Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ви нам писали. Продаж «мобільних» карток: податок на прибуток, ПДВ, РРО

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2007/№ 16
В обраному У обране
Друк
Стаття

Продаж «мобільних» карток: податок на прибуток, ПДВ, РРО

 

До нашої редакції надійшло запитання такого змісту: «Наше підприємство здійснює перепродаж карток попередоплаченого сервісу мобільного зв’язку. У зв’язку з цим виникли запитання:

1. Чи необхідно нам застосовувати РРО?

2. Чи маємо ми право на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток включити до складу валових витрат пенсійний збір?

3. Який порядок обкладення ПДВ?».

У нашій «мобільній» країні подібні операції на сьогодні виконують багато які суб’єкти господарювання, тому ми вирішили приділити цим питанням більше уваги. Деякі питання сплати пенсійного збору зі спецоперацій уже розглядались у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 13.

Антон ІВАНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 1251

Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про телекомунікації

— Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV.

Правила надання телекомунікаційних послуг

— постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Перелік № 1336

— постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

 

Скретч-карта: хто платить за товар, а хто за послугу

У нашому господарському ланцюжку задіяно три суб’єкти:

1)

оператор, який безпосередньо надає послуги зв’язку;

2)

дилер, під яким у цьому випадку розуміється суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність з перепродажу так званих скретч-карт (ситуації роботи за договором доручення в цій статті не розглядаємо);

3)

кінцевий споживач — абонент для оператора і він же покупець скретч-карт для дилера.

Почнемо з юридичної характеристики відносин, які виникають у трикутнику оператор — дилер — абонент.

Відносини

між оператором та абонентом урегульовано Законом про телекомунікації та Правилами надання телекомунікаційних послуг, і здійснюються на підставі договору про надання послуг стільникового зв’язку. Послуги стільникового зв’язку є видом телекомунікаційних послуг, які можна визначити як продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення послуг споживачів у сфері передачі і прийняття знаків, сигналів, писаного тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду за електромагнітними системами.

У договорі між оператором стільникового зв’язку та абонентом, зокрема, визначається система та форми оплати послуг зв’язку. Однією з форм оплати є оплата авансом, у разі якої на особистий рахунок абонента, відкритий у системі розрахунків оператора, уноситься певна сума грошей з подальшим їх зняттям з цього рахунка оператором. Унесення грошей на рахунок може провадитися шляхом придбання абонентом і активації скретч-карт. Отже, оператор, продаючи скретч-карти, одержує від абонента аванс за послуги стільникового зв’язку.

Об’єктом же відносин

між оператором та дилером є не послуги зв’язку, а скретч-карта, яка для оператора в цій ситуації виступає інструментом, який дозволяє організувати доставку передплати від абонента через дилера. А от для дилера скретч-карта — це не що інше, як товар, який купується у оператора за договором купівлі-продажу, і далі продається споживачу (для оператора це абонент) теж за договором купівлі-продажу. Отже, між дилером та споживачем (абонентом) об’єкт відносин — знову-таки не послуги, а товар у вигляді скретч-карти.

Звичайно, скретч-карта для споживача є не просто купленим у дилера товаром. Адже це тільки один бік медалі, але є й інший: одержуючи скретч-карту, споживач як абонент мережі оплачує авансом послуги зв’язку, які йому надасть оператор. Проте цей другий бік медалі знаходиться поза полем діяльності дилера, і, великою мірою, його мало цікавить, які саме блага отримає покупець за карткою. Для дилера картка залишається товаром, а договірні відносини з надання самих послуг зв’язку існують між оператором та абонентом, і в них дилер ніякої участі не бере.

Розібравшись зі взаємовідносинами трьох сторін оператор — дилер — абонент, перейдемо безпосередньо до відповіді на поставлені запитання.

 

Реєстратор розрахункових операцій

Як відомо,

РРО необхідно застосовувати при реєстрації розрахункових операцій, які відносяться до сфери торгівлі, громадського харчування або послуг (ст. 1 Закону про РРО).

Відповідно до

ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

Оскільки для дилера картка є товаром, то отримання готівки при її продажу підпадає під термін «розрахункова операція». Водночас

ст. 9, 10 Закону про РРО передбачено випадки, коли РРО можна не застосовувати (наприклад, продаж приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування, виїзна торгівля за Переліком № 1336). Отже, при продажу карток поповнення рахунка, якщо підприємство або умови їх реалізації не відповідають якій-небудь із зазначених вище ситуацій, застосування РРО є необхідним.

 

Податок на прибуток

Згідно з термінологією

Закону про податок на прибуток (п. 1.6) скретч-карта для дилера підпадає під поняття «товар». А через те, що такий товар не підлягає амортизації і не є цінним папером, він має відображатися з урахуванням норм п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Інакше кажучи, дилер, придбаваючи картки, відображає валові витрати, а на кінець періоду коригує їх, якщо це необхідно, за даними обліку приросту/убутку запасів.

Щодо

пенсійного збору, то включити до складу валових витрат його сплату на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток навряд чи вдасться. Проте претендувати на валові витрати такі витрати все ж таки можуть, але на підставі загального п.п. 5.2.1 зазначеного Закону. Пояснимо.

Відповідно до

п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), які встановлено Законом № 1251. Дійсно, пунктом 16 ст. 14 зазначеного Закону збір на обов’язкове державне пенсійне страхування включено до складу загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів). Проте на валові витрати сплачені (нараховані) податки можуть відносити тільки платники цих податків.

Чи є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування дилер, який реалізує картки поповнення рахунку? Відповідно до

п. 10 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР платниками збору є підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового зв’язку. Саме вартість послуг стільникового зв’язку і буде об’єктом обкладення пенсійним збором, а особа, яка оплачує послуги, — платником. Отже, виникнення статусу платника збору зумовлено тим, чи є підприємство споживачем послуг стільникового зв’язку, чи ні.

Дилера не можна назвати споживачем послуг зв’язку тільки на підставі того, що він придбаває картки у оператора. Для того щоб стати споживачем послуг зв’язку, треба не просто купити картку, а ще й активувати її, чого, зрозуміло, дилер не робить. Отже,

дилер не є платником пенсійного збору.

Водночас на практиці дилерам доводиться сплачувати цей збір у складі вартості картки. Зумовлено це специфікою механізму сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового зв’язку. Річ у тім, що платники збору мають сплатити його одночасно з оплатою послуг стільникового зв’язку оператору, який надає такі послуги. Оператор, у свою чергу, протягом наступного дня, після того, як сума збору перевищить 50 грн., має перерахувати його до бюджету (

п. 1515 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740).

З цього можна зробити висновок, що без сплати збору оператору дилер не може придбати картки поповнення рахунка, а отже,

сплата цього збору є обов’язковою умовою для здійснення господарської діяльності. Саме це і є підставою для застосування п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Подібну точку зору зазначали і податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 35.

 

Податок на додану вартість

Тепер перейдемо до розгляду останнього запитання.

Реалізація карток поповнення рахунка є об’єктом обкладення ПДВ. Базою оподаткування відповідно до п. 4.1 Закону про ПДВ є договірна (контрактна) вартість, визначена за цінами не ниж-че звичайних, включаючи суми законодавчо встановлених податків, зборів (обов’язкових платежів), крім ПДВ та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового зв’язку.

Зауважимо, що раніше, до 28.07.2005 року*,

підпункт 4.1 Закону про ПДВ не містив подібних винятків і пенсійний збір підлягав обкладенню ПДВ. Про це також нагадувала ДПАУ в листі від 30.08.2005 р. № 301/1/15-2310.

* Дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» від 07.07.2005 р. № 2771-IV.

Отже,

особливістю обкладення ПДВ операцій з продажу карток поповнення рахунка є вилучення з бази оподаткування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Суму сплаченого оператору ПДВ дилер відносить до складу податкового кредиту (за умови наявності податкової накладної), оскільки, як ми вже з’ясували, такі витрати пов’язані з господарською діяльністю і використовуються в оподатковуваних операціях.

Проте для дилера в частині вилучення пенсійного збору з бази обкладення ПДВ не все так благополучно. Тут слід звернути увагу на

лист ДПА в м. Києві від 16.08.2006 р. № 639/10/31-106. Із цього блиста випливає, що таке зменшення бази оподаткування поширюється винятково на ситуації, коли скретч-карти продаються оператором стільникового зв’язку. Підставою для такого висновку є те, що дилери не є платниками пенсійного збору.

Державна податкова адміністрація у м. Києві

Лист

від 16.08.2006 р. № 639/10/31-106

<...>

Таким чином, оскільки збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку не включається до бази оподаткування ПДВ, то при продажу карток передплаченого сервісу стільникового рухомого зв’язку оператором стільникового рухомого зв’язку суми зазначеного збору не включаються до бази оподатковування податком на додану вартість. В разі продажу зазначених карток іншими особами, база оподаткування визначається з продажної вартості таких карток.

<...>

Заступник голови К. Силенко

 

 

Заради справедливості зазначимо, що такий підхід не зовсім логічний. Адже, по суті, у дилера ПДВ виникає на рівному місці. Так, при придбанні картки поповнення рахунка в оператора стільникового зв’язку сума податкового кредиту дилера складе суму ПДВ, нарахованого (сплаченого) на вартість безпосередньо послуг стільникового зв’язку без урахування пенсійного збору, а при її реалізації кінцевому споживачу податкове зобов’язання дилера — суму ПДВ, нарахованого як на вартість послуг, так і на суму пенсійного збору.

Розглянемо на прикладі, як операція придбання скретч-карт в оператора та її подальша реалізація споживачу послуг стільникового зв’язку відобразиться в податковому та бухгалтерському обліку дилера.

 

Відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з купівлі-продажу скретч-карт у дилера

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВР

1

Оприбутковувано скретч-карти

281

631

537,5

537,5*

* Перерахунок за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

100**

** Оператор стільникового зв’язку не нараховує ПДВ на пенсійний внесок.

3

Оплачено скретч-карти

631

311

637,5

4

Скретч-карти передано на реалізацію

282

281

537,5

5

Відображено суму торгової націнки

282

285

212,5

6

Надійшли кошти за реалізовані скретч-карти

301

702

750

625

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

125

8

Списано торгову націнку за реалізовані скретч-карти

285

282

212,5

9

Списано собівартість реалізованих скретч-карт

902

282

537,5

10

Списано на фінансовий результат собівартість скретч-карт

791

902

537,5

11

Списано на фінансовий результат дохід, отриманий від продажу скретч-карт

702

791

625

 

Як бачите, на перший погляд, досить проста ситуація, але зважаючи на нечіткість норм податкового законодавства можуть виникнути певні облікові труднощі. Сподіваємося, наша стаття допоможе вам зорієнтуватися в них.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно