Строк позовної давності при зміні систем оподаткування: податкові наслідки
Сьогоднішню тему присвячено перехідним обліковим премудростям. Інше слово для цієї ситуації підібрати важко, адже прямих податкових норм, якими б упевнено міг користуватися бухгалтер, не вистачає, от і доводиться мудрити, використовуючи наявну базу та офіційні консультації компетентних органів. У цій статті йтиметься про безнадійну заборгованість,що переходить крізь системи оподаткування.
Наталія ЯНОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Сувора бізнес-дійсність така, що не завжди контрагенти своєчасно виконують узяті на себе зобов’язання. При цьому їх кредитори не завжди ініціюють досудовий або судовий розгляд, і причини такої інертності можуть бути абсолютно різні: від «так задумано» до неістотності суми.
У будь-якому випадку законодавство виділяє кредитору певний строк —
строк позовної давності (ст. 256 ЦКУ) — для того, щоб звернутися до суду* з вимогою про захист свого інтересу. У загальному випадку цей строк становить 3 роки — ст. 256 ЦКУ (докладніше про строки позовної давності, що існують, ви можете прочитати у статті «Позовна давність: рівняння на облік»// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 92).* Точно кажучи, навіть після закінчення строку позовної давності заяву про захист цивільного права або інтересу має бути прийнято судом до розгляду, інша справа, що кредитору може бути відмовлено в позові, якщо одна зі сторін спору (наприклад, дебітор) заявила про закінчення строку позовної давності (ст. 267 ЦКУ).
Як бачите, період немалий, за цей час у податково-обліковому житті контрагентів можуть відбутися різноманітні зміни, у тому числі і зміна систем оподаткування, наприклад, із загальної на єдиний податок і навпаки. У кожної із систем є свої правила відображення заборгованості зі строком позовної давності, що минув. Далі розглянемо, як на ці правила впливає перехідна межа при зміні систем.
І. Варіанти обліку заборгованості, що стала безнадійною після переходу на єдиний податок
1.1 АВАНСОВА трирічна КРЕДИТОРКА в обліку боржника-єдиноподатника
До переходу на ЄП...
Почнемо з податкових наслідків, що виникли при утворенні авансової кредиторської заборгованості в періоді, коли боржник — платник ПДВ був на загальній системі оподаткуванні. Тоді боржник,
отримавши аванс, мав відобразити валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ.Після переходу на ЄП...
Тепер перейдемо до наслідків після закінчення строку позовної давності за авансовою кредиторкою, що припадає на єдиноподатний період. Ми переконані, що
об’єкта для обкладення єдиним податком тут немає. Адже ні на розрахунковий рахунок, ні до каси підприємства не надходила виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме вона є базою для обчислення єдиного податку згідно зі ст. 1 та ст. 3 Указу № 727.На жаль, у податкових органів інша думка: ДПАУ наполягає на включенні до бази обкладення єдиним податком усіх позареалізаційних доходів, у тому числі й кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності. Як аргумент головний податковий орган посилається на
п. 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом ДПАУ від 12.10.99 р. № 554, де зазначено, що кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув, слід відображати у графі 5 Книги як інший позареалізаційний дохід. Далі показник графи 5 потрапляє до графи 6 Книги, а звідти, на думку контролерів, уся сума має перекочувати до Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затвердженого наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. № 98, з відповідним оподаткуванням. Із цього приводу див. листи ДПАУ від 02.10.2003 р. № 8256/15-1216, від 04.03.2003 р. № 1617/6/15-2216, від 13.06.2006 р. № 6423/6/15-0416, від 23.06.2006 р. № 6904/6/15-0416. Мало того, податківці вимагають від підприємств переходу на загальну систему оподаткування, якщо виручка разом із кредиторською заборгованістю, за якою закінчився строк позовної давності, перевищили 1 млн. грн. (див. консультацію у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 8).З висновками ДПАУ не згоден Держпідприємництва (див.
лист від 18.09.2000 р. № 5-513/3395 // «Податки та бухгалтерський облік», 2000, № 75, а також лист від 24.10.2001 р. № 1-221/6346 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 73).Крім того, позитивні для платників податків висновки робить
Мін’юст у своєму листі від 12.09.2000 р. № 20-9-3873 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 73). У ньому цілком справедливо зазначено, що Порядок № 554 установлює тільки порядок ведення обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва, тобто форма Книги не є документом, відповідно до якого розраховується єдиний податок. Отже, незважаючи на необхідність відображення у графі 5 Книги всіх позареалізаційних доходів, для розрахунку єдиного податку мають використовуватися тільки ті дані цієї графи, які відображають виручку від іншої реалізації (від реалізації цінних паперів, МШП, матеріалів, палива та орендної плати).До цього додамо, що
Порядок № 554 — це підзаконний акт, він не може обмежувати дію Указу № 727.Примітно, що на боці платників податків виступають суди:
постанова ВГСУ від 23.06.2005 р. у справі № 29/521а // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44, постанова ВАСУ від 15.11.2006 р. у справі № 11/166-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58, ухвала ВАСУ від 15.02.2007 р. № 5/916-9/129.Перейдемо до
ПДВшних наслідків.Якщо теперішній єдиноподатник (колишній платник податку на прибуток та ПДВ) залишився платником ПДВ (наприклад, працює за ставкою 6 %), то йому
слід відсторнувати податкові зобов’язання з ПДВ, відображені в періоді отримання авансу. У цьому випадку його не повинен турбувати той факт, що у чинній редакції п. 4.5 Закону про ПДВ, що регулює коригувальні операції, немає серед таких операцій операції зі списання безнадійної кредиторської заборгованості.Річ у тім, що для сторнування зобов’язань у цьому випадку інші підстави: після закінчення строку позовної давності зникає об’єкт оподаткування, яким відповідно до
п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ є операції з поставки. Адже дійсно, авансова кредиторка після закінчення строку позовної давності згідно з термінологією* п. 1.25, п.п. 1.22.1 Закону про податок на прибуток набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, а остання, у свою чергу, не має жодного відношення до операцій поставки.* Нагадаємо, що п. 1.15 Закону про ПДВ дозволяє користуватися термінологією інших податкових законів.
У декларації з ПДВ таке коригування має бути відображено в ряд. 8.4 зі знаком «-» і відповідно в додатку 1 до декларації з ПДВ. Точно кажучи, у цьому випадку розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної) не виписується, оскільки наша операція коригування здійснюється не на вимогу
п. 4.5 Закону про ПДВ. Тому в додатку 1 до декларації у графах 6 і 7 ставиться прокреслення, а у графі 8 причину коригування може бути зазначено так: «Відсутність об’єкта оподаткування при списанні кредиторської безнадійної заборгованості за отриманим раніше авансом».Якщо ж теперішній єдиноподатник, працюючи за ставкою 10 %, не є платником ПДВ, то, зрозуміло, про жодні коригування податкових зобов’язань не може бути й мови.
Податкові наслідки для єдиноподатника-боржника, колишнього платника податку на прибуток, наведемо в табличній формі (див.
табл. 1.1). Припустимо, що сума заборгованості становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 1.1
Авансова кредиторка зі строком позовної давності, що минув (у єдиноподатника)
| Податкова подія | Отримано аванс | Закінчився строк позовної давності за авансовою кредиторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Загальна | Єдиний податок | |
| 6 % | 10 % | ||
| Відображення | ВД (у декларації ряд. 01.1) | ЄП не нараховується* | |
| ПЗ з ПДВ | ПЗ з ПДВ — сторно | ПЗ з ПДВ — не коригується | |
| * У податківців інша думка, докладніше див. пояснення над таблицею. | |||
1.2 ТОВАРНА трирічна КРЕДИТОРКА в обліку боржника-єдиноподатника
До переходу на ЄП...
У період роботи на загальній системі оподаткування при отриманні товару боржник — платник ПДВ відобразив:
валові витрати та податковий кредит з ПДВ (припускаємо, що постачальник був платником ПДВ і видав боржнику податкову накладну своєчасно).Після переходу на ЄП...
Як і в разі авансової кредиторки, боржник-єдиноподатник
не має обчислювати зобов’язання з єдиного податку в разі закінчення строку позовної давності за товарною заборгованістю. Пояснення ті самі: немає виручки від продажу — немає об’єкта для єдиного податку.На жаль, і в цій ситуації податківці дотримуються іншої думки. Вище ми наводили їх листи з цього питання разом з контраргументами від інших компетентних органів.
Цікава ситуація з
ПДВшними наслідками.Якщо боржник залишився як і раніше платником ПДВ, обравши ставку єдиного податку 6 %, то
податковий кредит, відображений за товарами, отриманими ще на загальній системі оподаткування не сторнується. Адже таке сторнування тепер не передбачено Законом про ПДВ (раніше таку вимогу було прописано в п. 4.5), а підстави для відображення податкового кредиту (використання товарів у госпдіяльності та оподатковуваних операціях, наявність ПН) нікуди не зникли.Тим більше не варто турбуватися про сторнування податкового кредиту з ПДВ єдиноподатнику, який працює за ставкою 10 %. Умови його системи оподаткування не дозволяють йому бути платником ПДВ.
Податкові наслідки для єдиноподатника-боржника, колишнього платника податку на прибуток, наведемо в табличній формі (див.
табл. 1.2). Припустимо, що вартість отриманих товарів становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 1.2
Товарна кредиторка зі строком позовної давності, що минув
(у єдиноподатника)
| Податкова подія | Отримано товари | Закінчився строк позовної давності за товарною кредиторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Загальна | Єдиний податок | |
| 6 % | 10 % | ||
| Відображення в обліку | ВВ (у декларації ряд. 04.1) | ЄП не нараховується* | |
| ПК з ПДВ | ПК з ПДВ не коригується | ||
| * У податківців інша думка, докладніше див. пояснення над таблицею. | |||
1.3 АВАНСОВА трирічна ДЕБІТОРКА в обліку кредитора-єдиноподатника
До переходу на ЄП...
За часів роботи на загальній системі оподаткування кредитор, який перерахував аванс, справедливо
відобразив валові витрати та податковий кредит з ПДВ (тут ми припускаємо, що боржник-продавець у ті часи був звичайним платником податку на прибуток і платником ПДВ, який своєчасно надав покупцю ПН).Після переходу на ЄП...
Ставши єдиноподатником, кредитор не має справи з такою податковою категорією, як «валові витрати», відповідно жодного зменшення після закінчення строку позовної давності за авансовою дебіторкою він не здійснює. Не впливає цей факт і
на єдиний податок, зобов’язання за яким не зменшуються, не збільшуються.Щодо
ПДВ, то єдиноподатник — платник ПДВ (ставка ЄП — 6%) має відсторнувати раніше відображений податковий кредит з тієї самої причини, що і боржник сторнує податкові зобов’язання: зникає об’єкт оподаткування (докладніше див. вище р. 1.1. статті).У декларації з ПДВ таке коригування має бути відображено в ряд. 16.3 зі знаком «-» і відповідно в додатку 1 до декларації з ПДВ. У цьому випадку, точно кажучи, розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної) не виписується, оскільки наша операція коригування здійснюється не на вимогу
п. 4.5 Закону про ПДВ. Тому в додатку 1 до декларації у графах 6 і 7 ставиться прокреслення, а у графі 8 причину коригування може бути зазначено так: «Відсутність операції поставки при списанні дебіторської безнадійної заборгованості за виданим раніше авансом».Якщо ж теперішній єдиноподатник працює за ставкою 10 %, то, будучи неплатником ПДВ, він нічого коригувати не повинен.
Податкові наслідки для єдиноподатника-кредитора, колишнього платника податку на прибуток, наведемо в табличній формі (див.
табл. 1.3), припустимо, що сума заборгованості становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.)
Таблиця 1.3
Авансова дебіторка зі строком позовної давності, що минув
(у єдиноподатника)
| Податкова подія | Перераховано аванс | Закінчився строк позовної давності за авансовою дебіторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Загальна | Єдиний податок | |
| 6 % | 10 % | ||
| Відображення | ВВ (у декларації ряд. 04.1) | ЄП не нараховується | |
| ПК з ПДВ | ПК з ПДВ — сторно | ПК з ПДВ не коригується | |
1.4 ТОВАРНА трирічна ДЕБІТОРКА в обліку кредитора-єдиноподатника
До переходу на ЄП...
У цій ситуації кредитор відвантажив товари, будучи звичайним платником податку на прибуток і ПДВ. Відповідно в його обліку за цією подією було збільшено
валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ.Після переходу на ЄП...
Строк позовної давності закінчився, коли кредитор став єдиноподатником. Тому з валовими доходами жодних маніпуляцій він не провадить. Не впливає закінчення строку позовної давності і на формування об’єкта для єдиного податку.
З ПДВ
ситуація зрозуміла: жодних коригувань податкових зобов’язань єдиноподатник — платник ПДВ не провадить. Адже відвантаження товарів не втратило свого статусу поставки, завдяки якому операція підпадає під об’єкт обкладення ПДВ, а спеціальної норми, яка б дозволяла зменшення податкових зобов’язань, тепер у Законі про ПДВ немає.Щодо єдиноподатника — неплатника ПДВ, то в нього взагалі не виникає питань про коригування.
Податкові наслідки для єдиноподатника-кредитора, колишнього платника податку на прибуток, наведемо в табличній формі (див.
табл. 1.4), припустимо, що вартість отриманих товарів становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 1.4
Товарна дебіторка зі строком позовної давності, що минув
(у єдиноподатника)
| Податкова подія | Відвантажено товари | Закінчився строк позовної давності за авансовою дебіторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Загальна | Єдиний податок | |
| 6 % | 10 % | ||
| Відображення | ВД | ЄП не нараховується і не зменшується | |
| ПЗ з ПДВ (у декларації ряд. 1) | ПЗ з ПДВ не коригується | ||
II. Варіанти обліку заборгованості, що стала безнадійною після переходу на загальну систему оподаткування
2.1 АВАНСОВА трирічна КРЕДИТОРКА в обліку боржника — платника податку на прибуток та ПДВ
До переходу на загальну систему оподаткування…
Отримавши аванс у статусі єдиноподатника, боржник
мав нарахувати єдиний податок за ставкою 6 % або 10 %, а також податкові зобов’язання з ПДВ (якщо платник працював за ставкою 6 %).Після переходу на загальну систему оподаткування...
На цій системі на боржника чекають неприємності у вигляді збільшення валових доходів на суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув. Адже згідно з положенням
п.п. 1.22.1 Закону про податок на прибуток така заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, яка, у свою чергу, потрапляє до валових доходів згідно з п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Причому сума фіндопомоги відображається в податковому обліку, включаючи ПДВ (див. лист ДПАУ від 26.12.2001 р. № 8303/6/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 9).Те, що аванс було вже оподатковано на єдиному податку, на наш погляд, не звільняє платника податку на прибуток від нарахування валових доходів.
По-перше, тому, що Закон про податок на прибуток прямо передбачає таке нарахування, не оглядаючись на минулі події та участь в оподаткуванні на інших системах. По-друге, тут не можна застосувати той самий підхід, що для звичайних перехідних операцій (оплата на одній системі — відвантаження на іншій або навпаки, докладніше порядок їх оподаткування див. на с. 28, с. 33 цього номера). Адже перехідна операція — це одна операція, але за якою дві податковпливові події потрапили на різні системи оподаткування. У нашому ж випадку маємо справу з різними операціями, просто одна (поставка) трансформувалася на іншу (отримання фіндопомоги).Щодо ПДВ ситуація гуманніша. Платник ПДВ має
відсторнувати відображені раніше податкові зобов’язання, оскільки об’єкт оподаткування із закінченням строку позовної давності зник. Це обумовлено тим, що операція, раніше пов’язана з поставкою, трансформувалася на операцію з отримання безповоротної фіндопомоги.У декларації з ПДВ таке коригування має бути відображено в ряд. 8.4 зі знаком «-» і відповідно в додатку 1 до декларації з ПДВ. У цьому випадку розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної) не виписується, оскільки наша операція коригування здійснюється не на вимогу
п. 4.5 Закону про ПДВ. Тому в додатку 1 до декларації у графах 6 і 7 ставиться прокреслення, а у графі 8 причину коригування може бути зазначено так: «Відсутність об’єкта оподаткування при списанні кредиторської безнадійної заборгованості за отриманим раніше авансом».Податкові наслідки в зазначеній ситуації наведемо в табличній формі (див.
табл. 2.1), припустимо, що сума заборгованості становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 2.1
Авансова кредиторка зі строком позовної давності, що минув
(у платника податку на прибуток)
| Податкова подія | Отримано аванс | Закінчився строк позовної давності за авансовою кредиторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Єдиний податок | Загальна | |
| 1 | 2 | 3 | |
| Відображення | 6 % | ЄП нараховується | ВД (у декларації |
| ПЗ з ПДВ (у декларації ряд. 1) | ПЗ з ПДВ — сторно | ||
|
| 10% | ЄП нараховується | ВД (у декларації ряд. 01.6) |
| ПДВ не відображається | ПДВ не коригується | ||
2.2. ТОВАРНА трирічна КРЕДИТОРКА в обліку боржника — платника податку на прибуток та ПДВ
До переходу на загальну систему оподаткування...
Отримання товару ніяк не впливає на єдиноподатний облік. Інша справа ПДВ: за ним покупець-боржник мав відобразити податковий кредит (за наявності ПН), звичайно, якщо йому дозволяв це зробити статус платника ПДВ, який встановлено єдиноподатнику на 6 % ставці.
Зрозуміло, що в єдиноподатника, який працює за ставкою 10 %, отримання товару не мало жодних податкових наслідків.
Після переходу на загальну систему оподаткування...
Закінчення строку позовної давності на загальній системі оподаткування загрожує боржнику збільшенням валових доходів на величину заборгованості (включаючи ПДВ) знову-таки внаслідок «переведення» простроченої трирічної заборгованості (включаючи ПДВ) до категорії безповоротної фіндопомоги (
п.п. 1.22.1 Закону про податок на прибуток).Щодо ПДВ, то
податковий кредит у цьому випадку сторнувати не потрібно, оскільки всі необхідні умови для його відображення (використання товарів у госпдіяльності та оподатковуваних операціях, наявність ПН), установлені п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, зберігаються.Податкові наслідки в зазначеній ситуації наведемо в табличній формі (див.
табл. 2.2), припустимо, що вартість поставлених товарів становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 2.2
Товарна кредиторка зі строком позовної давності, що минув
(у платника податку на прибуток)
| Податкова подія | Отримано товари | Закінчився строк позовної давності за товарною кредиторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Єдиний податок | Загальна | |
| Відображення в обліку | 6 % | ЄП не нараховується | ВД (у декларації ряд. 01.6) |
| ПК з ПДВ (у декларації ряд. 10.1) | ПК з ПДВ не сторнується | ||
| 10 % | ЄП не нараховується | ВД (у декларації ряд. 01.6) | |
| ПДВ не відображається | ПДВ не коригується | ||
2.3 АВАНСОВА трирічна ДЕБІТОРКА в обліку кредитора — платника податку на прибуток та ПДВ
До переходу на загальну систему оподаткування...
Перерахування авансу ніяк
не впливає на нарахування єдиного податку. Що ж до ПДВ, то єдиноподатник, який працює за ставкою 6 %, відображає за цією подією податковий кредит (за наявності ПН від продавця).У єдиноподатника 10-відсотника — жодних змін в обліку.
Після переходу на загальну систему оподаткування…
Згідно з термінологією
Закону про податок на прибуток (п. 1.25) дебіторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, відноситься до розряду безнадійних. Тому на загальній системі оподаткування кредитор має право збільшити валові витрати на суму такої простроченої дебіторської заборгованості (разом з ПДВ) при виконанні певних умов п.п. 5.2.8 Закону про ПДВ:— заборгованість не включалася до валових витрат;
— кредитор уживав відповідних заходів щодо стягнення заборгованості.
З приводу останньої умови податківці займають цікаву позицію. Вони не визнають «відповідними заходами» зі стягнення заборгованості ні направлення претензії боржнику, ні звернення до суду і вважають такі дії тільки заходом з урегулювання спору, посилаючись на
ст. 6 ГПКУ (див. консультації у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 43, с. 53; 2007, № 16, с. 30, а також у газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2007, № 30, с. 7).Ми з такими висновками не згодні.
По-перше, за такою логікою виходить, що взагалі «відповідних заходів» (за винятком випадків ліквідації та банкрутства) не існує. Навряд чи законодавець мав таке на меті, уводячи до Закону про податок на прибуток правила для відображення безнадійної заборгованості (про це, зокрема, свідчить лист Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України від 09.12.2005 р. № 16/3-1693, де зазначено, що «відповідними заходами» слід вважати направлення боржнику листів або претензій). По-друге, у тому ж ГПКУ є ст. 7, згідно з якою боржники, які отримали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги кредитора. Отже, за загальним правилом претензії повинні задовольнятися.Є ще одна спокуса у податківців не визнати валові витрати щодо заборгованості, за якою строк позовної давності закінчився на загальній системі оподаткування, а сама заборгованість виникла на спрощеній. Ідея невизнання полягає в тому, що
п.п. 5.2.8 є коригувальним, тобто його мета — компенсувати раніше відображені валові доходи. Отже, якщо системи оподаткування в період виникнення боргу та закінчення строку позовної давності за ним були різні, то і підключати механізм п.п. 5.2.8 не можна. Зокрема, цю ідею було озвучено на сторінках «Вісника податкової служби України», 2003, № 13, де йшлося про подібну ситуацію: борг виник у підприємства, що працює за спецпатентом (ця спрощена система оподаткування, альтернативна єдиному податку, зараз скасована), а строк позовної давності закінчився на загальній системі оподаткування.Ми, звичайно, з таким підходом не згодні, оскільки ніде в
Законі про податок на прибуток не зазначено про подібний взаємозв’язок систем оподаткування для цілей застосування п.п. 5.2.8. Отже, якщо зазначені в цьому пункті умови валововитратності (невключення заборгованості до ВВ і реалізація «відповідних заходів») виконуються, то скористатися цією нормою можна.Щодо
ПДВ, то через поставку, що не відбулася, кредитор (колишній єдиноподатник — платник ПДВ за ставкою 6 %) повинен відсторнувати податковий кредит з ПДВ.У декларації з ПДВ таке коригування має бути відображено в ряд. 16.3 зі знаком «-» і відповідно в додатку 1 до декларації з ПДВ. У цьому випадку розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної) не виписується, оскільки наша коригувальна операція здійснюється не на вимогу
п. 4.5 Закону про ПДВ. Тому в додатку 1 до декларації у графах 6 і 7 ставиться прокреслення, а у графі 8 причину коригування може бути зазначено: «Відсутність операції поставки при списанні дебіторської безнадійної заборгованості за виданим раніше авансом».Податкові наслідки в зазначеній ситуації наведемо в табличній формі (див.
табл. 2.3), припустимо, що сума заборгованості становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 2.3
Авансова дебіторка зі строком позовної давності, що минув
(у платника податку на прибуток)
| Податкова подія | Перераховано аванс | Закінчився строк позовної давності за авансовою дебіторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Єдиний податок | Загальна | |
| Відображення в обліку | 6 % | ЄП не нараховується | ВВ (у декларації ряд. 04.13)* |
| НК з ПДВ (у декларації ряд. 10.1) | ПК з ПДВ — сторно (у декларації — ряд. 16.3 з «-») | ||
| 10 % | ЄП не нараховується | ВВ (у декларації ряд. 04.13) | |
| ПДВ не відображається | ПДВ не коригується | ||
| * При дотриманні вимог п.п. 5.2.8 Закону про податок на прибуток. | |||
2.4 ТОВАРНА трирічна ДЕБІТОРКА в обліку кредитора — платника податку на прибуток та ПДВ
До переходу на загальну систему оподаткування…
Відвантаження товару ніяк
не впливає на нарахування єдиного податку. Що ж до ПДВ, то єдиноподатник, який працює за ставкою 6 %, відображає за цією подією податкові зобов’язання.У єдиноподатника 10-відсотника жодних змін в обліку.
Після переходу на загальну систему оподаткування...
Тут ситуація аналогічна авансовій простроченій дебіторці (див. попередній розділ):
у підприємства є право на валові витрати за товарною простроченою дебіторською заборгованістю (включаючи ПДВ) на підставі п.п. 5.2.8 Закону про ПДВ, якщо ним було вжито заходів зі стягнення заборгованості. І тут ми вважаємо, що заходом щодо стягнення можна вважати направлення претензії боржнику. Податківці, на жаль, проти (докладніше проблему з контраргументами див. вище).Тепер щодо
ПДВ. У цій ситуації податкові зобов’язання сторнувати не потрібно. Адже відвантаження товарів не втратило свого статусу поставки, завдяки якому операція підпадає під об’єкт обкладення ПДВ, а спеціальної норми, яка б дозволяла зменшення податкових зобов’язань, тепер у Законі про ПДВ немає.Податкові наслідки для кредитора, який змінив систему оподаткування, наведемо в табличній формі (див.
табл. 2.4), припустимо, що сума заборгованості становила 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 2.4
Товарна дебіторка зі строком позовної давності, що минув
(у платника податку на прибуток)
| Податкова подія | Відвантажено товари | Закінчився строк позовної давності за товарною дебіторською заборгованістю | |
| Система оподаткування | Єдиний податок | Загальна | |
| Відображення в обліку | 6 % | ЄП не нараховується | ВВ (у декларації ряд. 04.13)* |
| ПЗ з ПДВ (у декларації ряд. 1) | ПЗ з ПДВ — не сторнується | ||
| 10 % | ЄП не нараховується | ВВ (у декларації ряд. 04.13)* | |
| ПДВ не відображається | ПДВ не коригується | ||
| * При дотриманні вимог п.п. 5.2.8 Закону про податок на прибуток. | |||
Сподіваємося, наші наочні приклади допоможуть вам не заплутатися в нетрях переходу і безнадійна заборгованість без проблем знайде своє надійне місце у вашому обліку. Успіху!
