Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Що важливо при поданні звітності

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2007/№ 60
В обраному У обране
Друк
Стаття

Що важливо при поданні звітності

 

Як відомо, фінальним етапом підбиття підсумків діяльності кожного суб’єкта господарювання є складання звітності. А щоб бухгалтеру не загубитися і розібратися в цій безлічі всіляких існуючих звітних форм, сьогодні приділимо увагу «звітній» темі. І почнемо з того, що нагадаємо основні моменти, пов’язані з поданням звітних документів

 

Л. СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Традиційно всю звітність, що подається суб’єктом підприємницької діяльності, підрозділяють на три види: фінансову, статистичну та податкову.

 

Фінансова звітність

Фінансова звітність

є бухгалтерською звітністю, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (ст. 1 Закону про бухоблік).

Фінансова звітність

подається:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам за їх вимогою;

— власникам (засновникам) згідно із засновницькими документами;

— органам державної статистики;

— іншим органам виконавчої влади та користувачам відповідно до законодавства.

За неподання або несвоєчасне подання фінзвітності до посадових осіб може застосовуватися адмінштраф відповідно до

ст. 1642 КУпАП, який, нагадаємо мають право накладати тільки органи державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС), що підтверджувалося й листом ДКРС від 06.11.2002 р. № 13-14/1-710 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 72. А от у разі неподання фінансової звітності органам статистики останні також можуть накладати на посадових осіб адмінштраф за ст. 1863 КУпАП, про що повідомлялося в листі Держкомстату України від 01.11.2001 р. № 16-1-67.

 

Статистична звітність

Статистична звітність

характеризує окремі сторони діяльності підприємств і є сукупністю звітів, що складаються за затвердженими формами, які в установлені строки суб’єкти підприємницької діяльності подають органам державної статистики за своїм місцем розташування. Установлені для подання статзвітів строки, як правило, наведено власне в шапках форм. При цьому неподання або несвоєчасне подання загрожує посадовим особам суб’єкта господарювання адмінштрафом відповідно до ст. 1863 КУпАП.

Але, звичайно ж, найбільший інтерес (через можливу відповідальність, що загрожує, і штрафонебезпечність) викликає подання податкової звітності. Про особливості її подання й поговоримо докладніше.

 

Податкова звітність

Податкова звітність

є сукупністю звітних документів, що подаються платниками податків до державних податкових органів у строки, установлені законодавством. При цьому основним нормативним «податковим» документом, що регулює у тому числі й порядок подання податкової звітності, є Закон № 2181.

Способи подання

Податкову звітність може бути подано (

п. 4.1 Порядку № 691):

— на

паперових носіях;

— на

магнітних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях;

поштовими відправленнями (відповідно до ст. 4 Закону № 2181 і Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799). Нагадаємо, що за загальним правилом, установленим п.п. 4.1.7 Закону № 2181, платник податків має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової звітності направити декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. До відправлення податкової звітності поштою платник податків також може вдаватися й у разі, якщо контролюючий орган відмовляється приймати декларації (розрахунки). У такому разі, як передбачено п.п. 4.1.2 Закону № 2181, платник податків до закінчення граничного строку подання посилає таку декларацію (розрахунок) поштою з описом вкладеного, з повідомленням про вручення та заявою на ім’я керівника відповідного контролюючого органу. При цьому декларації (розрахунки) вважаються поданими в момент їх вручення пошті, а граничний 10-денний строк, установлений для поштових відправлень п.п. 4.1.7 Закону № 2181 не застосовується. Докладніше порядок подання звітності поштою розглядався в статті «Звітність поштою» // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 86;

в електронному вигляді засобами електронної пошти E-mail за допомогою якої-небудь транспортної системи. Нагадаємо, що формат (стандарт) електронного документа звітності платників податків наведено в додатку 1 до наказу ДПАУ від 03.05.2006 р. № 242, а Тимчасовий порядок надходження і комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді в органах ДПС України затверджено наказом ДПАУ від 26.11.2004 р. № 672.

Стосовно останнього способу подання звітності (через інтерес, що виник останнім часом до цього питання) зауважимо, що подання звітності

в електронному вигляді — справа добровільна і рішення подавати чи ні звітність таким способом платник податків приймає самостійно (п.п. 4.4.2 Закону № 2181; лист ДПАУ від 24.11.2006 р. № 360/4/15-0110; листи Держкомпідприємництва від 19.03.2007 р. № 1965 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 35, від 25.04.2007 р. № 2994). Докладніше це питання розглядалося в статті «Електронна звітність: обов’язок чи право?» //«Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28. Також слід відзначити лист ДПАУ «Подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» від 31.05.2007 р., у якому ДПАУ з приводу подання в електронній формі ПДВ-звітності роз’яснювала, що платникам податків надається можливість, а не обов’язок посилати податкову звітність в електронному вигляді. Якщо ж платник податків не має такої можливості або бажання подавати звітність в електронному вигляді, він може так само, як і сьогодні, подавати її податковим органам у паперовій формі. До речі, на добровільність подання декларації з ПДВ в електронній формі вказує також і п.п. 4.1.4 власне Порядку № 166.

І ще один момент, пов’язаний з ПДВ. Він стосується

реєстрів одержаних і виданих податкових накладних. На сьогодні згідно з п. 4.2 Порядку № 166 платник податків має право за власним бажанням подавати реєстри податковим органам (на паперових носіях, на магнітних носіях з копіями документів у паперовому вигляді або в електронному вигляді). Таким чином, обов’язкове подання реєстрів податківцям сьогодні для платників податків не передбачене. Проте, мабуть, такий обов’язок з’явиться у платників податків у майбутньому. Так, у консультації податківців «Вимоги сучасності: подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» у «Віснику податкової служби України», 2007, № 24 на с. 32 зазначалося, що сьогодні Верховною Радою України розглядаться проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» (реєстраційний номер законопроекту — 2583 від 22.11.2006 р.), згідно з яким передбачається обов’язкове подання до органу податкової служби разом з податковою звітністю з ПДВ копій записів у реєстрах одержаних і виданих податкових накладних в електронному вигляді. Аналогічну норму передбачено в розділі V «Податок на додану вартість» проекту Податкового кодексу України.

Порядок прийняття

При поданні декларацій і розрахунків контролюючим органам платникам податків, мабуть, варто пам’ятати про свої права та порядок прийняття звітності, які обумовлено

п.п. 4.1.2 Закону № 2181:

(1) прийняття податкової декларації є

обов’язком контролюючого органу;

(2) податкова декларація приймається

без попередньої перевірки зазначених у ній показників;

(3)

відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з яких-небудь причин або висунення нею будь-яких умов щодо її прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або відміну від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється й розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, і тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

У разі відмови контролюючого органу прийняти податкову декларацію платник податків, як уже зазначалося, має право до закінчення граничного строку подання відправити таку декларацію

поштою з описом вкладеного, з повідомленням про вручення та заявою на ім’я керівника відповідного контролюючого органу. Така заява складається в довільній формі. У ній зазначаються прізвище службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію та/або дата такої відмови (тобто в разі, якщо прізвище посадової особи платнику податків залишається невідомим, достатньо при складанні заяви зазначити в ній дату відмови). Зразок заяви див. на с. 5.

При цьому у разі відмови платник податків також має право оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу, що відмовила у прийнятті податкової звітності,

у судовому порядку.

Проте (увага!) навіть у разі відмови в прийнятті декларації платник податків

зобов’язаний сплатити визначене в ній податкове зобов’язання.

І ще один момент:

п.п. 4.1.2 Закону № 2181 передбачено, що в деяких випадках (щоправда, вже після прийняття декларації та закінчення граничних строків подання) податкову звітність, одержану контролюючим органом від платника податків, може бути не визнано як податкову декларацію (а отже, вона вважатиметься неподаною, що може загрожувати платникові податків штрафом відповідно до п.п. 17.1.1 Закону № 2181). Це випадки, коли податкову декларацію заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов’язкові реквізити, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У таких випадках контролюючий орган може звернутися до платника податків з письмовою пропозицією подати нову податкову декларацію з виправленими показниками (зазначивши при цьому підстави неприйняття попередньої декларації), на що платник податків має право:

— подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

— оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

 

Начальнику ДПІ Сонячного р-ну

Петрову П. П.

Директора ТОВ «Салют»

Іванова І. І.

Вих. № 117/5 від 19.07.2007 р.

Заява

Повідомляємо, що 18 липня 2007 року при поданні декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року податковий інспектор Сидорова С. С.* відмовилася прийняти податкову декларацію, вимагаючи при цьому збільшити суму податкових зобов’язань, порушивши тим самим норми

п.п. 4.1.2 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Просимо прийняти декларацію з податку на прибуток за півріччя 2007 року.

19.07.2007 р.                                                                                                             Директор ________

Іванов І. І.

                                                                                                                                                        М.П.

 

* У разі, якщо прізвище посадової особи залишається платникові податків невідомим, у заяві, наприклад, може просто зазначатися: «Повідомляємо, що 18 липня 2007 року при поданні декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року було відмовлено в її прийнятті….»

 

Зокрема, з цього приводу в консультації податківців у «Віснику податкової служби України», 2004, № 36 на с. 47 роз’яснювалося, що податковим органом може не визнаватися податковою декларацією звітність (зауважимо, аналогічні умови перелічено і в

п. 4.5 Порядку № 691):

— з незазначеними обов’язковими реквізитами, не підписана відповідними посадовими особами, не скріплену печаткою платника податків, без ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ (відповідно до

постанови КМУ «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України» від 22.01.96 р. № 118, зі змінами та доповненнями);

— в якій текст або цифри неможливо прочитати через пошкодження (залито чорнилом, протерто тощо);

— з порваними листами;

— у вигляді ксерокопій оригіналів звітних документів;

— уточнені розрахунки (звіти), що подаються платниками податків до ДПІ в період здійснення перевірки податковим органом;

— з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності;

— з порушенням порядку підписання файлу (у разі подання звітності в електронному вигляді).

У тій же консультації зазначалося, що в таких випадках працівники підрозділів обробки та ведення податкових документів мають попередити платника податків про виявлені недоліки та результати прийняття податковими органами такої звітності та запропонувати подати нову податкову декларацію.

Правда, в ситуації, коли платник податків, подавши податкову звітність,

самостійно встигає виявити допущені в ній неточності і подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничних строків подання декларації за такий же звітний період, то штрафи до платника податків не застосовуватимуться (п. 17.2 Закону № 2181).

Шапки звітних форм (гриф «Затверджено»)

До внесення змін до форм звітності бухгалтеру сьогодні не звикати. Проте при поданні податкової звітності може статися, що податківці відмовляють платникові податків у прийнятті декларацій/розрахунків, мотивуючи свою відмову тим, що шапка форми звітності не містить посилання на нормативні документи, якими було внесено зміни до форми.

Слід зауважити, що така вимога контролюючих органів буде справедлива тільки в тому разі, якщо в результаті змін форму звітності було оновлено і викладено

в новій редакції. А от в інших випадках така причина відмови в прийнятті звітності неправомірна. У зв’язку з цим хочемо звернути увагу на лист ДПАУ від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 37, у якому прямо зазначалося: у випадках якщо до форми податкової звітності вносяться тільки окремі зміни (без викладення її в новій редакції), то в грифі «Затверджено» форми декларації (розрахунку) посилання на накази ДПАУ, якими було затверджено такі зміни, не є обов’язковими. Далі як приклад у листі наводилася ситуація з декларацією з податку на прибуток і роз’яснювалося, що в грифі «Затверджено» цієї декларації зазначено наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143 без обов’язкового посилання на накази Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2003 року № 593, від 12 жовтня 2005 року № 448, від 31 березня 2006 року № 169, оскільки зазначеними наказами форма декларації не змінювалася. При цьому ДПАУ зобов’язувала довести зміст свого листа до підпорядкованих органів державної податкової служби на місцях. Також з аналогічною думкою податківців можна ознайомитися в консультації в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31.

Строки подання

Відповідно до

п.п. 4.1.4 цього Закону встановлено такі строки подання податкових декларацій:

 

Строки подання податкових декларацій

Базовий податковий (звітний) період

Строки подання податкової звітності

«а»

календарний

місяць
(у тому числі при сплаті місячних авансових внесків)

протягом

20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

«б»

календарний

квартал або календарне півріччя
(у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків)

протягом

40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

«в»

календарний

рік (окрім випадку «г»)

протягом

60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року

«г»

календарний

рік для платників податку з доходів фізичних осіб

до

1 квітня року, наступного за звітним

 

При цьому за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності передбачено штраф у розмірі 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян — 1700 грн. (

п.п. 17.1.1 Закону № 2181).

При визначенні граничних строків подання звітності також слід урахувати такі моменти.

Якщо звітність складається наростаючим підсумком.

У разі якщо за правилами податкового обліку податкова звітність з окремого податку/збору складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається (п.п. 4.1.3 Закону № 2181). Так, зокрема, стосовно ситуації з податком на прибуток (за яким діє поквартально наростаючий підсумок) це означає, що остання декларація з податку на прибуток, складена за результатами останнього податкового періоду — року — подається в строки, установлені для квартального податкового періоду (тобто протягом 40 днів). При цьому вона прирівнюється до річної податкової декларації, отже, необхідність у складанні та поданні ще однієї (власне) річної декларації відпадає.

Подовження граничних строків.

У деяких випадках згідно з п. 15.4 Закону № 2181 граничні строки подання податкових декларацій за письмовою заявою платника податків можуть подовжуватися. Подовження граничних строків здійснюється відповідно до Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженого наказом ДПАУ від 19.03.2001 р. № 113. Так, п. 2.1 цього Порядку передбачає, що для юридичної особи граничні строки можуть подовжуватися в разі, якщо ніхто з посадових осіб такої юридичної особи не мав можливості в установлені строки виконати податкові зобов’язання та/або скористатися податковими правами платника податків, а власник такої юридичної особи був позбавлений можливості призначити інших посадових осіб (причини, що цьому сприяють, обумовлено в пп. 2.3, 2.4 Порядку).

Якщо звітний період не встановлено.

За ситуації, коли відповідно до закону з питань стягнення окремого податку або збору (обов’язкового платежу) податковий період не встановлено, діють норми п.п. 4.1.6 Закону № 2181, тобто податкова декларація з такого обов’язкового платежу подається і податкове зобов’язання сплачується у строки, установлені для місячного базового податкового періоду (крім випадків, коли подання декларації з такого обов’язкового платежу не передбачено). Така ситуація, наприклад, може виникнути стосовно місцевих податків і зборів, коли рішенням органів місцевого самоврядування не встановлено базовий податковий (звітний) період для будь-якого місцевого податку (збору).

Якщо строк подання припадає на вихідний.

Якщо останній день строку подання податкової декларації (у тому числі й подовжений за письмовою заявою платника податків відповідно до п. 15.4 Закону № 2181) припадає на вихідний або святковий день , то діє загальне правило перенесення, за яким строк подання звітності подовжується і останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день (п.п. 4.1.5 Закону № 2181).

Наприклад, у травні 2007 року 20-те число припадало на неділю. У зв’язку з цим, зокрема, при поданні декларації з ПДВ за квітень діяло загальне правило перенесення, і останній граничний строк її подання переносився на наступний за вихідним операційний (банківський) день — понеділок 21 травня.

При цьому хочемо звернути увагу на такі

два моменти:

(1) на граничний строк

сплати податкового платежу таке перенесення граничного строку подання за ним податкової звітності не впливає. Тобто відлік граничного строку сплати (10 календарних днів), як і раніше, слід починати від граничного строку подання податкової декларації (припадає на вихідний чи святковий день) без урахування перенесення. Так, повертаючись до ситуації з поданням у 2007 році квітневої ПДВ-декларації, зазначимо: хоча граничний строк подання такої декларації переносився з неділі (20 травня) на понеділок (21 травня), граничний строк сплати (10 днів) рахувався від дати 20 травня (тобто без урахування перенесення) і припадав на 30 травня 2007 року (середа);

(2) проте (увага!) якщо, відлічивши таким чином 10 календарних днів і визначивши останній день граничного строку сплати податкового зобов’язання, виявляється, що він припадає на вихідний або святковий день, то в такому разі також діє правило

перенесення й останнім днем такого строку сплати вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день (п.п. 5.3.3 Закону № 2181). При цьому під робочим операційним (банківським) днем слід розуміти день, протягом якого банки передбачають час для роботи з клієнтами і платники податків мають можливість подавати до банку документи на переведення сум податкових зобов’язань до бюджетів (лист ДПАУ від 09.04.2003 р. № 5673/7/24-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 48). Так (повертаючись до ПДВ), оскільки в червні 2007 року 30 число припадало на суботу, граничний строк сплати ПДВ за травень 2007 року переносився на 2 липня 2007 року (понеділок).

Про ці особливості йшлося і в

Податковому роз’ясненні про граничний строк сплати податкового зобов’язання у разі, якщо день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, затвердженому наказом ДПАУ від 16.07.2002 р. № 338, де роз’яснювалося, що:

— перенесення строків подання декларації

(у зв’язку з вихідними або святковими днями) не впливає на строк сплати податкового зобов’язання;

— якщо строк сплати податкового зобов’язання припадає

на вихідний (святковий) день, граничний строк сплати переноситься на перший робочий день після вихідного (святкового) дня.

 

Звітність до Пенсійного фонду та соцфондів

Слід урахувати, що

форми звітності до Пенсійного фонду та соцфондів (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) не є податковими деклараціями в розумінні Закону № 2181. Тому загальні строки подання податкових декларацій, установлені п.п. 4.1.4 цього Закону, на них не поширюються, а подається така «страхова» звітність у строки, установлені відповідними профільними нормативно-правовими актами про страхування (інструкціями).

Через це й загальне правило перенесення граничних строків (якщо вони припадають на вихідний або святковий день), обумовлене

Законом № 2181, при поданні «страхової» звітності не діє, а «бути чи не бути» перенесенню в такому разі установлюють відповідні інструкції. Зауважимо, що згідно з такими інструкціями:

а) «

перенесення» діє стосовно:

страхових внесків до Пенсійного фонду, оскільки це безпосередньо передбачено п. 11.15 Інструкції № 21-1, що встановлює: якщо останній день строку подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день;

страхових внесків на випадок безробіття, оскільки про це йдеться в п. 6.7 Інструкції № 339, що передбачає: якщо останній день строку подання розрахункової відомості припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

б)

перенесення не передбачено (тобто у відповідних інструкціях не йдеться про можливість перенесення граничного строку подання звітності, якщо він припадає на вихідний або святковий день, а тому в такому разі краще відзвітувати до настання встановленого граничного строку) стосовно:

— страхових внесків у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

— страхових внесків від нещасного випадку на виробництві.

Відповідно стосовно страхових внесків діють і свої штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання за ними звітності. Такі санкції встановлено відповідними «страховими» законами та інструкціями, а стосовно «пенсійних» і «нещасних» внесків також і

КУпАП. До речі, щодо переліку страхових платежів зауважимо, що штрафні санкції за неповну або несвоєчасну сплату страхових внесків наводилися (у табличній формі) у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 17.11.2006 р. № 711/020/99-06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 20.

Докладніше з особливостями подання форм звітності, які подаються суб’єктами господарювання, можна буде ознайомитися в наступній статті.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно