Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо окремих питань обчислення середньоденної зарплати та страхових виплат

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2007/№ 75
В обраному У обране
Друк
Лист від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07

Щодо окремих питань обчислення середньоденної зарплати та страхових виплат

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07

 

У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 949 «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» надсилаємо роз’яснення для застосування в роботі та інформування робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд).

З набранням чинності постановою № 949 з 1 серпня 2007 року — дня опублікування.

При розрахунках допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами слід звернути увагу на такі особливості.

1. Для працівників, які працюють на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва уточнюється нормативно-правовий акт відповідно до якого визначається перелік сезонних робіт і сезонних галузей (постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278).

2. Уточнюється норма п. 5

Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок) щодо розрахункового періоду для осіб, які працювали і сплачували страхові внески менше 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа). Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу з 1 червня 2007 року, а захворів він з 9 липня 2007 року, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати (доходу) буде період з 1 по 30 червня поточного року.

3.

При визначенні розрахункового періоду перед настанням страхових випадків у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності або вагітністю та пологами не повинна застосовуватись норма абзацу другого п. 6 Порядку. Тобто, якщо працівнику видано декілька листків непрацездатності та між першим і другим листками непрацездатності не було робочих днів, а в заключному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник має стати до робити (код-1), наступний випадок захворювання вважається іншим страховим випадком і для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності береться новий розрахунковий період. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за другим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.

Якщо в заключному висновку першого листка непрацездатності, виданому працівнику, зазначено, що працівник продовжує хворіти (код-2), наступний листок непрацездатності вважається продовженням попереднього і оплачується за рахунок коштів Фонду. У такому випадку для обчислення середньої заробітної плати по другому листку непрацездатності береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення страхової виплати по першому листку непрацездатності.

4. Зміни до абзаців другого та п’ятого п. 14 Порядку стосуються уточнення страхових випадків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, для яких здійснюється розрахунок середньоденної заробітної плати (доходу), а саме у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами.

5.

З метою уточнення порядку обчислення середньоденної заробітної плати у разі поновлення працівника, якого було звільнено з роботи без законної підстави (незаконно переведено на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), п. 14 Порядку доповнено 9 абзацом.

Наприклад, якщо працівника було поновлено на роботі з 1 червня поточного року — через 5 місяців після незаконного звільнення з 1 січня поточного року, а з 1 липня 2007 року він захворів, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2007 року. За період незаконного звільнення працівнику виплачено в червні 7000 грн. та заробітну плату — 1400 гривень. Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (з урахуванням заробітку за час вимушеного прогулу) — 8400 грн., на кількість робочих днів, встановлену на підприємстві (з 1 січня по 31 травня) та фактично відпрацьовану працівником у червні 2007 року.

6. Уточнено норму щодо подання необхідних документів для випадків, коли застрахована особа працює крім основного місця роботи на кількох роботах за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Також визначено порядок розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо особа працює за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Так, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи (приклади наведено у додатку 1 до Порядку).

Якщо працівник за місцем роботи за сумісництвом відпрацював у розрахунковому періоді менше робочих днів ніж за основним місцем роботи, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом.

При цьому сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до Фонду.

Якщо працівник за основним місцем роботи не мав відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, але у цей час працював за сумісництвом, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом.

Директор департаменту політики державного соціального страхування Т. Антоненко



коментар редакції

Мінпраці роз’яснює зміни до Порядку № 1266

Аналізуючи зміни, унесені до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 61, 65), ми зазначали, що для їх практичного застосування потрібні додаткові роз’яснення Мінпраці. І ось вони з’явилися.

1.

Дата набуття чинності змінами до Порядку № 1266

Наша редакція неодноразово наполягала на тому, що власне Порядок № 1266, а також зміни, що вносяться до нього, мають набувати чинності з дня їх офіційного опублікування. Адже акти КМУ, що визначають права та обов’язки громадян, набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Оскільки Порядок № 1266, на нашу думку, визначає права та обов’язки громадян, зміни до нього мають набувати чинності з дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Зауважимо, що такої ж думки дотримується і Мін’юст.

У свою чергу, Мінпраці щодо цього питання давало протилежне роз’яснення, а саме: зміни до Порядку № 1266 мають набувати чинності з моменту прийняття. І ось через шість років Мінпраці змінило свою точку зору. У листі, що коментується, чітко зазначено:

зміни, унесені до Порядку № 1266 постановою КМУ від 18.07.2007 р. № 949, набули чинності з дня її офіційного опублікування, тобто з 01.08.2007 р.

2. Визначення розрахункового періоду

Тепер з упевненістю можна сказати, що зміни, унесені до п. 5 Порядку № 1266, нічого кардинально не змінили. Нагадаємо, що згідно із зазначеним пунктом, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких

сплачено страхові внески. Як і раніше, розрахунковий період у цьому випадку фактично складатиметься з повних календарних місяців, за які сплачувалися страхові внески.

3.

Один страховий випадок настає за іншим

Особливої уваги заслуговують зміни, унесені до абзацу другого п. 6 Порядку № 1266. Нагадаємо його положення.

Якщо в застрахованої особи після набуття права на призначення страхової виплати (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати, при обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру іншої страхової виплати приймається розрахунковий період, за який обчислювалася середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати.

Із роз’яснення Мінпраці випливає, що для визначення середньої зарплати беруться різні розрахункові періоди у випадку:

— якщо слідом за одним періодом тимчасової непрацездатності настає другий період тимчасової непрацездатності (у першому листку непрацездатності визначено, що працівник має стати до роботи);

— якщо слідом за періодом тимчасової непрацездатності настає період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Колишнім розрахунковий період залишається, у разі якщо працівник продовжує хворіти, про що зазначено в першому листку непрацездатності.

4. Поновлення на роботі

Порядок № 1266 доповнено абзацом 9 п. 14. Ці положення стосуються порядку обчислення середньої заробітної плати у випадку, якщо в розрахунковий період потрапляє період, протягом якого працівник не працював унаслідок незаконного звільнення з роботи.

Річ у тім, що за рішенням суду такому працівнику мають нарахувати заробітну плату за весь час вимушеного прогулу внаслідок його незаконного звільнення з роботи. Такий середній заробіток розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Нарахована сума зарплати за весь період вимушеного прогулу нараховуватиметься в місяці відновлення працівника на роботі. Закономірно виникає запитання: а як же розраховуватиметься середня заробітна плата у випадку, якщо згодом настав страховий випадок (тимчасова втрата працездатності, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами)?

З наведеного в листі, що коментується, прикладу випливає, що середня заробітна плата згідно з абзацом 9 п. 14 Порядку № 1266

розраховується шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати (з урахуванням зарплати за час вимушеного прогулу) на кількість робочих днів, установлених на підприємстві, що припадають на час вимушеного прогулу, і фактично відпрацьованих працівником робочих днів, що припадають на розрахунковий період. Інакше кажучи, для розрахунку середньої зарплати суму зарплати, нараховану за час вимушеного прогулу, фактично треба розподілити за місяцями, на які припав вимушений прогул.

Отже, виникає ще одне запитання: а для розрахунку суми внесків до Фонду з тимчасової втрати працездатності із зарплати, нарахованої за період вимушеного прогулу, її суму також необхідно розподіляти за місяцями вимушеного прогулу? Річ у тім, що раніше, до набуття чинності змінами до Порядку № 1266, Фонд з тимчасової втрати працездатності в листі від 23.04.2007 р. № 02-24-842 зазначав, що суми нарахованої зарплати за час вимушеного прогулу включаються до фонду оплати праці того місяця, в якому їх нараховано. Для визначення суми внесків до Фонду з тимчасової втрати працездатності зазначена сума зарплати між місяцями вимушеного прогулу не розподіляється.

Але ж порядок розрахунку суми внесків із зарплати, нарахованої за період вимушеного прогулу, а також порядок розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) у випадку, якщо до розрахункового періоду потрапляє період вимушеного прогулу, тісно взаємопов’язані. Отже, якщо для розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 1266 необхідно розподіляти суму зарплати, нараховану за час вимушеного прогулу, на період такого прогулу, то і суму внесків із зарплати, нарахованої за період вимушеного прогулу, необхідно визначати з урахуванням розподілу такої зарплати між місяцями вимушеного прогулу.

Найімовірніше, Фонд з тимчасової втрати працездатності думку, викладену в листі від 23.04.2007 р. № 02-24-842, змінить на користь того, що суму внесків із зарплати, нарахованої за період вимушеного прогулу, необхідно визначати з урахуванням розподілу такої зарплати між місяцями вимушеного прогулу.

5.

Сумісники

За загальним правилом, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи. При цьому згідно з п. 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період роботи за останнім

основним місцем роботи перед настанням страхового випадку.

З цього правила є винятки.

Так, якщо особа в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом

не працювала кілька днів, які припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця середньоденна (середньогодинна) зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом.

Це положення Мінпраці роз’яснило так. Якщо працівник за місцем роботи за сумісництвом відпрацював у розрахунковому періоді

менше робочих днів, ніж за основним місцем роботи, то середньоденна (середньогодинна) зарплата за місцем роботи за сумісництвом визначається шляхом ділення нарахованої зарплати на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом.

Із цього роз’яснення, на нашу думку, можна зробити такий висновок. Не має значення, у зв’язку з чим працівник відпрацював за сумісництвом менше робочих днів, ніж за основним місцем роботи. Це може бути: у зв’язку з установленням йому неповного робочого тижня, у зв’язку з перебуванням у відпустці за свій рахунок, у зв’язку з тим, що працівник за сумісництвом пропрацював нетривалий час тощо. У будь-якому з таких випадків для

визначення середньоденної (середньогодинної) зарплати необхідно враховувати робочі дні (години), відпрацьовані за сумісництвом.

У листі, що коментується, Мінпраці також роз’яснило порядок розрахунку середньої зарплати у випадку, якщо працівник за основним місцем роботи не відпрацював жодного робочого дня, але в цей час працював за сумісництвом. Ця ситуація, наприклад, стосується випадку, коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за основним місцем роботи, працює за сумісництвом на умовах неповного робочого дня. Мінпраці в цій ситуації вважає, що середньоденна (середньогодинна) зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, з якої сплачувалися страхові внески,

на кількість відпрацьованих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом.

Тетяна Онищенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно