Якщо РРО не працює
Якщо РРО зламався
Підприємство роздрібної торгівлі використовує для розрахунків з покупцями РРО. Як необхідно здійснювати розрахункові операції у разі поломки РРО? Опишіть порядок здійснення ремонту РРО?
(м. Полтава)
Відповідно до
ст. 14 Закону про РРО та п. 23 Порядку № 601, розробленого на виконання цього Закону, обов’язок із забезпечення відновлення роботи РРО протягом 72 годин покладено на центр сервісного обслуговування. Тому при виході РРО з ладу його власник повинен повідомити про це фахівців центру.При здійсненні розрахункових операцій у разі поломки РРО підприємству необхідно керуватися
ст. 5 Закону про РРО . Відповідно до зазначеної норми на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та розрахункової книжки (далі — РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.Підприємство, яке має
резервний РРО, може скористатися ним на час ремонту РРО. Перед його використанням суму виручки, що залишилася у скриньці РРО, який вийшов з ладу, необхідно внести до резервного РРО за допомогою операції «Службове внесення». Використання резервного РРО є дуже зручним для підприємства. Адже це дозволяє здійснювати розрахунки з покупцями у звичайному порядку.На період виходу з ладу РРО розрахункові операції можуть здійснюватися з використанням
розрахункових квитанцій. При цьому необхідно пам’ятати про деякі особливості заповнення КОРО, пов’язані з використанням РК. Так, ще до обслуговування першого покупця слід заповнити графи 1 — 5 розділу 3 «Облік розрахункових квитанцій» книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу (п. 7.8 Порядку ведення КОРО). А от графи 6 і 7 можна буде заповнити перед початком роботи відремонтованого РРО. Щодо графи 8, то в ній відображається номер Z-звіту після відновлення РРО.Тепер перейдемо безпосередньо до ремонту РРО. Згідно з
п. 14 ст. 3 Закону про РРО на суб’єкт підприємницької діяльності покладено обов’язок з ремонту РРО через центри сервісного обслуговування (далі — ЦСО). Звертаємо увагу: ремонтні роботи провадяться ЦСО тільки на підставі укладеного договору, в якому фіксуються обов’язки та відповідальність сторін, закріплюються умови та порядок оплати. Таку вимогу містить п. 4 Порядку № 601. Виконання цих робіт іншими особами чи іншим ЦСО без укладення з користувачем відповідного договору забороняється. Центр сервісного обслуговування повинен відновити роботу РРО протягом 72 годин.Ремонт РРО може бути пов’язано як із розбиранням РРО і заміною комплектуючих виробів та складових частин, так і без нього; здійснюватися як у приміщенні ЦСО, так і за місцем його експлуатації. У будь-якому випадку перед прийняттям РРО в ремонт представник ЦСО у присутності замовника перевіряє його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер РРО, наявність та цілісність засобів контролю, пломб виробника, наявність довідок про опломбування РРО, акт уведення в експлуатацію, КОРО, установлює характер несправності.
Якщо усунути неполадки на місці фахівцю не вдається, то РРО доведеться транспортувати до центру сервісного обслуговування. При цьому разом з РРО замовник має передати експлуатаційні документи, акт уведення в експлуатацію та довідку про опломбування. Після прийняття РРО для проведення ремонту власнику видається квитанція, в якій зазначається характер несправності (
п. 26 Порядку № 601).У ході ремонту РРО може знадобитися доступ до його внутрішніх вузлів. У цій ситуації представник ЦСО провадить розпломбування РРО. При цьому він вилучає стару довідку про опломбування РРО, а після закінчення ремонту видає нову. Відповідно до
п. 3.6 Порядку ведення КОРО копію нової довідки про опломбування РРО суб’єкт підприємницької діяльності має надати до ДПІ за місцем обліку РРО не пізніше найближчого строку подання «Звіту про використання реєстратора розрахункових операцій (розрахункових книжок)» ф. ЗВР-1*. Отже, якщо опломбування було проведено 24 квітня 2008 року, то копія довідки про опломбування РРО надається до ДПІ не пізніше 15 травня 2008 року.* Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО звітність, пов’язана з використанням РРО та розрахункових книжок, подається не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
У разі встановлення несправності
фіскального блоку, центр сервісного обслуговування складає про це акт у двох примірниках, кожний з яких скріплюється підписом керівника центру та печаткою. Один примірник акта залишається у ЦСО, а інший — передається до ДПІ за місцем реєстрації РРО. Як передбачено п. 34 Порядку № 601, ЦСО не має права ремонтувати фіскальний блок. Несправний фіскальний блок підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація за останні три роки на підставі щомісячних звітів РРО. Про те, що відновлювати таку інформацію має право тільки виробник РРО, ідеться в консультації представників головного податкового відомства, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 6.І ще один момент. Поломка РРО обов’язково фіксується в розділі 4 КОРО «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування та перевірок конструкції і програмного забезпечення РРО». Після виходу РРО з ладу касир заповнює графу 1 « № з/п» і графу 2 «Дата і час виходу РРО з ладу». Причина несправності зазначається працівником ЦСО у графі 3. Дата і час відновлення роботи РРО знайде своє відображення у графі 4. Після отримання власником відремонтованого РРО представник ЦСО ставить свій підпис у графі 5.
Інформація про те, як проводилися розрахунки в період ремонту основного РРО (через РК чи резервний РРО), відображається у графі 6. Номер першого Z-звіту, виконаного після відновлення роботи відремонтованого РРО, зазначається у графі 7 розділу 4 КОРО.
Марина Ковенко, економіст-аналітик
