Якщо у видатковому ордері немає підпису одержувача
За результатами податкової перевірки до підприємства застосовано штраф за перевищення ліміту каси. Підставою для цього стала відсутність у видатковому касовому ордері підпису директора як одержувача готівки, хоча як керівник він підписався. При цьому штраф було нараховано за кожний день з моменту, коли мало місце порушення, і до моменту, коли підприємство переглянуло ліміт готівки в касі. Чи обґрунтовано застосований штраф?
(м. Харків)
Формальні підстави для застосування штрафу в цьому випадку в податківців дійсно є. Згідно з
абзацом другим п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видачу готівкових коштів з каси не підтверджено підписом одержувача. Але однієї відсутності підпису одержувача у видатковому ордері недостатньо для застосування штрафу за перевищення ліміту каси. Такий штраф може бути застосовано тільки в тому разі, якщо сума залишку готівки після додавання до неї суми готівкових коштів, виданих за непідписаним одержувачем ордером, перевищить установлений на той момент на підприємстві ліміт каси. Як бачимо, у цьому випадку факт перевищення ліміту каси встановлюється розрахунково, оскільки насправді грошові кошти все ж таки могли бути видані одержувачу, який з різних причин не розписався в їх отриманні.І лише в разі встановлення факту такого перевищення є підстави для застосування штрафу, передбаченого
п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 (далі — Указ № 436). Відповідно до нього за порушення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовується штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.Але іноді на практиці податківці виявляють схильність множити на два не суму перевищення ліміту каси, а всю суму, видану за непідписаними видатковими документами. Це явно суперечить наведеному положенню, в якому чітко зазначено, що
штраф становить двократний розмір саме від суми перевищення ліміту.За загальним правилом, якщо залишок готівки в касі перевищує встановлений ліміт, штраф з
п. 1 Указу № 436 застосовується «за кожний день», коли має місце порушення. Так, відповідно до п. 7.23 Положення № 637 для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. І штраф відповідно розраховується за кожний день такого перевищення шляхом множення понадлімітної суми на два.Проте випадки, коли залишок готівки визначається з урахуванням суми, яку було видано за непідписаним ордером і якої фактично не було в касі, становлять виняток з описаного вище правила. Цей виняток прямо застережено в
п. 7.24 Положення № 637. У ньому дослівно зазначено таке: «У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки».Наведемо приклад. На підприємстві встановлено ліміт залишку готівки в касі в розмірі 5000 грн. 14 січня 2008 року директору під звіт за видатковим касовим ордером було видано 2000 грн. При цьому залишок готівки в касі 14.01.2008 р. за даними касової книги склав 3200 грн. 27 лютого 2008 року в ході податкової перевірки було виявлено відсутність у видатковому касовому ордері, за яким видавалася зазначена сума, підпису директора як одержувача готівки. Якщо розрахунок штрафу проводити відповідно до
п. 7.24 Положення № 637, то штраф становитиме 400 грн., тобто (3200 + 2000 - 5000) х 2 = 400. Отже, якщо податківці застосують загальну формулу і до залишків готівки в касі в кожний наступний після видачі готівки за непідписаним одержувачем касовим ордером день додаватимуть суму, зазначену в ньому, і в частині перевищення ліміту каси множитимуть на два, розмір штрафу буде набагато більшим. Але тоді в суб’єкта господарювання з’являться всі підстави оспорювати рішення податкового органу про застосування розрахованого в описаний вище спосіб штрафу. Суд однозначно буде на стороні суб’єкта господарювання (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 11.10.2006 р.).Якщо для підприємства є принциповою і сума штрафу, розрахована шляхом одноразового множення суми перевищення ліміту на два (у нашому прикладі розрахований таким чином штраф склав 400 грн.), за неї можна поборотися в суді. Незважаючи на те що формально порушення законодавства про обіг готівки з боку підприємства дійсно мало місце, прерогативою судів є взяття до уваги «не тільки букви, але й духу закону». Інакше кажучи, суди можуть урахувати всі обставини, якими супроводжувалася видача готівкових коштів та їх повернення до каси, і дійти висновку, що підстав для застосування штрафу не було. Судова практика знає такі приклади.
В
ухвалі ВАСУ від 11.10.2006 р., яку ми вже наводили як приклад позиції судів, суд виходив з того, що підприємство може бути звільнено від обов’язку сплати штрафу за перевищення залишку готівки в касі, що виникло у зв’язку з неправильним оформленням видаткових документів, якщо буде встановлено, що факт видачі дійсно мав місце. Як докази суд бере до уваги авансові звіти, записи в касовій книзі, квитанції, товарні та фіскальні чеки, які є непрямим підтвердженням того, що видача готівкових коштів відбулася і що ці кошти використовувалися для господарських потреб. Аналогічних висновків доходять у своїй практиці й інші суди (див., наприклад, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. у справі № АС-42/37-06).Відстоюючи свої права, підприємству, до якого застосовано штраф за порушення законодавства у сфері обігу готівки, не потрібно забувати: такі
штрафи є адміністративно-господарськими санкціями, а отже, їх може бути застосовано протягом року з дня порушення, але не пізніше шести місяців з дня його виявлення (лист Нацбанку від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220).Олена Уварова, юрист
