Теми статей
Обрати теми

Бюджетне відшкодування ПДВ — відстоюємо в судовому порядку

Редакція ПБО
Ухвала від 21.12.2006 р. № 31/286

img 1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

21.12.2006 р.

Справа № 31/286а

 

(витяг)

 

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

<...>

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 24.10.2006 року у справі № 31/286а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю <...> до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м. Донецька про визнання недійсним рішення,

установив:

1. Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

19.09.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю <...>, м. Донецьк, звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від <...>.

Ухвалою від 20.09.2006 р. відкрите провадження в адміністративній справі № 31/286а.

Постановою господарського суду Донецької області від 24.10.2006 р. <...> у справі № 31/286а (суддя <...>) позов Товариства з обмеженою відповідальністю <...>, м. Донецьк, задоволений.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку <...>.

<...>

Приймаючи постанову, господарський суд виходив з того, що законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товарів.

<...>

4. Як установлено судом першої інстанції та визнається сторонами у справі

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ <...> з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за червень 2006 року <...>.

Актом перевірки встановлено, що до суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (травень 2006 р.), сплаченого позивачем постачальникам товарів, віднесено суми податку 98512,88 грн., які фактично сплачені по контракту <...> за продукцію, податковий кредит по факту отримання якої був сформований в іншому податковому періоді, а не в травні 2006 р. Податковий кредит травня 2006 р. сплачений всього у сумі 1026,91 грн., тому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого заявлену в червні 2006 р. суму бюджетного відшкодування ПДВ зменшили на суму 98513,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки позивачу було надіслане податкове повідомлення-рішення <...>, яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, яке склало 98513,00 грн. <...>.

Спір виник у зв'язку з тим, що сторони по-різному тлумачать норми п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті ухвали

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

— або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) — у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

— або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто і податкові зобов'язання, і податковий кредит поточного звітного періоду формуються за єдиним принципом — за правилом першої події, яка сталася раніше: списання (податковий кредит) або зарахування (податкові зобов'язання) коштів, відвантаження або надання робіт (податкові зобов'язання) та отримання податкової накладної (податковий кредит).

Згідно з абз. 2, 3 п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм випливає, що якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення (податкове зобов'язання наступного звітного періоду мінус податковий кредит наступного звітного періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, зарахованого до його складу), то

бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченому постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Як свідчать матеріали справи, позивач у декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року задекларував від'ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 541 грн. (ряд. 22.2 декларації за травень 2006 р.) та 128456 грн. залишку від'ємного значення (ряд. 26 декларації), які включаються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто у червні 2006 р. З урахуванням уточнень до декларації за травень 2006 р., поданих до податкової інспекції 13.07.2006 р., сума від'ємного значення поточного звітного періоду складає 99542 грн. (рядок 22.2 декларації).

Згідно з даними декларації за червень 2006 р. від'ємне значення поточного звітного періоду складає 685 грн., яка відповідно до ряд. 22.2 декларації підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (липень 2006 р.).

Згідно з рядком 23 цієї декларації від'ємне значення попереднього звітного періоду, яке залишилось після бюджетного відшкодування, складає 128997 грн. (від'ємне значення травня 2006 р. та від'ємні значення попередніх звітних періодів).

Платник податку у рядку 25 декларації за червень 2006 р. визначив суму бюджетного відшкодування — 99540 грн., яка складається із сум податку, фактично сплаченого та включеного до складу податкового кредиту у травні 2006 р., — 1026,91 грн., та сум податку, податковий кредит за якими був сформований за першою подією — отриманням податкової накладної у попередніх звітних періодах і фактично сплаченого у травні 2006 р. — 98512,88 грн.

Оскільки податкові зобов'язання платником податку не декларувалися з червня 2005 р. по червень 2006 р.:

— податковий кредит звітного періоду складається відповідно до закону з податкового кредиту поточного звітного періоду, сформованого за першою подією відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 та залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування попереднього звітного періоду відповідно до п.п. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

— від'ємне значення попереднього звітного періоду, яке враховується при розрахунках бюджетного відшкодування червня 2006 р., складає 128997 грн.;

— відповідно до механізму визначення сум бюджетного відшкодування бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від'ємного значення попереднього звітного періоду (128997 грн.), яка фактично сплачена у попередньому звітному періоді, тобто у травні 2006 р.;

— податковим органом не доведено, що суми податку, які були включені до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів з господарських операцій по придбанню позивачем у <...> продукції, не ввійшли до складу залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення <...> вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 198, 205, 212, п. 6, п. 7 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

Постанову господарського суду Донецької області від 24.10.2006 р. (повний текст складений 30.10.2006 р.) у справі № 31/286а залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку без задоволення.

<...>



коментар редакції

Бюджетне відшкодування ПДВ — відстоюємо в судовому порядку

Ось уже вкотре порядок розрахунку бюджетного відшкодування стає предметом судового розгляду. Причина та сама — відмінність «законного» порядку розрахунку цієї суми, установленого п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, від «декларативно-фіскального», застереженого ДПАУ у формі додатка 3 до декларації з ПДВ. У результаті — різне розуміння сторонами норм п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ і викликає спори платників податків з контролюючими органами.

Так, у цьому випадку, на думку податківців, платник податків

завищив суму бюджетного відшкодування, оскільки при його розрахунку врахував суми ПДВ, сплачені постачальникам у попередньому звітному періоді, проте податковий кредит щодо яких було сформовано в інших (більш ранніх за попередній) податкових періодах. Податківці визнали це порушенням, направивши платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Проте в ході судового процесу суд

підтримав платника податків, виступивши за «законний» варіант розрахунку суми, що відшкодовується. Як зазначав суд, законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли в одержувача товару виникло зобов'язання перед постачальником, а визначає, що суми ПДВ має бути фактично сплачено в попередньому податковому періоді постачальникам товарів. Адже згідно з механізмом розрахунку суми бюджетного відшкодування, передбаченим п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає саме частина від’ємного значення (а не податкового кредиту, як вважають податківці) попереднього звітного періоду, фактично сплачена в попередньому звітному періоді. Тому платник податків за підсумками червня 2006 року правильно визначив суму бюджетного відшкодування, правомірно включивши до неї суми ПДВ, фактично сплачені в попередньому податковому періоді (травні 2006 року), але податковий кредит щодо яких було сформовано як у травні 2006 року, так і в інших (більш ранніх та попередніх травневому) звітних періодах.

Залишається додати, що в ситуації з розрахунком бюджетного відшкодування це вже не перший приклад позитивного вирішення спору на користь платника податків. Так, аналогічне рішення на підтримку «законного» порядку розрахунку суми, що відшкодовується, було винесено й ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р. у справі № 11/449 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4, с. 34). Тоді, нагадаємо, суд зазначав, що при розрахунку бюджетного відшкодування за рядком 3 додатка 3 до ПДВ-декларації платник податків може врахувати і суми ПДВ, сплачені постачальникам у погашення кредиторської заборгованості за попередні (тобто раніші) періоди. Як бачимо, судова практика в цьому питанні стоїть на варті закону. Залишається сподіватися, що у відповідність до «законного» варіанта буде приведено й форму додатка 3 і надалі у платників податків не виникне необхідності відстоювати свої права в судовому порядку.

Людмила Солошенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі