Плату за банківські послуги утримано з виручки підприємства-єдиноподатника: що обкладати єдиним податком?
Підприємству — платнику єдиного податку (10 %) клієнт перерахував плату за послуги (100 грн.) за безготівковим розрахунком. При цьому за домовленістю з банком із суми, що надійшла, банк відразу ж утримав суму винагороди за розрахунково-касове обслуговування (1 грн.), і зарахував на розрахунковий рахунок підприємства-єдиноподатника залишок коштів (99 грн.). У виписці банку наводяться всі три суми: повна сума платежу (100 грн.), сума винагороди банку (1 грн.) і сума, зарахована на розрахунковий рахунок підприємства (99 грн.). Яка сума в підприємства-єдиноподатника включатиметься до виручки від реалізації і обкладатиметься єдиним податком: 100 грн. чи 99 грн.?
(м. Севастополь)
Як відомо, єдиний податок підприємства сплачують з
виручки від реалізації. А такою згідно зі ст. 1 Указу № 727 вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Мабуть, фраза «фактично отримана» і збентежила платника податків при визначенні об’єкта оподаткування в цьому випадку, оскільки фактично на його розрахунковий рахунок надійшла сума виручки за вирахуванням винагороди, утриманої банком. Проте вважаємо, що в цій ситуації так буквально трактувати норми Указу № 727 не варто. Адже, безумовно, виручкою єдиноподатника є сума, перерахована клієнтом в оплату вартості послуг — 100 грн. (про що зазначається і в банківській виписці), тому саме з такої суми і має бути сплачено єдиний податок підприємством. І той факт, що за домовленістю з банком частину цієї виручки відразу ж було утримано в рахунок плати за розрахунково-касове обслуговування, не може впливати на зменшення об’єкта оподаткування в підприємства-єдиноподатника. Для порівняння зазначимо: якби договір на розрахунково-касове обслуговування передбачав не утримання, а окреме перерахування єдиноподатником винагороди банку (як самостійну операцію), то подібного запитання взагалі б не виникло, оскільки спершу єдиноподатник одержав би на свій розрахунковий рахунок усю суму виручки — 100 грн. (що обкладається єдиним податком), і тільки потім уже за її рахунок покрив свої витрати на розрахунково-касове обслуговування (1 грн.).До цього, мабуть, залишається додати, що позиція податківців з питання, яке розглядається, на подив, не відрізнялася постійністю. Так, у консультації у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 33 при відповіді на схоже запитання роз’яснювалося, що кошти, які
не надійшли на рахунок платника, не можуть включатися до бази обкладення єдиним податком. Отже, виходило, що податківці нібито не проти обкладати єдиним податком тільки суму грошових коштів, що фактично надійшла платнику податків на розрахунковий рахунок (тобто зменшену на суму винагороди банку). Разом з тим на практиці часто трапляються й інші випадки, коли при перевірках контролюючі органи донараховують єдиноподатнику суму єдиного податку, не сплачену із повної суми виручки. І варто зауважити, що таку позицію податківців підтримують і суди (постанова ВГСУ від 21.02.2005 р. у справі № 5/2013-9/218).Людмила Солошенко, економіст-аналітик
