Помилка при застосуванні ремонтного ліміту
Ситуація
Наприкінці травня 2007 року на підприємстві змінився бухгалтер. У червні підприємство здійснило ремонт ОФ групи 3. Новий бухгалтер, скориставшись правом на 10 % ремонтний ліміт, відобразив частину проведеного ремонту у складі валових витрат (3659,6 грн.). Згодом з’ясувалося, що на підприємстві ремонт ОФ уже проводився раніше (у лютому 2007 року), і тоді керівництво підприємства вирішило валові витрати в межах ремонтного ліміту не відображати. Чи є це помилкою? Як її можна виправити, якщо за результатами півріччя діяльність підприємства була прибутковою?
Порушення
Бухгалтером підприємства було неправильно застосовано
п.п. 8.7.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток), який дає право вибору на застосування валововитратного ремонтного ліміту.
Аналіз ситуації
Відповідно до зазначеного вище підпункту платник податків має
право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням ОФ, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих ОФ, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОФ станом на початок такого звітного періоду.Як бачимо, застосування ремонтного ліміту не є обов’язковим. У підприємства є право вибору. Проте, зробивши свій вибір на початку року, підприємство не має права змінити своє рішення протягом звітного року, тобто норма (
п.п. 8.7.1) або в цілому застосовується, або взагалі не застосовується. Не можна, наприклад, щодо однієї групи ОФ застосовувати ліміт, а щодо інших не застосовувати. Так само не вийде і щодо одного ремонту ліміт застосувати, а щодо іншого — ні. це також зазначали і податківці (див. лист ДПАУ від 07.11.2003 р. № 9171/6/15-1316 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 76).Незастосування ремонтного ліміту може бути викликано різними причинами. Однією з них може бути бажання підприємства піти на зустріч бухгалтеру та позбавити його додаткової роботи з відстежування ремонтного ліміту. До того ж відомо, що чим складніше облік, тим більша вірогідність припуститися помилки при його веденні. Інша причина пов’язана з постійними законодавчими заборонами на перенесення збитків. У результаті цього підприємству вигідніше віднести все на збільшення балансової вартості ОФ та, не кваплячись, амортизувати їх.
Але повернемося безпосередньо до ситуації. У цьому випадку підприємство, проводячи ремонт, у лютому ліміт не застосувало, а от при наступному ремонті скористалося ним. Отже, тут можливі два варіанти розвитку подій.
1. Підприємство вирішує відносити ремонт до складу валових витрат
(у межах дозволеного ліміту), тобто користуватися ремонтним лімітом. У цьому разі помилкою потрібно визнати невикористання ремонтного ліміту при відображенні лютневого ремонту (декларація з податку на прибуток за І квартал).Тому необхідно відкоригувати валові витрати в декларації з податку на прибуток за перший квартал (збільшити) та за півріччя (зменшити). Також потрібно провести перерахунок амортизації за II квартал, оскільки збільшення в першому кварталі валових витрат за рахунок ремонту обов’язково спричинить зменшення балансової вартості ОФ з другого кварталу.
2.
Підприємство не змінює свого рішення щодо незастосування ремонтного ліміту. У цьому випадку помилкою слід визнати включення до складу валових витрат суми червневого ремонту (звісно, у межах 10 % ліміту). Коригуванню підлягають показники рядків 04.10 декларації з податку на прибуток за півріччя.Для подальшого розгляду порядку виправлення зазначеної помилки припустимо, що підприємство вирішило не використовувати ремонтний ліміт
(2-га ситуація). У цьому разі нам необхідно в декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року зменшити відображені в рядку 04.10 валові витрати, а цю суму відобразити у складі балансової вартості ОФ групи 3 та врахувати при розрахунку амортизації починаючи з 3 кварталу.
Виправлення помилки
Порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених при розрахунку податку на прибуток у минулих звітних періодах, установлено
пп. 2.1 — 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143 відповідно до пп. 5.1, 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181).Як відомо, виправити самостійно виявлені помилки платник податків може одним із двох способів: у поточній декларації або через уточнюючий розрахунок (УР). При цьому, якщо такі помилки призвели до заниження податкового зобов’язання, а наш випадок саме такий (діяльність за підсумками півріччя була прибутковою), то відповідно до
п. 17.2 Закону № 2181 платник зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 5 % від такої недоплати та саму недоплату.У разі виправлення зазначеної помилки через поточну декларацію за 3 квартали суму завищення валових витрат (3660 грн.) підприємству необхідно відобразити в
рядку 05.2 декларації зі знаком «-», а суму штрафу — у рядку 22 декларації.Щодо амортизації витрат на ремонт, здійснених у II кварталі, то вони ще не встигли перекрутити дані податкового обліку. Адже збільшення балансової вартості відбувається з наступного за кварталом закінчення ремонту кварталу, тобто з початку 3 кварталу. А оскільки підприємство ще не звітувало за 3 квартали, то досить лише врахувати це збільшення балансової вартості ОФ групи 3 при визначенні амортизації за цей період.
При виправленні цієї помилки через УР у
рядку 2 УР підприємству необхідно відобразити такі дані: у першому підрядку код рядка декларації, що виправляється, — «04.10», а під ним суму — «-3660».При цьому сума недоплати — 915 грн. (3660 х 25 %) потрапить до
рядка 7 УР, а сума 5 % штрафу (915 х 5 % ≈ 46 грн.) — до рядка 8. Зазначені суми має бути перераховано до бюджету до подання такого УР (п. 17.2 Закону № 2181).Антон ІВАНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
