Щодо сплати штрафів та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів при збитках роботодавців
Лист Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального захисту інвалідів від 27.03.2007 р. № 1/6-175
(витяг)
Фонд соціального захисту інвалідів на доручення Мінпраці № 411/9/71-07 від 27.02.2007 р. розглянув вашого листа... щодо надання роз’яснень та повідомляємо про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (зміни від 06.10.2005 р. № 2960-IV) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
<...>
Частиною третьою ст. 20 зазначеного Закону, передбачено, що сплату адміністративно-господарської санкції і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону
за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати
за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернене на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.Отже, п. 3 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені
за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ № 70 від 31.01.2007 р., яким передбачено, що у разі, якщо роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства, не суперечить вимогам ст. 20 зазначеного Закону.Директор Е. Скібінський
коментар редакції
Адмінгоспсанкція за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів: збиток від сплати не рятує
Як би там не було, але очевидно, що сьогодні (тобто після 15 квітня) ті порушники нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за підсумками 2006 року, які визнали необхідність сплати відповідної адміністративно-господарської санкції, щоб уникнути пені усе вже сплатили.
Так само очевидно, що якщо залишити осторонь ті маргінальні випадки, коли порушник нічого не знав (і не знає) ні про існування нор-мативу як такого, ні про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій за його невиконання, то залишаються ті відчайдушні порушники, які розраховують позов Фонду «відбити» в суді, куди вочевидь і звернеться Фонд соціального захисту інвалідів, що не отримав від порушника гроші.
Нагадаємо, що раніше (до відомого посилення норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні») такі надії порушників не раз виправдовувалися, і ми про це писали (див. наприклад, рубрику «Податковий спір підприємства в суді» // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 49). Тоді суди не раз ставали на бік підприємства (це сьогодні санкція загрожує не тільки підприємствам, але й
фізичним особам — роботодавцям), спираючись на два основні аргументи: 1) підприємство не зобов’язане самостійно шукати інваліда для його працевлаштування, а може обмежитися повідомленням відповідних органів про наявність вакансії; 2) штраф (а тоді платили саме штраф) підлягає сплаті з прибутку, і якщо прибутку немає (підприємство збиткове), то, мовляв, джерело для сплати санкції відсутнє і з нього нічого не візьмеш.Ситуація змінилася з 01.01.2006 р., коли в зазначеному Законі з’явилися відсутні раніше норми щодо права звертання Фонду до суду, а також обов’язку роботодавців самостійно забезпечувати наявність у себе потрібної кількості працевлаштованих інвалідів. Якщо до того ж врахувати, що
прерогативу затвердження Порядку сплати… адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (див. відповідний Порядок, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 13, с. 8) згідно з частиною восьмою статті 20 того ж Закону) делеговано Кабміну, а Кабмін у своєму Порядку сплати... зазначив «… за рахунок інших джерел...», використовувати сьогодні в судовому засіданні другий зі згаданих раніше двох популярних раніше аргументів стало вкрай проблематично. Не кажучи вже про перший. В усякому разі з того часу сприятливі судові рішення нам не зустрічаються.Мабуть, доводиться визнати, що бухгалтеру було зрозуміло із самого початку: якщо законодавець пише, що «… за рахунок прибутку, що залишається…», то читати це слід як «…не включається до складу валових витрат платника податку на прибуток...». Воно і зрозуміло: це ж не платіж податкового характеру, а по суті, штраф, який, як відомо, до валових витрат не відноситься.
Олександр Голенко
