Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про окремі питання застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2007/№ 11
В обраному У обране
Друк
Лист від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217

Про окремі питання застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Лист Державної податкової адміністрації України від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217

 

У зв’язку з численними запитами органів державної податкової служби та платників податку Державна податкова адміністрація України роз’яснює окремі питання застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) у редакції після 01.01.2003 р.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі — запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку — покупцем, до приросту запасів

не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку — продавцем, до убутку запасів не включається.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку

не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням таких запасів.

Пунктом 1.43 ст. 1 Закону обумовлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

 

Щодо визначення балансової вартості запасів.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі — П(С)БО 9) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові, з яких складається первісна вартість запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Отже,

вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Балансова вартість запасів у роздрібній торгівлі визначається за первісною вартістю без урахування торговельної націнки на ці товари.

 

Щодо ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Законом встановлено обов’язковість ведення податкового обліку балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Тобто, при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість

не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві продукції (робіт, послуг).

При цьому відповідно до Закону податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов’язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).

 

Щодо податкового обліку матеріальних цінностей, які придбані для виготовлення продукції, продажу товарів, робіт, послуг та використані для виготовлення або поліпшення основних фондів.

Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону не включаються до складу валових витрат.

Якщо підприємство придбало товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) для підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг), то вартість таких ТМЦ відноситься до складу валових витрат згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та відповідно бере участь у податковому обліку приросту (убутку) запасів. При використанні в подальшому таких запасів для виготовлення або поліпшення основних фондів їх вартість не відноситься до складу валових витрат, тобто відображається у колонці 4 «Запаси, використані не у господарській діяльності» таблиці 1 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Декларація), затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

Разом з цим при проведенні поліпшення основних фондів відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платник податку має право відносити до складу валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Тобто,

при віднесенні до складу валових витрат вартості запасів, витрачених на поліпшення основних фондів, їх вартість не бере участі у проведенні приросту (убутку) запасів відповідно до п. 5.9, а може відноситися до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону та відображатися у рядку 04.10 Декларації.

 

Щодо обліку матеріальних цінностей, які використовуються у господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 днів, і вартість яких не перевищує 1000 гривень.

Для матеріальних цінностей, які призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких не перевищує 1000 гривень, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування п. 5.9 ст. 5 Закону, вибуття визнається у звітному періоді і в сумі, що визначається методом амортизації, обраним в бухгалтерському обліку платника податку з урахуванням абзацу сьомого п. 5.9 ст. 5 Закону.

Методи амортизації таких матеріальних цінностей визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2000 № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509.

Так, відповідно до пункту 27 цього Положення

амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта
50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта
100 відсотків його вартості.

Враховуючи викладене,

лист ДПА України від 22.07.2003 № 11408/7/15-1117 відкликається.

Заступник голови Л. Боєнко



коментар редакції

Перерахунок приросту/убутку запасів: облік у НЗВ та ГП; запаси для ремонту (поліпшення); участь МНМА

Якщо бути точним, то в цьому новому листі ДПАУ, присвяченому тонкощам перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток, критерію абсолютної новизни — принаймні новизни для наших читачів — відповідає тільки вказівка на

відкликання листа ДПАУ від 22.07.2003 р. № 11408/7/15-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 76).

Той лист пам’ятний більшості платників податку на прибуток — виробничників тим, що означав корінний поворот у позиції ДПАУ щодо порядку перерахунку приросту/убутку запасів у залишках незавершеного виробництва (НЗВ) та готової продукції (ГП) за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток (поворот, приурочений до чергових тодішніх змін редакції зазначеного пункту 5.9 Закону про податок на прибуток). Якщо до того знаменного листа платники сміливо застосовували розрахункову

«матеріальну частку» до вартості НЗВ та ГП (відповідно до чинного тоді мінфінівського документа), то керуючись тим листом (який, по суті, трактував процес виробництва як «доопрацювання» запасів спочатку до стану НЗВ, а потім і до ГП), слід було діяти зовсім інакше: замість «матеріальної частки» запрацювала так звана «одиниця», тобто як вартість залишків НЗВ та ГП на кінець звітного періоду вимагалося приймати повну облікову вартість НЗВ та ГП (яка включає згідно з даними бухгалтерського обліку всі відповідні елементи операційних витрат, зокрема заробітну плату з нарахуваннями на неї). Охочі пригадати ситуацію докладніше можуть звернутися до редакційного коментаря до зазначеного листа, а також до статті «Уявна одиниця і ще дещо» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 34).

Якщо продовжувати відновлювати історію питання, то можна нагадати, що починаючи з листа ДПАУ від 06.10.2004 р. № 8878/6/15-1116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 84) ДПАУ відступила від жорсткої позиції відкликаного сьогодні листа, у подальшому, по суті, лише уточнюючи аргументи такого відступу. Так що перша половина сьогоднішнього листа (включаючи новели щодо обліку приросту/убутку запасів у НЗВ та ГП) є лише калькою з відповідного фрагмента листа ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4807/6/11-1116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 49). Але користь від цього все одно є: тепер цими нормами зможуть упевнено скористатися всі платники податку на прибуток, а не тільки Європейська Бізнес Асоціація, якій було направлено зазначеного листа ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4807/6/11-1116.

Упевнено можна сказати тільки те, що

вартість залишку НЗВ та ГП в цілях перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток слід визначати не як колись — тобто не за розрахунковою «матеріальною часткою», а прямим підрахунком — за вартістю запасів, які увійшли до вартості НЗВ та ГП. Проте, на жаль, ДПАУ знову ухилилася від відповіді на запитання про участь/неучасть у перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток у частині НЗВ та ГП, зокрема, вартості електричної, теплової енергії та інших ресурсів.

Щодо наступної частини сьогоднішнього листа, яка стосується участі в перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток вартості запасів, спочатку придбаних та включених до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.1 Закону про податок на прибуток, а також урахованих у перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток, але згодом використаних на поліпшення об’єктів основних фондів, то зазначене в цій частині по суті відоме з іншого листа ДПАУ від 06.07.2006 р. № 3721/Ж/15-0314 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 63). Не станемо переказувати редакційний коментар до того листа, а лише нагадаємо, що подібну позицію ми виклали ще в статті «Немає повісті на світі більш сумної, ніж повість із четвертою графою...» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 56) та пізніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 46, с. 47). Також підтвердимо рекомендацію:

запаси, явно придбані для використання з метою поліпшення основних фондів, спочатку взагалі не слід ні включати до складу валових витрат, ні — відповідно — ураховувати їх у перерахунку приросту/убутку, зате варто зробити це потім — у межах та у складі ремонтного ліміту.

І нарешті, щодо участі вартості МНМА в перерахунку за пунктом 5.9 Закону про податок на прибуток

, про що зазначено в заключній частині листа, що коментується. З такою позицією ДПАУ наші читачі були ознайомлені в консультації «Витрати на придбання МНМА ураховуються в залишках запасів згідно з методом нарахування амортизації в бухгалтерському обліку» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 81, с. 57), яка втілилася в подальшій брошурі ДПАУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83, с. 16). Тут є один примітний нюанс: у сьогоднішньому листі, як і в зазначеній консультації, повторюється теза про залежність величини убутку залишку МНМА від обраного бухгалтерського методу амортизації, тоді як у згаданій брошурі про цей момент чомусь не зазначено (на цю невідповідність звертається увага в редакційному коментарі до неї).

Добре, що всі важливі положення систематизовано в одному податковому роз’ясненні, адресованому всім податківцям та платникам.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно