Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Якщо у видатковому ордері немає підпису одержувача

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 28
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Якщо у видатковому ордері немає підпису одержувача

 

За результатами податкової перевірки до підприємства застосовано штраф за перевищення ліміту каси. Підставою для цього стала відсутність у видатковому касовому ордері підпису директора як одержувача готівки, хоча як керівник він підписався. При цьому штраф було нараховано за кожний день з моменту, коли мало місце порушення, і до моменту, коли підприємство переглянуло ліміт готівки в касі. Чи обґрунтовано застосований штраф?

(м. Харків)

 

Формальні підстави для застосування штрафу в цьому випадку в податківців дійсно є. Згідно з

абзацом другим п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видачу готівкових коштів з каси не підтверджено підписом одержувача. Але однієї відсутності підпису одержувача у видатковому ордері недостатньо для застосування штрафу за перевищення ліміту каси. Такий штраф може бути застосовано тільки в тому разі, якщо сума залишку готівки після додавання до неї суми готівкових коштів, виданих за непідписаним одержувачем ордером, перевищить установлений на той момент на підприємстві ліміт каси. Як бачимо, у цьому випадку факт перевищення ліміту каси встановлюється розрахунково, оскільки насправді грошові кошти все ж таки могли бути видані одержувачу, який з різних причин не розписався в їх отриманні.

І лише в разі встановлення факту такого перевищення є підстави для застосування штрафу, передбаченого

п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 (далі — Указ № 436). Відповідно до нього за порушення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовується штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Але іноді на практиці податківці виявляють схильність множити на два не суму перевищення ліміту каси, а всю суму, видану за непідписаними видатковими документами. Це явно суперечить наведеному положенню, в якому чітко зазначено, що

штраф становить двократний розмір саме від суми перевищення ліміту.

За загальним правилом, якщо залишок готівки в касі перевищує встановлений ліміт, штраф з

п. 1 Указу № 436 застосовується «за кожний день», коли має місце порушення. Так, відповідно до п. 7.23 Положення № 637 для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. І штраф відповідно розраховується за кожний день такого перевищення шляхом множення понадлімітної суми на два.

Проте випадки, коли залишок готівки визначається з урахуванням суми, яку було видано за непідписаним ордером і якої фактично не було в касі, становлять виняток з описаного вище правила. Цей виняток прямо застережено в

п. 7.24 Положення № 637. У ньому дослівно зазначено таке: «У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки».

Наведемо приклад. На підприємстві встановлено ліміт залишку готівки в касі в розмірі 5000 грн. 14 січня 2008 року директору під звіт за видатковим касовим ордером було видано 2000 грн. При цьому залишок готівки в касі 14.01.2008 р. за даними касової книги склав 3200 грн. 27 лютого 2008 року в ході податкової перевірки було виявлено відсутність у видатковому касовому ордері, за яким видавалася зазначена сума, підпису директора як одержувача готівки. Якщо розрахунок штрафу проводити відповідно до

п. 7.24 Положення № 637, то штраф становитиме 400 грн., тобто (3200 + 2000 - 5000) х 2 = 400. Отже, якщо податківці застосують загальну формулу і до залишків готівки в касі в кожний наступний після видачі готівки за непідписаним одержувачем касовим ордером день додаватимуть суму, зазначену в ньому, і в частині перевищення ліміту каси множитимуть на два, розмір штрафу буде набагато більшим. Але тоді в суб’єкта господарювання з’являться всі підстави оспорювати рішення податкового органу про застосування розрахованого в описаний вище спосіб штрафу. Суд однозначно буде на стороні суб’єкта господарювання (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 11.10.2006 р.).

Якщо для підприємства є принциповою і сума штрафу, розрахована шляхом одноразового множення суми перевищення ліміту на два (у нашому прикладі розрахований таким чином штраф склав 400 грн.), за неї можна поборотися в суді. Незважаючи на те що формально порушення законодавства про обіг готівки з боку підприємства дійсно мало місце, прерогативою судів є взяття до уваги «не тільки букви, але й духу закону». Інакше кажучи, суди можуть урахувати всі обставини, якими супроводжувалася видача готівкових коштів та їх повернення до каси, і дійти висновку, що підстав для застосування штрафу не було. Судова практика знає такі приклади.

В

ухвалі ВАСУ від 11.10.2006 р., яку ми вже наводили як приклад позиції судів, суд виходив з того, що підприємство може бути звільнено від обов’язку сплати штрафу за перевищення залишку готівки в касі, що виникло у зв’язку з неправильним оформленням видаткових документів, якщо буде встановлено, що факт видачі дійсно мав місце. Як докази суд бере до уваги авансові звіти, записи в касовій книзі, квитанції, товарні та фіскальні чеки, які є непрямим підтвердженням того, що видача готівкових коштів відбулася і що ці кошти використовувалися для господарських потреб. Аналогічних висновків доходять у своїй практиці й інші суди (див., наприклад, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. у справі № АС-42/37-06).

Відстоюючи свої права, підприємству, до якого застосовано штраф за порушення законодавства у сфері обігу готівки, не потрібно забувати: такі

штрафи є адміністративно-господарськими санкціями, а отже, їх може бути застосовано протягом року з дня порушення, але не пізніше шести місяців з дня його виявлення (лист Нацбанку від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220).

Олена Уварова, юрист

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно