Виключення учасника з ТОВ: підстави, порядок і наслідки
Вітчизняне законодавство передбачає можливість примусового позбавлення учасника ТОВ його статусу шляхом виключення з ініціативи інших учасників товариства. Проте підстави такого виключення викликають на практиці велику кількість запитань. Спробуємо знайти відповіді на них.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Можливість виключення учасника з ТОВ передбачено
ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. ¹ 1576- XII ( далі — Закон ¹ 1576). Це законодавче положення закріплює дві групи вимог, яким має відповідати виключення. По-перше, воно має відбуватись у визначеному порядку (тобто відповідати процедурним вимогам). По-друге, його ініціація можлива тільки за наявності встановлених для цього підстав ( змістовні вимоги).
Процедурні вимоги до виключення учасника з ТОВ
Почнемо з аналізу процедурних вимог з огляду на їх більшу чіткість порівняно зі змістовними. До їх числа слід віднести такі:
1) рішення може бути прийнято
тільки загальними зборами учасників ТОВ ( ст. 59 Закону ¹ 1576); віднесення цього питання установчими документами до компетенції виконавчого органу суперечитиме вимогам законодавства ( ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України);2) має бути дотримано
вимог до порядку скликання загальних зборів ( ст. 61 Закону ¹ 1576), зокрема:а) про проведення загальних зборів учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного;
б) повідомлення повинно бути зроблено
не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів;в) будь-хто з учасників товариства має право вимагати розгляду питання (у тому числі про виключення одного з учасників ТОВ) на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не
пізніш як за 25 днів до початку зборів;г)
не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, унесеними до порядку денного зборів;д) з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки
за згодою всіх учасників, присутніх на зборах;3) загальні
збори вважатимуться повноважними, якщо на них будуть присутніми учасники (або їх представники), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів ( ст. 60 Закону ¹ 1576); отже, присутності учасників з кількістю голосів, що становить рівно 60 %, буде недостатньо;4) рішення
про виключення учасника вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства ( ст. 59, 64 Закону ¹ 1576), при цьому слід ураховувати, що:а) прийняття рішення учасниками з кількістю голосів, що становить рівно 50 %, недостатньо для виключення учасника з ТОВ;
б) учасник (його представник), питання про виключення якого розглядається, у голосуванні участі не бере, хоча його частка голосів і береться до розрахунку при визначенні загальної кількості голосів, що становлять 100 %.
Саме недотримання перелічених процедурних вимог, як правило, стає підставою для визнання рішення про виключення учасника недійсним (див. ухвалу судової палати у цивільних справах ВСУ від 17.10.2002 р., постанову Вищого господарського суду від 18.12.2002 р.).
З іншого боку, саме процедурні вимоги на практиці поставили питання щодо можливості виключити учасника, який володіє 50 % голосів і перешкоджає діяльності ТОВ. Законодавець відповіді на нього не дає. Ситуація ускладнюється тим, що судові органи при відповіді на нього висловлюють протилежні точки зору. Так, у своїй ухвалі від 17.10.2002 р. судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку, що учасника товариства, який має розмір частки у статутному фонді товариства 50 %, виключити з числа учасників товариства неможливо. ВСУ підтвердив таку свою позицію також і в ухвалі від 28.12.2005 р. Київський обласний суд досить переконливо обґрунтовує протилежне. Цим судом розглядалася справа, в якій один з учасників, який володіє 50 % голосів, відмовлявся врегулювати питання взаємовідносин з іншим учасником на зборах. Статут ТОВ передбачав, що виключення з нього учасника належить до виключної компетенції зборів. Проте учасниками товариства були тільки позивач і відповідач. Згідно зі ст. 60 Закону ¹ 1576 збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють більше ніж 60 % голосів, а з питань, що потребують одностайності, — усі учасники. Таким чином, позивача було позбавлено можливості вирішити питання про виключення відповідача зі складу учасників товариства в порядку, передбаченому статутом, оскільки рішення зборів, на яких присутній лише один учасник, що володіє 50 % голосів, є неправомочним і буде визнано недійсним. Разом з тим у п. 11 установчого договору ТОВ передбачено, що спори між учасниками, які виникають у зв’язку з їхньою діяльністю і не врегульовані взаємною домовленістю, підлягають розгляду в судах. На підставі цього суд задовольнив позов і виключив учасника з ТОВ. Такої ж позиції при розгляді аналогічних справ дотримувалися Київський міський суд у своїй постанові від 23.02.98 р. і Господарський суд м. Києва у рішенні від 20.01.2006 р. у справі ¹ 2/640.
Підстави виключення учасника з ТОВ
Виключення учасника з ТОВ може відбутися тільки за наявності однієї з таких підстав: систематичне невиконання чи виконання неналежним чином учасником своїх обов’язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства (ст. 64 Закону ¹ 1576).
Як бачите, змістовні вимоги сформульовано досить абстрактно. Це викликає проблеми на практиці, але, з іншого боку, якщо б законодавець деталізував розглядуване нормативне положення, наприклад, включивши до нього перелік конкретних порушень, за які учасника може бути виключено, такі його дії можна було розглядати як втручання до сфери внутрішньокорпоративних відносин. Спробуємо з’ясувати, у чому полягають змістовні вимоги до виключення учасника з ТОВ. Розпочнемо з кола обов’язків учасника ТОВ, за систематичне невиконання або неналежне виконання яких його може бути виключено. Ст. 11 Закону ¹ 1576 до обов’язків учасників товариства відносить такі: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов’язки, якщо це передбачено Законом ¹ 1576, іншим законодавством України та установчими документами.
Таким чином, крім вимог про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність товариства, про виконання зобов’язань, пов’язаних з майновою участю, усі інші обов’язки також сформульовані досить абстрактно. Що ж стосується перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, то знайти у законодавстві хоча б приблизну вказівку, у чому таке перешкоджання може знайти прояв, не вдасться. Це зумовлює потребу у зверненні до «додаткових джерел інформації», яким, перш за все, є судова практика.
На жаль, справ, предметом яких виступав би спір про виключення учасника з ТОВ, не так багато розглядалось вітчизняними судами, щоб можна було говорити про сформованість чітких правових позицій з цього приводу. Але все ж таки деякі думки з розглядуваного питання судам довелось висловити.
Слід зазначити, що відсутність доказів неналежного виконання чи невиконання учасником своїх обов’язків, перешкоджання ним досягненню цілей товариства не раз ставала причиною відмови у задоволенні позову про виключення учасника з ТОВ (див. постанови Вищого господарського суду від 01.07.2004 р. у справі ¹ 20-7/147, від 18.12.2002 р., від 05.10.2006 р. ¹ 112/20-06).
Знаковим стало рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2006 р. у справі ¹ 2/640, в якому було детально розглянуто питання про підстави і порядок виключення учасника з ТОВ. Як доказ систематичного невиконання учасником, якому належало 50 % голосів, і перешкоджання ним досягненню цілей товариства було оцінено судом той факт, що відповідач не брав участі у загальних зборах ТОВ, хоча такий його обов’язок було передбачено установчими документами. Такі дії відповідача, на думку суду, призводять до грубих порушень корпоративних прав іншого з учасників ТОВ, зокрема, його права на участь в управлінні справами ТОВ, отримання прибутку за результатами діяльності. Відповідач систематично, чотири рази підряд, ухилявся від забезпечення участі свого уповноваженого представника для роботи у складі вищого органу управління ТОВ, що призвело до неможливості здійснення позивачем його корпоративних прав. Законодавством передбачено захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного учасника (ч. 3 ст. 100 ЦКУ, ст. 64 Закону ¹ 1576), який систематично не виконує обов’язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, шляхом виключення такого недобросовісного учасника зі складу учасників господарського товариства.
Як невиконання або неналежне виконання обов’язків учасником товариства також може розглядатись невиконання ним рішень загальних зборів. Проте при цьому не слід забувати про критерій обґрунтованості й правомірності вимог загальних зборів. Так, Вищий господарський суд України у постанові від 12.04.2005 р. у справі ¹ 15/457 дійшов висновку, що невиконання учасником вимоги загальних зборів надати документи, що підтверджують його фінансову платоспроможність, не може бути розцінене як невиконання зобов’язань перед товариством, що дає підстави для виключення учасника, навіть якщо ненадання таких документів може призвести до неукладення договорів з іншими суб’єктами господарської діяльності.
Корисний досвід
Ще одним додатковим джерелом інформації може бути досвід найближчих сусідів, тим більше що врегулювання багатьох питань цивільного і господарського права вітчизняний законодавець вже «підгледів» у свого російського колеги. Неодноразово цей приклад наслідувала й судова гілка влади.
У наших сусідів склалася більш визначена порівняно з вітчизняною судова практика з розгляду спорів про виключення учасника з ТОВ, незважаючи на не менш абстрактні законодавчі положення. Так, Закон Російської Федерації «Про товариства з обмеженою відповідальністю» від 08.02.98 р. ¹ 14-ФЗ у ст. 10 передбачає, що учасники товариства, частки яких у сукупності складають не менше ніж 10 % статутного капіталу товариства, мають право вимагати в судовому порядку виключити з товариства учасника, який грубо порушує свої обов’язки або своїми діями (бездіяльністю) робить неможливою діяльність товариства чи істотно її ускладнює. Право на звернення до суду про виключення учасника з товариства має і один учасник за умови, що його частка в статутному капіталі дорівнює не менш як 10 %. Єдине, у чому більше пощастило суб’єктам господарювання РФ, це чітка вказівка на можливість виключення учасника ТОВ у судовому порядку.
На думку як суддів, так і суб’єктів господарювання, закріплення в законі необхідності звернення до суду для вирішення питання про виключення учасника з ТОВ одночасно захищає як самого учасника від свавільного
позбавлення його прав шляхом виключення, так і права інших учасників товариства, оскільки вірогідність порушення одним з учасників інтересів товариства, а отже, і інтересів решти його учасників є доволі вірогідною. Судова практика РФ виробила декілька правових позицій щодо того, що вважати грубим порушенням обов’язків учасником ТОВ, або які дії (бездіяльність) відносити до таких, що роблять неможливою діяльність товариства чи істотно її ускладнює (див. постанову Пленуму Верховного Суду РФ і Вищого Арбітражного Суду РФ ¹ 90/14, Огляд практики розгляду Федеральними арбітражними судами округів спорів, пов’язаних з виходом учасників з ТОВ за травень 2004 — березень 2005 років). До таких правових позицій можна віднести:
1) підставою для виключення з ТОВ може бути:
систематичне ухилення без поважних причин від участі у загальних зборах ТОВ, що позбавляє товариство можливості приймати рішення з питань, які вимагають одностайності;
грубе порушення зобов’язань перед товариством, до яких судова практика відносить невнесення вкладу до статутного капіталу ТОВ, невиконання рішень органів управління товариством, прийнятих у межах їхньої компетенції, недотримання вимог статуту, умов установчих документів;
коли учасник ТОВ є його генеральним директором, вимога про його виключення може бути заявлена у зв’язку з веденням діяльності, що завдає шкоди інтересам товариства, призводить до великої заборгованості;
укладення декількох правочинів (двох і більше) від імені ТОВ без належних на це повноважень;
2) не може розглядатися як підстава для виключення учасника з ТОВ:
нез’явлення на одні загальні збори без поважних причин, оскільки це не може вважатися систематичним ухиленням від участі у загальних зборах;
коли учасник не бере участі в загальних зборах з поважних причин або у зв’язку з порушенням порядку повідомлення про його проведення;
голосування проти прийняття рішення на загальних зборах учасників, яке не може розцінюватись як перешкоджання у здійсненні діяльності товариства;
3) при поданні позову про виключення учасника з товариства має бути доведено його ухилення від участі в загальних зборах (як доказ можуть виступати повідомлення учасника у встановлений спосіб і належні строки про час і місце проведення зборів, на які він два чи більше разів не з’явився без поважної причини);
4) підставою для відмови у задоволенні позову про виключення учасника з ТОВ не можуть бути посилання останнього на те, що він не бере участі в діяльності ТОВ через свою зайнятість, якщо буде встановлено, що учасник не проявляв ініціативи в узгодженні часу й місця проведення загальних зборів до моменту подання позовної заяви до суду;
5) при вирішенні питання про те, чи є допущене учасником порушення грубим, необхідно брати до уваги ступінь його провини, настання або можливість настання негативних наслідків для товариства.
Підсумуємо викладене:
законодавство України містить чіткі вимоги щодо процедури виключення учасника з ТОВ,
при недотриманні яких суд матиме всі підстави визнати рішення загальних зборів про виключення недійсним;
підстави для виключення учасника сформульовано в Законі ¹ 1576 дуже абстрактно, тому доцільною є їх конкретизація в установчих документах товариства із вказівкою конкретних обов’язків учасників, за систематичне невиконання або неналежне виконання яких учасника може бути виключено;
вітчизняні суди не можуть дійти згоди щодо того, чи може питання, віднесене до виключної компетенції загальних зборів ТОВ, бути предметом судового розгляду (перш за все, питання про виключення учасника, який володіє 50 % голосів);
через таку невизначеність законодавства і позиції судів є сенс звернутися до більш визначеної практики судів РФ, зокрема, до сформованих ними поглядів на те, що може бути підставою для виключення з ТОВ.
Якщо все ж таки учасника виключили, то наслідки такого виключення, у тому числі для податкового і бухгалтерського обліку, відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону ¹ 1576 будуть такими самими, як і наслідки виходу учасника з його ініціативи (див. детальний аналіз правових нюансів виходу учасника з ТОВ, а також особливостей податкового і бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з виходом учасника, у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, ¹ 58).
