Понесені витрати на створення веб-сайту підлягають амортизації
Лист Державної податкової адміністрації України від 12.12.2006 р. № 385/2/15-0310
(витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування, який надійшов разом із листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, і повідомляє таке.
<...>
Оскільки чинним законодавством з питань оподаткування
не визначено термін «веб-сайт», то з метою оподаткування використовується аналогічний термін, визначений іншими джерелами.Так, згідно з листом Державного казначейства України від 19.05.2004 р. № 07-04/1005-4111
веб-сторінки, веб-сайти, веб-портали (сервери) — це сукупність апаратних і програмних засобів разом з інформаційними ресурсами, що мають унікальну адресу в мережі Інтернет і призначені для надання інформаційних послуг юридичним та фізичним особам.Враховуючи положення частини першої статті 433 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права»
веб-сайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) нематеріальними активами визнаються об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.
При цьому згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону витрати на придбання нематеріальних активів для власного виробничого використання підлягають амортизації, яка здійснюється відповідно до п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону.
Отже,
якщо договір на створення веб-сайту передбачає перехід до платника податку — замовника права інтелектуальної власності (авторського права) на цей веб-сайт, то витрати, понесені таким платником згідно з цим договором, підлягають амортизації на підставі п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону.Одночасно повідомляємо, що п.п. «а» п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, визначено, що роз’яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу. На виконання цього абзацу та відповідно до статті 8 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 р. № 176 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 р. за № 326/7647 (далі — Наказ № 176).
Так, згідно з розділом 4 Наказу № 176 підставою для надання податкового роз’яснення є запит платника податків, надісланий податковому органу відповідного рівня. Податковим роз’ясненням, наданим на запит платника податків, користується платник податків при обрахуванні ним сум податкових зобов’язань та під час проведення ним апеляційних процедур (пункт 1.11 розділу 1 Наказу № 176). Отже,
податкове роз’яснення надається платнику на підставі його запиту для обрахування ним сум податкових зобов’язань, тобто для застосування цього роз’яснення в податковому обліку такого платника.Заступник голови Л. Боєнко
