Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розслідування нещасних випадків на виробництві

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2007/№ 74
В обраному У обране
Друк
Стаття

Розслідування нещасних випадків на виробництві

 

На жаль, спокійні робочі будні може бути затьмарено такою подією як нещасний випадок. Які вживати заходи роботодавцю, якщо з працівником підприємства стався нещасний випадок, як проводиться його розслідування, наші читачі дізнаються з цієї статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Згідно з

ч. 1 ст. 14 Закону № 1105 під нещасним випадком розуміється обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності, в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах або у приватних підприємців, які використовують найману працю, регламентовано

Порядком № 1112.

Зауважимо, що проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з працівниками під час прямування на роботу або з роботи пішки, громадським чи іншим транспортним засобом, що не належить підприємству та не використовується на користь підприємства, здійснюється згідно з

Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою КМУ від 22.03.2001 р. № 270.

У межах цієї статті зупинимося докладніше на розслідуванні нещасних випадків, яке проводиться відповідно до

Порядку № 1112.

Розслідування нещасного випадку проводиться у випадках, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день і більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день. До них належать:

— раптове погіршення стану здоров’я працівника;

— отримання працівником поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

— гостре професійне захворювання і гостре професійне та інше отруєння;

— отримання теплового удару, опіку, обмороження;

— утоплення;

— ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;

— отримання працівником інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного та рослинного світу.

Крім того, розслідування проводиться в разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків, утоплення, а також смерті працівника на підприємстві.

 

Організація розслідування

На кожну з осіб, які беруть участь в організації розслідування нещасного випадку, покладено визначені обов’язки.

Так, відповідно до

п. 8 Порядку № 1112 про кожний нещасний випадок, що стався на підприємстві, сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку повинен:

1) негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства;

2) ужити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.

 

Безпосередній керівник робіт зобов’язаний

виконати такі дії:

— терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому працівнику (у разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу);

— поінформувати про нещасний випадок роботодавця та голову первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий працівник, а якщо потерпілий не є членом профспілки — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;

— зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обставини та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не призведе до інших важких наслідків);

— ужити заходів для недопущення подібних випадків.

У разі звернення потерпілого працівника до

лікувально-профілактичного закладу з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства, такий заклад має передати протягом доби екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1112:

— підприємству, де працює потерпілий;

— робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд) за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий;

— установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (далі — СЕС), що обслуговує підприємство, де працює потерпілий (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)).

Відповідно до

п. 7 Порядку № 1112 до гострих професійних захворювань та гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання

спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значними фізичними навантаженнями і перенапруженням окремих органів та систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні та алергічні захворювання.

Гострі професійні отруєння

переважно спричиняються шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Після отримання інформації про нещасний випадок роботодавець

(за винятком випадків, що передбачають організацію спеціального розслідування, на яких ми зупинимося пізніше), зобов’язаний:

1) негайно повідомити про нещасний випадок з використанням засобів зв’язку:

— робочий орган виконавчої дирекції Фонду. Форму повідомлення встановлено

постановою правління Фонду від 01.11.2007 р. № 46;

— органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (якщо причиною нещасного випадку стала пожежа);

— СЕС, що обслуговує підприємство (у разі виявлення гострого професійного захворювання);

2) видати наказ про створення

комісії з розслідування нещасного випадку (далі — комісія) у складі не менше трьох осіб;

3) організувати розслідування нещасного випадку.

 

Комісія з розслідування нещасного випадку

Отже, відповідно до наказу керівника створюється комісія з розслідування нещасного випадку.

До складу комісії входять:

— керівник (фахівець) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій фахівця з питань охорони праці (голова комісії);

— керівник структурного підрозділу, в якому відбувся нещасний випадок (на підприємствах, де немає структурних підрозділів, — представник роботодавця);

— представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

— представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий працівник не є членом профспілки);

— інші особи.

У разі настання

нещасного випадку з важкими наслідками , у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого працівника, представник робочого органу Фонду включається до складу комісії в обов’язковому порядку.

Якщо у потерпілого виявлено гостре професійне захворювання (отруєння) до складу комісії мають входити представники СЕС, що обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Не можуть входити до складу комісії:

— керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де відбувся нещасний випадок;

— потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси.

Слід зазначити, що

потерпілий працівник (особа, яка представляє його інтереси) має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, які стосуються нещасного випадку, що відбувся, давати відповідні пояснення та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, від інших працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

Згідно з

п. 13 Порядку № 1112 протягом трьох діб комісія має провести такі дії:

— обстежити місце нещасного випадку;

— отримати пояснення потерпілого працівника (якщо це можливо);

— опитати свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;

— визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

— з’ясувати обставини та причини нещасного випадку;

— визначити, чи пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;

— установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;

— розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Крім того,

протягом трьох діб комісія повинна скласти та передати на затвердження роботодавцю такі документи:

— акт розслідування нещасного випадку за формою

Н-5 у трьох примірниках;

— акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом,

за формою Н-1 у шести примірниках (якщо нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом);

— акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом,

за формою НПВ у шести примірниках (якщо нещасний випадок визнано не пов’язаним з виробництвом);

— карту обліку професійного захворювання (отруєння)

за формою П-5 у чотирьох примірниках (якщо виявлено гостре професійне захворювання (отруєння), пов’язане з виробництвом).

Якщо розслідування нещасного випадку вимагає проведення лабораторних досліджень, технічної експертизи, випробувань для встановлення обставин та причин нещасного випадку, підприємство, на якому відбувся нещасний випадок, зобов’язане забезпечити їх проведення.

У разі потреби проведення згаданих вище процедур за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства

строк розслідування може бути продовжено, але не більше ніж на місяць. Про продовження строку розслідування роботодавець має видати наказ.

 

Як установити зв’язок нещасного випадку з виробництвом?

Відповідно до

п. 14 Порядку № 1112 визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, які відбулися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також відбулися в період:

— перебування на робочому місці, на території підприємства чи в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство і до його вибуття, що має фіксуватися згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

— підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, переміщення територією підприємства перед початком роботи та після її закінчення;

— проїзду на роботу або з роботи транспортом, що належить підприємству, або іншим транспортом, наданим роботодавцем;

— використання власного транспортного засобу на користь підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

— виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, а саме: надання необхідної допомоги іншому працівнику, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням чи дорученням роботодавця;

— ліквідації аварії, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах та транспортних засобах, що використовуються підприємством;

— надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами в процесі виконання трудових обов’язків;

— надання підприємством шефської допомоги;

— перебування в транспортному засобі чи на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язано з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

— прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування затвердженими маршрутами або до якогось об’єкта за дорученням роботодавця;

— прямування до або з місця відрядження відповідно до встановленого завдання.

Отже,

нещасний випадок може бути визнано пов’язаним з виробництвом за умов, що він стався:

1)

під час виконання працівником своїх трудових обов’язків;

2) під час виконання дій, які не належать до трудових обов’язків працівника, якщо такі

дії здійснювалися в інтересах підприємства, де працює потерпілий;

3)

прямування до/або з місця відрядження згідно із завданням на відрядження.

Щодо нещасних випадків, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, то вони визнаються пов’язаними з виробництвом тільки в таких випадках:

— якщо погіршення стану здоров’я працівника відбулося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком;

— якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством (

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246), а виконувана ним робота протипоказана відповідно до медичного висновку про стан здоров’я.

За запитом роботодавця та/або голови комісії медичний висновок про зв’язок погіршення стану здоров’я працівника із впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або про протипоказання за станом здоров’я працівника виконувати певну роботу має видаватися лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого працівника.

Зверніть увагу:

не може бути визнано пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівником:

— за місцем постійного проживання на території польових та вахтових селищ;

— при використанні ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, обладнання, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися в результаті їх несправності);

— у результаті отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними або отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання та транспортування, або якщо потерпілого, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку було усунуто від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

— у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

— при здійсненні ним злочину, що встановлено звинувачувальним вироком суду;

— у разі смерті або самогубства (крім здійснення самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення застереженого колективним договором строку перебування в рейсі або його смерті під час перебування в рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів).

 

Результати розслідування: оформлення, інформування, облік

Після того як усі матеріали, що стосуються розслідування нещасного випадку, буде підготовлено комісією, вони передаються на розгляд роботодавцю.

Слід мати на увазі, що до першого примірника акта за формою Н-5 додаються примірник акта за формою Н-1 (або за формою НПВ). Якщо в працівника виявлено гостре професійне захворювання (отруєння), додається також примірник карти за формою П-5.

Крім того, комісією має бути надано:

— пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності: якщо стан здоров’я потерпілого дозволяє давати пояснення, якщо були свідки нещасного випадку, що стався з працівником);

— виписки з експлуатаційної документації, схеми, фотографії;

— інші документи, що характеризують стан робочого місця.

У разі потреби надається також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп’яніння, наявність в організмі потерпілого працівника алкоголю, наркотичних або отруйних речовин.

Роботодавець, у свою чергу, повинен:

1) розглянути та затвердити примірники актів за формою Н-5 та за формою Н-1 (або за формою НПВ)

протягом доби після отримання згаданих вище матеріалів;

2)

зареєструвати нещасний випадок у Журналі реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків (додаток 6 до Порядку № 1112);

3) протягом трьох діб направити

примірник затвердженого акта за формою Н-5 разом з примірником затвердженого акта за формою Н-1 (або за формою НПВ) та примірником карти за формою П-5 (якщо виявлено гостре професійне захворювання (отруєння):

— керівнику (фахівцю) служби охорони праці або посадовій особі (фахівцю), на яку покладено виконання функцій з питань охорони праці, підприємства, на якому працює потерпілий;

— потерпілому працівнику або особі, яка представляє його інтереси;

— робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

— керівнику структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

— територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;

— первинній профспілковій організації, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (якщо потерпілий не є членом профспілки).

Копію акта за формою Н-1

має бути направлено органу, до сфери управління якого належить підприємство, де працює потерпілий, у випадку, якщо такий орган відсутній, — місцевій держадміністрації.

Якщо в працівника виявлено гостре професійне захворювання (отруєння),

копія акта за формою Н-1 разом з примірником карти за формою П-5 направляється до СЕС, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Примірник акта за формою Н-5 разом з примірником акта за формою Н-1 (або за формою НПВ), карти за формою П-5 — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування

підлягає зберіганню на підприємстві, де працює потерпілий, протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства — передаються правонаступнику, який бере на облік цей нещасний випадок, а в разі ліквідації підприємства — до державного архіву. Протягом такого самого строку зазначені документи підлягають зберіганню в робочому органі виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до

п. 26 Порядку № 1112 після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого в результаті травми, отриманої під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 згідно з додатком 7 до Порядку № 1112 та протягом 10 днів направляє його організаціям та особам, яким направлявся акт за формою Н-1 (або за формою НПВ). Таке повідомлення про наслідки нещасного випадку обов’язково додається до акта за формою Н-1 або за формою НПВ і зберігається разом з ним протягом 45 років.

Зауважимо, що

розслідування та взяття на облік нещасного випадку, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника або роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, відбувається протягом місяця після надходження заяви потерпілого працівника або особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він відбувся). У разі реорганізації підприємства, на якому відбувся такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а в разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається в судовому порядку.

 

Хто здійснює контроль за розслідуванням нещасних випадків?

Здійснення функцій контролю за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків покладається на:

— органи державного управління;

— органи Держгірпромнагляду;

— виконавчу дирекцію Фонду та її робочі органи згідно з їх компетенцією.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Якщо зазначеними вище органами та особами виявлено порушення вимог

Порядку № 1112 або інших нормативно-правових актів з охорони праці в межах своєї компетенції, вони мають право вимагати від роботодавця:

— проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку;

— затвердження або перегляду затвердженого акта за формою Н-5, акта за формою Н-1 (або за формою НПВ);

— визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом та складання акта за формою Н-1.

Якщо роботодавець відмовляється скласти або затвердити акт за формою Н-5, акт за формою Н-1 (або за формою НПВ), потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не згодні зі змістом акта за формою Н-5, акта за формою Н-1 (або за формою НПВ), а також у разі надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку або приховування нещасного випадку

посадова особа органу Держгірпромнагляду має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 (додаток 8 до Порядку № 1112) про необхідність проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження або перегляду затвердженого акта за формою Н-5, акта за формою Н-1 (або за формою НПВ), визнання або невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом та складання акта за формою Н-1 (або за формою НПВ).

Протягом 5 днів після отримання припису за формою Н-9 роботодавець має видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держгірпромнагляду, посадова особа якого видала припис, у встановлений нею строк.

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржене в судовому порядку. На час розгляду справи в суді дія припису припиняється.

У деяких ситуаціях виникає необхідність проведення спеціального розслідування нещасного випадку. Особливості такого розслідування розглянемо далі.

 

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Відповідно до

п. 40 Порядку № 1112 спеціальному розслідуванню підлягають:

— нещасні випадки зі смертельними наслідками;

— групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я;

— випадки смерті працівників на підприємстві;

— випадки зникнення працівників при виконанні трудових (посадових) обов’язків;

— нещасні випадки з важкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).

Віднесення нещасних випадків до тих, що викликали важкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, який затверджується МОЗ.

У всіх перелічених вище випадках, а також якщо смерть потерпілого настала в результаті нещасного випадку, що відбувся раніше,

роботодавець зобов’язаний негайно передати з використанням засобів зв’язку повідомлення за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 1112:

— територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;

— органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

— робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

— органу, до сфери управління якого належить підприємство (за його відсутності — місцевій держадміністрації);

— установі державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство, якщо в потерпілого працівника виявлено гостре професійне захворювання (отруєння);

— первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;

— органу з питань захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

Зверніть увагу: якщо

смерть потерпілого працівника настала в результаті нещасного випадку, що відбувся раніше, спеціальне розслідування такого випадку здійснюється згідно з Порядком № 1112 з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

 

Спеціальна комісія

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією зі спеціального розслідування (далі — спеціальна комісія) нещасного випадку.

Залежно від кількості потерпілих або загиблих у результаті нещасного випадку, а також від наслідків аварії, унаслідок якої відбувся нещасний випадок, спеціальна комісія призначається згідно з:

— наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду;

— наказом Держгірпромнагляду;

— наказом територіального органу Держгірпромнагляду за дорученням Держгірпромнагляду;

— спеціальним рішенням КМУ.

Головою спеціальної комісії

призначається посадова особа органу Держгірпромнагляду.

Також до складу комісії включаються:

— представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він відбувся з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, або в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

— представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності — місцевої держадміністрації, якщо нещасний випадок відбувся в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

— керівник (фахівець) служби охорони праці підприємства чи інший представник роботодавця;

— представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий (уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);

— представник вищого за рівнем профспілкового органу;

— представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання або отруєння).

Залежно від кількості загиблих, характеру та можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії може бути включено фахівців інших органів.

Відповідно до

п. 45 Порядку № 1112 спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби строк спеціального розслідування може бути продовжено органом, що призначив спеціальну комісію.

Крім обов’язків, які має виконати звичайна комісія з розслідування нещасних випадків (

п. 13 Порядку № 1112), спеціальна комісія повинна зустрітися з потерпілими чи членами їх сімей або особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо вирішення соціальних проблем, що виникли в результаті нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх вирішення відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз’яснення щодо їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.

Якщо в ході спеціального розслідування виникає необхідність у проведенні лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку та розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам, роботодавець зобов’язаний за рішенням спеціальної комісії створити експертну комісію із залученням до її роботи експертів — фахівців науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та Держгірпромнагляду. Усі витрати, пов’язані зі створенням такої комісії, здійснюються за рахунок коштів підприємства.

При документальному оформленні спеціального розслідування слід ураховувати, що кількість примірників акта за формою Н-5, акта за формою Н-1 (або за формою НПВ), карти за формою П-5 залежить від кількості потерпілих та органів, яким направляються зазначені документи.

Примірники актів за формою Н-5, за формою Н-1 (або за формою НПВ) підписуються головою та всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта за формою Н-5, за формою Н-1 (або за формою НПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що зазначається в акті за формою Н-5.

Керівник органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, має розглянути та затвердити примірники актів за формою Н-5 та за формою Н-1 (або за формою НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

 

Обов’язки роботодавця під час спеціального розслідування

Відповідно до

п. 49 Порядку № 1112 під час проведення спеціального розслідування роботодавець зобов’язаний провести такі дії:

— зробити в разі потреби фотознімки місця, де відбувся нещасний випадок, пошкоджених об’єктів, машин, механізмів, обладнання, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;

— створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей розслідування транспортними засобами, засобами зв’язку, службовими приміщеннями;

— організувати в разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної ділянки підприємства;

— забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;

— організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.

Крім того, на підприємство, працівником якого є потерпілий (потерпілі), покладається обов’язок компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи фахівців. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії, або залучених до її роботи, роботодавець здійснює в розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження, які затверджено

постановою КМУ від 23.04.99 р. № 663. Такі витрати підприємство має право віднести до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону № 283.

Протягом п’яти днів після затвердження акта за формою Н-5 роботодавець зобов’язаний:

— видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, який обов’язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти відповідно до законодавства до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій. Про виконання запропонованих заходів роботодавець повідомляє в письмовій формі органи, що брали участь у розслідуванні, у зазначені в акті за формою Н-5 строки;

— направити за рахунок підприємства копії матеріалів розслідування органам, що брали участь у спеціальному розслідуванні.

 

Звітність та аналіз причин нещасних випадків

На підставі актів за формою Н-1 та за формою НПВ роботодавець має подавати до органів статистики державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом. До зазначеної звітності належать:

— форма № 1-ПВ (термінова — місячна) «Звіт з праці»,

затверджена наказом Держкомстату України від 11.08.2004 р. № 472*. Строк надання — не пізніше 7 числа після звітного періоду;

* Згідно з наказом Держкомстату України від 17.07.2007 р. № 223 зазначений наказ буде скасовано з 10 січня 2008 року.

— форма № 7-ТНВ «Звіт про травматизм на виробництві», затверджена

наказом Держкомстату України від 14.08.2002 р. № 309**. Строк надання — не пізніше 25 січня року, наступного за звітним.

** Згідно з наказом Держкомстату України від 21.08.2007 р. № 309 зазначений наказ буде скасовано зі звіту за 2007 рік.

За неподання зазначеної звітності або порушення строків її подання посадові особи підприємства можуть притягатися до адміністративної відповідальності згідно зі

ст. 1863 КпАП.

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно