ДЕРЖЗАКУПІВЛІ: ОСНОВНІ ЗМІНИ
Не пропрацювавши навіть одного року згідно з новою редакцією Закону № 1490, з урахуванням змін та доповнень, що були внесені Законом № 3205, з 12.03.2007 р. замовники повинні здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг за новими правилами, які встановлені прийнятим Верховною Радою України новим Законом № 424. Зупинимося на основних уведених та змінених положеннях Закону № 1490.
Олена ПОНОМАРЕНКО, консультант газеты «Податки та бухгалтерский облік»
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Згідно з Прикінцевими положеннями
Закон № 424 набуває чинності через 60 днів з дня його опублікування, крім деяких положень ст. 173 Закону, що стосуються діяльності Тендерної палати України.Закон № 424
був опублікований у газеті «Голос України» вiд 10.01.2007 р. № 2 та набуває чинності з 12.03.2007 р.Ураховуючи норми
ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 424, процедури закупівель, розпочаті до набрання чинності Законом № 424, тобто до 12.03.2007 р., здійснюються відповідно до порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.Змінами розширено
перелік предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону , зокрема, на:— централізоване водопостачання та водовідведення;
— централізоване постачання теплової енергії;
— поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;
— товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;
— телекомунікаційні послуги, у тому числі щодо трансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та Інтернет-послуг);
— користування залізничними коліями;
— товари, роботи чи послуги, які у зв’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;
— послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;
— послуги з транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу;
— послуги з транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
— електрична енергія, її передача та розподіл;
— послуги з управління повітряним рухом;
— послуги з обслуговування та аварійного ремонту транспортних засобів, що надаються за межами України;
— послуги з авіаперевезення офіційних державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій;
— дорогоцінні метали та каміння, закупівля яких регулюється відповідними законами України;
— продукція харчової промисловості, кормові культури, пальне та послуги для безпосереднього здійснення виїзних гастрольних заходів творчих колективів та виконавців, які проводяться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері культури, виключно на період проведення цих гастролей;
— послуги з продовження строку оренди засобів зв’язку;
— послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків;
— послуги, закупівля яких проводиться державними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
— послуги з оформлення вантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;
— послуги з видачі сертифікатів про походження товарів;
— ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;
— послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;
— товари і послуги, безпосередньо пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;
— природний газ, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цих підприємств;
— товари, роботи і послуги, що закуповуються безпосередньо для планового ремонту ядерних реакторів у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.
Умови захисту вітчизняного ринку та преференційна поправка
У новій редакції
Закону № 1490 виключено зі ст. 1 поняття «преференційна поправка» та статтю 6 щодо умов захисту вітчизняного ринку. З набранням чинності аналізуємими змінами стосовно тендерних пропозицій вітчизняних виробників, тендерних пропозицій, що подані підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а також підприємствами кримінально-виконавчої системи, преференційна поправка не застосовується. Таким чином, зазначені підприємства братимуть участь у тендерних торгах нарівні з іншими учасниками.Крім того, з урахуванням виключення із
Закону № 1490 ст. 6, у разі закупівлі сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва участь у торгах можуть брати не тільки вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники, а будь-яка фізична або юридична особа.
Поняття «пов’язана особа» у рамках Закону № 1490
У
ч. 4 ст. 7 нової редакції Закону № 1490 закріплено, що замовник зобов’язаний відхилити тендерні або кваліфікаційні пропозиції у разі, якщо їх подано учасниками процедури закупівлі, які є пов’язаними особами. Визначення терміна «пов’язана особа» практично повністю відповідіє визначенню аналогічного терміна, наведеному в Законі про податок на прибуток.Пов’язана особа
— особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:1) юридична особа, яка здійснює контроль над учасником або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником;
2) фізична особа або родичі фізичної особи, які здійснюють контроль над учасником;
3) посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від імені учасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також її родичі.
Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 20 відсотків статутного капіталу учасника.
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім’ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї.
Для цілей цього Закону родичами вважаються подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дітей, батьків, братів, сестер, онуків. Лише тут ми бачимо відмінність між аналогічним визначенням, наведеним у
Законі про податок на прибуток.Норму Закону щодо повідомлення про дату проведення розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій місцевої ради відповідного рівня або Верховної Ради Автономної Республіки Крим, або Верховної Ради України
виключено.
Особливості деяких процедур здійснення закупівель
Новою редакцією
ст. 13 Закону № 1490 встановлено такі процедури закупівлі, як:1)
відкриті торги із зменшенням ціни;2) торги з обмеженою участю;
3) двоступеневі торги;
4) запит цінових пропозицій (котирувань);
5) закупівля в одного учасника;
6) редукціон.
Таким чином, основну процедуру закупівлі — процедуру відкритих торгів
змінено на «відкриті торги із зменшенням ціни».У разі здійснення замовником процедури відкритих торгів із зменшенням ціни
замовник має зазначити в тендерній документації шкалу розрахунку кроку торгів.Під час проведення процедури розкриття тендерних пропозицій замовник має запропонувати присутнім представникам учасників зменшувати запропоновану ціну тендерної пропозиції на відповідні, визначені шкалою, розміри кроку торгів. Якщо після трикратного оголошення чергової ціни не буде запропоновано нижчу ціну в порядку, визначеному шкалою розрахунку кроку торгів, замовник надає можливість присутнім представникам учасників зменшувати в добровільному порядку ціну пропозиції доти, доки кожен із учасників не оголосить, що запропонував кінцеву ціну, що обов’язково зазначається в протоколі розкриття тендерних пропозицій.
У разі якщо предметом закупівлі є товари, роботи, послуги, які мають технічно складний характер, замовник при здійсненні процедури відкритих торгів зі зменшенням ціни або другого етапу двоступеневих торгів має право не застосовувати норму щодо зменшення ціни тендерної пропозиції
за умови отримання відповідного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
Реєстр недобросовісних учасників та реєстр учасників процедур закупівель
Закон № 1490
доповнено ст. 16 та 161, які стосуються учасників процедур закупівель.Наразі Міжвідомча комісія з питань державних закупівель буде вести реєстр недобросовісних учасників (
ст. 16 Закону № 1490) та реєстр учасників процедур закупівель (ст. 161).Недобросовісним учасником відповідно до
Закону № 1490 є учасник:— який безпідставно відмовився від підписання договору;
— з яким було розірвано договір у зв’язку із суттєвими порушеннями ним умов договору без відповідних підстав;
— який вчинив несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії, передбачені
Законом № 1490;— який порушив законодавство про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель;
— який надав у тендерній пропозиції будь-яку недостовірну інформацію.
При цьому в реєстрі буде відображатися така інформація про учасника:
— повне найменування, юридична та фактична адреса, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по батькові, місце реєстрації, ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (для фізичних осіб);
— підстави внесення учасника до реєстру недобросовісних учасників;
— дата внесення зазначених відомостей до реєстру недобросовісних учасників;
— інші відомості за рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
Відомості до реєстру недобросовісних учасників вносяться на строк, що не може перевищувати два роки.
До
реєстру учасників процедур закупівель включаються учасники на підставі їх звернення відповідно до проведеної рейтингової оцінки, залежно від кількості процедур закупівель, у яких учасник брав участь, кількості перемог у процедурах закупівлі, кількості виконаних своєчасно та в повному обсязі договорів про державні закупівлі, інших критеріїв.Реєстр учасників процедур закупівель оприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель та в тематичному каталозі учасників процедур закупівель, що буде видавати Тендерна палата України.
Тендерна документація
Відповідно до нової
ч. 6 ст. 21 Закону № 1490 тендерна документація має бути затверджена тендерним комітетом замовника до подання оголошення про заплановану закупівлю.У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо наявності затвердженої тендерної (кваліфікаційної) документації редакції видань, що здійснюють публікацію про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, мають право не приймати оголошення для публікації.
Забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю
Ст. 23 Закону № 1490
передбачено обов’язкове надання учасниками тендерного забезпечення, якщо загальна вартість предмета закупівлі перевищує 100 тисяч гривень для товарів і послуг та 500 тисяч гривень для робіт.Розмір тендерного забезпечення не змінився:
— 1 % очікуваної вартості — у разі проведення торгів на закупівлю робіт;
— 5 % очікуваної вартості — у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
Згідно зі змінами, унесеними до
ст. 25 Закону № 1490, замовники торгів під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг мають право (тобто не обов’язково) вимагати від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації.Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає:
— 15 % його кошторисної вартості — під час здійснення закупівлі товарів і послуг;
— 5 % його кошторисної вартості — у разі закупівлі робіт.
Відхилення тендерних пропозицій
Законом
№ 424 розширено перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Зокрема, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію у разі:—
наявності учасника, який подав тендерну пропозицію, у реєстрі недобросовісних учасників;— відсутності інформації про учасника, який подав тендерну пропозицію, в каталозі
, який видає Тендерна палата УкраїниЗгідно з новою редакцією
Закону № 1490, а саме ч. 3 ст. 26, встановлено обов’язковість складання замовником протоколу відхилення тендерних (цінових, кваліфікаційних) пропозицій, в якому зазначається правильність оформлення тендерних (цінових, кваліфікаційних) пропозицій учасників, ступінь відповідності до кваліфікаційних вимог та умов тендерної (кваліфікаційної) документації або вимог замовника, зазначених у запиті (оголошенні) щодо цінових пропозицій (котирувань). Як закріплено в Законі, зазначений протокол є додатком до протоколу оцінки пропозицій учасників та з урахуванням положень абз. 2 ч. 5 ст. 173 Закону має надсилатися замовником Тендерній палаті України.
Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не відбулися
З набуттям чинності
Законом № 424 для того, щоб торги відбулися замовник повинен мати як мінімум три тендерні (цінові) пропозиції. Причому всі три такі пропозиції мають бути допущені ним до оцінки. У разі невиконання зазначених вимог тендерні торги відміняються. При цьому торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше трьох тендерних пропозицій до відповідного лота.
Оскарження
Статтею 37
Закону № 1490 встановлено новий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника.Скарга направляється до
Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, а її копії в обов’язковому порядку надсилаються замовнику, Тендерній палаті України та Державному казначейству України (обслуговуючому банку).Зазначена комісія протягом 1 робочого дня з дня одержання скарги надсилає копію скарги Тендерній палаті України та Державному казначейству України (обслуговуючому банку).
Статтею чітко розмежовано наслідки отримання скарги від учасника торгів чи скаржника, який не набув статусу учасника торгів або не брав участі у процедурі закупівлі.
1. Скаржник — учасник процедури закупівлі
Надходження скарги від учасника торгів зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів з дати вимоги комісії про призупинення процедури закупівлі (15 робочих днів у разі оскарження процедури запиту цінових пропозицій (котирувань).
Протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги замовник зобов’язаний для розгляду скарги надати комісії копії відповідних документів та матеріалів.
Ненадання або надання з порушенням строків, визначених
Законом № 1490, копій відповідних документів та матеріалів для розгляду скарги є підставою для продовження строку зупинення процедури закупівлі на строк, що не може перевищувати 10 календарних днів. Ненадання копій відповідних документів та матеріалів протягом строку, установленого для продовження строку зупинення процедури закупівлі, є підставою для відміни такої процедури закупівлі.
2. Скаржник — інша особа, що не набула статусу учасника торгів або не брала участі у процедурі закупівлі
Надходження скарги від скаржника, який не набув статусу учасника торгів або не брав участі у процедурі закупівлі, не зупиняє процедури закупівлі. Розгляд такої скарги здійснюється комісією у строки, визначені для розгляду скарг, які надійшли від учасників торгів. За результатами розгляду такої скарги комісія має право зупинити процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів, або прийняти рішення відповідно до цього Закону.
У разі оскарження процедури, за результатами якої вже укладено договір, комісія негайно інформує Державне казначейство України (обслуговуючий банк), яке зобов’язане до прийняття комісією рішення по скарзі зупинити здійснення платежів, пов’язаних з цим договором, та повідомити про це комісію та Тендерну палату України.
Комісія має право залишити скаргу без розгляду у разі, якщо її було подано пізніше ніж через 15 робочих днів з дня опублікування оголошення (повідомлення) про результати проведення торгів.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ ПІДПРИЄМСТВАМИ
З урахуванням змін, унесених до
ст. 2 Закону № 1490, установлено деякі особливості застосування норм цього Закону державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.Законом № 424
статтю 1 доповнено таким терміном, як «підприємства»:підприємства
— державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, в статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.При цьому вказаним Законом унесено суттєві зміни щодо організації та проведення закупівель такими підприємствами на відміну від колишньої редакції Закону, яка не мала жодних особливостей щодо здійснення закупівель різними замовниками — розпорядниками державних коштів.
Основні особливості закріплено в
ч. 6 ст. 2 Закону № 1490, а саме:1) установлено такі вартісні межі:
| Джерела фінансування
Застосування норм | У разі фінансування закупівлі за рахунок: — бюджету Автономної Республіки Крим — місцевого бюджету | У разі фінансування закупівлі за рахунок інших державних коштів (наприклад, коштів самого підприємства) |
| Без застосування норм Закону № 1490 (без проведення процедур, передбачених Законом) | Вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) складає менше 20 тисяч гривень, а для робіт — 50 тисяч гривень | Вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) складає менше 50 тисяч гривень, а для робіт — 400 тисяч гривень |
| Із застосуванням процедури запиту цінових пропозицій ( ст. 32 Закону № 1490) | Вартість предмета закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень — у разі закупівлі товарів і послуг та200 тисяч гривень — у разі закупівлі робіт. При цьому для таких товарів, робіт і послуг повинен існувати постійно діючий ринок | Вартість предмета закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень — у разі закупівлі товарів і послуг та 500 тисяч гривень у разі закупівлі робіт. При цьому для таких товарів, робіт і послуг повинен існувати постійно діючий ринок |
| Із застосуванням процедури відкритих торгів із зменшенням ціни | Вартість предмета закупівлі перевищує 50 тисяч гривень — у разі закупівлі товарів і послуг та 200 тисяч гривень — у разі закупівлі робіт | Вартість предмета закупівлі перевищує 100 тисяч гривень — у разі закупівлі товарів і послуг та 500 тисяч гривень у разі закупівлі робіт |
2) норма Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель товарів, робіт і послуг не поширюється на підприємства;
3) визначено нові строки для подання тендерних пропозицій (див. с. 61):
СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ, КОНТРОЛЮ ТА КООРДИНАЦІЇ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ
Зміна функцій Антимонопольного комітету України
Створення конкурентного середовища у сфері закупівель продовжує забезпечувати Антимонопольний комітет України.
Законом № 424 звужено основні функції Антимонопольного комітету України у сфері державних закупівель, зокрема, виключено такі, як:— погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених Законом;
— подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;
— контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;
— державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель;
— державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;
— підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.
Замість Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті буде діяти
Міжвідомча комісія з питань державних закупівель, поноваження якої значно розширені у порівнянні з тими, що мала Спеціальна контрольна комісія.Серед них найсуттєвіші такі:
—
затвердження порядку визначення предмета закупівлі;— ведення переліку членів тендерного комітету, яких за допущені порушення було виключено зі складу тендерного комітету;
— ведення реєстру недобросовісних учасників та реєстру учасників процедур закупівель відповідно до Закону;
— визначення порядку та приймання відповідних рішень щодо включення підприємств, установ, організацій до переліку підприємств, установ, організацій, на базі яких проводиться навчання та підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, веде їх перелік та оприлюднює його на своєму офіційному Інтернет-сайті;
— визначення порядку та здійснення атестації викладачів, які проводять навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, затверджує програми навчання і підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель;
— наявність права запитувати і отримувати інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених ним закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання, та за результатами їх розгляду (за необхідності із залученням відповідних фахівців та представників правоохоронних органів) приймати рішення. Замовники та учасники на запит (вимогу) Комісії протягом п’яти робочих днів зобов’язані надати інформацію, завірені належним чином копії відповідних документів та матеріалів, за винятком тих, що містять охоронювану законом таємницю. Ненадання замовником інформації, документів та матеріалів за рішенням Комісії може бути підставою для відміни процедури закупівлі;
— наявність права надавати відповідні висновки, передбачені статтями 26 (незастосування замовником норми щодо зменшення ціни тендерної пропозиції), 34 (можливість здійснення замовником попередньої оплати; питання коригування ціни договору цього Закону;
— затвердження методики визначення суми збитків у разі недотримання замовниками вимог чинного законодавства під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, методики оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, у тому числі питому вагу критеріїв оцінки;
— затвердження переліку матеріалів для збірника методичних матеріалів «Збірник методичних матеріалів з питань державних закупівель України».
Повноваження Тендерної палати України
Законом № 424
значно розширюються повноваження Тендерної палати України.З моменту набуття чинності цим Законом відповідно до
абз. 2 ч. 5 ст. 173 Закону № 1490 замовник повинен надіслати Тендерній палаті України в паперовому або електронному вигляді:— тендерну (кваліфікаційну) документацію,
— протокол розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових) пропозицій;
— протокол оцінки;
— звіт про результати здійснення процедури закупівлі протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження.
Крім того, відповідно до
ч. 6 ст. 173 Закону № 1490 Тендерна палата України матиме право на всіх етапах здійснення державних закупівель запитувати та отримувати у замовників, учасників, інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники, учасники, інші особи протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідного запиту мають надіслати Тендерній палаті України інформацію, завірені належним чином копії документів та матеріалів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.У разі неможливості надати необхідні документи через їх значний обсяг, замовники, учасники, інші особи у строк, що не перевищує 2 робочих днів з дати отримання відповідного запиту, забезпечують безперешкодний доступ до цих документів та матеріалів, у тому числі їх копіювання. Відмова в наданні або ненадання протягом визначеного цим Законом строку інформації, копій документів та матеріалів є підставою для звернення Тендерної палати України до правоохоронних органів та Міжвідомчої комісії для вжиття ними заходів згідно із законодавством.
