Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Бухоблікові новації-2008 (коментар до наказу Мінфіну № 353)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 28
В обраному У обране
Друк
Стаття

Бухоблікові новації-2008

(коментар до наказу Мінфіну № 353)

 

Стало вже звичним напередодні здавання фінансової звітності (чи то річної, чи то проміжної) одержувати від Мінфіну чергову «порцію» бухоблікових новацій. Що цього разу привнесено в облік наказом № 353 (див. с. 7)?

Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Документи статті

Наказ № 353

— наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 05.03.2008 р. № 353.

Положення № 1213

— Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів і операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 2

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 3

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 7

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 8

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.99 р. № 242, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 11

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 25

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 27

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», у редакції наказу Міністерства фінансів України від 03.10.2007 р. № 1100.

П(С)БО 28

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. № 817, зі змінами та доповненнями.

П(С)БО 32

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 р. № 779.

План рахунків

— План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями.

Методичні рекомендації № 2

— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2.

МСФЗ (IFRS) 5

— Міжнародний стандарт фінансової звітності (IFRS) 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

МСФЗ (IAS)

16 — Міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 16 «Основні засоби».

 

Сміливо можна зауважити: багато які зміни, унесені

наказом № 353 до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку, давним-давно очікувалися і навіть, скажемо більше, давно назріли. Зумовлені вони, насамперед, набуттям чинності з 1 січня 2008 року чергового національного стандарту П(С)БО 32 та оновленої редакції П(С)БО 27, який має відтепер назву «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Разом з тим є і такі нововведення, які скасовують звичний порядок обліку окремих господарських операцій. Давайте докладно проаналізуємо положення наказу № 353.

 

Інвестиційна нерухомість: визначено рахунки обліку та рядки звітності

Принципово різні підходи до оцінки

операційної та інвестиційної нерухомості (операційна нерухомість, нагадаємо, показується в балансі* виключно за первісною (переоціненою) вартістю за вирахуванням зносу, тоді як щодо інвестиційної нерухомості передбачено можливість відображення або за первісною або за справедливою вартістю за умови достовірного визначення останньої та встановлення моделі оцінки подібних об’єктів обліковою політикою), а також вимога п. 33 П(С)БО 32 (опубліковано «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 63) про окреме відображення інвестиційної нерухомості в Балансі, зумовлюють потребу відокремленого обліку таких активів у системі рахунків бухгалтерського обліку. Разом з тим до внесення наказом № 353 відповідних змін до Плану рахунків останнім не було передбачено спеціального рахунка для узагальнення інформації про інвестиційну нерухомість. Отже, підприємствам, на балансі яких значаться об’єкти нерухомості, що відповідають критеріям визнання як інвестиційної, незалежні фахівці пропонували такі варіанти обліку:

* Оновлені форми фінзвітності було вкладено в газету «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 26. —

Прим. ред.

1) відкрити субрахунки більш низького рівня (другого порядку) до субрахунків 101 «Земельні ділянки» та 103 «Будинки та споруди» рахунка 10 «Основні засоби», щоб розмежувати операційну та інвестиційну нерухомість;

2) відображати об’єкти інвестиційної нерухомості на субрахунку 109 «Інші основні засоби» того ж рахунка 10 «Основні засоби»;

3) показувати вартість об’єктів інвестиційної нерухомості на субрахунку 184 «Інші необоротні активи» рахунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

У будь-якому випадку підприємства, що підпадають під дію

П(С)БО 32 (яким, як відомо, визначено порядок визнання та оцінки, бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності наявності, придбання, створення та вибуття об’єктів нерухомості, які утримуються підприємством з комерційною метою для отримання доходів від надання їх в операційну оренду та/або збільшення власного капіталу), мали провести трансформацію балансу і виділити в обліку зі складу основних засобів об’єкти інвестиційної нерухомості. При цьому під об’єктами інвестиційної нерухомості розуміють земельні ділянки, будівлі та споруди, розташовані на землі, а норми зазначеного стандарту потрібно застосовувати до операцій першого звітного періоду 2008 року.

Отож, тільки тепер Мінфін

наказом № 353 привів у відповідність до вимог П(С)БО 32 нормативні акти у сфері бухгалтерського обліку, зокрема, План рахунків, Інструкцію № 291 та стандарти бухгалтерського обліку, що встановлюють правила складання фінансової звітності. Відтепер облік наявності та руху об’єктів інвестиційної нерухомості ведеться на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» рахунка 10 «Основні засоби», а для формування інформації про суму зносу інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю (нагадаємо, що інвестиційна нерухомість, оцінена за справедливою вартістю, не підлягає амортизації) застосовується спеціально введений субрахунок 135 «Знос інвестиційної нерухомості» до рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Саме на ці субрахунки потрібно перенести дані про нерухомість, класифіковану підприємством як інвестиційна.

Наказом № 353

внесено відповідні зміни до П(С)БО 2 і П(С)БО 25 щодо рядків для відображення в Балансі (за формою № 1 і № 1-м) показників, які характеризують вартість об’єктів, віднесених до інвестиційної нерухомості. У результаті вартість нерухомості, визнаної згідно з нормами П(С)БО 32 інвестиційною, підприємства мають наводити у трьох рядках Балансу за формою № 1, що вписуються:

— 055 «справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості»;

— 056 «первісна вартість інвестиційної нерухомості»;

— 057 «знос інвестиційної нерухомості».

При цьому в рядках Балансу (форма № 1):

— 056 — показується первісна вартість інвестиційної нерухомості, що обліковується за первісною вартістю;

— 057 — відображається знос інвестиційної нерухомості (у дужках), облік якої ведеться за первісною вартістю, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення;

— 055 — наводиться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю (рядок 056) і сумою їх зносу (рядок 057) на дату балансу.

До підсумку (валюти) Балансу включається показник рядка 055 «справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості».

Для більшої зрозумілості фрагмент Балансу (форма № 1) з поясненнями наведемо в таблиці:

  

Найменування статті балансу (форма № 1)

Код рядка

Джерело інформації для заповнення

Примітки

1

2

3

4

АКТИВ БАЛАНСУ

І. Необоротні активи

<...>

Інвестиційна нерухомість:

 

 

Відображається вартість інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться відповідно до

П(С)БО 32

справедлива (залишкова) вартість

055

Сальдо за дебетом субрахунку 100

— справедлива вартість (якщо облік ведеться за справедливою вартістю).
Уключається до підсумку Балансу

Різниця між значеннями рядків 056 і 057

— залишкова вартість (якщо облік ведеться за первісною вартістю).
Уключається до підсумку Балансу

первісна вартість

056

Сальдо за дебетом субрахунку 100

— первісна вартість інвестиційної нерухомості.
До підсумку Балансу не включається

знос

057

Сальдо за кредитом субрахунку 135

— сума нарахованої в установленому порядку амортизації (наводиться в дужках), з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення.
До підсумку Балансу не включається

<...>

  

Щодо суб’єктів малого підприємництва, то такі підприємства згідно з унесеними до

п. 7 П(С)БО 25 змінами вартість об’єктів інвестиційної нерухомості показують у складі статті «Основні засоби» Балансу (форма № 1-м).

Варте уваги, що вказавши в першому реченні

п. 7 П(С)БО 25 на необхідність відображення інвестиційної нерухомості у статті «Основні засоби», Мінфін чомусь забув унести відповідні уточнення до другого речення зазначеного пункту. Тому дозволимо собі дати рекомендації з цього приводу. За аналогією із заповненням Балансу за формою № 1 суб’єктам малого підприємництва, які класифікували нерухомість як інвестиційну, у зазначеній статті Балансу (форма № 1-м) слід показувати окремо:

— первісну вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю (рядок 031);

— знос інвестиційної нерухомості (у дужках), що обліковується за первісною вартістю, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення (рядок 032);

— справедливу та залишкову вартості інвестиційної нерухомості, що обліковується відповідно за справедливою вартістю або ж за первісною вартістю. Дані про такі вартості включаються до рядка 030, який, до речі, має бути перейменовано і носити назву: «справедлива (залишкова) вартість». У свою чергу, залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю (рядок 031) та сумою зносу такої інвестиційної нерухомості (рядок 032) на дату балансу. До підсумку Балансу (форма № 1-м) включається показник рядка 030.

Вище було зазначено, що на дату балансу підприємства відображають у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю,

зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, які визнаються відповідно до П(С)БО 28. Зміна вартості інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю, на дату балансу впливає безпосередньо на рахунки обліку «операційних» доходів та витрат. Так, збільшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»), а сума зменшення вартості списується до складу інших витрат операційної діяльності (субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів») відповідно (п. 22. П(С)БО 32). У бухгалтерському обліку зазначене відобразиться так:

  


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський
облік

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Відображено втрати від зменшення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості

946

135

2000

2

Відновлено корисність об’єкта інвестиційної нерухомості після усунення причин попереднього зменшення його корисності

135

719

2000

  

Тут ще раз уточнимо,

інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає (п. 18. П(С)БО 32).

 

Необоротні активи і групи вибуття: порядок відображення в обліку

Як випливає з вимог

п. 6 розділу II П(С)БО 27 (опубліковано «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 95), необоротні активи (група вибуття), визнані підприємством утримуваними для продажу, з 1 січня 2008 року не можуть визнаватися у складі необоротних і їх має бути переведено до складу оборотних активів (цілком очевидно, що переведення слід здійснювати на один з рахунків класу 2 «Запаси»), а п. 1 розділу IV цього ж стандарту приписує такі необоротні активи і групи вибуття, утримувані для продажу, та пов’язані з ними зобов’язання, а також результати їх продажу (вибуття) відображати у фінансовій звітності окремо від інших активів, зобов’язань та результатів інших видів діяльності. Проте, як і у випадку з інвестиційною нерухомістю, виконати ці вимоги національного стандарту бухгалтерського обліку до видання наказу № 353 було неможливо через відсутність необхідних вказівок щодо застосування рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку у Плані рахунків та відповідних рядків у фінансовій звітності.

Як рахунок бухгалтерського обліку, що підходить для цієї ситуації, деякі незалежні фахівці радили використовувати «незадіяний» рахунок 29, присвоївши йому назву «Необоротні активи, утримувані для продажу». Проте найбільш відповідає вимогам для обліку зазначених активів все ж таки рахунок 28 «Товари» (на ньому ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство

з метою продажу). Саме цьому рахунку віддав перевагу Мінфін, доповнивши його, унісши зміни до Плану рахунків, спеціальним субрахунком 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу», на якому сьогодні потрібно вести облік наявності і руху необоротних активів та груп вибуття, які визнано утримуваними для продажу відповідно до П(С)БО 27.

Зауважимо, що свого часу Держфінпослуг у

Методичних рекомендаціях щодо ведення управителями бухгалтерського обліку засобів і майна фондів фінансування будівництва та/або фондів операцій з нерухомістю, затверджених розпорядженням від 07.05.2004 р. № 533, запропонував при продажу нерухомості використовувати той же субрахунок 286, але з назвою «Нерухомість для продажу».

Як було зазначено в редакційному коментарі до нової редакції «

П(С)БО 27» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 95), основна відмінність групи вибуття від необоротних активів, утримуваних для продажу, полягає в тому, що до групи вибуття можуть входити як активи, так і прямо пов’язані з такими активами зобов’язання. Для обліку цих зобов’язань у Плані рахунків тепер з’явився субрахунок 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Визначено на сьогодні і спеціальний порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації необоротних активів (групи вибуття), утримуваних для продажу. Хоча вартість зазначених активів і відображається на спеціально введеному субрахунку 286 до рахунка 28 «Товари», але інформація про доходи від їх реалізації має формуватися на субрахунку

712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а їх облікова вартість на дату балансу (для необоротних активів та групи вибуття, утримуваної для продажу, такою є найменша з двох величина: балансова вартість чи чиста вартість реалізації (справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію)) списується до дебету субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів». Зверніть увагу: у цьому випадку порядок відображення в обліку продажу зазначених активів відрізняється від установленого для товарів, оскільки тут не застосовуються субрахунки 702 «Дохід від реалізації товарів» і 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Заборгованість за реалізовані необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу, показується у складі дебіторської заборгованості за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», тобто в порядку подібному для відображення продажу запасів, а не на нововведеному субрахунку 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу».

Як уже зазначалося вище,

на кожну дату балансу необоротні активи, утримувані для продажу, П(С)БО 27 приписує відображати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за вартістю, меншою з двох: балансової вартості чи чистої вартості реалізації із зарахуванням сум коригувань до складу інших операційних доходів (витрат) звітного періоду (п. 10 П(С)БО 27). Інакше кажучи, доходи та витрати, зумовлені коригуванням балансової вартості необоротних активів чи групи вибуття, утримуваної для продажу, мають «операційний» характер. І хоча в п. 10 П(С)БО 27 прямо прописано відображати суми таких зменшень у складі інших операційних витрат, Мінфін унесеними змінами до Плану рахунків абсолютно справедливо вказує на необхідність їх відображення за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів», оскільки такі суми є не чим іншим, як втратами від зменшення корисності активів.

Щодо доходу від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів (групи вибуття), утримуваних для продажу, то поточну балансову вартість активу слід прирівняти до чистої вартості його реалізації з визнанням доходу, але в сумі не більшій, ніж визнані витрати від попередніх уцінок

(п. 11 П(С)БО 27). Оскільки прямих указівок від Мінфіну з приводу відображення цих сум на рахунках обліку немає, визнаний дохід пропонуємо показувати за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», тобто кореспонденцією, властивою обліку дооцінки запасів (див. п. 5.8 Методичних рекомендацій № 2), збільшуючи балансову вартість відповідних активів з дотриманням правил п. 11 П(С)БО 27. Водночас як варіант дооцінку можна відобразити і сторнуючи запис про попереднє зменшення вартості зазначених активів (такий показано в додатку 3 до Методичних рекомендацій № 2). Але таку процедуру можна провести, на наш погляд, коли і визнання втрат і подальше визнання доходу відбулися в одному звітному періоді (одному календарному році).

Наведемо кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку на виконання вимог

П(С)БО 27, що демонструють описані ситуації.

  


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський
облік

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Переведення об’єкта основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

1.1

Відображено залишкову вартість об’єкта основних засобів, визнаного необоротним активом, утримуваним для продажу

286

10

8000

1.2

Списано суму нарахованого зносу щодо активу, класифікованого як утримуваний для продажу

10

131

1000

2

Оцінка необоротного активу, утримуваного для продажу, на дату балансу

2.1

Відображено коригування балансової вартості необоротного активу, утримуваного для продажу, коли чиста вартість реалізації нижче його балансової вартості

946

286

500

2.2

Проведено дооцінку необоротного активу, утримуваного для продажу, при збільшенні чистої вартості його реалізації (збільшення балансової вартості можливо лише в межах суми визнаних витрат від попередніх уцінок)

286

719

500

3

Реалізація необоротного активу, утримуваного для продажу

3.1

Відображено дохід від реалізації необоротного активу, утримуваного для продажу

377

712

12000

3.2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

712

641

2000

3.3

Списано балансову вартість реалізованого необоротного активу, утримуваного для продажу

943

286

8000

  

Для відображення вартості необоротних активів та груп вибуття, визнаних згідно з вимогами

П(С)БО 27 утримуваними для продажу, у фінансовій звітності актив Балансу (і за формою № 1 і за формою № 1-м) доповнено спеціальним розділом «IV. Необоротні активи та групи вибуття», у вписуваному однойменному рядку 275 якого і відображаються дані про ці активи. З’явився вписуваний рядок 605 і в пасиві Балансу (форми № 1 і № 1-м), де мають показуватися зобов’язання, прямо пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, які класифіковано як такі відповідно до П(С)БО 27.

 

Припинена діяльність: єдиний показник у звітності

Свій порядок відображення у фінансовій звітності встановлено

П(С)БО 27 для результатів припиненої діяльності. Так, згідно з вимогами п. 4 розділу III П(С)БО 27 підприємство подає у Звіті про фінансові результати за період, в якому відбулося фактичне вибуття його компонента шляхом ліквідації або продажу, єдиний показник, що включає:

— прибуток (збиток) від припиненої діяльності

після оподаткування;

— прибуток (збиток) від

переоцінки необоротних активів, групи вибуття, які утворюють припинену діяльність та оцінюються за чистою вартістю реалізації.

Зазначений результат відображається у

вписуваному рядку 176 — прибуток або 177 — збиток (у тому числі) від вибуття активів та погашення зобов’язань у результаті припинення діяльності.

У зв’язку з цим

п. 32 П(С)БО 3 доповнено підпунктом 32.1 аналогічного змісту: «У вписуваному рядку 176 або 177 відображаються (у тому числі) відповідно прибуток або збиток від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або збиток від переоцінки необоротних активів і груп вибуття, які утворюють припинену діяльність і оцінюються за чистою вартістю реалізації та визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»».

Придивившись уважно до формулювань, що стосуються відображення у Звіті про фінансові результати (форма № 2) так званого

єдиного показника, що характеризує результат операції припиненої діяльності, виникає запитання: «А що власне означає словосполучення, надане в дужках (мається на увазі «(у тому числі)»? Якщо цей показник є складовою частиною даних, включених до рядка 170 (175) форми № 2, то тоді виходить, що показник рядка 170 (175) повинен уже бути «очищено» від податку на прибуток. Адже в рядку 176 (177) наводиться прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування . Насправді в рядку 170 (175) відображаються фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, для податку ж на прибуток від звичайної діяльності призначено свій рядок 180. Отже, дані рядка 176 (177) не можуть бути складовою частиною рядка 170 (175), оскільки ці показники незіставні. Що мав на увазі Мінфін під цим словосполученням, поки що залишається загадкою.

На нашу думку, показник рядка 176 (175) — цілком самостійний показник, що характеризує результат саме

припиненої діяльності, на відміну від рядка 170 (175), який показує фінансовий результат діяльності, що продовжується (до оподаткування до того ж). Такий висновок засновано на детальному аналізі норм П(С)БО 27 та МСФЗ (IFRS) 5. Логіка міркувань така. Згідно з п. 1 розділу III П(С)БО 27 «якщо компонент підприємства, що відповідає ознакам припиненої діяльності, вибув через безпосереднє припинення (ліквідації) діяльності з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг), то підприємство оцінює і відображає результати зазначеної операції у складі доходів і витрат припиненої діяльності на дату фактичного вибуття активів та погашення зобов’язань». Інакше кажучи, доходи і витрати припиненої діяльності обліковуються окремо від доходів і витрат діяльності, що продовжується. Як наслідок викладеного, п. 4 розділу III П(С)БО 27 вимагає відображати у Звіті про фінансові результати (форма № 2) єдиний показник , що стосується припиненої діяльності, а п.п. 2.2 п. 2 розділу IV П(С)БО 27 зобов’язує підприємства у примітках до фінансової звітності розкривати порядок формування єдиного показника, який наводиться у Звіті про фінансові результати, у частині:

— доходів, витрат, прибутку (збитку) від припиненої діяльності до оподаткування;

— витрат з податку на прибуток, пов’язаних з припиненою діяльністю;

— доходів (витрат) від переоцінки активів, групи вибуття, які утворюють припинену діяльність, за чистою вартістю реалізації;

— витрат з податку на прибуток, пов’язаних з результатами переоцінки.

Крім того, у примітках до фінансової звітності доведеться також навести інформацію про чистий рух грошових коштів, пов’язаних з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю в межах припиненої діяльності за звітний рік.

Параграф 33

МСФЗ (IFRS) 5 уточнює: для груп вибуття, що є новопридбаними дочірніми підприємствами, які задовольняють критеріям, що дозволяють класифікувати їх як «призначені для продажу», подібну розшифровку проводити не потрібно.

Усе викладене дозволяє зробити однозначний висновок: незалежно від розташування у Звіті про фінансові результати (форма № 2) рядка 176 (177) вона надає самостійний показник, що узагальнює інформацію про припинену діяльність. Поза сумнівом, змінам буде піддано Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) та Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).

До речі, зверніть увагу, що дія

п. 10 розділу II П(С)БО 27 поширюється лише щодо тих необоротних активів, утримуваних для продажу, які не включено до компонента підприємства. Втрати від зменшення корисності необоротних активів компонента підприємства і доходи від її відновлення визнаються відповідно витратами чи доходами (зверніть увагу: не операційними, а від звичайної діяльності) у порядку, регламентованому П(С)БО 28 (п. 1 розділу III П(С)БО 27).

І ще один момент, на який варто звернути увагу.

Наказ № 353 умовчує про те, де відображати суб’єктам малого підприємництва у Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) результат припиненої діяльності. Очевидно таким суб’єктам слід скористатися нормами п. 4 розділу III П(С)БО 27, але вписати рядок 176(177) не у звичному порядку, а розташовувати між рядками 180 і 190 форми № 2-м.

Це далеко не всі облікові зміни, якими обдарував бухгалтерів мінфінівський

наказ № 353. У наступних номерах ми продовжимо розмову про інші, не менш цікаві та принципові новації.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно