Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розкрадання виробничих запасів та готової продукції: відображення в обліку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2007/№ 39
Друк
Стаття

Розкрадання виробничих запасів та готової продукції: відображення в обліку

 

Якщо заглянемо до статистичних довідників, то навряд чи знайдемо там точну інформацію про кількість підприємств, що страждають від рук великих та дрібних злодюжок. Проте якими б не були обсяги викраденого майна, результат того, що сталося, має знайти відображення в податковому та бухгалтерському обліку суб’єкта господарювання. У цій статті йтиметься про порядок відображення вкрадених виробничих запасів та готової продукції.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КПКУ

— Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок № 116

— Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Постанова № 241

— постанова Держкомстату СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» від 28.12.89 р. № 241.

Інструкція № 69

— Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.

П(С)БО 3

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 9

— Положення (стандарт) бух-галтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 15

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

 

Оформляємо розкрадання документально

Якщо на підприємстві сталася така неприємна подія, як крадіжка товарно-матеріальних цінностей, зокрема, виробничих запасів та готової продукції, цей факт необхідно документально зафіксувати. Для цього, у першу чергу, слід

викликати міліцію, працівники якої оглянуть місце злочину та занесуть усю інформацію до відповідного протоколу.

Потім слід звернутися до правоохоронних органів з письмовою

заявою про здійснення злочину. На підставі цієї заяви протягом трьох днів з момен-ту її надходження органи МВС мають прийняти рішення про порушення кримінальної справи або відмовити в її порушенні (див. ст. 97 КПКУ ). При позитивному рішенні підприємство отримає копію постанови про порушення кримінальної справи.

Пам’ятайте, що в день установлення факту крадіжки (після огляду місця злочину співробітниками міліції) підприємство зобов’язане відповідно до

п.п. «г» п. 3 Інструкції № 69 провести інвентаризацію ТМЦ, результати якої має бути відображено:

— у формах № інв-3 «Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей» та № інв-19 «Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей», затверджених

постановою № 241;

— в Акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей (додаток 1 до

Інструкції № 69);

— у Книзі реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток 2 до

Інструкції № 69).

На підставі результатів інвентаризації та за наявності копії постанови про порушення кримінальної справи керівник підприємства зможе прийняти рішення про списання викрадених ТМЦ з балансу. Таке списання оформляється відповідним актом довільної форми, який підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Зазначені документи будуть підставою для здійснення необхідних записів про списання в бухгалтерському обліку.

Якщо винного в здійсненні злочину знайдуть, то кримінальну справу буде передано до суду, який вирішить питання про відшкодування збитку, завданого суб’єкту господарювання.

Проте може трапитися, що через невстановлення винної особи справу буде призупинено на підставі

ст. 206 КПКУ, а згодом і зовсім припинено у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 211 КПКУ. Тоді у визначенні розміру збитку за Порядком № 116 не буде необхідності, бо пред’являти претен-зію про його відшкодування просто нема кому.

Розглянемо, як визначається розмір збитків від розкрадання в ситуації, коли винну особу встановити все-таки вдалося. Але насамперед нагадаємо, що відповідно до

п. 2 ст. 22 ЦКУ під збитками розуміються втрати, яких зазнала особа у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа здійснила або мусить здійснити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

 

Визначаємо розмір збитку від розкрадання

Зауважимо, що винна особа може вважатися виявленою тільки в тому разі, якщо вона сама визнала свою вину або її вину встановлено за рішенням суду.

При віднесенні сум збитку на винних осіб необхідно керуватися

Порядком № 116.

Сума відшкодування визначається розрахунковим шляхом за формулою:

Рз = ((Б - А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2

,

де

Рз — розмір збитків, що відшкодовуються винною особою;

Б

— балансова вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає (на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення);

А

— сума нарахованих амортизаційних відрахувань щодо необоротних матеріальних активів, яких не вистачає;

Іінф

— індекс інфляції, що склався в період часу між датою придбання та датою виявлення нестачі матеріальних цінностей та який розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату. Для визначення індексу інфляції варто взяти до уваги рекомендації ВСУ, викладені в листі від 03.04.97 р. № 62-97р. Так, індекс інфляції за місяць, в якому надійшли запаси, ураховується тільки в тому разі, якщо їх придбали з 1 по 15 число місяця. Якщо після 15 числа, то обчислення починається з наступного місяця;

ПДВ

— сума податку на додану вартість, яку було віднесено до складу податкового кредиту при придбанні матеріальних цінностей, яких не вистачає;

Азб

— сума акцизного збору для продукції, з продажу якої стягується акцизний збір. Застосовується підприємствами-виробниками та імпортерами при розрахунку суми відшкодування збитків, понесених у зв’язку з нестачею готової (підакцизної) продукції на складі;

2

— коефіцієнт, що застосовується в разі виявлення нестач більшості ТМЦ.

Зверніть увагу: при розкраданні вузлів, деталей, напівфабрикатів, іншої продукції, виготовленої для внутрішньовиробничих потреб, а також незавершеної продукції розмір збитку визначається виходячи із собівартості виробництва такої продукції з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2 (див.

п. 3 Порядку № 116).

Після фактичного отримання суми відшкодування від винної особи суму, що перевищує суму збитків, понесених підприємством, має бути перераховано до бюджету.

Проте якщо вина викрадача майна встановлюється судом, то цей орган може прийняти рішення про виплату винною особою суми збитку і в іншому розмірі.

 

Відображаємо наслідки розкрадання в податковому обліку

Податок на прибуток

Спеціального порядку відображення наслідків розкрадання ТМЦ, на відміну від порядку, описаного для основних фондів, у

Законі про податок на прибуток не передбачено. У зв’язку з цим підприємствам, потерпілим від нечистих на руку осіб, слід виходити з того, що надалі викрадені виробничі запаси та готова продукція вже не використовуватимуться в господарській діяльності платника податків (не зможуть реалізовуватися). Хіба що у злодія раптом прокинеться совість і він, усвідомивши скоєне, поверне вкрадені цінності на місце.

Тому вартість викрадених запасів, у тому числі використаних для виробництва готової продукції (якщо вкрадено готову продукцію), необхідно виключити з валових витрат.

Якщо придбання та розкрадання ТМЦ сталися в різних податкових періодах, то коригування відбувається шляхом заповнення графи 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Тепер про те, як діяти, коли винну в крадіжці особу встановлено і з неї стягується сума заподіяного підприємству збитку. У цій ситуації слід звернутися до

п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток, який дозволяє не включати до складу валового доходу суму в розмірі компенсації прямих витрат або збитків, що відшкодовуються за рішенням суду або в результаті задоволення претензії в порядку, установленому законодавством. Зрозуміло, що сума перевищення потрапить до валового доходу на загальних підставах.

Майте на увазі: право не показувати у складі валового доходу суму зазначеної компенсації виникає тільки у тих платників податків, які раніше зменшили свої валові витрати на суму збитків унаслідок викрадення ТМЦ. Про це зазначається в тому ж

п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.

Податок на додану вартість

Через те, що викрадені виробничі запаси та готову продукцію підприємство в подальшому вже не зможе використовувати у своїй господарській діяльності, слід потурбуватися про коригування раніше відображеного податкового кредиту. Інак-ше кажучи, суму «вхідного» ПДВ, що припадає на вкрадені ТМЦ, необхідно виключити з податкового кредиту (якщо цю суму раніше було до нього віднесено) у тому податковому періоді, в якому проведено інвентаризацію. Зробити це можна, заповнивши рядок 16.3 поточної декларації з ПДВ зі знаком «мінус» та додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» до декларації.

Сума «вхідного» ПДВ, що припадає на вкрадені запаси, виключається з податкового кредиту.

При отриманні від винної особи відшкодування збитку, завданого підприємству внаслідок розкрадання, податкові

зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не відповідає ознакам поставки товарів (послуг), установленим п. 1.4 і п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ. Адже ця операція не передбачає перехід права власності на товари до винної особи за компенсацію, отже, об’єкт обкладення ПДВ у цьому разі відсутній.

 

Відображаємо наслідки розкрадання в бухгалтерському обліку

У результаті розкрадання виробничі запаси та готова продукція перестають відповідати критеріям активів. У зв’язку з цим їх вартість підлягає списанню на витрати звітного періоду (див.

п. 27 П(С)БО 9).

У цьому випадку можна запропонувати два варіанти відображення в обліку вартості викрадених матеріальних цінностей (який з них вибрати, підприємство вирішить самостійно):

1) у складі

надзвичайних витрат з використанням субрахунку 993 «Інші надзвичайні витрати». Застосування цього варіанта ґрунтується на тому, що крадіжка розглядається як надзвичайна подія. А відповідно до п. 4 П(С)БО 3 надзвичайними вважаються події, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства і не передбачається, що вони повторюватимуться періодично або в кожному подальшому звітному періоді;

2) у складі

витрат операційної діяльності з використанням субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Цим варіантом доцільно користуватися, якщо виходити з того, що в контексті стихійних лих та техногенних катастроф розкрадання ТМЦ не належить до надзвичайних подій. Водночас така подія відділяється від звичайної діяльності підприємства і її можна розглядати як операційну діяльність.

Одночасно зі списанням вартості викрадених ТМЦ на витрати звітного періоду сума нестач відображається на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» та значиться на ньому до моменту виявлення винних осіб.

При встановленні винної особи сума нестач списується із субрахунку 072 одночасно з визнанням заборгованості винної особи, що дорівнює сумі відшкодування.

Отримане від винної особи відшкодування визнається

доходом підприємства відповідно до п. 19 П(С)БО 15.

Приклад 1.

На підприємстві «Калина», що виготовляє металопластикові вікна, сталася крадіжка 5 одиниць готової продукції. За даними обліку собівартість викрадених виробів склала 4900 грн.

Сума «вхідного» ПДВ, що припадає на викрадені вироби, — 600 грн.

За фактом крадіжки порушено кримінальну справу. Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою, умовно складає:

(4900

х 1,109 + 600) х 2 = 12068,20 (грн.).

Через деякий час винну особу встановлено і понесені підприємством збитки на підставі рішення суду відшкодовано винною особою.

У податковому та бухгалтерському обліку суб’єкта господарювання ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 1

Винну в розкраданні особу встановлено

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський
облік

Податковий
облік

дебет рахунка

кредит рахунка

валовий дохід

валові витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Списано вартість викраденої готової продукції на витрати звітного періоду

4900

993 (947)

26

- 4900*

* Раніше відображена у складі валових витрат сума виключається з їх складу через графу 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства.

2

Виключено з податкового кредиту суму «вхідного» ПДВ, що припадає на викрадену продукцію (методом «червоне сторно»)

600

641/ПДВ

644

3

Відображено у складі витрат звітного періоду суму відкоригованого ПДВ

600

993 (947)

644

4

Відображено суму нестач у зв’язку з розкраданням готової продукції на позабалансовому рахунку (4900 + 600)

5500

072

5

Відображено дохід за фактом установлення винної особи, нараховано суму збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою:

— у частині, що сплачується до бюджету (12068,20 - 5500)

6568,20

375

716

—*

— у частині збитків, що зазнало підприємство

5500

375

751 (716)

—*

* Суму відшкодування збитку від винної особи підприємство не включає до складу валового доходу на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.

6

Відображено суму відшкодування, що підлягає перерахуванню до бюджету

6568,20

716

642

7

Списано суму нестачі у зв’язку з розкраданням готової продукції з позабалансового рахунка одночасно з визнанням заборгованості винної особи

5500

072

8

Відшкодовано суму збитку винною особою шляхом унесення коштів до каси підприємства

12068,20

301

375

9

Перераховано до бюджету суму відшкодування

6568,20

642

311

10

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід, отриманий у результаті відшкодування винною особою збитків, що зазнало підприємство

5500

751 (716)

794 (791)

— суму нестач, пов’язаних з розкраданням продукції

4900

794 (791)

993 (947)

— суму відкоригованого ПДВ

600

794 (791)

993 (947)

 

Якщо особу, винну у здійсненні злочину, не встановлено або у відшкодуванні збитку відмовлено судом, сума збитків має значитися на субрахунку 072 до моменту закінчення строку позовної давності. У загальному випадку цей строк становить 3 роки і починає обчислюватися з моменту встановлення факту крадіжки.

Приклад 2.

На підприємстві «Люкс» сталася крадіжка будівельних матеріалів, придбаних для будівництва цеху, на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 200 грн.).

За фактом крадіжки порушено кримінальну справу. Винну особу не встановлено.

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 2

Винну в розкраданні особу не встановлено

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий
облік

дебет рахунка

кредит рахунка

валовий дохід

валові витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Списано вартість викрадених виробничих запасів на витрати звітного періоду

1000

947

205

—*

* Валові витрати за умовами прикладу не коригуються, оскільки будматеріали призначалися для спорудження об’єкта основних фондів і відповідно до п.п. 8.4.2 Закону про податок на прибуток їх не було відображено у складі валових витрат у момент придбання.

2

Вилучено з податкового кредиту суму «вхідного» ПДВ, що припадає на викрадені виробничі запаси (методом «червоне сторно»)

200

641/ПДВ

644

3

Відображено у складі витрат звітного періоду суму відкоригованого ПДВ

200

947

644

4

Відображено суму нестач у зв’язку з розкраданням виробничих запасів на позабалансовому рахунку

1200

072*

* Оскільки винну особу не встановлено, сума збитків у зв’язку з розкраданням запасів має значитися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності з моменту встановлення факту розкрадання.

5

Віднесено на фінансовий результат:

— суму нестач, пов’язаних з розкраданням виробничих запасів

1000

791

947

— суму відкоригованого ПДВ

200

791

947

 

От і з’ясували, як слід діяти підприємству, якщо сталося розкрадання товарно-матеріальних цінностей. Бачите, жодних труднощів тут немає. Проте, бажаємо, щоб з такими неприємними ситуаціями вам доводилося стикатися якомога рідше.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць