Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про надання податкового роз’яснення

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2007/№ 51
В обраному У обране
Друк
Наказ від 12.06.2007 р. № 348

Про надання податкового роз’яснення

Наказ від 12 червня 2007 року № 348

(витяг)

 

Керуючись нормами Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»,

наказую:

1.

Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення про застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення сплати суми податку на додану вартість, відстроченої шляхом подання податкового векселя, що додається.

<...>

В. о. голови В. Кайзерман

 

 

Затверджено наказом ДПА України від 12 червня 2007 р. № 348

Узагальнююче податкове роз’яснення

про застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення сплати суми податку на додану вартість, відстроченої шляхом подання податкового векселя

 

Державна податкова адміністрація України стосовно застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181), за порушення строків сплати суми податку на додану вартість, визначеної у податкових векселях, повідомляє.

Статтею 17 Закону № 2181 передбачено застосування штрафних санкцій, які накладаються контролюючими органами, а у випадках, передбачених п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Так, підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Специфіка штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 полягає в тому, що вона застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом та нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.16 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон № 168)

податковий вексель — це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом № 168, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону № 168 з моменту набрання чинності Законом № 168 платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Строк погашення податкового векселя визначається пунктом 11.5 статті 11 Закону № 168, а не Законом № 2181

, як це вимагається підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 для застосування штрафу.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 податковим боргом є узгоджена сума податкового зобов’язання, та не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону. Таким чином,

сума за податковим векселем не є узгодженою сумою податкового зобов’язання, а строки сплати суми за податковим векселем визначені Законом № 168, а не Законом № 2181.

Враховуючи вказане,

штрафна санкція, передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, не застосовується за порушення строків сплати сум податку на додану вартість, визначених у податкових векселях.



коментар редакції

За несвоєчасне погашення податкового векселя штраф за п.п. 17.1.7 Закону № 2181 не застосовується

Повністю приєднуємося до висновків, зроблених в узагальнюючому податковому роз’ясненні. Дійсно, для застосування штрафу згідно з п.п. 17.1.7 Закону № 2181 необхідно встановити факт порушення граничних строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181). Зрозуміло, що строк погашення податкових ПДВ-векселів він не регламентує і, як наслідок,

відповідний штраф податківцями застосовано бути не може. Такого висновку щодо несплати ПДВ при нецільовому використанні товарів (коли дотримання цільового характеру використання було обов’язковим), розмитнених із застосуванням податкового векселя, ми доходили ще у статті «Податковий вексель і нецільове використання товарів, що імпортуються» («Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 19).

Аналогічні аргументи свідчать на користь неможливості застосування штрафу за п.п. 17.1.7 Закону № 2181 і в деяких інших випадках. Наприклад, ДПАУ визнає, що зазначений штраф незастосовний при порушенні строків сплати розстрочених згідно зі

ст. 18 Закону № 2181 сум (наказ від 07.10.05 № 434, «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 83). Так само має вирішуватися питання при затримці внесення сум, розстрочених відповідно до ст. 14 Закону № 2181 (лист ДПАУ від 31.01.07 р. № 1824/7/25-0017).

На жаль, не завжди контролюючі органи діють точно згідно з правилами застосування п.п. 17.1.7 Закону № 2181. Наприклад, підзаконні акти ДПАУ в частині визначення порядку застосування п.п. 17.1.7 Закону № 2181 зазначають про можливість накладення штрафу «у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених

законодавством» (див. п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПАУ від 17 березня 2001 р. № 110).

У цьому сенсі не кращі й митні органи, оскільки в п. 4.1 Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов’язань, затвердженого наказом ДМСУ від 11 травня 2006 р. № 370, також зазначено: «якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом установлених

законодавством строків, то такий платник податків зобов’язаний сплатити штрафні санкції відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону». Ця теза знаходить продовження в роз’ясненнях ДМСУ, зокрема, з приводу необхідності застосування п.п. 17.1.7 Закону № 2181 у найбільш непідходящих для цього ситуаціях (наприклад, у разі несплати мита при відчуженні іноземної інвестиції, див. лист ДМСУ від 23.02.2007 р. № 11/4-15/1877-ЕП).

Абсолютно очевидно, що ці підзаконні акти та роз’яснення, які ґрунтуються на них, у частині, що розглядається, не відповідають закону, оскільки штраф згідно з п.п. 17.1.7 Закону № 2181 може накладатися

тільки в разі порушення строків, установлених саме Законом № 2181, а не законодавством узагалі.

На завершення зауважимо, що ДПАУ могла б роз’яснити

процедуру стягнення несплачених сум за податковими векселями І категорії, а не просто визнавати такі суми «податковою заборгованістю банку-аваліста» з подальшими вказівками з приводу необхідності «проведення відповідних процедур для забезпечення її стягнення» (як це зроблено в листі ДПАУ від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517).

Дмитро Винокуров

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно