Теми статей
Обрати теми

Праця за комп'ютером — закон захищає працівника

Редакція ПБО
Стаття

Праця за комп'ютером — закон захищає працівника

 

Сьогодні не здивуєш наявністю комп’ютера на робочому місці. Причому не тільки на робочому місці фахівця, професія якого напряму пов’язана з використанням комп’ютерної техніки, як-то: інженера-програміста, оператора ЕОМ, оператора комп’ютерного набору, але й на робочому місці бухгалтера, менеджера, секретаря-референта. Про вимоги, які висуваються законодавством щодо роботи працівників з комп’ютером, а також про пільги, що їм надаються, і йтиметься в цій статті.

Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Згідно зі

ст. 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення таких умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці згідно з нормативно-правовими актами, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці.

З метою охорони праці працівників, які працюють на електронно-обчислювальних машинах, наказом Комітету з нагляду за охороною праці України затверджено

Правила № 21.

Положення цього документа поширюються на всі підприємства, установи, організації та приватних підприємців, що використовують найману працю, які розробляють, виробляють та використовують електронно-обчислювальні машини та персональні комп’ютери (далі — ЕОМ) або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Інакше кажучи, усі підприємства, де наявні робочі місця з ЕОМ, мають виконувати вимоги

Правил № 21. Причому незалежно від того, для працівника якої професії створюється таке робоче місце.

Державний нагляд за дотриманням вимог

Правил № 21 здійснюють органи державного контролю з охорони праці.

Зупинимося на питаннях, що безпосередньо стосуються працівників підприємств, робота яких пов’язана з використанням ЕОМ.

 

Режим роботи та відпочинку

Відповідно до

п. 8.2 Правил № 21 роботодавець зобов’язаний організувати роботу працівника так, щоб він, постійно працюючи з ЕОМ, регулярно мав паузи та переключався на інші види діяльності, з метою зниження навантаження, обумовленого роботою з ЕОМ, згідно з вимогами розділу 6 зазначених Правил.

Відповідно до

п. 6.1 Правил № 21 режим роботи та відпочинку для тих працівників, які працюють з ЕОМ, визначається залежно від роботи, що ними виконується, згідно із Санітарними правилами. Інакше кажучи, для визначення тривалості перерви для відпочинку працівників, які працюють на ЕОМ, Правила № 21 відсилають нас до положень Санітарних правил. Розглянемо їх.

Згідно з

п. 5 Санітарних правил при організації праці, пов’язаної з використанням ЕОМ, для збереження здоров’я працюючих, запобігання захворюванням та підтримання працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Санітарними правилами

передбачено, що право на додаткову перерву мають ті працівники, робота яких на ЕОМ протягом робочої зміни займає не менше 50 % часу. Отже, працівники, які працюють на ЕОМ протягом робочого дня менше 50 % робочого часу, не мають права на додаткові перерви в роботі.

У зазначеному документі

закріплено норми, згідно з якими має встановлюватися час для відпочинку для таких категорій працівників:

1) розробників програм (інженери-програмісти);

2) операторів ЕОМ;

3) операторів комп’ютерного набору.

Трудова діяльність розробників програм характеризується інтенсивною розумовою творчою роботою з підвищеною напругою зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційної напруги, вимушеною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.

Трудову діяльність операторів ЕВМ пов’язано з обліком інформації, яку отримано з візуального дисплейного термінала за попереднім запитом або надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи та характеризується як робота з напругою зору, незначними фізичними зусиллями, нервовою напругою середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Оператори комп’ютерного набору виконують одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з уведенням даних з високою швидкістю. Така робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на верхні кінцівки та з напругою зору (фіксація зору переважно на документах).

Для розробників програм має бути встановлено перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за комп’ютером;

— для операторів ЕОМ — 15 хвилин через кожні 2 години;

— для операторів комп’ютерного набору — 10 хвилин після кожної години роботи за комп’ютером.

Якщо виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви,

тривалість безперервної роботи за комп’ютером не повинна перевищувати 4 годин.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви мають установлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

Санітарними правилами

передбачено, що в окремих випадках — при хронічних скаргах працюючих за комп’ютером на зорову утомленість, незважаючи на встановлення додаткових перерв для відпочинку, а також застосування засобів локального захисту для очей, допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу роботи за комп’ютером, зміни характеру роботи, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з роботою за комп’ютером.

Оскільки, як зазначалося вище, згідно з

Правилами № 21 режим роботи та відпочинку для тих, хто працює з ЕОМ, визначається залежно від роботи, що виконується, згідно із Санітарними правилами, то і для інших працівників, які працюють на ЕОМ, крім зазначених вище, має бути передбачено внутрішньозмінні перерви.

Щоб визначити конкретну тривалість для певної категорії працівників, необхідно з’ясувати, до якого виду працівників, перелічених вище, найбільше підходить характер роботи, що ними виконується.

Наприклад, характер роботи секретаря-референта, який працює на ЕОМ не менше 50 % робочого часу щодня, близький до характеру роботи операторів ЕОМ. Тому такому працівнику має бути встановлено такі ж перерви, як і для операторів ЕОМ.

Установлені внутрішньозмінні перерви має бути закріплено Внутрішніми правилами трудового розпорядку.

На нашу думку, час перерви на відпочинок у зв’язку з роботою за комп’ютером включається до робочого часу, адже ці перерви введено для дотримання правил з охорони праці працівників підприємств і з метою зниження негативної дії ЕОМ на здоров’я працівників.

 

Відповідальність за невстановлення перерв

Як зазначалося вище, державний нагляд за дотриманням вимог

Правил № 21 здійснюють органи державного контролю з охорони праці.

Згідно зі

ст. 41 КУпАП порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 85 грн. до 170 грн.

Відповідно до

ст. 231 КУпАП органи державного контролю з охорони праці розглядають справу про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, а також невиконання законних вимог таких органів у сфері охорони праці (за винятком порушень санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм*).

* Зауважимо, що за порушення державних санітарно-гігієнічних норм і правил може накладатися адміністративна відповідальність на посадових осіб підприємства органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про це також зазначено в листі Мінпраці від 15.11.2006 р. № 237/13/82-06 (с. 46).

Від імені органів державного контролю з охорони праці розглядати справу про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці мають право:

— головні державні інспектори, начальники інспекцій з охорони праці та їх заступники — штраф до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— начальники управлінь та відділень інспекцій з охорони праці та їх заступники — штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— керівник інспекції з охорони праці — штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Обов’язкові медичні огляди

Усі працівники, які виконують роботу, пов’язану з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають

обов’язковому медичному огляду — попередньому під час оформлення на роботу та періодичному протягом трудової діяльності, згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 31.03.94 р. № 41, та Санітарними правилами (п. 7.1 Правил № 21)

Періодичні медичні огляди повинні проводитися раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ЕОМ повинні бути показники стану органів зору. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому.

Жінки з моменту встановлення вагітності та в період годування не допускаються до виконання всіх робіт, пов’язаних з використанням комп’ютера

.

Необхідно ураховувати також інші протипоказання щодо роботи з комп’ютером, установлені

п. 6 Санітарних правил.

Організація та проведення медичних оглядів забезпечуються власником підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів діяльності.

Власник за рахунок коштів підприємств організує проведення медичних оглядів. У податковому обліку

витрати на проведення обов’язкових медоглядів включаються до складу валових витрат на підставі п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток та на підставі п. 7 Переліку заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994.

Відповідальність власника за непроведення медичного огляду працівників така сама, як за порушення законодавства про охорону праці (див. вище).

 

Надання додаткової відпустки

Чинним законодавством, крім вимог щодо встановлення відповідного режиму праці та відпочинку працівників, зайнятих на роботі з ЕОМ, установлено обов’язок роботодавця щодо надання їм

додаткової щорічної відпустки.

Законом про відпустки

передбачено надання додаткової щорічної відпустки за особливий характер праці.

Згідно зі

ст. 8 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» (пункт 58)

Списку № 1290-2 усім працівникам, які працюють на ЕОМ та обчислювальних машинах, до яких належить також і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

Колективним або трудовим договором установлюється конкретна тривалість такої додаткової відпустки залежно від часу роботи працівника за комп’ютером. Тому, якщо працівник працює за комп’ютером повний робочий день, то, на нашу думку, він має право на 4 календарні дні додаткової відпустки.

Згідно з п. 6 і 7

Порядку застосування Списку виробництві, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 6, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників таких виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в таких умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Зверніть увагу ще на один важливий момент. Згідно зі

ст. 10 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією з підстав, обраної працівником. Порядок надання додаткової відпустки з декількох підстав установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нагадаємо, що на підставі

ст. 7 Закону про відпустки надається щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (за Списком № 1290-1), на підставі пунктів 1 і 2 частини першої статті 8 Закону про відпустки — щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, а саме працівникам за Списком № 1290-2 і працівникам з ненормованим робочим днем.

З цього випливає: якщо працівник претендує на додаткову відпустку у зв’язку з ненормованим робочим днем і у зв’язку з роботою за комп’ютером, то він має вибрати одну підставу, за якою йому буде надано додаткову щорічну відпустку.

 

Відповідальність за ненадання додаткової відпустки

За ненадання додаткової відпустки у зв’язку з роботою за комп’ютером передбачено таку відповідальність.

Згідно зі

ст. 41 КУпАП порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: від 255 грн. до 850 грн.

Щодо відповідальності за невстановлення в колективному договорі конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки, то зазначимо таке.

Відповідальність можлива тільки відповідно до

ст. 411 КУпАП, згідно з якою ухилення осіб, які представляють власників або уповноважених ним органів від участі в переговорах щодо зміни або доповнення колективного договору, тягне за собою накладення штрафу від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме від 51 грн. до 170 грн.

Отже, адміністративна відповідальність настає не в разі відсутності в колективному договорі конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки, а в разі ухилення від переговорів з представниками трудового колективу щодо доповнення колективного договору. Інакше кажучи, спочатку має бути проявлена ініціатива трудового колективу щодо доповнення колективного договору.

Зауважимо, що дотримання підприємством норм законодавства про працю перевіряється державними інспекторами з праці. Якщо інспектор знайде порушення законодавства про працю, то ним буде видано підприємству припис щодо усунення такого порушення у визначений строк. Якщо законні вимоги інспектора з праці щодо усунення порушень законодавства про працю не буде виконано, то на посадових осіб накладається адміністративний штраф від 5 до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 153 грн.). Цей штраф накладається безпосередньо інспектором з праці.

Крім того, інспектор з праці складає протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення законодавства про працю, який передається до суду. А цей адмінштраф накладається тільки за рішенням суду.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі