарту (його заступники), начальники управлінь у справах захисту прав споживачів та їх заступники на місцях.Зверніть увагу: будучи адміністративно-господарськими, такі санкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання
протягом шести місяців від дня виявлення того чи іншого порушення законодавства, але не пізніше одного року з дня вчинення самого порушення(ст. 250 ГКУ).
Для зручнішого сприйняття розміри штрафів покажемо в таблиці.
Штрафні санкції за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів
| Норма Закону № 1023 | Вид порушення | Штраф | |
| ведеться обов’язковий облік доходів і витрат | не ведеться обов’язковий облік доходів і витрат | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| П.п. 1 п. 1 ст. 23 | Відмова споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою ст. 8 і частиною третьою ст. 10 Закону № 1023 | У десятикратному розмірі вартості продукції (виконаної роботи, наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на момент придбання цієї продукції (замовлення роботи, надання послуги), але не менше 2 нмдг (не менше 34 грн.) | |
| П.п. 2 п. 1 ст. 23 | Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів | У розмірі 50 % вартості виготовленої чи отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше10 нмдг (не менше 170 грн.) | У розмірі 10 нмдг ( 170 грн.) |
| П.п. 3 п. 1 ст. 23 | Реалізація продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, якщо в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом щодо підтвердження відповідності на відповідний вид продукції | У розмірі 50 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.) | У розмірі 10 нмдг ( 170 грн.) |
| П.п. 4 п. 1 ст. 23 | Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів щодо безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища | У розмірі 300 % вартості виготовленої чи отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 нмдг (не менше 425 грн.) | У розмірі 50 нмдг ( 850 грн.) |
| П.п. 5 п. 1 ст. 23 | Реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання) | У розмірі 500 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 нмдг (не менше 1700 грн.) | У розмірі |
| П.п. 6 п. 1 ст. 23 | Реалізація небезпечного товару (отрут, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного запобіжного маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання | У розмірі 100 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 20 нмдг (не менше 340 грн.) | У розмірі 20 нмдг ( 340 грн.) |
| П.п. 7 п. 1 ст. 23 | Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію | У розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 нмдг (не менше 85 грн.) | У розмірі 5 нмдг ( 85 грн.) |
| П.п. 8 п. 1 ст. 23 | Створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування | У розмірі від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.) | У розмірі 10 нмдг ( 170 грн.) |
| П.п. 9 п. 1 ст. 23 | Невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів | У розмірі 20 нмдг ( 340 грн.) | |
| П.п. 10 п. 1 ст. 23 | Реалізація товару, строк придатності якого минув | У розмірі 200 % вартості залишку отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 нмдг(не менше 85 грн.) | |
| П.п. 11 п. 1 ст. 23 | Порушення умов договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи, надання послуги | У розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги) | |
| Дії, зазначені в п. 18 цієї таблиці, учинені стосовно групи споживачів | У розмірі від 1 до 10 % вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше 5 нмдг (не менше 85 грн.) | ||
Зверніть увагу: згідно з п. 4 Положення № 1177 питання про накладення штрафних санкцій має вирішуватися тільки у присутності представника суб’єкта підприємницької діяльності — порушника. Без представника рішення приймається, якщо поінформований про час та місце розгляду справи порушник не надав клопотання про перенесення розгляду на пізніший строк.
Рішення оформляється постановою про накладення штрафу (форма № 4, затверджена наказом № 679), що складається у трьох примірниках. Один примірник надсилається суб’єкту підприємництва протягом трьох днів з моменту його прийняття або вручається його представнику під підпис (п. 5 Положення № 1177).
Штрафи, установлені пп. 2 – 7 п. 1 ст. 23 Закону № 1023, обчислюються виходячи з вартості партії товару*, отриманого для реалізації від постачальника (з урахуванням ПДВ) або її залишку (п.п. 10 п. 1 ст. 23 Закону № 1023). А штрафи, передбачені пп. 1 і 8 п. 1 ст. 23 Закону № 1023, обчислюються виходячи з цін, що діють на момент придбання товару споживачем (див. лист Держспоживстандарту від 24.10.2006 р. № 9373-2-5/18). При цьому Держспоживстандарт відзначає, що Законом не передбачено вимог щодо розподілу при нарахуванні адміністративно-господарських санкцій на вартість послуг і вартість матеріалів, а також окремо вираховувати вартість склотари, коли її ціна є заставною**.
* Відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення»
партія товару — це певна кількість товарів одного чи декількох найменувань, закуплених, відвантажених чи отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.** Хоча ВАСУ у п. 8 роз’яснення «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» від 01.07.96 р. стверджує, що заставна тара, виділена окремо від вартості товару, при розрахунку штрафів ураховуватися не повинна.
Штраф має бути перераховано до держбюджету у 15-денний строк після отримання постанови. Про це протягом трьох днів підприємство зобов’язане письмово повідомити орган, що наклав штраф, із доданням копії платіжного доручення про перерахування штрафу до держбюджету. Після цього акт перевірки знімається з контролю (п. 4.3 Порядку проведення перевірок).
Якщо підприємство проігнорує строки, відведені для виконання припису щодо виявлених порушень, а також зовсім не виконає його, то Держспоживстандарт може завітати на підприємство з повторною перевіркою.
Згідно з п. 5.4 Порядку проведення перевірок дії посадових осіб під час проведення перевірок, а також припис про припинення порушень прав споживачів може бути оскаржено суб’єктом господарювання у 14-денний строк від початку проведення перевірки чи отримання припису. Такі скарги подаються до органу у справах захисту прав споживачів, що проводив перевірку. У свою чергу, керівник цього органу протягом трьох робочих днів зобов’язаний переслати скаргу з відповідними матеріалами перевірки та своїми поясненнями до вищого за рівнем органу в порядку своєї підпорядкованості. При цьому суб’єкт господарювання може подати скаргу і до суду.
А наостанку хочеться тільки побажати всім суб’єктам господарювання, діяльність яких тісно пов’язана зі споживачами, серйозніше ставитися до вимог законодавства про захист прав споживачів, адже скарга споживача про порушення його прав — слушний привід для проведення позапланової перевірки.
