ПДВ
Якщо постачальник не виписав податкову накладну
Підприємство придбало ТМЦ у постачальника — платника ПДВ (постачальник надав копію Свідоцтва платника ПДВ, а також був платником ПДВ згідно з даними сайта ДПАУ). Товар сплачено та отримано покупцем, проте податкову накладну постачальник так і не виписав. Тому покупець для збереження податкового кредиту разом з декларацією з ПДВ за відповідний період подав заяву зі скаргою на постачальника. Згодом податківці, посилаючись на те, що постачальника розшукує податкова міліція, повідомили: якщо його не буде знайдено, то суму ПДВ з податкового кредиту доведеться вилучити. Чи правомірно це?
(м. Суми)
Відразу слід зауважити, що підприємство-покупець у цій ситуації діяло цілком законно, тобто відповідно до норм
абзацу другого п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. Нагадаємо: згідно з цим підпунктом у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну одержувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви також додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати податку в результаті придбання таких товарів (робіт).Як бачимо, саме так і діяв покупець, а отже, у нього є всі права включити суму ПДВ до податкового кредиту. Тому вважаємо: якщо підприємством дотримано всіх законних умов для відображення податкового кредиту, то претензії податківців щодо можливого його подальшого коригування
неправомірні. Тим більше, що жодних інших додаткових умов або, наприклад, можливості перегляду сум, включених на таких підставах до податкового кредиту, п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ не передбачено.Варто додати, що до питання про включення сум ПДВ до податкового кредиту у випадках з фіктивними постачальниками податківці, звертаються ще з часів появи самого
Закону про ПДВ. Ми ж вважаємо, що право на податковий кредит у покупця не може залежати від «незаконності» постачальника і покупець у таких випадках не повинен нести відповідальність за податкові зобов’язання продавця. До речі, опосередкованим підтвердженням цього можуть бути і норми абзацу третього п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ, згідно з яким подана покупцем разом з декларацією заява (зі скаргою на постачальника) є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Отже, тим самим передбачається, що відповідальність за здійснені порушення стосуватиметься підприємства-постачальника.Також звертаємо увагу на існуючу позитивну судову практику. І раніше (
рішення арбітражного суду м. Києва від 03.11.98 р. у справі № 12/340), і тепер (постанова Верховного Суду України від 26.09.2006 р. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4) суди виступають у цьому питанні на боці платників податків, указуючи на неправомірність дій працівників податкових органів і роблячи висновок, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру. Отже, власне несплата податку продавцем (у тому числі і в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не може впливати на податковий кредит покупця.Людмила Солошенко, економіст-аналітик
