Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо застосування Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2008/№ 102
В обраному У обране
Друк
Лист від 08.12.2008 р. № 3303-27/1150

Щодо застосування Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017)

Лист Міністерства економіки України від 08.12.2008 р. № 3303-27/1150

 

Мінекономіки на численні звернення щодо застосування норм Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг державних закупівель (далі — Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017), повідомляє.

 

Щодо завершення процедур, розпочатих до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017

За загальним правилом, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Також згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Таким чином, ураховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017 не містить норму щодо зворотної дії в часі цієї постанови, процедури, розпочаті до набрання нею чинності, завершуються відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, в редакції, що діяла до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017.

 

Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Абзацом двадцять четвертим пункту 7 Положення передбачено, що його дія не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно із Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» надзвичайною ситуацією техногенного та природного характеру є порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

При цьому законодавство України надає визначення і інших видів надзвичайних ситуацій, крім надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Зокрема, Державний класифікатор надзвичайних ситуацій, затверджений наказом Держстандарту України від 19.11.2001 № 552, включає перелік надзвичайних ситуацій, згрупованих за ознаками належності до відповідних типів надзвичайних ситуацій. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняються, а саме: техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Таким чином, у разі віднесення стихійного лиха до надзвичайної ситуації природного або техногенного характеру закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти, необхідних для ліквідації наслідків зазначеного стихійного лиха, може здійснюватись без застосування процедур закупівель відповідно до абзацу двадцять четвертого пункту 7 Положення.

Водночас у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, пов’язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій іншого характеру, ніж надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру,

замовник може застосувати процедуру закупівлі в одного учасника відповідно до абзацу сьомого пункту 83 Положення.

 

Щодо закупівлі пального для автотранспортних засобів, що закуповується в роздріб безпосередньо на автозаправних станціях

Відповідно до абзацу двадцять п’ятого пункту 7 Положення дія цього Положення не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є пальне для автотранспортних засобів, що закуповується в роздріб безпосередньо на автозаправних станціях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами (далі — Правила).

Згідно з пунктом 10 Правил розрахунки з покупцями за придбані ними нафтопродукти, інші товари провадяться за готівку в національній валюті, в безготівковому порядку, за кредитними картками або в іншому порядку відповідно до законодавства.

Ураховуючи викладене, абзац двадцять п’ятий пункту 7 Положення застосовується у разі здійснення закупівлі пального для автотранспортних засобів з дотриманням порядку, визначеного Правилами.

 

Щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг комунальними підприємствами

Відповідно до підпункту 18 пункту 2 Положення розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування,

інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів.

Згідно з частиною першою статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Частиною другою статті 24 Господарського кодексу України встановлено, що правовий статус окремого суб’єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього кодексу та інших законів.

Також слід врахувати, що під терміном «державні кошти» слід розуміти кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, коштів підприємств.

Підпунктом 13 пункту 2 Положення визначено, що підприємства — це державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

При цьому комунальне підприємство не підпадає під визначення підприємства, зазначеного в підпункті 13 пункту 2 Положення, а кошти комунального підприємства не відносяться до державних.

Таким чином, комунальні підприємства підпадають під визначення «розпорядник державних коштів» і відповідно можуть бути замовниками державних закупівель та зобов’язані керуватися Положенням виключно при здійсненні закупівель за державні кошти.

 

Щодо закупівлі послуг з охорони за державні кошти

Відповідно до абзацу другого пункту 6 Положення особливості відносин, що виникають у зв’язку із закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення,

а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів, робіт і послуг, можуть встановлюватися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

З огляду на зазначене вище, актами Кабінету Міністрів України в якості особливостей відносин, пов’язаних з закупівлями, може бути прямо визначено обов’язок замовника укласти договір про закупівлю з конкретним суб’єктом. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності» затверджено перелік об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.

Отже, замовники можуть здійснювати закупівлю за державні кошти та власні кошти підприємств послуг з охорони об’єктів, що відносяться до переліку об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при МВС за договорами, за прямими договорами з відповідними підрозділами Державної служби охорони без застосування процедур закупівель, передбачених Положенням, на підставі абзацу другого пункту 6 Положення та постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615, керуючись вимогами вищезазначених нормативно-правових актів.

 

Щодо продовження строку дії договору

Абзацом третім пункту 84 Положення передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому зауважуємо, що абзац третій пункту 84 Положення можуть застосовувати в своїй діяльності всі розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в установленому цим Положенням порядку.

 

Щодо тендерних комітетів замовника

Відповідно до пункту 18 Положення для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

Склад тендерного комітету та положення про нього затверджуються замовником. До складу тендерного комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємств, їх представники і близькі родичі.

Членами тендерного комітету є працівники замовника в кількості не менш як п’ять осіб.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та є особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Враховуючи зазначене, право на підписання договорів про закупівлю з’являється у голови тендерного комітету з моменту призначення його відповідним рішенням замовника та безпосередньо є наслідком його призначення.

Разом з тим, виникнення у голови тендерного комітету права на підписання договорів про закупівлю не позбавляє такого права інших осіб, уповноважених на це у встановленому порядку.

Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає свого (своїх) заступника (заступників), відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

Голова, заступник голови та секретар тендерного комітету повинні отримати документ про проходження навчання (підвищення кваліфікації) у сфері закупівель у порядку, встановленому уповноваженим органом.

Рішення тендерного комітету оформляється протоколом, який підписують усі члени тендерного комітету.

Члени тендерного комітету несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів.

Типове положення про тендерний комітет розробляється та затверджується уповноваженим органом.

Оскільки зазначене положення не затверджене, рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів від кворуму. На даний час положення про тендерний комітет затверджується замовником, в якому необхідно передбачити кворум для прийняття рішень тендерного комітету.

Ураховуючи, що рішення тендерного комітету приймається на конкретному засіданні і передбачає наявність членів тендерного комітету на цьому засіданні, протокол необхідно підписувати усім

присутнім на засіданні членам тендерного комітету.

Відповідно до підпункту 12 пункту 9 Положення однією з основних функцій уповноваженого органу є організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка.

Так, згідно з абзацом шостим пункту 18 Положення голова, заступник голови та секретар тендерного комітету повинні отримати документ про проходження навчання (підвищення кваліфікації) у сфері закупівель у порядку, встановленому уповноваженим органом.

Зазначений порядок на цей час не прийнятий. Після набрання чинності, наказ про затвердження зазначеного порядку буде розміщений на веб-сайті Мінекономіки (www.me.gov.ua).

 

Щодо оприлюднення річного плану державних закупівель та змін до нього замовниками

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 Положення річний план державних закупівель та зміни до нього оприлюднюються шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника державних коштів) протягом десяти календарних днів з дати їх затвердження.

У разі відсутності у замовника власного веб-сайту та/або якщо за статусом у Замовника відсутній головний розпорядник державних коштів, річний план державних закупівель та зміни до нього оприлюднюються на веб-сайті органу, до сфери управління якого входить замовник, або органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, або органу (організації), якому (якій) підпорядкований, підзвітний або підконтрольний Замовник.

 

Щодо переліку кваліфікаційних вимог

Згідно з пунктом 24 Положення Замовник може вимагати від учасника подання інформації, що підтверджує відповідність учасника таким кваліфікаційним вимогам: наявність коштів, обладнання і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; балансова вартість активів; фінансовий обіг; досвід у виконанні аналогічних договорів; сплата податків і зборів (обов’язкових платежів); провадження учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту; відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених цим Положенням.

Перелік кваліфікаційних вимог, встановлений пунктом 24 Положення, є вичерпним, тому замовник при визначенні кваліфікаційних вимог у тендерній документації чи інших документах, пов’язаних з поданням тендерних чи кваліфікаційних пропозицій, обирає серед кваліфікаційних вимог, зазначених у цьому переліку, і не може встановлювати будь-які інші вимоги, не передбачені пунктом 24 Положення.

При цьому абзацом десятим пункту 24 Положення передбачено, що всі тендерні пропозиції учасників, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим цим пунктом, допускаються до оцінки. Отже, Замовник при визначенні кваліфікаційних вимог у тендерній документації чи інших документах, пов’язаних з поданням тендерних чи кваліфікаційних пропозицій, керується переліком кваліфікаційних вимог, зазначених у пункті 24 Положення, проте не обов’язково зазначає всі кваліфікаційні вимоги з цього переліку.

 

Щодо продовження строку для подання тендерних пропозицій

Абзацом другим пункту 42 Положення визначено, що у разі подання запитів за роз’ясненнями щодо тендерної документації від двох і більше осіб, які отримали тендерну документацію, замовник зобов’язаний продовжити строк для подання тендерних пропозицій.

Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником у зазначеному випадку з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для надання ним роз’яснень щодо запитів від двох і більше осіб, які отримали тендерну документацію, але не меншим ніж сім робочих днів.

При цьому в разі подання запитів за роз’ясненнями щодо тендерної документації від двох і більше осіб, які отримали тендерну документацію, замовник не зобов`язаний продовжувати строк подання тендерних пропозицій більше одного разу, залежно від кількості осіб, які подали запити.

 

Щодо зазначення найменування органу Державного казначейства (обслуговуючого банку)

Згідно з пунктом 38 Положення в тендерній документації обов’язково визначаються основні умови, які включаються до договору про закупівлю, чи проект договору про закупівлю. Також згідно з пунктом 73 Положення у запиті щодо цінових пропозицій вказуються істотні умови договору. При цьому умови щодо порядку здійснення розрахунків за державні кошти повинні включаються в договір про закупівлю.

Ураховуючи викладене та з метою реалізації Мінекономіки пункту 87 Положення, замовнику у відповідних розділах тендерної документації чи запиту цінових пропозицій необхідно вказувати найменування органу державного казначейства, обслуговуючого банку (банків), через які фактично будуть здійснюватись розрахунки по договору про закупівлю.

Міністр економіки України Б. Данилишин

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно