Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Місцеві податки і збори: виправляємо помилку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2007/№ 80
В обраному У обране
Друк
Стаття

Місцеві податки і збори: виправляємо помилку

 

На жаль, від помилок не застрахований ніхто, навіть бухгалтер. Про те, як виправити помилки, якщо їх допущено при сплаті місцевих податків і зборів, зараз і поговоримо.

 

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Насамперед нагадаємо форми звітності (податкових декларацій/розрахунків) щодо місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів), які існують на сьогодні.

 

Форми податкової звітності щодо місцевих податків і зборів


з/п

Місцевий податок (збір)

Форма звітності

назва

чим затверджено

1

Податок з реклами

Податковий розрахунок податку з реклами

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 624

2

Комунальний податок

Податковий розрахунок комунального податку

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625

3

Збір за паркування автотранспорту

Податковий розрахунок збору за паркування автотранспорту

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 629

4

Ринковий збір

Податковий розрахунок ринкового збору

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 627

5

Курортний збір

Податковий розрахунок курортного збору

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 628

6

Збір за участь у перегонах на іподромі

Податковий розрахунок збору за участь у перегонах на іподромі

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 626

7

Збір за виграш на перегонах на іподромі

Податковий розрахунок збору за виграш на перегонах на іподромі

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 621

8

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі

Податковий розрахунок збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 623

9

Збір за право використання місцевої символіки

Податковий розрахунок збору за право використання місцевої символіки

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 622

10

Збір з власників собак

Податковий розрахунок збору з власників собак

Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 630

 

Нагадаємо, податкові

розрахунки подаються податковим органам у такі строки:

а)

щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, якщо рішенням органів місцевого самоврядування:

— установлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю;

— базовий звітний (податковий) період не встановлено (

п.п. 4.1.6 Закону № 2181);

б)

щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, якщо рішенням органів місцевого самоврядування встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу;

в)

щорічно протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо рішенням органів місцевого самоврядування встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року.

Якщо граничний строк подання розрахунку збігається з вихідним або святковим днем, то строк подання розрахунку переноситься на перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.

Сума місцевих податків і зборів сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкового розрахунку (

п. 5.3 Закону № 2181).

 

Як виправити помилку

Спочатку розглянемо найбезболіснішу для платника податків помилкову ситуацію. Так, якщо після подання податкового розрахунку за поточний звітний період платник податків самостійно виявляє в ньому помилку до того, як

граничні строки подання розрахунку ще не закінчилися, він має право самостійно її виправити, подавши до закінчення таких граничних строків новий податковий розрахунок з виправленими (правильними) показниками (п. 17.2 Закону № 2181). При цьому в шапці такого нового розрахунку в полі 1 «Новий звітний розрахунок» проставляється позначка «Х», а сам розрахунок заповнюється з правильними показниками (тобто так, ніби в ньому не було допущено помилки).

Такий «своєчасний» спосіб виправлення помилок сприятливий для платника податків у першу чергу тим, що дозволяє уникнути будь-яких штрафних санкцій за самостійне донарахування податкових зобов’язань. І це зрозуміло. Адже, задекларувавши в новому податковому розрахунку правильне податкове зобов’язання, саме таку його вірну суму і буде перераховано платником податків до бюджету, а отже, будь-якої штрафовіщуючої недоплати не виникне.

Та все ж здебільшого, як правило, виявляються помилки, допущені в минулих звітних періодах. Як відомо, у такому разі загальне правило самостійного виправлення помилок, установлене

п. 17.2 Закону № 2181, передбачає, що платник податків може виправити виявлену помилку одним із двох способів:

1) уточнюючим розрахунком;

2) у поточній декларації.

Разом з тим при виправленні помилок щодо місцевих податків і зборів кожний з цих способів має свої особливості. Розглянемо їх.

 

Виправлення через уточнюючий розрахунок

Відмітною особливістю є те, що якоїсь окремої (спеціальної) форми уточнюючих розрахунків до податкової звітності щодо місцевих податків і зборів не існує. Водночас форми податкових розрахунків за цими обов’язковими платежами побудовано за єдиним принципом, і вони вже містять рядки, в яких можна здійснити виправлення помилки (відобразити недоплату, переплату, суму 5 % штрафу). Отже, кажучи про спосіб виправлення помилки за місцевими платежами

через уточнюючий розрахунок, мається на увазі, що в такому разі платник податків подає уточнюючий розрахунок за формою самого податкового розрахунку, установленого для відповідного платежу. При цьому в полі 1 «Уточнюючий розрахунок» його шапки проставляється позначка «Х», яка вказує, що розрахунок, який подається, є уточнюючим. Увага: у полі 2 шапки такого уточнюючого розрахунку проставляються дані того базового податкового (звітного) періоду, помилки якого виправляються (тобто якщо, припустимо, у вересні 2007 року виявлено помилку, допущену в податковому розрахунку за червень 2007 року, то в полі 2 зазначається період, що виправляється, — червень). У полях 3 — 7 шапки відповідно наводиться інформація про платника податків.

Щодо заповнення уточнюючого розрахунку, то оскільки податкову звітність за місцевими платежами, як зазначалося, побудовано за єдиним принципом і вона здебільшого містить 5 рядків (за винятком, мабуть, податкового розрахунку комунального податку та податкового розрахунку збору за право використання місцевої символіки, які розглянемо далі), у загальному випадку порядок заповнення рядків уточнюючих розрахунків такий (див. таблицю):

 

Заповнення рядків уточнюючого розрахунку

Рядок
уточнюючого
розрахунку

Порядок заповнення

01

відображається

правильна (з урахуванням виправлення) сума податку (збору)

02

відображається

помилкова сума податку (збору)
(тобто до цього рядка переноситься помилкове значення рядка 01 з того помилкового податкового розрахунку, помилки якого виправляються)

03

рядок заповнюється, якщо помилка спричинила недоплату, при цьому в рядку зазначається власне

сума недоплати (як різниця показників
рядків 01 і 02)

04

рядок заповнюється, якщо помилка спричинила переплату, при цьому в рядку зазначається

сума переплати (як різниця показників рядків 02 і 01)

05

у рядку зазначається сума

5 % штрафу;
цей рядок заповнюється тільки в разі заповнення рядка 03 уточнюючого розрахунку (тобто в разі якщо помилка спричинила недоплату)

 

А от при виправленні помилки за

комунальним податком (розмір якого визначається розрахунковим шляхом) правильні показники відповідно проставляються в рядках 01 — 05 уточнюючого розрахунку, а решта його рядків (06 — 09) заповнюються в тому ж порядку, що й рядки 02 — 05 з наведеної вище таблиці. Схожа ситуація складається і при виправленні помилок за збором за право використання місцевої символіки: у рядках 01 — 04 уточнюючого розрахунку за цим збором наводяться вірні (правильні) показники, а заповнення рядків 05 — 08 також аналогічне заповненню рядків 02 — 05 з таблиці, наведеної вище.

Після цього в рядку «Зміст помилки (помилок)» уточнюючого розрахунку стисло описується суть допущеної помилки.

Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки одного звітного періоду. Якщо ж виявлено помилки за кілька періодів, то уточнюючі розрахунки складаються за кожним з таких помилкових періодів.

Ну і звичайно, виправляючи помилку уточнюючим розрахунком, не слід забувати, що суму недоплати та 5 % штрафу (якщо помилка спричинила недоплату) має бути сплачено до подання уточнюючого розрахунку (

п.п. «а» п. 17.2 Закону № 2181).

Порядок виправлення помилки уточнюючим розрахунком розглянемо на прикладі.

Приклад.

У вересні 2007 року виявлено помилку, допущену при розрахунку та сплаті комунального податку за II квартал 2007 року (рішенням органів місцевого самоврядування встановлено, що комунальний податок сплачується щокварталу, при цьому ставка податку становить 10 %). Причина помилки — неправильне визначення середньооблікової кількості штатних працівників. Так, при розрахунку цього показника за червень 2007 року не було враховано двоє працівників, які перебувають у тарифній відпустці, у результаті цього середньооблікову кількість штатних працівників за червень було визначено в розмірі 38 осіб (замість правильних 40 осіб). Середньооблікова кількість штатних працівників і у квітні, і у травні 2007 року становила 36 осіб.

У результаті такого помилкового відображення середньооблікової кількості штатних працівників за II квартал 2007 року в розмірі 110 осіб (замість правильних 112 осіб) підприємством за II квартал 2007 року було задекларовано та сплачено комунальний податок у сумі 187,00 грн. [(36 + 36 + 38)

х 17 грн. х 10 %] замість належних 190,40 грн. [(36 + 36 + 40) х 17 грн. х 10 %].

Виявлена помилка виправляється уточнюючим розрахунком, фрагмент якого наведено нижче:

До подання такого уточнюючого розрахунку підприємству слід сплатити суму недоплати (3,40 грн.) та 5 % штрафу (0,17 грн.).

 

img 1

 

Виправлення «у поточній декларації»

Другий існуючий спосіб виправлення помилок, передбачений

п.п. «б» п. 17.2 Закону № 2181, — у поточній декларації — як правило, припускає, що помилки виправляються у складі показників декларації, що подається платником податків за поточний звітний період (зі збільшенням поточного податкового зобов’язання на суму помилки та відображенням 5 % штрафу, якщо помилка спричинила недоплату). Разом з тим щодо місцевих податків і зборів цей спосіб виправлення помилки має специфіку.

Річ у тім, що

всі форми існуючих податкових розрахунків за місцевими податками і зборами містять фразу такого змісту: «Відповідно до підпункту «б» пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) до цього звітного розрахунку додається(ються) уточнюючий(і) розрахунок(ки) за «» (минулий(і) період(и))». Як бачимо, з посиланням на норми п.п. «б» п. 17.2 Закону № 2181 тут знову-таки потрібне подання уточнюючого розрахунку.

Отже, спосіб виправлення «в поточній декларації» за місцевими податками і зборами

працює так: разом з податковим розрахунком, що подається за поточний звітний (податковий) період, платник податків подає уточнюючий розрахунок (складений за той звітний період, за який виявлено помилку). Виходить, що і при такому способі виправлення помилки складання уточнюючого розрахунку платнику податків не уникнути.

Саме так нестандартно виправляти помилку «в поточній декларації» вимушують платника податків чинні на сьогодні форми податкових розрахунків за місцевими платежами. Отже, виправлення помилки «в чистому виді» (тобто безпосередньо в поточній декларації) у цьому випадку не відбувається.

При цьому власне поточний податковий розрахунок, разом з яким подаватиметься уточнюючий, складається у звичайному порядку. Отже, за відповідний поточний період у ньому заповнюється тільки рядок 01, причому без урахування помилки (у податковому розрахунку комунального податку відповідно заповнюватимуться рядки 01 — 05, а в податковому розрахунку щодо збору за право використання місцевої символіки — рядки 01 — 04); решта рядків не заповнюється і прокреслюються. Також у поточному податковому розрахунку при цьому заповнюється поле «

Відповідно до підпункту «б» пункту 17.2... до цього звітного розрахунку додається(ються) уточнюючий(і) розрахунок(ки) за «_______________________» (минулий(і) період(и))» (це поле не заповнюється, якщо уточнюючий розрахунок подається окремо від поточного податкового розрахунку при першому способі виправлення помилки). Стосовно власне суми помилки, то її буде відображено в доданому уточнюючому розрахунку.

І ще один момент. Незважаючи на те що існуючі форми податкової звітності вимушують платника податків виправляти помилку «в поточній декларації» з додаванням до неї уточнюючого розрахунку, вважаємо, що зазначені в ньому сума недоплати і 5 % штрафу (якщо, звичайно, помилка спричинила недоплату) підлягають сплаті платником податків у строки сплати

поточного податкового зобов’язання, що виникло за звітний період. Адже саме такий порядок сплати помилкових сум при виправленні через поточну декларацію випливає з п.п. «б» п. 17.2 Закону № 2181. А отже, у цьому випадку сплачувати їх до подання такого уточнюючого розрахунку (як у ситуації, коли помилка виправляється першим способом — уточнюючим розрахунком, що подається сам по собі) не потрібно.

Нескладно помітити, що відмінність першого способу виправлення помилки (через уточнюючий розрахунок) від другого («через поточну декларацію»), по суті, полягає в

часі подання уточнюючого розрахунку (і як наслідок — у часі сплати вчасно недоплачених сум). Так, у першому випадку платник податків подає уточнюючий розрахунок у момент виявлення помилки, а в другому — разом з податковим розрахунком за поточний звітний період. Яким із цих способів скористатися (подавати уточнюючий розрахунок окремо або як додаток до поточного податкового розрахунку) платник податків вирішує самостійно. Зокрема, перший спосіб виправлення, наприклад, може бути вигідний платнику податків, який бажає виправити самостійно виявлену помилку напередодні майбутньої перевірки. До того ж саме до цього способу виправлення більше схиляються й податківці (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 22, с. 38). А на завершення в табличній формі узагальнимо переваги та недоліки кожного зі способів виправлення помилок:

 

Виправлення помилок за місцевими податками і зборами

Спосіб виправлення

Переваги

Недоліки

Уточнюючим розрахунком

(УР)

1)

уточнюючим розрахунком можна виправити помилку в будь-який момент, що може бути вигідно платнику податків напередодні майбутньої перевірки;
2) уточнюючим розрахунком вигідніше виправляти суму переплати (при поданні УР сума помилки відразу пройде за особовим рахунком)

1)

якщо помилка спричинила недоплату, то суму недоплати і 5 % штрафу потрібно сплатити до подання уточнюючого розрахунку;
2) помилки, допущені в різних звітних періодах виправляються уточнюючими розрахунками, складеними окремо за кожний період, тому згортання помилок не відбувається, а отже, недоплату і супутню їй суму 5 % штрафу доведеться сплатити;
3) якщо помилка спричинила недоплату, то нараховувати 5 % штраф доведеться навіть за наявності переплати за місцевим платежем (щоправда, при цьому сплату 5 % штрафу, як і власне суму недоплати, можна зарахувати в рахунок наявної переплати)

«

У поточній декларації»

1)

на відміну від способу виправлення через УР, у цьому випадку суму недоплати і 5 % штрафу заздалегідь сплачувати не потрібно (а їх буде перераховано в строки сплати поточного податкового зобов’язання за відповідним місцевим платежем);
2) додавши до поточного податкового розрахунку кілька УР, можна виправити помилки, допущені в кількох попередніх періодах; у результаті за підсумками періоду може бути сплачено згорнуту суму податкового зобов’язання

1)

виправлення помилки вимагає знову-таки складання уточнюючого розрахунку (тобто виправлення помилки «у чистому виді» — безпосередньо в поточній декларації — у цьому випадку не відбувається);
2) для виправлення помилки потрібно чекати строків подання поточного податкового розрахунку за місцевим платежем, а отже, підприємство ризикує бути перевіреним до виправлення помилки, що загрожує йому застосуванням штрафів за п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно