Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Від рядка до рядка (заповнюємо декларацію з ПДВ)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2008/№ 99
В обраному У обране
Друк
Стаття

Від рядка до рядка

(заповнюємо декларацію з ПДВ)

 

У березні поточного року ПДВ-звітність завдяки наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 зазнала деяких змін. Із цього приводу вашій увазі було запропоновано багато консультацій, що дозволяли оперативно адаптувати платників ПДВ до нових форм та правил заповнення як декларації, так і її додатків. Згодом багато неврегульованих питань роз’яснили і податківці. Сьогодні постараємося узагальнити всі роз’яснення в одному матеріалі, де рядок за рядком буде описано процес складання декларації з ПДВ, а також її додатків. Крім того, вашій увазі буде запропоновано наскрізний приклад заповнення декларації та додатків до неї.

Дмитро Костюк, заступник головного редактора
Наталя Білова, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Наталія Дзюба, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Людмила Солошенко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Наталія Яновська, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Форми декларації

Декларації з ПДВ бувають двох форм:

повна та скорочена. Скорочену декларацію подають тільки платники ПДВ, які на підставі пп. 11.21 і 11.29 Закону про ПДВ* повністю залишають суми ПДВ у своєму розпорядженні та використовують їх за цільовим призначенням (на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення). Ідеться про сільськогосподарських товаровиробників та переробників. При цьому у скороченій декларації зазначаються тільки операції, що стосуються такого спеціального режиму. Інші операції сільгоспвиробники та переробники наводять у повній декларації, у кінці якої робиться позначка про одночасне подання скороченої декларації.

* Ці норми діють до 1 січня 2009 року, а потім набирає чинності ст. 81 Закону про ПДВ.

Решта платників ПДВ подає декларацію з ПДВ за повною формою, про яку і говоритимемо сьогодні.

 

Строки подання

Відповідно до

п.п. 4.1.4 Закону № 2181 декларацію з ПДВ подають у такі строки:

місячні платники — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

квартальні платники — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

При цьому якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останній день строку переноситься на наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Так,

наприклад, граничний день подання декларації з ПДВ за листопад 2008 року припадає на суботу — вихідний день (20 грудня 2008 року), тому останній день строку переноситься на 22 грудня 2008 року.

Декларація подається платником податків незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання, чи ні, тобто незалежно від фінансового стану підприємства.

 

Продовження строків подання декларації

Згідно з

п.п. 17.1.1 Закону № 2181 платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або затримку.

Однак

п. 15.4 Закону № 2181 передбачено продовження граничних строків для подання податкових декларацій у випадках, коли з поважних причин платник податків не може виконати свій обов’язок з подання декларації. Штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.1 Закону № 2181, не застосовуються протягом продовження граничних строків подання податкової декларації. Умови такого продовження застережено в Порядку № 113.

При дотриманні визначених цим

Порядком умов платник податків може звернутися до податкового органу з письмовою заявою (у довільній формі) про продовження граничних строків, яка подається протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, через які платник не міг виконати податкове зобов’язання.

 

Способи подання

Декларація з ПДВ та відповідні додатки може бути подано (

пп. 3.1 і 4.1 Порядку № 166):

на паперових носіях (подаються оригінали декларації та оригінали відповідних додатків);

на магнітних носіях з додаванням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях;

поштовими відправленнями з повідомленням про вручення*. Оригінал декларації з відповідними додатками має бути відправлено поштою не пізніше, ніж за 10 днів (датою відправлення вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі) до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації (п.п. 4.1.5 Порядку № 166). Наприклад, вирішивши подати місячну декларацію з ПДВ за грудень 2008 року поштою, підприємство повинне зробити це не пізніше 10 січня 2009 року;

* До відправлення податкової звітності поштою платник податків також може вдатися й у ситуації, коли контролюючий орган відмовляється приймати декларації (розрахунки). У такому разі, як передбачає п.п. 4.1.2 Закону № 2181, платник податків до закінчення граничного строку подання надсилає таку декларацію (розрахунок) поштою з описом укладеного, повідомленням про вручення та заявою на ім’я керівника відповідного контролюючого органу. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний 10-денний строк, установлений для поштових відправлень п.п. 4.1.7 Закону 2181, не застосовується.

в електронному вигляді засобами електронної пошти E-mail за допомогою будь-якої транспортної системи. Зверніть увагу: подання звітності в електронному вигляді — справа добровільна і рішення, подавати чи ні звітність таким способом, платник податків приймає самостійно (п.п. 4.4.2 Закону № 2181; лист ДПАУ від 31.05.2007 р.). Якщо платник податків не має можливості або бажання подавати звітність в електронному вигляді, він може подавати її податковим органам у паперовій формі. На добровільність подання декларації з ПДВ в електронній формі вказує також і п.п. 4.1.4 Порядку № 166. Тим, хто користується таким способом подання звітності, стане в нагоді консультація податківців «Запитання-відповіді щодо електронної звітності» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 90. Про те, як підтвердити подання звітності в електронному вигляді див. консультацію податківців «Як підтвердити факт подання електронної звітності?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58.

 

Причини невизнання податківцями декларації з ПДВ

Як випливає з

п.п. 4.1.2 Закону № 2181, у деяких випадках (щоправда, уже після прийняття декларації та закінчення граничних строків подання) податкову звітність, отриману контролюючим органом від платника податків, може бути не визнано як податкову декларацію (а отже, вона вважатиметься неподаною, що може загрожувати платнику податків штрафом відповідно до п.п. 17.1.1 Закону № 2181). Це випадки, коли податкову декларацію заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення:

— у ній не вказано

обов’язкові реквізити;

— її

не підписано відповідними посадовими особами;

не скріплено печаткою платника податків.

У таких випадках контролюючий орган може звернутися до платника податків з письмовою пропозицією подати нову податкову декларацію з виправленими показниками (указавши при цьому підстави неприйняття попередньої декларації), на що платник податків має право:

— подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

— оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Більш розширено умови невизнання податківцями податкової декларації перелічено в

п. 4.5 Порядку № 691. Це зокрема декларації:

— без обов’язкових реквізитів, не підписані відповідними посадовими особами, не скріплені печаткою платника податків, без ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ;

— у якій текст або цифри неможливо прочитати внаслідок пошкодження (залиті чорнилом, протерті тощо);

— з порваними аркушами;

— у вигляді ксерокопії оригіналів звітних документів;

— уточнюючі розрахунки (звіти), що подаються платниками до ДПІ в період проведення перевірки податковим органом;

— із порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності;

— із порушенням вимог порядку підписання файлу (у разі подання звітності в електронному вигляді).

Аналогічні роз’яснення наведено у журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 36, с. 47. Причому в них зазначалося, що в таких випадках працівники підрозділів обробки та ведення податкових документів повинні попередити платника податків про виявлені недоліки та наслідки прийняття податковими органами такої звітності та запропонувати подати нову податкову декларацію.

Якщо платник податків устигне подати нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничних строків подання декларації за такий звітний період, то штрафи до платника податків не застосовуватимуться (

п. 17.2 Закону № 2181).

 

Основні вимоги до заповнення декларації

Зовнішній вигляд.

Згідно з п. 3.2. Порядку № 166 податкова декларація з ПДВ подається на двох двобічних аркушах формату А4, скріплених між собою. Зверніть увагу: декларацію з ПДВ, подану на 4 однобічних аркушах, іноді визнають недійсною. На думку податківців, її подано всупереч вимогам порядку її заповнення — порушується п. 3.2 Порядку № 166. Однак можна спробувати оспорити таке невизнання. Річ у тім, що ні в п.п. 4.1.2 Закону № 2181, ні в п. 4.5 Порядку № 691, в яких наведено вичерпні підстави для невизнання декларації, така підстава, як подання декларації на 4 однобічних аркушах, відсутня.

Декларація повинна заповнюватися

від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень та помарок. У рядках, де відсутні дані про заповнення, проставляється прокреслення (п. 3.3 Порядку № 166).

Зміст.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку. При цьому невключення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної в такій податковій накладній до складу податкового кредиту.

До декларації вносяться дані окремо за кожний звітний (податковий) період,

без наростаючого підсумку. Суми оборотів та податку в декларації проставляються у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Рядки, що не повинні заповнюватися платником ПДВ, оскільки мають інформативний характер, позначено знаком «Х». Колонки, в яких сума обороту або податку нульова, позначено знаком «0».

Достовірність даних

підтверджується:

підписами відповідальних посадових осіб (керівника чи головного бухгалтера) або підписом платника ПДВ — фізичної особи;

печаткою.

У разі подання декларації з ПДВ в електронній формі — електронними

підписами осіб, які підписують декларацію (керівник, головний бухгалтер), зареєстрованими в установленому порядку.

 

Якщо директор тимчасово відсутній

На підприємстві може виникнути ситуація, коли керівник підприємства на момент подання звітності з ПДВ тимчасово відсутній з поважних причин (перебуває у відрядженні, у відпустці або на лікарняному тощо). При цьому податкову декларацію, не підписану відповідними посадовими особами (керівником підприємства, головним бухгалтером), податківці можуть не визнати (

п.п. 4.1.2 Закону № 2181). А це загрожує штрафами.

Вихід із такої ситуації податківці вбачають у такому (див.

лист ДПАУ від 03.10.2008 р. № 20187/7/16-1517-20). За відсутності керівника юридичної особи на робочому місці з об’єктивних причин (відрядження, листок непрацездатності тощо) податкову декларацію може бути підписано іншою особою, уповноваженою установчими документами підприємства виконувати обов’язки керівника на час його відсутності*. Причому разом із такою декларацією податківці бажають бачити «відповідні документи, що підтверджують відсутність керівника».

* Про те, як передати повноваження директора на час його відсутності іншій особі, див. консультацію «Передача повноважень директора на час його відсутності іншій особі» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83.

І хоча податківці не конкретизували документи, що підтверджують відсутність керівника, за загальними правилами, документом, що підтверджує відрядження, є посвідчення про відрядження, а відсутність за хворобою — листок непрацездатності. Однак таких документів на момент подання декларації за відсутності керівника на підприємстві ще немає — вони з’являться тільки після повернення керівника. Тому їх подання викликає труднощі. Крім того, у законодавстві відсутня норма, яка б зобов’язувала платника податку подавати разом із декларацією з ПДВ документи, що підтверджують відсутність керівника.

Крім того,

часто при прийнятті податкових декларацій у канцелярії податкової інспекції вимагають, щоб звітність подавав особисто керівник підприємства або бухгалтер, тобто посадові особи, які цю декларацію підписали. Якщо звітність приносить кур’єр, її просто не приймають.

Однак такі дії податківців є неправомірними.

Законом № 2181 не встановлено жодних вимог щодо посади особи, яка подає (доставляє) податкову декларацію до канцелярії податкового органу.

Крім того, в

абзаці першому п.п. 4.1.2 Закону № 2181 прямо зазначено, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу, а відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-якої причини або висунення ним будь-яких умов щодо її прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення чи скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється і розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність. Тому ДПАУ у своєму листі закликає податківців на місцях дотримуватись вимог законодавства (див. лист ДПАУ від 05.09.2007 р. № 17525/7/28-0917/32 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88).

 

Структура декларації

Декларація складається зі

вступної частини та чотирьох розділів:

Розділ І

«Податкові зобов’язання»;

Розділ ІІ

«Податковий кредит»;

Розділ ІІІ

«Розрахунки з бюджетом за звітний період»

Розділ ІV

заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації).

До декларації за необхідності додаються такі додатки:

Додаток 1

— «Розрахунок коригування сум ПДВ»;

Додаток 2

— «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»;

Додаток 3

— «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;

Додаток 4

— «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування»;

Додаток 5

— «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Майте на увазі: у разі неподання до органу державної податкової служби таких обов’язкових додатків до податкової декларації з податку на додану вартість податкову декларацію може бути не визнано податківцями.

Увесь перелік додатків та заяв, які можуть додаватися до декларації з ПДВ та подаватися разом із нею, наведено в табл. 1, на с. 8.

 

Таблиця 1

Перелік додатків та заяв, що додаються до декларації з ПДВ

№ з/п

Назва документа

Форма документа

Коли необхідно подавати

Додаткові відомості та відмітки
в декларації з ПДВ

1

2

3

4

5

1

Рішення (заява) про вибір касового методу

Довільна

У момент реєстрації платником ПДВ або разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого було прийнято таке рішення

У декларації з ПДВ платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про використання касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати початку застосування касового методу (залежно від моменту прийняття рішення — при реєстрації чи після). Касовий метод починає застосовуватися з періоду, наступного за тим, в якому був зроблений вибір такого методу

Примітка. Можливість застосування касового методу передбачено п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ для платників податків, обсяг оподатковуваних операцій у яких за останні 12 місяців не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

2

Заява про відмову від касового методу

Довільна

Разом із декларацією за звітний період, в якому було прийнято добровільне рішення або перевищено обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн.

У декларації з ПДВ платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про закінчення застосування касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати закінчення застосування касового методу. Застосування касового методу припиняється з періоду, наступного за тим, в якому було прийняте відповідне самостійне рішення (наприкінці року) або було перевищено обсяг в 300 тис. грн.

3

Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду

Додаток 1 до Порядку № 166

Разом із декларацією за останній звітний період щорічно (для місячних платників — грудень, для квартальних — IV квартал) за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ)

Квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного періоду наступного календарного року. При перевищенні 300 тисячного обмеження оподатковуваних операцій платник податку повинен самостійно перейти на місячний податковий період у місяці перевищення. Про це в кінці декларації робиться відповідна відмітка

Примітка. Якщо платник не подасть таку заяву, то він зобов’язаний застосовувати місячний звітний (податковий період). Ця вимога не поширюється на єдиноподатників — платників ПДВ. У них звітним (податковим) періодом є квартал (див. лист ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517// «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39).

4

Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку її заповнення) та відповідні документи

Довільна

Подається разом із декларацією за період, коли постачальник відмовився видати податкову накладну або виписав її з порушеннями існуючого порядку (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ).

Така заява вважатиметься підставою для відображення покупцем податкового кредиту з ПДВ без наявності податкової накладної або у випадку, якщо її неправильно оформлено постачальником. До заяви слід додати копії документів, що посвідчують факт сплати ПДВ у вартості придбаних товарів чи послуг. Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

5

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до декларації з ПДВ

При заповненні рядків 8 та/або 16 декларації з ПДВ

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

6

Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Додаток 2 до декларації з ПДВ

Додаток 2 заповнюють платники податків, у яких в декларації заповнено рядок 24. У цьому додатку формується сума, у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування. Заповнюється навіть особами, які не мають права на бюджетне відшкодування

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

7

Розрахунок суми бюджетного відшкодування

Додаток 3 до декларації з ПДВ

Подається у випадку, якщо платник податків має право на бюджетне відшкодування відповідно до п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ та заповнено рядок 24 декларації

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

8

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування

Додаток 4 до декларації з ПДВ

Подається, якщо платник податків розраховану суму бюджетного відшкодування має намір відшкодувати собі на банківський рахунок — у декларації заповнено рядок 25.1

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

9

Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів

Додаток 5 до декларації з ПДВ та додаток 2 до декларації з ПДВ (скороченої)

Подається завжди, крім випадків, коли діяльність не ведеться, відносин з контрагентами не було (п. 4 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32, с. 8)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

10

Копії погашених податкових векселів

Подаються при заповненні та поданні Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додатка 3 до декларації з ПДВ)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

Примітка. На сьогодні митні органи припинили приймати в оплату сум ПДВ податкові векселі при здійсненні митного оформлення товарів
(див. лист Державної митної служби України від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП).

11

Оригінали п’ятого основного аркуша ВМД
(з 01.01.2008 р. до них прирівнюються листи ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»)

Подаються за наявності експортних операцій (при заповненні рядка 2.1 декларації з ПДВ) (п. 4.2 Порядку № 166)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

Примітка. Водночас в абзаці другому п.п. 7.7.4 Закону про ПДВ міститься вимога подавати копії оригіналів п’ятих аркушів ВМД, а не власне оригінали, і то тільки у випадку, якщо подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

12

Довідка

Довільна

У разі заповнення рядка 3 декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (3)

13

Довідка

Довільна

У разі заповнення рядка 4 до декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ чи іншого нормативно-правового акта, згідно з яким таку операцію звільнено від оподаткування

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (4)

14

Довідка (перелік)

Довільна

У разі заповнення рядка 6 до декларації з ПДВ, якщо платником у звітному періоді видано більше одного векселя. Зазначаються суми податку та строки погашення кожного векселя

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (6)

Примітка. Довідки та довідка (перелік) завіряються підписами керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника ПДВ — фізичної особи). При цьому слід звернути увагу: зустрічаються прецеденти, коли податківці на місцях вимагають від платників податків у полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка проставляти відмітки не тільки про додаткові довідки (переліки), які розшифрували інформацію за цим рядком: довідки до рядків 3, 4, перелік до рядка 6 (та інші додатки, якими платник податків за своїм бажанням і в довільній формі розшифровує показники того чи іншого рядка декларації), а й інформацію щодо додатків 1, 2, 3, 4, 5, що є частиною форми декларації з ПДВ (шляхом зазначення номера рядка, до якого складається такий додаток). Вважаємо, що такі вимоги податківців неправомірні, бо для відображення інформації про подання додатків 1, 2, 3, 4 і 5 призначено своє поле «До декларацій додаються».

15

Додатки, які подавалися до рядків декларації, що виправлялися (при самостійному виправленні)

Відповідні форми

При заповненні рядків 8.1 та/або 16.1 декларації з ПДВ у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки до уточнюючого розрахунку або декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.п. 4.4.1 Порядку № 166)

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації)»

 

Вступна частина

У вступній частині декларації зазначаються дані про тип декларації та період, за який вона надається, а також наводяться відомості про платника податків (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

Вступна частина декларації з ПДВ

Рядок декларації з ПДВ

Пункт Порядку № 166

Що зазначається в рядку

Рядки 011, 012

П. 5.1

Спеціальне поле для відміток про тип декларації. Перша колонка містить код
(011, 012) типу декларації, третя — назву типу декларації («Звітна», «Звітна нова»). У другій колонці зазначається позначка (Х) у рядку спеціального поля, що відповідає типу декларації. При поданні декларації з ПДВ за звітний період позначка (Х) проставляється в рядку 011 «Звітна» декларації. А от якщо після подання декларації за звітний період, але до закінчення граничного строку подання декларації за цей же період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками (без сплати при цьому штрафу, як передбачено п. 17.2 Закону № 2181), то позначка (Х) проставляється в рядку 012 «Звітна нова» спеціального поля

Рядок 02

Зазначається, за який податковий (звітний) період (місяць або квартал) року подається декларація

Рядок 03

Зазначається, за який податковий (звітний) період (місяць або квартал) подається податкова декларація з виправленими показниками. Цей рядок заповнюватиметься тільки в разі якщо помилка виправляється в поточній декларації (заповнено рядки 8.1 або 16.1 поточної декларації).
Якщо помилки цього податкового періоду вже виправлялися раніше, про це зазначається в довідці до цієї декларації

Рядок 04 (041 — 044)

Зазначається:
— назва для юридичної особи та представництва нерезидента;
— прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи;
— назва, дата та номер договору — для спільної діяльності.
А також зазначається ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або код ДРФО або реєстраційний (обліковий) номер платника, уповноваженого вести облік зі спільної діяльності (дев’ятизначний)

Рядок 05

У цьому рядку зазначаються: індивідуальний податковий номер платника податків та номер свідоцтва платника ПДВ

Рядок 06

У цьому рядку зазначаються:
— місцезнаходження платника податків (зазначається адреса, що фігурує у свідоцтві);
— поштовий індекс;
— телефон;
— факс;
— електронна адреса платника податків

Далі наводиться найменування податкового органу, до якого подається декларація.

Рядок 07

У цьому рядку проставляється позначка (Х) у разі заповнення рядка 21 декларації з ПДВ

Примітка.

Про інформацію, яку несе позначка «Х» у цьому рядку, можна говорити як про довідкову, а її відсутність у декларації з ПДВ не повинна бути підставою для визнання декларації неподаною та направлення на адресу платника податків податкових повідомлень (див. ухвалу ВАСУ від 29.03.2006 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44). Цей висновок можна застосувати і до рядків 08 — 10 декларації з ПДВ.

Рядок 08

У цьому рядку проставляється позначка (Х) у разі заповнення рядка 25 декларації з ПДВ

Рядок 09

Проставляється позначка (Х) у разі заповнення декларації підприємством суднобудування

Рядок 10

Проставляється позначка (Х) у разі заповнення декларації підприємством літакобудування

 

Рядок декларації з ПДВ

Опис

Які дані Реєстру використовуються для заповнення рядка декларації

Пункт Порядку № 166

1

2

3

4

Розділ I «ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»

1

Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів

У цьому рядку відображаються оподатковувані за ставкою 20 % обсяги поставки, що здійснюються на митній території України.
Також до цього рядка потрапляють інші, визначені Законом про ПДВ, оподатковувані за зазначеною ставкою обсяги поставки у зв’язку зі здійсненням, зокрема, таких операцій:
надання нерезиденту послуг з місцем їх поставки на митній території України згідно з п. 6.5 Закону про ПДВ (докладніше див. публікацію «Послуги нерезиденту з місцем поставки на території України» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 22);
безоплатної передачі товарів (послуг), яка згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ класифікується як поставка;
ліквідації основних фондів, за винятком випадків, коли об’єкт основних фондів ліквідується у зв’язку з його знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили; така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі в разі викрадення основних фондів; платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення об’єкта основних фондів іншими способами, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням. Візьміть до відома: податківці вимагають від платників податків подавати документи, що підтверджують знищення (перетворення) основних фондів, до податкової інспекції разом із декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому об’єкт основних фондів ліквідовано (див., зокрема, консультації, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 11; 2006, № 44). Однак цей висновок є досить спірним, адже Закон про ПДВ подібних вимог не висуває. Докладніше ці питання розглянуто у статті «Ліквідація основних фондів: оформлення та облік» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28;
переведення основних фондів до складу невиробничих (див. листи ДПАУ від 26.05.2006 р. № 173/2/15-0310 та ДПА в м. Києві від 23.06.2006 р. № 471/10/31-106);
використання товарів (послуг), придбаних для операцій, що обкладаються ПДВ, у неоподатковуваних або звільнених від обкладення ПДВ операціях (див. листи ДПАУ від 26.05.2006 р. № 173/2/15-0310 та ДПА в м. Києві від 23.06.2006 р. № 471/10/31-106, а також публікацію «ПК щодо товарів, використаних для надання неоподатковуваних послуг» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 29);
визнання при анулюванні реєстрації платника ПДВ умовного продажу за товарними залишками та основними фондами, щодо яких було відображено податковий кредит, згідно з вимогою останнього абзацу п. 9.8 Закону про ПДВ;
здійснення операцій на підставі договорів комісії, доручення або посередницьких договорів згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ (докладніше див. статтю «Як сплачується ПДВ за договором комісії» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 5);
перевищення звичайної ціни над фактичною (договірною) ціною

Дані графи 7 розділу II Реєстру (для колонки А);
дані графи 8 розділу II Реєстру (для колонки Б)

 

П.п. 5.3.2

 

2

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

У цьому рядку відображаються обсяги поставки, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою:
— окремо експортні операції (рядок 2.1);
— окремо інші операції (рядок 2.2).
При цьому платник податків заповнює тільки колонку А рядка 2 декларації

П.п. 5.3.3

2.1

Експортні операції

Тут відображаються обсяги експортних операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.
Незважаючи на те що цей рядок називається «Експортні операції», він не включає експорт послуг, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, оскільки в Законі про ПДВ такі операції розглядаються як послуги, що надані нерезиденту . У зв’язку з цим такі операції має бути відображено в рядку 2.2, а не в рядку 2.1 декларації.
Тобто в рядок 2.1 слід записувати операції, пов’язані з експортом товарів (супутніх послуг). Сюди ж потрапляють і обсяги поставки товарів (супутніх послуг) за ЗЕД-бартером.
Нагадаємо: застосування нульової ставки ПДВ можливе тільки у випадку, якщо експорт товарів підтверджено оформленою відповідним чином ВМД. Правило першої події в такій ситуації «не працює». Це випливає з п.п. 7.3.8 Закону про ПДВ, згідно з яким попередня оплата, що надходить від нерезидента в рахунок оплати товарів, не змінює податкових зобов’язань платника податків. При експорті податкові зобов’язання з ПДВ за нульовою ставкою виникають тільки на дату здійснення фактичного вивезення товарів (див. консультацію податківців у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 18 — 19). При визначенні бази оподаткування необхідно виходити з курсу НБУ, що діяв на дату виникнення зобов’язань з ПДВ, тобто на дату оформлення ВМД з відміткою митного органу про вивезення товару.
У рядку 2.1 не фіксується експорт товарів, що пільгуються згідно з пп. 5.1 і 5.2 Закону про ПДВ (для них передбачено рядок 4 декларації). Виняток становлять операції з експорту:
— періодичних видань, зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної та іноземно-української мови (п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ);

— лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ).
Це пов’язане з тим, що відповідно до п. 6.3 Закону про ПДВ пільга при експорті зазначених товарів не зберігається, а діє нульова ставка ПДВ.
Пам’ятайте: при заповненні цього рядка обов’язковим є подання разом із декларацією оригіналів п’ятих основних аркушів ВМД (оригіналів аркушів ВМД нової форми МД-2 із позначкою «3/8»)

Дані графи 11 розділу II Реєстру

 

П.п. 5.3.3

 

2.2

Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

Тут відображаються інші операції, оподатковувані за нульовою ставкою.
Цей рядок призначено також для відображення послуг, що надані нерезиденту та обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (див. примітки до рядка 2.1 декларації).
До цього рядка потрапляють, зокрема:
— послуги, що складаються з робіт з тимчасово ввезеним рухомим майном (п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ). Це, наприклад, послуги з переробки давальницької сировини; послуги з модернізації та ремонту тимчасово ввезених товарів;
— транспортні послуги (за межами митної території України) (п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ).
Щодо інших послуг зауважимо:
— послуги, надані нерезиденту з місцем їх поставки на митній території України (тобто, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 %), повинні відображатися в рядку 1 декларації як операції, що обкладаються 20 % ПДВ;
— послуги, надані нерезиденту з місцем їх поставки за межами митної території України, що не підпадають під об’єкт оподаткування відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ, довідково зазначатимуться в рядку 91 декларації

Дані графи 9 розділу II Реєстру

П.п. 5.3.3

3

Операції, що не є об’єктом оподаткування (п. 3.2 Закону)

Цей рядок заповнюється у разі, якщо платник здійснює операції, які не є об’єктом оподаткування відповідно до п. 3.2 Закону про ПДВ, як частину в загальному обсязі поставки.
Майте на увазі: у цьому рядку відображаються не всі операції, зазначені в п. 3.2 Закону про ПДВ, а тільки ті, що відповідають поняттю «поставка» (відображення саме обсягів поставки вимагає колонка А декларації, а також пп. 5.3.1, 5.3.4 Порядку № 166).
Тому, наприклад, операції з передачі майна на відповідальне зберігання або в оперативний лізинг хоча і не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. 3.2.2 Закону про ПДВ, у рядку 3 декларації не відображатимуться, оскільки не є поставкою. Податкова накладна при цьому не виписується.
При заповненні рядка 3 потрібно до декларації додати довідку довільної форми, завірену підписами керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника ПДВ — фізичної особи) із зазначенням виду операції та пункту Закону про ПДВ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування

Дані графи 10 розділу II Реєстру (вибірково)

П.п 5.3.4

4

Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку зазначається обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про ПДВ та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до ст. 11 цього Закону чи інших нормативно-правових актів.
Це, зокрема, операції з поставки:
— вітчизняних продуктів дитячого харчування (за переліком, затвердженим постановою КМУ від 08.09.97 р. № 996);
— товарів спеціального призначення для інвалідів (за переліком, затвердженим постановою КМУ від 01.09.97 р. № 982);
— лікарських засобів і виробів медичного призначення за переліком, який щорічно встановлюється КМУ тощо.
У рядку 4 також відображатиметься експорт пільгованих товарів, адже згідно з п. 6.3 Закону про ПДВ при такому експорті нульова ставка не застосовується, а зберігається пільга. Виняток становить експорт періодичних видань, зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної та іноземно-української мови (п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ); лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ), щодо якого діє нульова ставка ПДВ. Такі експортні операції відображаються в рядку 2.1 декларацій (див. коментар до рядка 2.1).
До цього рядка потрапляє і експорт відходів та брухту чорних металів (поставку таких товарів, зокрема їх імпорт, звільнено від обкладення ПДВ згідно з п. 11.44 Закону про ПДВ до 1 січня 2009 року).
При заповненні рядка 4 до декларації з ПДВ додається довідка довільної форми, посвідчена підписом бухгалтера та печаткою (або підписом платника — фізичної особи), із зазначенням виду операції та пункту Закону про ПДВ або іншого нормативно-правового акта, згідно з яким таку операцію звільнено від оподаткування.
До речі, зауважимо: виходячи з п. 11.4 Закону про ПДВ застосування пільг з ПДВ на підставі інших нормативно-правових актів, крім Закону про ПДВ та міжнародних договорів, є досить проблематичним. Винятком є Закон України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-ІІІ

Дані графи 10 розділу II Реєстру (вибірково)

П.п. 5.3.5

5

Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки А)

Цей рядок має довідковий характер. У ньому зазначається загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Заповненню підлягає колонка А рядка 5. Значення, що відображається в цьому рядку, визначається згідно з алгоритмом, наведеним у його назві

П.п. 5.3.6

5.1

з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 + р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А

Цей рядок має довідковий характер. У ньому відображається обсяг оподатковуваних операцій, який визначається відповідно до алгоритму, наведеного в його назві. Заповненню підлягають колонки А і Б рядка 5.1.
Значення цього рядка визначається як сума рядків декларації: 1 + 2.1 + 2.2 + 4.
Зауважимо: при розрахунку обсягу оподатковуваних операцій ДПАУ, як і раніше, незаконно вимагає включати до нього у тому числі й операції, звільнені від оподаткування (що відображаються в рядку 4 декларації). Таку позицію і закріплено у формі декларації. Також на це звертається увага в листі ДПАУ від 30.04.2005 р. № 8533/7/15-2417.
Однак при розподілі податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ операції, звільнені від оподаткування, до частки оподатковуваних операцій (у чисельник дробу) включатися не повинні

П.п. 5.3.6

6

Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п. 11.5 ст. 11 Закону)

Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік)

 

 

Тут зазначаються обсяг імпорту товарів (у колонці А) протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя згідно з п. 11.5 Закону про ПДВ, та термін погашення векселя. У колонці Б цього рядка зазначається сума ПДВ. Таким чином, рядок 6 декларацій заповнюється завжди в періоді видачі податкового векселя митниці.
Якщо платник у звітному періоді видав більше одного такого векселя, то до декларації він додає довідку (перелік) довільної форми, посвідчену підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника, якщо платник — фізична особа), в якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного векселя.
У разі дострокового погашення податкового векселя грошовими коштами рядок 6 декларацій заповнюватиметься разом з рядком 19.1 декларацій за поточний період (див. коментар до рядка 19.1).
Детально порядок видачі, погашення податкових векселів, а також правила їх відображення в декларації з ПДВ викладено в Методичних рекомендаціях щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом ДПАУ від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 14).
Однак майте на увазі: сьогодні сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкових векселів заборонено. На це звертає увагу Держмитслужба в листі від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП. Докладніше це питання висвітлено в нашому коментарі до листа Держмитслужби від 16.01.2008 р. № 11/1-15/352-ЕП у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8, с. 9.
Майте на увазі: суми векселів, виданих при ввезенні давальницької сировини, у декларації з ПДВ не відображаються

У Реєстрі видача податкових векселів не відображається, тому джерелом для заповнення рядка 6 декларацій є дані аналітичного обліку

 

П. 5.4

 

7

Послуги, отримані від нерезидента на митній території України

 

 

У цьому рядку зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Місце поставки послуг (зокрема, наданих і нерезидентом) визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ.
Зокрема, у рядку 7 декларацій знайдуть відображення послуги від нерезидента в разі, коли згідно з п. 6.5 Закону про ПДВ місцем надання послуг вважатиметься місце фактичного розташування покупця (тобто митна територія України). У такому разі покупець, який отримав зазначені послуги, матиме статус податкового агента нерезидента, а отже, має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ від вартості таких послуг (за першою з подій — датою підписання акта або оплатою), на підтвердження яких виписати податкову накладну.
При цьому базу оподаткування визначають так:
— якщо перша подія — підписання акта виконаних робіт, то податкові зобов’язання згідно з абзацом другим п. 4.3 Закону про ПДВ визначаються виходячи з курсу НБУ, що діяв на день, що передував дню підписання такого акта;
— якщо перша подія — оплата послуг, то податкові зобов’язання у платника податків виникають на день списання коштів. Остаточне визначення суми податкових зобов’язань провадиться з урахуванням курсу НБУ на день, що передує дню, в якому був складений акт, що засвідчує факт отримання послуг (див. абзац другий п. 4.3 Закону про ПДВ). Оскільки дата визначення податкових зобов’язань і дата, на яку обчислюється валютний (обмінний) курс НБУ для перерахунку бази оподаткування можуть не збігатися, при отриманні акта (тобто на дату другої події) необхідно провести перерахунок податкових зобов’язань. Результат такого перерахунку знайде своє відображення в рядку 8.4 декларацій з ПДВ (зі знаком «плюс» або «мінус» залежно від зміни курсу валюти). Такі рекомендації викладено в листі ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4804/6/15-2315 та в консультаціях фахівців податкового відомства, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 25; 2007, № 31.
Датою сплати податкового зобов’язання вважатиметься дата подання декларації до податкового органу (див. лист ДПАУ від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97).

При цьому п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ дозволяє платнику податків на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями включити сплачену суму до складу свого податкового кредиту як пов’язану з госпдіяльністю. Отже, датою виникнення права на податковий кредит буде наступний за відображенням податкових зобов’язань податковий період. Суму податкового кредиту платник податків відобразить в рядку 12.4 декларації. Результат перерахунку податкового кредиту у зв’язку з перерахунком податкових зобов’язань відображається в рядку 16.3 декларації зі знаком «плюс» або «мінус». Докладніше це питання розглянуто в публікації «Передоплачені послуги від нерезидента» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 34

Дані граф 7, 9, 10 розділу II Реєстру (для колонки А декларації), дані графи 8 розділу II Реєстру
(для колонки Б)

 

П. 5.5

 

8

Коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -)
(у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації)

У цьому рядку відображається коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі попередніх звітних періодів. У цьому рядку заповненню підлягає тільки колонка Б з відповідним знаком («+» або «-»). Збільшення податкових зобов’язань показують зі знаком «+», а зменшення — зі знаком «-».
При заповненні рядка 8 обов’язковим є подання додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. Джерелом для заповнення рядка 8 є рядки 8.1 — 8.4 декларації

П. 5.6

8.1

самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов’язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. Нагадаємо: у поточній декларації може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації (п. 4.4 Порядку № 166). Якщо помилка спричинила недоплату податку до бюджету, обов’язковим є нарахування «самоштрафу» у розмірі 5 % суми такої недоплати, який показують у рядку 28 декларації.
Майте на увазі: виправити помилку, яка спричинила завищення податкового зобов’язання, можна в податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого цю помилку було самостійно виявлено, тобто коли завгодно, але з урахуванням строків давності. А от помилку, що спричинила заниження податкового зобов’язання, може бути виправлено через поточну декларацію тільки в одному випадку — якщо її допущено безпосередньо в декларації за попередній податковий період. На такій позиції наполягає ДПАУ в Методичних рекомендаціях щодо виправлення платниками помилок, самостійно виявлених в податковій декларації з податку на додану вартість (додаток до листа ДПАУ від 15.12.2003 р. № 19470/7/11-1217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 8).
Заповнюючи цей рядок, не забудьте зазначити в рядку 03 вступної частини декларації, за який період виправляється помилка.

Альтернативою такого варіанта виправлення помилок є уточнюючий розрахунок.
Про правила виправлення помилок ви можете дізнатися з тематичного номера «Виправлення помилок з ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25)

Дані з графи 8 розділу II Реєстру беруться лише в тому випадку, якщо помилку було допущено і в Реєстрі. Якщо помилилися тільки в декларації, рядок 8.1 заповнюється на підставі даних бухгалтерської довідки

 

П. 5.6

 

8.2

нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі

У рядку 8.2 платники податків, які скористалися пільгами, наприклад, згідно з пп. 5.13, 5.17, 5.18, 11.23, 11.37 Закону про ПДВ відображають суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі. Сума пені, що повинна бути нарахована в установлених випадках, у декларації не відображається, а безпосередньо перераховується до бюджету.
Дані рядка 8.2 переносяться до рядка 12.5 декларації наступного звітного (податкового) періоду (див. коментар до рядка 12.5)

П. 5.6

8.3

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов’язань, що здійснюється згідно з п. 4.5 Закону про ПДВ, тобто в тих випадках, коли після поставки товарів (послуг) відбулася будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.
Зауважимо: необхідність коригування податкових зобов’язань за п. 4.5 Закону про ПДВ у продавця товарів (послуг) може виникнути як у бік збільшення, так і у бік зменшення.
Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, і направляє отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, і направляє отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.
Згідно з п. 20 Порядку заповнення податкової накладної в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою додатка 2 до податкової накладної. Зауважимо: п. 4.5 Закону про ПДВ передбачає можливість проведення відповідних коригувань після того, як уже відбулася поставка товарів. У інших випадках (рядки 8.1, 8.2 і 8.4 декларації) розрахунок коригування не виписується, а відповідне коригування податкових зобов’язань з ПДВ відображається безпосередньо в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» до декларації.
Звертаємо увагу: згідно з роз’ясненнями податківців, якщо відвантаження товару та його повернення покупцем відбуваються в одному звітному (податковому) періоді та при цьому на дату першої події виписується податкова накладна, а на дату другої — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, то в такому разі в декларації з ПДВ відображаються підсумкові показники операцій з поставки (придбання) товарів за звітний період (див. лист ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50). Інакше кажучи, у цій ситуації постачальник рядок 8.3 не заповнює, а відображає загальний обсяг поставки (за мінусом вартості повернених товарів) у рядку 1 декларації, а покупець, не заповнюючи рядок 16.2, загальну суму придбань показує в рядку 10 декларації

 

 

П. 5.6

 

8.4

інші випадки

У рядку 8.4 відображаються інші випадки коригування (збільшення/зменшення) податкових зобов’язань з ПДВ.
Зокрема, до таких інших випадків, що відображаються в цьому рядку, можна віднести:
— коригування податкових зобов’язань з ПДВ у ситуації, коли продавець повертає покупцю раніше отриману від нього суму авансу;
— уточнення податкових зобов’язань (донарахування або зменшення податкових зобов’язань) з ПДВ щодо послуг, наданих нерезидентом на території України. Нагадаємо: нарахування податкових зобов’язань у цьому випадку здійснюється за першою з подій — оплатою або підписанням акта. Разом з тим п. 4.3 Закону про ПДВ одночасно передбачено: за послугами, які надаються нерезидентом, базу оподаткування має бути перераховано за курсом НБУ на кінець операційного дня, що передує дню складання акта, який посвідчує факт отримання послуг. А отже, у ситуації, наприклад, коли після передоплати (за якою було відображено податкові зобов’язання з ПДВ) курс на дату, що передує дню підписання акта, відрізняється від курсу на день передоплати, необхідно провести відповідне уточнення суми податкових зобов’язань (або в бік збільшення, або в бік зменшення залежно від того, як змінився курс) (див. коментар до рядка 7);
— відображення покупцем у складі своїх податкових зобов’язань з ПДВ вартості зворотної тари, не поверненої постачальнику протягом одного року з моменту її отримання. Така вимога міститься в п. 4.6 Закону про ПДВ. Податкові зобов’язання в цьому випадку відображаються в декларації звітного періоду, на який припадає закінчення 12 календарних місяців із дня отримання тари. Користуватися рядком 8 для відображення «тарних» податкових зобов’язань рекомендували в ДПАУ (див. лист від 01.02.98 р. № 1592/10/16-1101 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38). Із поправкою на змінену форму декларації можна припустити, що сьогодні це рядок 8.4. Докладніше це питання розглянуто в публікації «Повертайте тару до закінчення одного року з дня її отримання» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 26);
— списання безнадійної кредиторської заборгованості щодо отриманої передоплати за не відвантажені товари (послуги). В інших випадках щодо безнадійної заборгованості раніше відображені податкові зобов’язання коригуванню не підлягають

 

 

П. 5.6

 

9

Усього податкових зобов’язань
(сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б))

Значення цього рядка визначається відповідно до алгоритму, наведеного в його назві.
У колонці Б рядка 9 декларації відображається загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період

91

Крім того, поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно
до п. 6.5 ст. 6 Закону за межами митної території України

У цьому рядку в колонці А довідково зазначається обсяг поставки послуг за межами митної території України без урахування ПДВ, оскільки вони не є об’єктом обкладення ПДВ (п. 3.1 Закону про ПДВ). При цьому місце поставки послуг визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ (див. із цього приводу лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 681/4/16-1510).
Підставою для заповнення цього рядка декларації є дані з графи 10 розділу II Реєстру. Зауважимо: хоча такі операції і не є об’єктом оподаткування, їх слід відобразити у графі 10 розділу II Реєстру (без виписування при цьому податкової накладної)

Дані графи 10 розділу II Реєстру

Розділ II «ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ»

10

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

Цей рядок уключає обсяги придбаних з ПДВ на митній території України товарів (послуг)
та основних фондів з метою використання їх у господарській діяльності

П. 5.7

10.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою, у тому числі

У цьому рядку декларації відображається частина придбаних з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано в операціях, що підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 20 % і 0 %. Причому право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи почали товари та основні фонди використовуватися в господарській діяльності платника податків у звітному періоді, а також від того, чи здійснював такий платник податків у звітному періоді операції, що обкладаються ПДВ.
У цьому рядку платник податків має право показати суми податкового кредиту, не підтверджені податковою накладною, або якщо податкову накладну було виписано з порушенням установленого порядку. Для цього до декларації додається заява зі скаргою на постачальника-порушника і копії товарних чеків та інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати ПДВ унаслідок придбання таких товарів (послуг). Заяву зі скаргою може бути подано не пізніше граничного строку подання декларації за звітний період, в якому виписано податкову накладну.
Тут же відображаються суми податкового кредиту за податковими накладними, отриманими із запізненням (див. листи ДПАУ від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10 і від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34).
До речі, у цій ситуації зовсім не важливий «вік» отриманої із запізненням податкової накладної. У своїх листах та консультаціях працівники податкової служби досить часто зазначають, що податковим накладним, раніше не включеним до податкового кредиту, має бути не більше 3 років. На наш погляд, ця позиція неправильна і не відповідає нормам податкового законодавства. Докладніше з цим питанням можна ознайомитися у статті «Строки давності за податковими накладними» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 73).
А от коли справа стосується податкових накладних, що були своєчасно отримані (і цей факт зафіксовано в Реєстрі), але «загубилися» в попередніх податкових періодах і виявлені набагато пізніше, то в такому разі рядком 10.1 поточної декларації скористатися не можна. Вихід один — уточнюючий розрахунок або коригувальний рядок 16 поточної декларації. З таким порядком ознайомила платників податків ДПАУ в листі від 19.12.2005 р. № 25233/7/16-1517-26.

До рядка 10.1 уключаються і суми податкового кредиту, підставою для нарахування якого, зокрема, можуть бути касові чеки без отримання податкової накладної, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн. на день (без урахування ПДВ). Якщо ж сумарно за день величина «вхідного» ПДВ за такими чеками виявиться більше 40 грн., то суму перевищення до податкового кредиту платник податків уключити не зможе. Для відображення суми, що перевищила таку межу, у декларації рядків не передбачено. Разом з тим вважаємо, що платнику податків з цією метою можна використовувати рядок 14, про що варто письмово повідомити податковий орган

 

 

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А), дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б) (вибірково)

 

П. 5.7

10.2

не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону,
інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку відображається частина придбаних на митній території України з ПДВ товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано для здійснення операцій, що не підлягають оподаткуванню (відповідно до п. 3.2 Закону про ПДВ) та/або операцій, звільнених від обкладення ПДВ (згідно зі ст. 5, 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами). При цьому заповненню підлягає тільки колонка А рядка 10.2 декларації.
Детально з питаннями розподілу «вхідного» ПДВ можна ознайомитися у статті «Розподіляємо «вхідний» ПДВ за п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3: коли який підпункт застосовувати?» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 29) та в публікації «Розподіляємо «вхідний» ПДВ за п.п. 7.4.3 виходячи з рядків декларації» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 25)

Дані графи 9 розділу I Реєстру (для колонки А)

П. 5.7

11

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

У цьому рядку відображаються обсяги придбаних без ПДВ на митній території України товарів (послуг) і основних фондів з метою використання їх у господарській діяльності

П. 5.7

11.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою

У цьому рядку (у колонці А) відображається частина придбаних на митній території України без ПДВ товарів (послуг) і основних фондів, яку буде використано в оподатковуваних операціях за ставкою 20 % і 0 %.
Тут, зокрема, наводяться:
— вартість отриманих послуг з транспортування вантажів за межами митної території України (ставка 0 %);
— вартість придбання в неплатників ПДВ та осіб, які користуються ПДВ-пільгами;
— суми, сплачені банку за надані ним послуги (зокрема, за послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації тощо)

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А) за рядками, в яких у графі 8 (сума ПДВ) проставлено знак «Х» (не заповнено) або нуль

П. 5.7

11.2

не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону,
інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку (у колонці А) відображається частина придбаних на митній території України без ПДВ товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано в операціях, що не підлягають оподаткуванню (згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ) та/або звільнені від оподаткування (згідно зі ст. 5, 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами), якщо платник податків користується ПДВ-пільгами

Дані графи 9 розділу I Реєстру (для колонки А) за рядками, в яких у графі 10 (сума ПДВ) проставлено знак «Х» (не заповнено) або нуль

П. 5.7

12

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків
та нульовою ставкою:

Цей рядок призначено для відображення обсягів імпортованих товарів і отриманих на території України від нерезидентів послуг з метою використання їх у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % і 0 %

П. 5.7

12.1

ПДВ, сплачений митним органам

Цей рядок заповнюється у випадку, якщо ПДВ під час митного оформлення імпортованих товарів було сплачено митним органам грошовими коштами. Тобто тут наводиться сума ПДВ, що включається до податкового кредиту на підставі ввізних ВМД.
Зауважимо: податкові зобов’язання щодо ПДВ, сплаченого на митниці при ввезенні імпортних товарів, не відображаються в декларації з ПДВ. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань є дата подання ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ).
Датою виникнення права на податковий кредит при імпорті товарів є дата фактичної сплати податку при їх розмитненні, що підтверджується відповідно оформленою ВМД (див. п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ). Це означає, що податкове зобов’язання та податковий кредит при імпорті товарів відображаються в тому самому періоді.
Звертаємо увагу: у ситуації, коли фактурна вартість товару, що імпортується, виявляється нижче митної вартості та при цьому «вхідний» ПДВ сплачено виходячи з митної вартості товару, до податкового кредиту включається вся сума «ввізного» ПДВ, сплаченого при імпорті, тобто розрахованого виходячи з митної вартості та зазначеного у ВМД. З цим згодні й у ДПАУ (див. листи від 04.05.2007 р. № 8991/7/16-1517 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 45; від 23.05.2007 р. № 216/4/16-1510 і від 15.04.2008 р. № 4594/5/16-1516).
Тому до колонки А рядка 12.1 потрапляє вартість, виходячи з якої було сформовано податковий кредит, тобто митна вартість, а до колонки Б — сума сплаченого при імпорті ПДВ, що відображений у ВМД та включається до податкового кредиту. Докладніше це питання висвітлено в публікації «Заповнення рядка 12.1 декларації при імпорті товарів (якщо фактурна вартість виявилася нижчою за митну)» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 30

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А);

дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б) (вибірково)

П. 5.7

12.2

погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді

У цьому рядку відображається сума ПДВ за погашеними податковими векселями, яку платник податків має право включити до податкового кредиту у звітному періоді (див. п. 11.5 Закону про ПДВ):
— якщо строк сплати зобов’язань за податковим векселем виникає до закінчення строку подання декларації за звітний період (податковий вексель І категорії), податковий кредит виникає у звітному періоді, в якому відбулася така сплата. При оплаті податкового векселя у платіжному дорученні необхідно вказати код оплати «109» і номер податкового векселя;
— якщо строк сплати зобов’язань за податковим векселем виникає після закінчення строку подання декларації за звітний період (податковий вексель ІІ категорії), податковий кредит (у сумі зобов’язань за векселем) виникає в наступному податковому періоді за умови погашення суми зобов’язань за податковою декларацією шляхом перерахування коштів до бюджету. Зауважимо: ДПАУ в листі від 11.05.2006 р. № 8880/7/16-1517 визнала право на податковий кредит за податковим векселем ІІ категорії і у випадку, якщо у звітному періоді видачі векселя в розділі ІІІ декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період» визначено суму до відшкодування з бюджету або розрахунки з бюджетом за підсумками звітного періоду не здійснюються (немає ні сплати до бюджету, ні відшкодування з бюджету).

При цьому вартий уваги лист ДПАУ від 28.07.2006 р. № 14340/7/16-11517, в якому роз’яснюється, що право на включення достроково сплаченого грошовими коштами податкового векселя до складу податкового кредиту надається платникові податків у тому звітному періоді, в якому відбулася фактична оплата такого векселя. Якщо податковий вексель оплачується грошовими коштами частково протягом декількох днів, датою погашення вважається дата, на яку податковий вексель оплачено повністю. На цю ж дату визначається і звітний період, в якому платник податків отримує право на включення податкового векселя до складу податкового кредиту.
Докладно операції з податковими векселями розглянуто у статті «Податкові векселі»
(див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 57).
Однак майте на увазі: сьогодні сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкових векселів заборонено. На це звертає увагу Держмитслужба в листі від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП. Докладніше це питання висвітлене в нашому коментарі до листа Держмитслужби від 16.01.2008 р. № 11/1-15/352-ЕП у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008 № 8, с. 9

У Реєстрі операції з погашення податкових векселів не відображаються, тому джерелом для заповнення рядка 12.2 декларації є дані аналітичного обліку

 

П. 5.7

 

12.3

звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти)

У колонці А рядка 12.3 відображається обсяг імпортованих товарів (послуг), звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 5 і 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами та призначених для здійснення операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % і 0 %

Дані графи 7 розділу 1 Реєстру (вибірково)

П. 5.7

12.4

послуги, отримані від нерезидента

Рядок 12.4 призначено для відображення сум ПДВ, за якими у платника виникло право на податковий кредит у зв’язку зі здійсненням операції з отримання послуг від нерезидента.
Згідно з п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ право на податковий кредит щодо послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, виникає на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями відповідно до п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ. Така дата, як правило, припадає на наступний податковий період після того, в якому було відображено податкові зобов’язання.
Докладніше питання про нерезидентські послуги розглянуто в публікації «Передоплачені послуги від нерезидента» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 34.
Зауважимо: якщо в підприємства право на податковий кредит за такими послугами відсутнє, то їх вартість (без ПДВ) відображатиметься в рядку 13.3 або в рядку 14 декларації

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А); дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б)

П. 5.7

12.5

товари, імпортовані у пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням

До цього рядка платник податків записує податковий кредит (звісно, за умови дотримання законодавчих норм, що стосуються віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) щодо товарів, імпортованих у пільговому режимі та використаних не за цільовим призначенням.
Зауважимо: за такими імпортними товарами платник податків насамперед мав нарахувати податкові зобов’язання та відобразити їх у рядку 8.2 декларації в періоді їх нецільового використання. Тому, ураховуючи вимоги п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ, право на податковий кредит у платника податків з’явиться в періоді сплати податку щодо задекларованих таким чином податкових зобов’язань, тобто, як правило, у наступному податковому періоді
(див. коментар до рядка 12.4), а отже, і рядок 12.5 декларації платник податків заповнить в цьому наступному періоді.
Таким чином, у рядку 12.5, як правило, відображаються дані колонки Б рядка 8.2 попередньої декларації. Принаймні до такого порядку їх відображення підштовхує форма декларації.
Підставою для відображення податкового кредиту в цьому випадку є виписана платником податків самому собі податкова накладна, яка одночасно є підставою для нарахування податкових зобов’язань (рядок 8.2 декларації)

П. 5.7

13

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню
(п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти):

Рядок 13 призначено для відображення обсягів імпортованих товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності і призначених як для здійснення операцій, що не підлягають оподаткуванню (згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ), так і звільнених від оподаткування (відповідно до ст. 5, 11 Закону про ПДВ та інших нормативно-правових актів)

П. 5.7

13.1

ПДВ, сплачений митним органам

Колонка А цього рядка заповнюється у випадку, якщо ПДВ під час митного оформлення було сплачено грошовими коштами.
Якщо платник податків здійснює одночасно оподатковувані та такі, що не обкладаються ПДВ, операції, йому необхідно розподілити податковий кредит (див. коментар до рядка 10.2)

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

13.2

звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону інші нормативно-правові акти)

Зазначається сума, сплачена за імпортовані товари та отримані від нерезидента послуги, з метою використання їх в господарській діяльності в операціях, звільнених від ПДВ

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

13.3

послуги, отримані від нерезидента

У цьому рядку відображається вартість послуг, отриманих від нерезидента, які призначено для використання в господарській діяльності підприємства в операціях, що не підлягають обкладенню ПДВ.
Цей рядок заповнюється тільки у випадку, якщо функції податкового агента виконує сам платник ПДВ — отримувач послуг. При виписуванні податкової накладної представництвом нерезидента вартість таких послуг, призначених для використання в операціях, що не обкладаються ПДВ, відображається в загальному порядку в рядку 10.2 декларації

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону

У колонці А рядка 14 відображаються обсяги придбання з ПДВ вітчизняних та імпортованих товарів (послуг) і основних фондів, що не підлягають використанню в господарській діяльності платника ПДВ, тобто які:
— або первісно не призначалися для використання в госпдіяльності («негосподарські» подарунки, предмети соціального призначення тощо);
— або підлягають використанню в операціях з поставки послуг з місцем поставки за межами митної території України. Нагадаємо: такі послуги не є об’єктом обкладення ПДВ, але при цьому і права на податковий кредит платник податків не має.
Сюди ж, на нашу думку, можна включити суму, що перевищила 200 грн. на день
(без урахування ПДВ), за касовими чеками без отримання податкової накладної, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника)
(див. коментар до рядка 10.1).
Рядок 14 є найбільш підходящим і для відображення в ньому операції, пов’язаної з придбанням легкового авто для власних господарських потреб. Сума коштів, сплачених за легковий автомобіль без ПДВ, записується до колонки А цього рядка. Інші ж рядки декларації для цієї мети не підходять, оскільки мають інше призначення

Дані граф 11 і 13 розділу I Реєстру

П. 5.7

15

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг)
та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону

Цей рядок аналогічний рядку 14 декларації з тією лише різницею, що тут наводиться обсяг придбаних без ПДВ товарів (послуг) і основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території послуг, які не призначалися для використання в госпдіяльності платника податків, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ

Дані граф 11 і 13 розділу I Реєстру

П. 5.7

16

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації):

Цей рядок декларації призначений для коригування податкового кредиту з ПДВ. При цьому до колонки А рядка 16 жодні дані не вписуються, заповнюється тільки колонка Б зі знаком «+» або «-». Збільшення податкового кредиту показують зі знаком «+», а зменшення — зі знаком «-».
При заповненні рядка 16 обов’язковим є подання додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних до податкової декларації.
Джерелом для заповнення цього рядка є дані рядків 16.1 — 16.3 декларації

 

П. 5.8

16.1

самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

У цьому рядку відображається самостійне виправлення платником податків помилки, що міститься в раніше поданій декларації. Нагадаємо: у поточній декларації може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації (п. 4.4 Порядку № 166). При цьому в поточній декларації можна виправити декілька помилок, але тільки якщо їх допущено в одному звітному періоді.
Якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата податку до бюджету, необхідно нарахувати «самоштраф» у розмірі 5 % суми такої недоплати і показати його в рядку 28 декларації.
Заповнюючи цей рядок, не забудьте вказати в рядку 03 вступної частини декларації, за який період виправляється помилка.
Альтернативою зазначеного варіанта виправлення помилок є уточнюючий розрахунок.
Про правила виправлення помилок ви можете дізнатися з тематичного номера «Виправлення помилок з ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25). Також див. коментар до рядка 8.1

Дані з графи 8 розділу I Реєстру беруться лише у випадку, якщо помилку було допущено і в Реєстрі. Якщо помилилися тільки в декларації, рядок 16.1 заповнюється на підставі даних бухгалтерської довідки

П. 5.8

16.2

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

У цьому рядку відображають суму коригування податкового кредиту відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ. Необхідність такого коригування в покупця може виникнути як у бік збільшення, так і в бік зменшення.
Так, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, що їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування та збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг).
Якщо в результаті проведеного перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Крім звичайних випадків повернення або перегляду сторонами цін, під дію п. 4.5 Закону про ПДВ підпадають, зокрема, випадки коригування сум ПДВ при виконанні продавцем своїх гарантійних зобов’язань.
У цьому рядку не відображаються дані виписаних продавцем Розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних (додаток 2 до податкової накладної) у разі повернення платнику податків передоплати (поставки товарів не було).
Звертаємо увагу: згідно з роз’ясненнями податківців, якщо відвантаження товару та його повернення покупцем відбуваються в одному звітному (податковому) періоді і при цьому на дату першої події виписується податкова накладна, а на дату другої — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, то в такому разі в декларації з ПДВ відображаються підсумкові показники операцій з поставки (придбання) товарів за звітний період (див. лист ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50). Інакше кажучи, у цій ситуації постачальник рядок 8.3 не заповнює, а відображає загальний обсяг поставки (за мінусом вартості повернених товарів) у рядку 1 декларації, а покупець, не заповнюючи рядок 16.2, загальну суму придбання показує в рядку 10 декларації

Дані граф 7 і 8 розділу I Реєстру за рядками, в яких відображено коригування до податкових накладних (незалежно від того, коли було виписано розрахунок коригування до податкової накладної — у звітному періоді чи в попередніх періодах)

П. 5.8

16.3

інші випадки

У цьому рядку відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту, що не потрапили до рядків 16.1 і 16.2 декларації. Це, зокрема:
повернення передоплати, раніше перерахованої продавцю. Як зазначалося в коментарі до рядка 16.2, ця ситуація не підпадає під дію п. 4.5 Закону про ПДВ, оскільки не було поставки товару, але вимагає коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в контрагентів, оскільки немає об’єкта обкладення ПДВ. Про це йдеться в листі ДПАУ від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73). Докладніше це питання розглянуто у статті «Повернення товарів та передоплат: проблеми коригування ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73);
псування та нестача товару понад норми природного убутку. Коригування податкового кредиту в цьому випадку зумовлено тим, що цей товар не використано в господарській діяльності. Щодо нестачі (псування) товару в межах норм природного убутку, то сторнувати податковий кредит у такій ситуації, на наш погляд, не потрібно, оскільки такі витрати є нормальними і відповідають критеріям госпдіяльності;
списання безнадійної дебіторської заборгованості у зв’язку з перерахуванням продавцю оплати та неотриманням товарів (послуг). При списанні такої заборгованості поставки товарів (послуг) так і не відбулося, тобто об’єкт оподаткування відсутній. Отже, раніше відображений податковий кредит має бути відкориговано. Якщо списується безнадійна заборгованість щодо отриманих та не оплачених товарів (послуг), то зменшувати податковий кредит не потрібно, оскільки п. 4.5 Закону про ПДВ на цю ситуацію не поширюється. Детально питання, що стосуються обліку безнадійної заборгованості, розглянуто у статті «Заборгованість зі строком позовної давності, що минув: нюанси відображення в обліку» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79);
перерахунок податкового кредиту у зв’язку з перерахунком податкових зобов’язань за передоплаченими нерезидентськими послугами на митній території України
(див. коментар до рядка 7 та до рядка 8.4)

Дані графи 8 розділу I Реєстру (вибірково). Підтверджуючими документами є коригування до податкових накладних, бухгалтерські довідки

П. 5.8

17

Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +) колонки Б))

У цьому рядку (у колонці Б) відображається сума податкового кредиту звітного періоду. Колонка А при цьому не заповнюється, оскільки в ній проставлено знак «Х».
Значення рядка визначається розрахунково як сума значень рядків декларації
10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 16 (- чи +), відображених у колонці Б

 

 

Розділ III декларації з ПДВ

 

Рядок декларації з ПДВ

Опис

Пункт (розділ)
Порядку № 166

1

2

3

III «РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД»

Цей розділ включає

підсумкові рядки декларації, деякі показники яких відображаються за особовим рахунком платника податків. Розділ заповнюється розрахунково на підставі даних розділів I і II. Ураховуючи «переносний» характер рядків 22.2 і 26, розділ III може містити показники навіть у ситуації, коли показники розділів I і II декларації при цьому відсутні.

18

Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17):

У цьому рядку відображається

різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду. Для цього із значення рядка 9 декларації віднімається значення рядка 17 декларації і залежно від отриманого результату заповнюється один із рядків: або рядок 18.1, або рядок 18.2

18.1

позитивне значення (+)

Рядок 18.1 заповнюється, якщо в результаті такого віднімання отримано

позитивне значення
(сума податкових зобов’язань перевищує суму податкового кредиту, тобто рядок 9 > рядка 17)

18.2

від’ємне значення (-)

Рядок 18.2 заповнюється, якщо в результаті віднімання отримано

від’ємне значення (сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань, тобто рядок 9 < рядка 17)

19

Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону):

Рядок 19 (19.1 та/або 19.2) заповнюють платники податків, які при імпорті товарів на митну територію України видавали

податковий вексель (далі — ПВ).
Порядок випуску, обігу та погашення векселів, що видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України затверджено постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104 (далі — Порядок № 1104).
Нагадаємо: згідно з п. 11.5 Закону про ПДВ платник податків, який імпортує товари на митну територію України, має право відстрочити сплату податкових зобов’язань при здійсненні таких операцій шляхом використання податкового векселя, що видається на суму ввізного (імпортного) ПДВ. Податковий вексель видається на строк 30 днів (включаючи дату його видачі). Для окремих видів діяльності, що мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів, КМУ має право визначати триваліші строки погашення податкового векселя (п. 8 Порядку № 1104).
Однак (!) звертаємо увагу: у 2008 році використання податкових векселів, що видаються на сплату імпортного ПДВ, призупинено (ПВ не видаються) на підставі ст. 63 Закону про держбюджет на 2008 рік (що забороняє, нагадаємо, надання відстрочень щодо строків сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання з податків і зборів — обов’язкових платежів; лист ДМСУ від 18.02.2008 р. № 11/8-21/1775-ЕП; лист ДПАУ від 26.05.2008 р. № 6090/5/16-1516; лист ВСУ від 21.04.2008 р. № 21-7/2008).
Разом з тим, зважаючи на збереження рядків 19.1 і 19.2 у сьогоднішній формі декларації, а також можливого відновлення (чого також не можна відкидати) «ходіння» податкових векселів у майбутньому нагадаємо механізм заповнення цих рядків.

Рядок 19 призначено для

коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму сплати ПДВ при імпорті. При цьому в декларації (залежно від способу погашення ПВ) може бути заповнено як тільки рядок 19.1, так і відразу обидва рядки 19.1 і 19.2.

Порядок видачі та погашення податкових векселів обумовлено Методрекомендаціями № 25595 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 11, якими податкові векселі умовно (залежно від строків оплати та способу погашення) розподілено на три категорії: ПВ I категорії, ПВ II категорії, ПВ 0 категорії:

 

Податкові векселі

Категорія ПВ (залежно від строку оплати та способу погашення НВ)

Податкові наслідки погашення ПВ

ПЗ

ПК

1

2

3

ПВ I категорії: строк сплати зобов’язань за ПВ виникає до закінчення строку подання декларації за звітний період, в якому відбулася поставка ПВ митниці

Сума зобов’язань за векселем не включається до складу ПЗ, а погашається шляхом перерахування грошових коштів до бюджету

ПК (у сумі сплачених зобов’язань за векселем) виникає у звітному періоді оплати векселя

у декларації з ПДВ:

у періоді поставки ПВ митниці на суму зобов’язань за векселем заповнюються одночасно:
рядок 6 (зі знаком «+»);
рядок 19.1 (зі знаком «-»)
(шляхом такого сумісного заповнення двох рядків і відбувається коригування та невключення вексельної суми до
складу ПЗ).
При цьому в рядку 19.2 декларації такий вексель ні в періоді видачі, ні в подальших періодах не відображається

у періоді оплати векселя (на суму сплачених за векселем зобов’язань) заповнюється:
рядок 12.2
(при частковій оплаті векселя протягом декількох днів датою його погашення вважається дата, на яку вексель повністю оплачено. За цією датою і визначається період, в якому виникає право на податковий кредит, лист ДПАУ від 28.07.2006 р. № 14340/7/16-1517)

ПВ II категорії: строк сплати зобов’язань за ПВ виникає після закінчення строку подання декларації за звітний період, в якому відбулася поставка ПВ митниці

Сума зобов’язань за векселем окремо до бюджету грошовими коштами не сплачується, а включається до складу ПЗ у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася поставка векселя митниці. При цьому таке включення векселя до складу ПЗ за декларацією і вважається погашенням векселя

ПК (у сумі ПЗ за векселем) виникає в наступному податковому періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань за податковою декларацією (в якій вексель було включено до складу ПЗ) шляхом перерахування коштів до бюджету
(лист ДПАУ від 11.05.2006 р. № 8880/7/16-1517)

у декларації з ПДВ:

у періоді поставки ПВ митниці на суму зобов’язань за векселем заповнюються одночасно:
рядок 6 (зі знаком «+»);
рядок 19.1 (зі знаком «-»);
рядок 19.2 (зі знаком «+»)
(шляхом такого сумісного заповнення цих трьох рядків відбувається коригування та включення вексельної суми до складу ПЗ)

у наступному податковому періоді (після включення вексельної суми до складу ПЗ) заповнюється:
рядок 12.2

ПВ 0 категорії*: до 0 категорії може бути віднесено ПВ як I, так і II категорії, за умови, що на дату поставка ПВ митниці платник податків має підтверджену суму БВ (бюджетного відшкодування), що дорівнює чи перевищує суму зобов’язань за таким ПВ

Варіант 1. Платник податків може скористатися правом, наданим йому абзацом сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ (повідомивши про це шляхом подання до податкового органу заяви не пізніше дати погашення векселя) та включити суму зобов’язань за векселем до складу ПЗ у періоді поставки векселя митниці. У такому разі ПВ вважається погашеним шляхом його включення до ПЗ через декларацію і платник податків має право на включення вексельної суми до складу ПК у наступному періоді. При цьому

у декларації з ПДВ:

у періоді поставки ПВ митниці на суму зобов’язань за векселем заповнюються одночасно:
рядок 6 (зі знаком «+»);
рядок 19.1 (зі знаком «-»);
рядок 19.2 (зі знаком «+»)

у наступному податковому періоді (після включення вексельної суми до складу ПЗ) заповнюється:
рядок 12.2

Варіант 2. Якщо платник податків не скористався правом з абзацу сьомого п. 11.5 Закону про ПДВ (тобто правом включити суму зобов’язань за векселем до складу ПЗ), а вирішив спрямувати в рахунок погашення векселя суму БВ (подавши при цьому до податкового органу до настання строку погашення ПВ заяву про зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок вексельної суми), унаслідок чого вексель було достроково (до настання строку платежу) погашено сумою БВ, то при цьому

у декларації з ПДВ:

у періоді поставки ПВ митниці на суму зобов’язань за векселем заповнюються одночасно:
рядок 6 (зі знаком «+»);
рядок 19.1 (зі знаком «-»)

ПК виникає у звітному періоді, наступному за тим, в якому в рахунок оплати ПВ було зараховано суму БВ.
Тобто в наступному за погашенням ПВ сумою БВ періоді (на суму сплачених за векселем зобов’язань) заповнюється:
рядок 12.2

 

* Обов’язкові умови переведення ПВ (категорії I чи II) до 0 категорії перелічено в Методрекомендаціях № 25595. Їх п’ять:

1) на дату поставки ПВ органу митного контролю платник має суму бюджетного відшкодування, що дорівнює або перевищує суму зобов’язання за таким ПВ;

2) у будь-який день із дати видачі ПВ до дати настання строку платежу за ПВ платник податків подав до органу ДПС заяву про зарахування такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;

3) на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю чи частково не відшкодовано платнику (невідшкодований залишок дорівнює або перевищує суму ПВ);

4) на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю чи частково не включено до висновку на проведення бюджетного відшкодування, що подається до Держказначейства (залишок суми бюджетного відшкодування не менше суми ПВ);

5) на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду; не знаходиться в адміністративному оскарженні.

Тільки при дотриманні всіх цих умов одночасно (а не однієї або двох з них окремо) можна претендувати на погашення ПВ 0 категорії.

19.1

до зменшення (-):
суми податку на додану вартість, що не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації)

Рядок 19.1 заповнюється разом із рядком 6 у періоді видачі ПВ митниці

19.2

до збільшення (+):
суми податку на додану вартість, що підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, сума зобов’язань за якими включається до складу податкових зобов’язань платника у звітному (податковому) періоді) (додати перелік)

Рядок 19.2 (зі знаком «+») заповнюється (разом із рядком 6 (зі знаком «+») і рядком 19.1 (зі знаком «-»)) у періоді видачі ПВ митниці, якщо сума зобов’язань за векселем погашається шляхом включення до складу податкових зобов’язань через декларацію (наприклад, якщо строк сплати зобов’язань за векселем виникає після закінчення строку подання декларації за період, в якому відбулася видача векселя митниці). Тим самим її заповнення дозволяє скоригувати вексельні наслідки так, щоб вексельна сума в результаті потрапила до складу податкових зобов’язань поточного періоду.
У разі заповнення рядка 19 до декларації додаються:
— копії погашених у звітному періоді податкових векселів (про що проставляється відповідна відмітка в заключній частині декларації);
— довідки з переліками векселів, посвідчені підписом бухгалтера та печаткою (із зазначенням номерів, сум ПВ, строків та способів їх погашення). Як зазначається в

Методрекомендаціях № 25595, такі довідки складаються окремо за ПВ:
— уключеним до рядків 6 (зі знаком «+») та 19.1 (зі знаком «-»);
— уключеним до рядка 19.2 (зі знаком «+»);
— не включеним до рядка 19.2.

За рядком 19 у декларації йдуть рядки 20 і 21. У декларації може бути заповнено тільки один із цих рядків (або рядок 20, або рядок 21) залежно від того, яке (позитивне або від’ємне) значення буде отримано в результаті підсумовування показників рядків 18 і 19. Причому в такому розрахунку беруть участь обидва значення рядка 19 (19.1 і 19.2) з відповідним знаком.

20

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення суми рядків 18 і 19)

Рядок 20 заповнюється, якщо в результаті підсумовування рядків 18 і 19 отримано позитивного значення.
Якщо за рядком 20 декларації отримано позитивне значення, а в рядках 21 — 26 при цьому стоять прокреслення, значення з рядка 20 переноситься до рядка 27 декларації

П.п. 5.9.1

21

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від’ємне значення суми
рядків 18 і 19)

Рядок 21 заповнюється в разі, якщо в результаті підсумовування рядків 18 і 19 отримано від’ємне значення.
У разі заповнення рядка 21 декларації платник податків проставляє позначку «Х» у вступній частині декларації в полі 07 «Ознака визначення від’ємного значення»

П.п.

5.9.2

22

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:

Рядок 22 призначено для подальшого обліку отриманого за підсумками поточного податкового періоду за рядком 21 від’ємного значення.
Нагадаємо: згідно з

п.п. 7.7.1 Закону про ПДВ отримане платником податків за результатами поточного звітного (податкового) періоду від’ємне значення рядка 21 ураховується:
— у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди (відповідно у такому разі заповнюється рядок 22.1 декларації), а за його відсутності
— до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (він відображається в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду і згодом перейде до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно врахувати від’ємне значення саме таким чином і допомагає рядок 22 декларації з ПДВ

П. 5.11

22.1

у зменшення суми податкового боргу з ПДВ

 

Рядок заповнюється, якщо від’ємне значення за рядком 21 декларації зараховується у зменшення податкового боргу, що є в підприємства. Як зазначалося в

Методрекомендаціях № 15655, від’ємне значення зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (у розрізі складових) у такій послідовності:
— за основним платежем;
— штрафними санкціями (за їх наявності);
— пенею;
— процентами за користування кредитом.
Значення цього рядка проводиться за особовим рахунком

П. 5.11

22.2

до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду
(рядок 21 - рядок 22.1)
(значення цього рядка переноситися до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду*)

Рядок 22.2 заповнюється, якщо в підприємства немає податкового боргу або його сума менше від’ємного ПДВ, відображеного за рядком 21.

Значення цього рядка перейде до рядка 23.1 декларації наступного звітного періоду, за винятком підприємств судно- та літакобудування, які заповнюють рядок 23.1 у тому ж періоді заповнення рядка 22.2. Зауважимо: відповідні позначки «Х» про такі підприємства при цьому має бути проставлено у вступній частині декларації в полях 09 «Ознака підприємства суднобудування» та 10 «Ознака підприємства літакобудування»

П. 5.11

Розділ

6
Порядку № 166

23

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду,
що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4 + рядок 23.5):

Рядок призначено для відображення залишку від’ємного значення минулого (минулих) звітних періодів. Значення рядка визначається як сума показників рядків 23.1, 23.2, 23.3, 23.4 і 23.5 поточної декларації

23.1

значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду*

До цього рядка потрапляє значення

рядка 22.2 з попередньої декларації (тобто від’ємне значення минулого періоду, що зараховується до складу податкового кредиту поточного періоду).

Виняток зроблено для підприємств суднобудування та літакобудування, які заповнюють рядки 22.2 і 23.1 декларації в одному — поточному звітному періоді.

П. 5.11

Розділ 6
Порядку № 166

23.2

значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду

До рядка 23.2 переноситься значення

рядка 26 декларації попереднього періоду (тобто залишок від’ємного значення минулого періоду, що ще не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування)

П.п. 5.12.4

23.3

значення рядка 8.2 додатка 3 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду*

Відразу зазначимо, що призначення рядка 23.3 — урахувати в декларації самостійне виправлення платником податків

старих помилок (що вплинули на розмір бюджетного відшкодування та потребують збільшення податкового кредиту наступного звітного періоду). Так, до цього рядка слід було переносити значення рядка 8.2 із уточнюючого розрахунку за формою додатка 3 до Порядку № 166, складеного в попередньому періоді (нагадаємо: уточнюючим розрахунком за такою формою слід було виправляти помилки в деклараціях старої форми — затвердженої наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 ще в редакції наказу ДПАУ від 30.09.2003 р. № 466, за якою востаннє платники податків звітували за підсумками травня (I кварталу) 2005 року).
Однак (звертаємо увагу !) сьогодні цей рядок у декларації не заповнюється (у ньому проставляється прокреслення). Це пов’язане із закінченням 3-річного строку давності (1095 днів, установлених ст. 15 Закону № 2181), відведеного для виправлення помилок. Нагадаємо: із урахуванням ст. 15 Закону № 2181 помилки може бути самостійно виправлено платником податків не пізніше 1095 днів з моменту граничного строку подання помилкової декларації (п. 7 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15)

23.4

значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду*

Рядок 23.4 заповнює платник податків, який у попередньому періоді самостійно виправляв (уточнюючим розрахунком) помилки, що вплинули на величину бюджетного відшкодування, пов’язані зі збільшенням/зменшенням податкового кредиту наступного звітного періоду.
До цього рядка переноситься значення

рядків 8.5 (зі знаком «+») і 8.6 (зі знаком «-») із такого уточнюючого розрахунку (складеного за формою додатка 5 до Порядку № 166 — саме ця форма уточнюючого розрахунку сьогодні і використовується для виправлення помилок).
Підприємства суднобудування та літакобудування переносять до цього рядка декларації дані рядків 8.5 і 8.6 уточнюючого розрахунку поточного звітного періоду

23.5

зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу

Рядок 23.5 заповнюється, якщо за результатами перевірки (камеральної або документальної), проведеної податковим органом, було зафіксовано факт

заниження або завищення залишку від’ємного значення, що включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26). Тобто цей рядок заповнюється у разі виявлення перевіряючими помилок у показнику рядка 26 декларації.

При цьому, як роз’яснювалося в

листі № 15844 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77):
зменшення рядка 26 відбувається в разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту, що, у свою чергу, призвело до необґрунтованого включення суми такого завищення до залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Така сума зменшення рядка 26 відображається в рядку 23.5 декларації зі знаком «-»;
збільшення рядка 26 виникає в результаті встановлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або неправомірного включення до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25), залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24), за яким відсутня фактична сплата одержувачем товарів (послуг) суми податку на додану вартість постачальникам таких товарів (послуг). При цьому сума збільшення рядка 26 відображається в рядку 23.5 зі знаком «+».

Джерелом для заповнення рядка 23.5 є акт перевірки.

Зауважимо: за ідеєю, у рядку 23.5 декларації повинна відображатися і сума заниженого платником податків бюджетного відшкодування, виявлена податківцями при перевірці (наприклад, коли в результаті неправильного розподілу показника рядка 24 між рядками 25 і 26 декларації сума з рядка 24 помилково не взяла участі в розрахунку бюджетного відшкодування — тобто не потрапила до рядка 25, а перейшла в рядок 26 декларації). Нагадаємо: у такому разі згідно з п.п. «а» п.п. 7.7.7 Закону про ПДВ вважається, що від отримання цієї суми у вигляді відшкодування платник податків добровільно відмовляється і тому її в подальшому може бути враховано платником податків тільки у зменшення майбутніх податкових зобов’язань. Разом з тим будь-які роз’яснення податківців щодо особливостей заповнення в такому разі рядка 23.5 декларації на сьогодні відсутні

24

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)

У цьому рядку відображається не перекритий значенням рядка 20 декларації залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду (позитивне значення, отримане в результаті різниці рядків 23 і 20).
Сума з рядка 24 може стати

бюджетним відшкодуванням у порядку, передбаченому п. 7.7 Закону про ПДВ.
Звертаємо увагу (!): за роз’ясненнями податківців у разі заповнення рядка 24 усі без винятку платники ПДВ (як ті, що мають, так і ті, що не мають права на бюджетне відшкодування) повинні подати до декларації додаток 2 «Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (лист ДПАУ від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117 — далі лист ДПАУ № 15844 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77; п. 7 листа ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47; консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 22)

П.

5.12

25

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2):

Цей рядок заповнюють платники податків, які

мають право на бюджетне відшкодування (тобто які не підпадають під обмеження, установлені п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ).
Платник податків, який має право на бюджетне відшкодування, заповнюючи рядок 25 декларації, проставляє позначку «Х» у вступній частині декларації в полі 08 «Ознака бюджетного відшкодування» і подає разом з декларацією додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування».
Сума бюджетного відшкодування, що відображається за рядком 25 декларації, визначається в додатку 3 розрахунковим шляхом (по суті, її розрахунок відбувається в додатку 2, дані якого переходять до додатка 3 і в якому визначається остаточна сума, що підлягає відшкодуванню). При цьому до рядка 25 декларації переноситься значення рядка 3 додатка 3.
Звертаємо увагу: якщо у платника податків у декларації заповнено рядок 24, але при цьому права на бюджетне відшкодування він не має (тобто в рядку 25 проставляє прокреслення), то разом із декларацією додаток 3 він не подає (а в такому разі ним подаватиметься тільки додаток 2 до рядка 24).

Водночас слід пам’ятати: за наявності у платника податків права на бюджетне відшкодування (і за наявності оплат податкового кредиту попередніх періодів) необґрунтоване проставляння прокреслення в рядку 25 (тобто, по суті, перенесення даних із рядка 24 до рядка 26) ДПАУ розцінює як помилкове заповнення декларації з ПДВ (лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83). Отже, заповнити рядок 25 (за наявності оплат попередніх періодів) платникам податків — відшкодуванцям слід в обов’язковому порядку.
На вибір платника податків суму бюджетного відшкодування може бути заявлено:
— або на рахунок у банку (рядок 25.1 декларації);
— або спрямовано у зменшення податкових зобов’язань за ПДВ майбутніх податкових періодів (рядок 25.2 декларації).
Відповідно, зробивши свій вибір, дані рядка 25 (у повній сумі) платник податків перенесе або до рядка 25.1, або до рядка 25.2. А от одночасне заповнення рядків 25.1 і 25.2 у декларації не допускається (тому, наприклад, дробити суму з рядка 25, заявляючи її, скажімо, частково за рядком 25.1, а частково за рядком 25.2 — не можна).
Також зауважимо: такий вибір не може бути згодом змінено платником податків (наприклад, задекларувавши суму відшкодування за рядком 25.2, тобто в рахунок майбутніх платежів, платник податків у подальшому вже не може передумати, і, скажімо, шляхом виправлення помилки передекларувати її до рядка 25.1 — як отримання на розрахунковий рахунок, п. 7 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58).
Докладніше про бюджетне відшкодування, порядок розрахунку його суми, а також осіб, які не мають на нього права йшлося в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77

П. 5.12,
пп. 5.12.1 — 5.12.3

 

25.1

на рахунок платника у банку

Рядок 25.1 заповнюється, якщо платник податків має намір отримати суму бюджетного відшкодування на свій банківський рахунок. Дані рядка 25.1 проводяться

за особовим рахунком.
У разі заповнення рядка 25.1 платник податків подає разом із декларацією додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», яким повідомляє податковий орган про зроблений вибір та бажаний спосіб отримання (на рахунок у банку) суми, що відшкодовується

П.п. 5.12.3

25.2

у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів

Рядок 25.2 декларації заповнюється у випадку, якщо платник податків вирішив зарахувати суму бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань за ПДВ у майбутніх податкових періодах. Дані рядка 25.2 проводяться

за особовим рахунком

П.п. 5.12.3

26

Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситися до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)

У рядку 26 відображається залишок від’ємного значення, що не став відшкодуванням (тобто залишок рядка 24, що не потрапив за розрахунком до бюджетного відшкодування), який уключається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Значення цього рядка визначається розрахунковим шляхом як різниця рядків 24 і 25 декларації. Особи, які не мають права на бюджетне відшкодування, переносять до рядка 26 значення рядка 24. Дані рядка 26 декларації в подальшому потраплять до рядка 23.2 декларації з ПДВ наступного звітного періоду

П.п. 5.12.4

27

Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23, позитивне значення)

У рядку 27 відображається сума ПДВ до сплати до бюджету за результатами поточного звітного періоду (позитивна різниця рядків 20 і 23 декларації). Значення рядка 27 проводиться

за особовим рахунком.
Однак не завжди сума, що декларується за рядком 27, буде сумою, яку платнику податків фактично належить сплатити до бюджету. Наприклад, якщо раніше платником податків декларувалося бюджетне відшкодування, що спрямовувалося в рахунок зменшення майбутніх податкових зобов’язань (рядок 25.2), то воно може бути зараховано в рахунок задекларованого ПДВ до сплати.
Зауважимо: до появи наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 (що вніс зміни до Порядку № 166 і, зокрема, до форми декларації та її додатків), відстежування реальної суми, що фактично підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду, здійснювалося у старій формі додатка 2. Після появи цього наказу, що скасував старий додаток 2, аналога такому додатку в нині чинному Порядку № 166 немає. Тому суму податку, що підлягає фактичній сплаті, платнику податків доведеться відстежувати самостійно (наприклад, за даними бухгалтерського обліку). Як варіант, платник податків із цією метою також може затребувати виписку за особовим рахунком (про стан розрахунків), або до настання поточного строку платежу уточнити розмір суми, що підлягає сплаті, у своїх податкових органів

П. 5.10

28

Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки

У цьому рядку зазначається сума

5 % штрафу, самостійно нарахованого платником податків при виправленні помилок через поточну декларацію (п. 17.2 Закону № 2181). Сума 5 % штрафу визначається так: 5 % штраф = рядок 28.2 х 5 : 100. Значення цього рядка проводиться за особовим рахунком (на відміну від показників рядків 28.2 і 28.3, які за особовим рахунком не відображаються, оскільки їх значення вже взяли участь у розрахунку поточних податкових зобов’язань у загальному порядку).
«Самоштраф» сплачується в ті самі строки, що і податкове зобов’язання.
Зауважимо: 5 % штраф не нараховується і не сплачується у випадках, якщо:
— помилка, що виправляється, не спричинила недоплату податку до бюджету;
— платником податків у попередніх періодах було помилково заявлено завищену суму бюджетного відшкодування, яку при цьому так і не було відшкодовано платнику податків (п. 8 Інструкцій № 110).
Тому можливим є варіант, коли при заповненому рядку 28.2 у рядку 28 декларації при цьому стоятиме прокреслення, про що, можливо, варто додати до декларації відповідне пояснення

28.1

загальна сума помилки (рядок 8.1 - рядок 16.1):

28.2

позитивне значення (+)

У цьому рядку відображається позитивна різниця рядка 8.1 і рядка 16.1 податкової декларації (тобто збільшення суми, що підлягає сплаті до бюджету, у результаті виправлення помилки)

28.3

від’ємне значення (-)

У цьому рядку відображається від’ємна різниця рядка 8.1 і рядка 16.1 податкової декларації (тобто зменшення суми, що підлягає сплаті до бюджету, у результаті виправлення помилки)

 

 

Додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ»

 

Загальновідомо, що при заповненні коригувальних ряд. 8 і 16 декларації з ПДВ, разом з нею слід подати додаток 1. Цей додаток розкриває проведені коригування в розрізі контрагентів, сум та характеру. Незважаючи на уявну простоту цього документа, заповнити всі передбачені дані не завжди можливо, що викликає чимало неврегульованих запитань. Форма додатка 1 ідеально підходить тільки до одного випадку заповнення рядків 8 і 16 декларації — при коригуванні податкового зобов’язання та податкового кредиту в ситуаціях, що підпадають під дію

п. 4.5 Закону про ПДВ, тобто тоді, коли виписується розрахунок коригування до податкової накладної. По суті, це лише розшифровка показників рядків 8.3 і 16.2 декларації. Але ж ряд. 8 і 16 заповнюються не тільки в разі проведення коригувань на цій підставі, а і при самостійному виправленні помилок, у багатьох інших випадках, коли розрахунку коригування просто немає.

Якщо коригування здійснюються, але суми не змінюються (наприклад, при зміні тільки номенклатури поставки), у ряд. 8 і 16 слід проставляти не прокреслення, а «0». Тому, на наш погляд, у цьому випадку логічніше все-таки додаток 1 скласти.

 

Заповнення першої частини додатка 1

Назва графи

Номер графи

Коментар

1

2

3

4

Отримувач (покупець)

 

найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)

2

На кожне коригування податкового зобов’язання заповнюється окремий рядок.
При зазначенні найменування покупця слід орієнтуватися на відомості, що вказано в податковій накладній, а в ній, у свою чергу, має бути зазначено повну або скорочену назву, указану у статутних документах юридичної особи. Точно кажучи,
П. І. Б. фізособи-підприємця повинні зазначатися повністю, однак податківці не проти, якщо у графі вказано прізвище та ініціали («Вісник податкової служби України», 2008, № 22).
Якщо товар повертає кінцевий споживач, якому податкова накладна не виписувалася, то в цій графі так і зазначається «Кінцевий споживач», а у графі 3 — знак «Х».
Водночас у деяких випадках у цій графі буде зазначено власні дані. Наприклад, якщо виправляється помилка, не пов’язана з операціями з контрагентами, скажімо, платник податків в одному з попередніх періодів помилково не визнав умовний продаж згідно з

п.п. 7.4.1. Закону про ПДВ, не відобразив податкове зобов’язання при ліквідації основних фондів згідно з п. 4.9 Закону про ПДВ тощо.У такому разі податкова накладна виписується на себе (отримувачем є нібито сам платник ПДВ) і йому нічого не залишається робити, як заповнювати в цих графах власне найменування та номер.
А от якщо коригування взагалі неможливо пов’язати з конкретною операцією, наприклад, платник допустив арифметичну помилку при підсумовуванні оборотів за період,
то йому нічого не залишається робити, як проставити в цих графах прокреслення.

Якщо платник отримує послуги від нерезидента з місцем поставки на території України, можлива ситуація, коли курс НБУ на дату, що передує даті складання акта, виявився вищим, ніж курс на дату здійснення передоплати. У такому разі потрібно зробити коригування, що відображається в ряд. 8.4 декларації. При цьому у графі 2 додатка 1 слід зазначити найменування нерезидента, у графі 3 — знак «Х»

індивідуальний податковий номер

 

3

 

Податкова накладна, по якій проводиться коригування

дата

4

Як уже зазначалося вище, цілком можлива ситуація, коли коригування неможливо пов’язати з конкретною податковою накладною, або помилка в тому і полягала, що податкову накладну не було виписано і не було відображено податкові зобов’язання. У цих випадках у гр. 4 і 5 ставиться прокреслення.
Якщо здійснюється повернення товарів кінцевим покупцем, то в цих графах зазначається номер і дата підсумкової податкової накладної

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Найпроблемніші графи. Дуже часто покупці зволікають з підписанням розрахунку коригування, або взагалі відмовляються його підписувати. Проте, якщо в періоді виписування розрахунку коригування покупець його так і не підписав, це зовсім не означає, що постачальнику не потрібно виправляти податкові зобов’язання. Більше того,

Закон про ПДВ взагалі не зазначає про зв’язок між коригуванням ПДВ та датою отримання (підписання) розрахунку коригування отримувачем товару (послуги), головне — направити цей розрахунок покупцю. Тому, на наш погляд, якщо в поточному періоді постачальник виписав розрахунок коригування, а покупець його або не підписав, або відмовляється від підписання, або повернув з підписом тільки в наступному періоді, то вже в поточному періоді постачальник має право відкоригувати податкові зобов’язання, причому як у бік збільшення, так і у бік зменшення. У такому разі у гр. 6 слід зазначити номер розрахунку коригування, а у гр. 7 — прокреслення.
Більше того, у деяких випадках гр. 7 не може бути заповнено у принципі. Наприклад, якщо товар повертає кінцевий покупець, то розрахунок коригування залишається у продавця і покупцю взагалі не передається. А іноді немає взагалі самого розрахунку коригування. Це відбувається, скажімо, при списанні заборгованості зі строком позовної давності, що минув, пов’язаної з отриманням авансу (податкове зобов’язання коригується, оскільки немає об’єкта оподаткування); виправленні помилки, що не пов’язана з конкретною податковою накладною; перерахунку податкового зобов’язання при отриманні послуг від нерезидента з місцем поставки на території України при зміні валютного курсу. У цих випадках і у гр. 6 стоятиме прокреслення

 

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість рядок 8

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару покупцем», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще і пункт нормативно-правового акта, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Сума ПДВ (+)

9

Зазначаються власне суми коригування податкового зобов’язання у більший чи менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (-)

10

 

Заповнення другої частини додатка 1

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

Постачальник (продавець)

найменування
(П. І. Б.
для фізичних осіб)

2

Так само, як і при заповненні першої частини додатка 1, цілком можливо, що в цих графах буде проставлено прокреслення. Це може бути у випадку якщо операція не пов’язана з конкретним контрагентом (наприклад, при виправленні арифметичної помилки)

індивідуальний податковий номер

3

Податкова накладна, по якій проводиться коригування

дата

4

У деяких випадках у цих графах зазначаються не дані податкової накладної, а дані інших документів. Наприклад, якщо покупець повертає товар, придбаний у роздробі, то підставою для збільшення податкового кредиту була не податкова накладна, а касовий чек. У такому разі в цих графах слід зазначити дату та номер цього чека.
Цілком можливе заповнення цього рядка з прокресленням (наприклад, виправляється помилка: в одному з попередніх періодів було збільшено податковий кредит без податкової накладної)

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Коригування податкового кредиту не завжди здійснюється на підставі Розрахунку коригування, тому і в цих графах цілком можливо, що буде зазначено прокреслення. Таким випадками є:
— використання товару в негосподарській діяльності;
— коригування податкового кредиту за заборгованістю зі строком позовної давності, що минув (якщо покупець оплатив товар, але не отримав товар (послуги));
— псування товару;
— повернення товару, придбаного в роздробі (розрахунок коригування покупцю не видається);
— виправлення помилки, не пов’язаної з конкретною поставкою

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару постачальнику», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 10.1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще й пункт Закону, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Сума ПДВ (+)

9

Зазначаються власне суми коригування податкового кредиту в більший або менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядки «Усього до збільшення», «Усього до зменшення», «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (-)

10

 

 

Додаток 2

«Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»

 

Додаток 2

заповнюють та подають усі платники податків, у яких у декларації з ПДВ заповнено рядок 24 (у тому числі і ті, які не мають права на бюджетне відшкодування — лист ДПАУ від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117, далі — лист ДПАУ № 15844 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77; п. 7 листа ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47).

У розрахунку бюджетного відшкодування цей додаток має важливе значення, оскільки в ньому, по суті,

формується сума , у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування (потім така сума потрапить у додаток 3, де буде вже остаточно визначено розмір відшкодування, що декларується).

Порядок заповнення додатка 2 ДПАУ роз’яснила

листом № 15844, в якому навела методику розрахунку його показників. У ньому пояснювалося, як вперше слід було заповнити додаток 2 до оновленої (після наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159) декларації з ПДВ за березень 2008 року. Докладно про бюджетне відшкодування і, зокрема, про порядок розрахунку його суми йшлося в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77, присвяченому відшкодуванню ПДВ.

За своєю структурою додаток 2 є

розшифровкою відображеної в рядку 24 від’ємної суми за періодами виникнення складових такого від’ємного значення.

 

Додаток 2

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)

 

 

звітний період, у якому виникла сума

2

Для заповнення колонок 2 і 3 додатка 2 платнику податків потрібно провести свого роду

інвентаризацію залишку від’ємного значення (далі — скорочено ЗВЗ), що відображається за рядком 24 декларації (при цьому значення рядка 24 декларації переноситься в колонку 3 додатка 2 за рядком «Усього» і підлягає подальшій розшифровці).
При заповненні додатка 2 можливі такі ситуації:
Ситуація 1. Якщо рядок 24 з’явився вперше в поточній декларації (тобто до цього в деклараціях минулих періодів він був порожнім), це означає, що відображений у ньому ЗВЗ сформовано виключно через «мінус» попереднього періоду. У такому разі в додатку 2:

звітний період, у якому виникла сума

сума

2

3

У колонці 2 зазначають

попередній період (тобто період, в якому було заповнено рядок 22.2)

До колонки 3 переносять усю суму з

рядка 24 поточної декларації

Наприклад, якщо вперше рядок 24 (припустимо, на суму 5000 грн.) виявився заповненим у декларації за жовтень 2008 року (а отже, утворився за рахунок «мінуса» попереднього періоду — вересня 2008 року), то в додатку 2 до жовтневої декларації:
— у колонці 2 проставляють період «09.2008»
— до колонки 3 заносять суму з рядка 24 декларації — «5000»

09.2008

5000

Ситуація 2. Якщо рядок 24 заповнюється

вже декілька періодів поспіль (тобто його формували від’ємні значення декількох попередніх періодів), то в додатку 2 у колонках 2 і 3 відповідно розписують складові частини такого від’ємного значення за періодами їх виникнення (зазначаючи відповідно в колонці 2 — період, а в колонці 3 — відповідну йому суму).
Зауважимо: докладно про те, як вперше (з урахуванням листа № 15844) слід було заповнити оновлений додаток 2 до декларації за березень 2008 року, провівши подібну інвентаризацію значення рядка 24, йшлося в тематичному випуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77, присвяченому відшкодуванню ПДВ. Нагадаємо: для цього слід було провести зіставлення, послідовно порівнюючи звітний період з попереднім, попередній з попереднім
і т. д., орієнтуючись при цьому в деклараціях на показники рядків 22.2 (23.1), 24, 25.
А от починаючи з квітневої декларації кожний попередній додаток 2 уже був підставою для заповнення подальшого (березневий — для квітневого, квітневий — для травневого тощо). Адже колонка 5 додатка 2 саме і розкриває інформацію про ЗВЗ, що залишився неоплаченим (у розрізі періодів), які при здійсненні в подальшому оплат може стати відшкодуванням у платника податків в майбутньому. А отже, такі суми, як і раніше, мають право брати участь у розрахунку суми, що відшкодовується. У зв’язку з цим у такому разі при заповненні додатка 2 за поточний звітний період до його колонок 2 і 3 переносять відповідно значення з колонок 2 і 5 додатка 2 за попередній період, коригуючи їх при цьому (з урахуванням можливого заповнення в поточній декларації) на показники рядків 20, 23.1, 23.4, 23.5, тобто відповідно:

звітний період, у якому виникла сума

сума

2

3

До колонки 2 додатка 2 за поточний звітний період переносяться дані (про періоди) із колонки 2 додатка 2 за попередній звітний період, напроти яких при цьому проставлено суми в колонці 5

До колонки 3 додатка 2 за поточний звітний період переносяться дані з колонки 5 додатка 2 за попередній звітний період, з урахуванням проведення можливого коригування:
— зменшення такого ЗВЗ (у хронологічній послідовності його виникнення) на показник рядка 20 поточної декларації (якщо такий заповнено)
та/або
— збільшення такого ЗВЗ (шляхом приєднання до нього ще і ЗВЗ попереднього періоду) на величину показників рядків 23.1, 23.4, 23.5 поточної декларації (якщо такі в поточній декларації заповнено) зменшуючи ЗВЗ (у хронологічній послідовності його виникнення) на показник рядка 20 (якщо такий, звичайно, задекларовано в поточній декларації)
та/або
— збільшуючи (шляхом приєднання (додавання) у додатку 2 як ЗВЗ, що виник у попередньому звітному періоді) від’ємне значення, що склало показник рядка 24 декларації (якщо в поточній декларації, наприклад, з’явилися заповнені рядки 23.1, 23.4, 23.5)

Докладніше див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77

 

сума

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)

 

 

сума

 

 

4

 

 

Призначення колонки 4 — відстежити

фактично оплачену частину ЗВЗ, що накопичився, на відшкодування якої, по суті, і має право розраховувати платник податків. Для цього належить провести свого роду інвентаризацію розрахунків з постачальниками (а якщо постачальник-нерезидент, то в такому разі будуть важливі розрахунки з бюджетом) станом на 1 число поточного звітного періоду (тобто періоду, за який складається декларація), щоб з’ясувати, яку частину вхідного ПДВ (що спричинив згодом утворення такого ЗВЗ) було фактично оплачено.
У зв’язку з цим зауважимо, що:
— ДПАУ, як і раніше, під «фактичною оплатою» розуміє оплату вхідного ПДВ виключно грошовими коштами (а отже, до колонки 4 потраплятимуть тільки грошові оплати ПДВ, а от, наприклад, бартерні розрахунки до «оплаченої частини», тобто до колонки 4, з обережності платник податків не включить). При цьому до оплаченої частини платник податків також має право включити ввізний імпортний ПДВ, сплачений при імпортуванні товарів грошовими коштами (лист № 15844);
— до колонки 4, по суті, повинні потрапляти фактичні оплати, здійснені в попередньому звітному періоді (лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83). Нагадаємо: при заповненні перехідного березневого додатка 2 платнику податків слід було проаналізувати стан розрахунків, уключивши до березневого додатка 2 усі розрахунки з постачальниками попереднього (ніх) звітних періодів, які не взяли участі до березня у визначенні суми, що відшкодовується. А от починаючи з квітня в розрахунку суми бюджетного відшкодування, за логікою, повинні брати участь тільки оплати попереднього періоду, які і слід заносити до додатка 2 в колонку 4 (наприклад, у колонці 4 квітневого додатка 2 повинні відображатися березневі оплати, травневого додатка 2 — квітневі оплати тощо). Виняток, мабуть, можуть становити оплати минулих періодів, які помилково ще так і не було своєчасно включено до розрахунку відшкодування платником податків (наприклад, оплати, помилково не враховані платником податків за колонкою 4 при заповненні того ж першого оновленого березневого додатка 2 тощо).
Вивчивши стан розрахунків (тобто фактичну оплату вхідного ПДВ) при заповненні колонки 4 додатка 2 потрібно виходити з такого:

Стан розрахунків за ЗВЗ

Заповнення колонки 4 додатка 2

сума

4

Якщо грошові розрахунки з постачальниками за сумами, уключеними
до податкового кредиту періоду виникнення ЗВЗ:

— здійснено в повному обсязі

увесь ЗВЗ вважається фактично оплаченим і до колонки 4 переноситься значення з колонки 3:
колонка 4 додатка 2 = колонка 3 додатка 2

— проведено частково

ЗВЗ вважається частково оплаченим і до колонки 4 додатка 2 при цьому потрапляє сума такої часткової оплати (у межах, звичайно, значення, відображеного в колонці 3):
колонка 4 додатка 2 = сума часткової оплати (але не > колонки 3 додатка 2)

— не проведено (тобто грошових оплат не було)

ЗВЗ вважається не оплаченим і в колонці 4 додатка 2 проставляється прокреслення:
колонка 4 додатка 2 = «-» (прокреслення)

І ще один момент. Як зазначалося, додаток 2 складають і подають усі платники податків, в яких у декларації заповнено рядок 24, у тому числі і ті, що не мають права на бюджетне відшкодування (тобто які у зв’язку з цим значення рядка 24 переносять до рядка 26 декларації). Відразу зазначимо: на сьогодні будь-яких офіційних роз’яснень з приводу того, як такій категорії осіб заповнювати додаток 2, поки що не з’явилося. Однак деякі податківці на місцях роз’яснюють, що таким платникам податків колонки 2 і 3 додатка 2 потрібно заповнювати в загальновстановленому порядку, а от у колонці 4 додатка 2 при цьому проставляти прокреслення, переносячи при цьому відповідні значення з колонки 3 до колонки 5 додатка 2. Такий порядок заповнення саме і дозволить дотримати рівність рядків 24 (відповідно колонка 3 додатка 2) і 26 (відповідно колонка 5 додатка 2) декларації, а також у подальшому, при отриманні права на бюджетне відшкодування, допоможе таким платникам податків уже за всіма правилами заповнити додаток 2

Значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду

сума

5

У цій колонці відображається залишок від’ємного значення, який не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування в поточному звітному періоді, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (тобто може стати відшкодуванням у майбутньому), тобто це показник

рядка 26 декларації. При цьому в додатку 2 значення колонки 5 визначається розрахунковим шляхом як різниця:

колонка 5 = колонка 3 - колонка 4

Разом з тим, як роз’яснювалося в

листі № 15844, іноді така рівність і така формула для колонки 5 можуть і не працювати. Це випадок, коли за результатами перевірки податковим органом виявлено заниження суми бюджетного відшкодування, заявленого платником податків у попередніх періодах. Оскільки сума заниженого БВ, виявлена податковим органом, у подальшому вже не може заявлятися платником податків як бюджетне відшкодування (тобто не може відображатися ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації — п.п. «а» п.п. 7.7.7 Закону про ПДВ), а може враховуватися тільки через рядок 26 декларації, то таку суму слід урахувати при заповненні додатка 2 у його колонці 5. Тому в такому разі розрахункове значення колонки 5 додатка 2 не дорівнюватиме різниці між значеннями колонок 3 і 4, а відрізнятиметься на суму такого заниженого бюджетного відшкодування, виявленого податківцями при перевірці

 

 

Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»

 

Додаток 5 до декларації з ПДВ з’явився відносно недавно, тільки починаючи зі звітності за березень 2008 року, але вже встиг створити багато неприємних для платників податків моментів. Цей додаток має на меті розкрити інформацію про операції з поставки та придбання товарів (послуг) платником ПДВ у розрізі контрагентів, що дозволить набагато ефективніше здійснювати перевірку правильності сплати і відшкодування ПДВ. До речі, якщо у платника податків виникає якесь неврегульоване питання, пов’язане із заповненням цього додатка, то виходити потрібно саме з цієї тези (насамперед думати про порівнянність показників цього додатка постачальника та покупця).

Перш за все зауважимо: ДПАУ вважає додаток 5

декларацією (хоча, чітко кажучи, такою він не є, і щоб переконатися в цьому, достатньо заглянути в п. 1.3 Порядку № 166). Тому неподання додатка 5 карається податківцями дуже суворо — декларацію з ПДВ не буде визнано податковою декларацією, про що повідомляють платника податків із зазначенням підстав її неприйняття (див. лист ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7929/7/16-0017 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 40).

Порядок № 166

не вказує на особливості подання додатка 5 у разі, якщо декларація подається з прокресленнями. Однак у п. 4 листа ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 податківці дозволили не подавати додаток 5 у тому випадку, якщо в декларації відсутні дані — проставлено лише прокреслення, що свідчить про відсутність у звітному (податковому) періоді господарської діяльності, а отже, про відсутність господарських відносин із контрагентами (покупцями/постачальниками). На жаль, у листі від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 не зазначено, чи потрібно подавати додаток 5, якщо в ряд. 1, 10.1, 10.2, 14 декларації проставлено прокреслення, а в решті рядків фігурують показники, тобто якась діяльність усе-таки здійснюється. У такому разі, на наш погляд, додаток 5 краще все ж таки подати, хоча сенсу в цьому буде небагато.

Також жодних особливостей не зазначено і для тих підприємств, які мають

філії, що отримали право виписувати податкові накладні. До появи додатка 5 такі філії, як правило, передавали головному підприємству лише зведені дані за період. Однак із появою Розшифровки вони мають передавати ще й дані в розрізі контрагентів. Такий висновок випливає з листа ДПАУ 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47).

У додатку 5 розшифровуються показники зовсім не всіх рядків декларації, а тільки ряд. 1, 10.1, 10.2 і 14.

Таким чином,

у ньому не відображаються:

— експорт товарів;

— операції, що не обкладаються ПДВ;

— послуги, отримані від нерезидента з місцем поставки як на території України, так і за її межами;

— коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту (дані рядків 8 і 16 розшифровуються в додатку 1);

— отримання товарів (послуг) без ПДВ (якщо продавець не є платником або користується пільгою);

— імпорт товарів, що використовуються як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях.

 

Розділ І. Податкові зобов’язання

грн.

№ з/п

Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)

Обсяг поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

У розділі І розшифровується ряд. 1 декларації з ПДВ. Заповнюється він у розрізі контрагентів (покупців). Отже, у загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно індивідуальний податковий номер. Кількість контрагентів значення не має: хоч їх 10, хоч їх 10000 — щодо всіх потрібно заповнювати окремий рядок. Якщо протягом періоду було здійснено кілька поставок тому самому покупцю, то ці поставки буде відображено одним рядком за номером цього покупця. У графі 2 відображається тільки податковий номер покупця, без зазначення його назви та інших даних.

Зрозуміло: включаючи у додаток 5 усіх контрагентів, бланк додатка 5 доведеться формувати на декількох аркушах. На наш погляд, у такому разі достатньо їх скріпити, а підпис і печатку поставити лише на останньому аркуші. Але щоб уникнути непорозумінь, краще підписати і поставити печатку на кожному аркуші додатка 5, оскільки це часто робиться на аркушах договорів.

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях

з копійками, незважаючи на те що у верхній частині таблиці зазначено «грн.» (див. лист ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32).

Для заповнення показників слід використовувати дані розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (графи 7 і 8 за вирахуванням послуг, отриманих від нерезидента на митній території України).

Інші

 

 

У рядку

«Інші» відображаються податкові зобов’язання, сформовані за операціями без покупця або з покупцем, який не має індивідуального податкового номера. Отже, у цьому рядку відображаються такі операції:

— роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної;

— поставки неплатникам ПДВ;

— безоплатна передача товарів (послуг);

— перевищення звичайної ціни над договірною на суму понад 20 %;

— послуги, поставлені нерезиденту з місцем поставки на території України;

— ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ;

— передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовні продажі (при використанні товару (послуг) у неоподатковуваних операціях, анулюванні реєстрації платника ПДВ);

— поставка тими платниками, які не виписують податкову накладну (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за приладами обліку).

Зверніть увагу на включення до цього рядка перевищення звичайної ціни над договірною. Формально постачальник має всі підстави зазначити цю суму в загальних рядках додатка 5 (є покупець, котрий має податковий номер). Однак якщо так зробити, то при звірці в податкових органах такої декларації з декларацією покупця автоматично «вискочить» помилка, адже покупець задекларує податковий кредит у сумі меншій, ніж задекларована постачальником сума зобов’язань. Така декларація потрапить до категорії 1. До будь-яких серйозних штрафних санкцій це не призведе, але все-таки для уникнення конфліктних ситуацій краще заповнювати ряд. «Інші».

Усього за місяць (квартал)

(ряд 1 декларації), у тому числі:

 

 

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, а от рядок

«Усього за місяць (квартал)» округляється за загальновстановленими правилами. Таке правило в Порядку № 166 відсутнє, більше того, з форми випливає, що заповнювати її потрібно у гривнях без копійок (над таблицями зазначено «грн.»). Однак у листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 податківці дійшли саме такого цілком логічного порядку заповнення. У такому разі розбіжностей із даними ряд. 1 декларації з ПДВ не буде.

Різниця ряд. 1 декларації з ПДВ і ряд. «Інші» має дорівнювати сумі загальних рядків додатка 5.

поставка основних фондів

 

 

Цей рядок можна назвати довідковим. Узяти з реєстру чи декларації з ПДВ дані для його заповнення не вийде, тому доведеться аналізувати первинні документи. Звичайно, якщо протягом періоду платник ПДВ продав об’єкт основних фондів, то в цьому рядку потрібно відобразити цей оборот. Але існують певні операції з основними фондами, які

поставкою не є (не відповідають визначенню, наведеному в п. 1.4 Закону про ПДВ), але прирівняні до такої. Такими операціями є:

— ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовний продаж основних фондів у разі анулювання реєстрації платником ПДВ;

— безоплатна передача основних фондів.

Податкові зобов’язання за цими операціями теж мають відображатися в цьому довідковому рядку.

До речі, заповнюючи цей рядок, слід керуватися визначенням основних фондів, наведеним у

п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток, а не бухгалтерським законодавством. Тому продаж податкової малоцінки тут не відображається.

передача товарів (послуг) комісіонером/повіреним на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону (без суми комісійної винагороди)

 

 

Останній рядок розділу І передбачає розшифровку

посередницьких операцій. Тут потрібно врахувати два моменти:

1. Заповнюється він

тільки посередником (комісіонером), довіритель (комітент) ставить у ньому прокреслення.

2. Судячи з назви, цей рядок передбачено тільки для посередницьких операцій на

купівлю товару (послуг). Пояснюється це тим, що передачу товарів (послуг), про яку йдеться в назві цього рядка, як момент виникнення податкових зобов’язань посередника, зазначено в п. 4.7 Закону про ПДВ тільки щодо посередницьких операцій на купівлю. Отже, сюди включається податкове зобов’язання, що виникає при передачі посередником купленого ним товару довірителю (комісіонеру).

 

Розділ ІІ. Податковий кредит

грн.

№ з/п

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

Період* виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит

Обсяг поставки
(без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

Так само, як і при заповненні розділу І,

на кожного контрагента виділяється один рядок. Якщо протягом періоду було кілька придбань у того самого постачальника, то всі обсяги придбання щодо цього постачальника потрібно зазначити одним рядком.

Водночас заповнення цього розділу має певні особливості.

1. Якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві податкові накладні — одну своєчасно, другу — із запізненням (виписано в одному з попередніх періодів), у такому разі на такого постачальника буде заповнено

два рядки . Адже у графі 3 потрібно зазначати період виписування податкової накладної, а в цьому випадку їх буде два, тому буде два рядки. Наприклад, у листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 зазначено, що кількість записів щодо окремого контрагента дорівнюватиме кількості податкових періодів, в яких було виписано податкові накладні, що дають право на податковий кредит.

2. Ще одна особливість заповнення цього розділу виявляється при використанні товару (послуг) одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. У такому разі на одного контрагента (постачальника) може бути заповнено два рядки (один — у першій частині розділу II додатка 5, другий — у другій частині розділу II; докладніше див. нижче)

3. Право на податковий кредит дають не лише податкові накладні, а й деякі інші документи, перелічені в

п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. Серед них слід виділити чеки, що не містять податкового номера постачальника. Такі документи в межах установленої суми, що дає право на податковий кредит (200 грн. на день без ПДВ), уносяться до цього розділу додатка 5 з кодом «100000000000». Причому всі чеки вписуються одним рядком (див. лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58). Судячи з усього, у ДПАУ просто не приділяють особливої уваги цим сумам і не збираються їх ідентифікувати. Звідси можна припустити: якщо протягом періоду було отримано декілька таких чеків, але одні — своєчасно, а інші — із запізненням (з минулого періоду — наприклад, відрядження працівника «перетинало» період), то їх усе одно потрібно вписувати одним рядком.

4. Іншим нестандартним документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, якщо той не виписує податкову накладну або виписує її з порушенням порядку. Покупець може не знати його податковий номер. На жаль, у згаданому вище листі податківці нічого не сказали, як заповнювати податковий номер постачальника в цьому випадку. Можна тільки припустити, що тут потрібно діяти за аналогією з чеками без ІПН.

При заповненні графи 3 слід ураховувати деякі нюанси

1. Ця графа заповнюється арабськими цифрами, і в ній зазначається саме період, а не, скажімо, дата. Наприклад, якщо податкову накладну виписано у вересні 2008 року, потрібно вказати «09.2008», а не «вересень 2008» чи інші позначення.

2. У цій графі зазначається саме період

виписування документа, що дає право на податковий кредит, а не період його отримання. Це актуально для податкових накладних, отриманих із запізненням (у цій графі вказується саме період її виписування, а не отримання). У загальному ж випадку в цій графі буде зазначено той період, за який подається декларація, адже податковий кредит покупця і податкові зобов’язання продавця формуються за першою подією. Винятки із цього правила такі:

— якщо покупець використовує касовий метод, а постачальник — ні, то період виписування податкової накладної постачальником і період її включення до податкового кредиту покупця можуть не збігатися, якщо першою подією була поставка товарів (послуг);

— збільшення податкового кредиту за податковою накладною, отриманою із запізненням.

3. Якщо документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, то в цій графі зазначається період, в якому податкову накладну мало бути виписано постачальником. Це буде той період, за який подається декларація (лист ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417).

4. Якщо покупець є квартальним платником ПДВ, то в цій графі слід зазначати місяць виписування податкової накладної, а не квартал («Вісник податкової служби України», 2008, № 27). І це незважаючи на те що у виносці до цього рядка зазначено «Будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності».

Якщо квартальний період використовується продавцем, покупцю також слід заповнювати цю графу щомісяця, адже покупцю невідомий звітний період продавця.

Усього за місяць (квартал)

(ряд 10.1 декларації), у тому числі:

 

Підсумковий рядок, що має відповідати ряд. 10.1 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке саме правило, як і при заповненні розділу І: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжностей з даними ряд. 10 декларації з ПДВ не буде.

придбання (будівництво, спорудження) основних фондів

 

Так само, як і при заповненні аналогічного рядка розділу І, слід керуватися визначенням основних фондів, наведеним у

п.п. 8.2.1 Закону про ПДВ, а не бухгалтерською термінологією. Оскільки фігурують слова «будівництво, спорудження», то під час придбання, наприклад, будматеріалів для будівництва нерухомого об’єкта, який згодом буде об’єктом основних фондів, уже необхідно включати суму за такою купівлею до цього рядка. І абсолютно не важливо, що об’єкт поки що не введено в експлуатацію.

проведення розрахунків комісіонером/повіреним за товари (послуги) на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону

 

При заповненні цього рядка слід ураховувати такі моменти:

1. Він заповнюється

тільки посередником (комісіонером), довіритель (комітент) ставить у ньому прокреслення.

2. Судячи з усього, тут зазначаються операції за

посередницькими договорами на продаж. Це випливає з того, що в назві цього рядка йдеться про розрахунки комісіонера. Як відомо, при посередницьких операціях на продаж податковий кредит у посередника виникає якраз при перерахуванні коштів комітенту або наданні йому інших видів компенсацій вартості проданих товарів. Якщо комісіонер передає комітенту не кошти, а інші види компенсації, то їх також слід зазначати в цьому рядку. Отже, у цьому рядку вказується той ПДВ, що включається до податкового кредиту посередника (комісіонера) при передачі ним коштів (майна) від проданого товару довірителю (комітенту). Чітко кажучи, назву цього рядка сформульовано не зовсім коректно адже в абзаці другому п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться лише про поставку посередником товару, а в цьому рядку зазначається ще й про послуги.

Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту

У другій частині розділу II додатка 5 розшифровуються дані рядків 10.2 (якщо придбаний товар (послуги) використано в неоподатковуваних операціях) і 14 (якщо придбаний товар (послуги) не використовується в господарській діяльності або використовується для поставки послуг з місцем поставки за межами території України).

Рядок 10.2 заповнюють підприємства, що не мають права на податковий кредит на підставі

пп. 7.4.2 і 7.4.3 Закону про ПДВ. У зв’язку з цим виникає запитання: як заповнювати додаток 5 тим підприємствам, які придбані товари (послуги) частково використовують в оподатковуваній, а частково — у неоподатковуваній діяльності? Як відомо, у такому разі вхідний ПДВ слід розподілити згідно з коефіцієнтом розподілу, регламентованим п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. Порядок № 166 жодних особливостей для цієї ситуації не висуває: частина такого ПДВ увійде до складу податкового кредиту і буде відображена в першій частині розділу II додатка 5, а частина — до складу валових витрат і буде відображена у другій частині розділу II додатка 5 при розшифровці ряд. 10.2. Більше того, у листі від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 податківці описують саме такий порядок заповнення додатка 5, зазначаючи, що «за таких умов одного контрагента буде відображено в розділі II двічі».

Зрозуміло, що такий порядок навряд чи влаштує бухгалтера, адже фактично вийде, що згідно з коефіцієнтом розподілу доведеться розбивати кожну податкову накладну, а це дуже обтяжлива процедура. Тому бухгалтери деяких підприємств погоджували зі своїми податківцями дещо іншу схему відображення таких операцій. Свого часу податківці не заперечували проти відображення таких операцій у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних одним рядком: спочатку всі податкові накладні зазначаються в ньому таким чином, нібито вони дають повне право на податковий кредит, а наприкінці періоду, коли вже визначено коефіцієнт розподілу, робиться один сторнувальний запис. Приблизно таким є альтернативний порядок заповнення додатка 5: спочатку всі податкові накладні зазначаються в першій частині розділу І так, нібито вони дають повне право на податковий кредит, а в останньому рядку наводиться сторнувальний запис, і саме ця цифра вказується у другій частині розділу II додатка 5, але вже зі знаком « + ». При цьому у графі 2 проставляється власний індивідуальний податковий номер. У результаті відпадає обтяжлива процедура розподілу податкового кредиту за кожною податковою накладною. Але ще раз звертаємо увагу: щоб використовувати цю схему на практиці, її обов’язково потрібно погоджувати зі своїми податківцями.

Ще один момент, пов’язаний із заповненням цього рядка. У деяких випадках вхідний ПДВ не включається до податкового кредиту на підставі спеціальної норми Закону про ПДВ, і при цьому спеціального рядка для відображення обсягу придбання в декларації немає. Як приклад можна навести ПДВ, що входить до вартості легкового автомобіля, якщо він включається до складу основних фондів; ПДВ у сумі, що перевищує 40 грн. на день за чеками, в яких немає податкового номера постачальника. Такі суми недоцільно зазначати в колонці «А» ряд. 10.1 декларації з ПДВ, оскільки комп’ютерна програма, що використовується в податкових органах, автоматично розраховує колонку «Б» цього рядка як 20 % від колонки «А», а отже, за такою декларацією «вискочить» помилка. Такі суми, на наш погляд, краще зазначити в ряд. 14 декларації саме через додаток 5, адже в такому разі дані покупця та продавця збігатимуться. Інша справа, що до заповненої таким чином декларації слід подати пояснення, де вказати причину такого заповнення (щоб у перевіряючих не склалося враження, що куплений товар насправді було використано в негосподарській діяльності). До речі, зазначені чеки вказуються з номером «200000000000». За тим самим номером зазначаються ВМД щодо товарів, використаних не в господарській діяльності

 

Усього за місяць (квартал)

(рядки 10.2 + 14 декларації):

 

Підсумковий рядок, що має відповідати сумі ряд. 10.2 і 14 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке ж правило, як і при заповненні розділу І: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжності з даними декларації з ПДВ будуть мінімальними.

 

Виправлення помилок у додатку 5

Помилки, яких припускаються в додатку 5, умовно можна поділити на три категорії:

1) помилку допущено при визначенні сум податкового кредиту чи податкового зобов’язання, що спричинило помилку в додатку 5 (така помилка впливає на суму податку до сплати);

2) помилку допущено тільки в номері контрагента (не впливає на суму податку до сплати);

3) помилково відображено суми операції в розрізі контрагентів (не впливає на суму податку до сплати).

Уточнюючий додаток 5 при виправленні помилок подається в тому випадку, якщо вони виправляються за допомогою уточнюючого розрахунку.

Помилка першої категорії

виправляється в уточнюючому розрахунку в загальному порядку. До нього слід додати уточнюючий додаток 5 (зверніть увагу на обов’язкове позначення статусу цього документа у правому верхньому куті форми), в якому проставляється лише сума виправлення. Наприклад, у вересні платник податків отримав податкову накладну від постачальника з номером «121212121212» на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), однак помилково включив її до складу податкового кредиту в декларації за вересень у сумі 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.). У листопаді помилку було виявлено. Виправлення в уточнюючому додатку 5 має такий вигляд:

 

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

1

121212121212

09.2008

+500

+100

...

Усього за місяць (квартал)

(рядок 10.1 декларації), у тому числі:

+500

+100

 

Помилка другої категорії

виправляється шляхом подання уточнюючого розрахунку та уточнюючого додатка 5. Але оскільки загальна сума податкових зобов’язань і податкового кредиту не змінюється, то в листі ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417 було зазначено, що «вартісні показники Уточнюючого розрахунку прокреслюються». Причому в консультації у «Віснику податкової служби України», 2008, № 22 головний державний податковий ревізор-інспектор відділу спеціальних режимів оподаткування Департаменту ПДВ ДПАУ Лариса Древаль на прикладі наводить заповнення Уточнюючого розрахунку, в якому в усіх рядках, де зазначаються вартісні показники (у тому числі і в ряд. 1, 2, 3), проставлено прокреслення. Водночас місцеві податкові органи часто вимагають заповнення уточнюючого розрахунку із зазначенням (дублюванням) у ньому вартісних показників. Такі вимоги суперечать позиції ДПАУ.

Власне ж уточнюючий додаток 5 заповнюється таким чином: неправильний запис указується зі знаком «мінус», правильний — без знака або зі знаком «+». Наприклад, у вересні було допущено помилку: податкову накладну на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.) зазначили в додатку 5 за номером «121212121210» замість номера «121212121212».

 

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

1

121212121210

09.2008

-1000

-200

2

121212121212

09.2008

+1000

+200

3

Усього за місяць (квартал)

(рядок 10.1 декларації), у тому числі:

0

0

 

Помилки третьої категорії

виправляються дещо в інший спосіб: зайво зазначена сума вираховується, занижена сума збільшується. Наприклад, у додатку 5 за вересень роздрібний оборот у сумі 840 грн. (у тому числі ПДВ — 140 грн.) помилково було включено до продажів контрагенту з номером «212121212121». При виправленні помилки потрібно зменшити показник рядка з відповідним номером контрагента і збільшити показник ряд. «Інші». Виправлення має такий вигляд:

 

1

2

3

4

1

212121212121

-700

-140

...

Інші

+700

+140

Усього за місяць (квартал)

(рядок 1 декларації), у тому числі:

0

0

 

 

Приклад заповнення декларації з ПДВ

 

На завершення теми наведемо приклад заповнення декларації та її додатків. Для наочності перенесення від’ємного значення ми взяли три послідовні періоди: листопад, грудень, січень. Приклад заповнення

додатків 1, 2, 3 і 5 покажемо до одного періоду — грудня. Зверніть увагу на округлення до копійок у додатках 1 і 5.

Надамо деякі

пояснення щодо вихідних даних: у першому (згідно з прикладом) звітному періоді — листопаді в підприємства податковий кредит перевищив податкові зобов’язання на 40000 грн. (ряд. 22.2 листопада). Ця сума в подальшому переноситься в ряд. 23.1 декларацій за грудень. За підсумками грудня підприємство другий період декларує від’ємне значення - 30000 грн., що відображається в рядку 24 декларації грудня (відповідно заповнюємо додаток 2 і додаток 3). Згідно з розрахунками підприємство за підсумками грудня має право на бюджетне відшкодування у розмірі 8000 грн., яке воно заявило в рахунок майбутніх платежів. Решта суми, що не потрапила під бюджетне відшкодування (22000 грн. = 30000 грн. – 8000 грн.), потрапляє в рядок 26 декларації грудня і відповідно переноситься до ряд. 23.2 декларації наступного періоду — січня.

Крім цього,

у грудні було заповнено рядок 16:

— у ряд. 16. 1 відображено

виправлення помилки декларації за вересень (+1000,20 грн., збільшено податковий кредит): у вересні не включено до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого на митниці за ВМД. Зверніть увагу: сума штрафу в ряд. 28 не відображається, оскільки помилка не призвела до недоплати;

— у ряд. 16.2 відображено

наслідки повернення товару (-7000 грн., зменшено податковий кредит).

Ще одна особливість грудня —

це рядок 14, в ньому відображено суму, сплачену постачальнику — платнику ПДВ за придбаний легковий автомобіль (10000 грн., без ПДВ). Чому ця сума відображається саме в цьому рядку, ви знайдете у порядковому описі форми декларації.

За підсумками січня в підприємства — сума до сплати, заповнено рядок 27 (3000 грн.). Однак через те, що в підприємства є бюджетне відшкодування в розмірі 8000 грн., то цю суму живими грошима можна не перераховувати.


Фрагмент форми (ДЕКЛАРАЦІЯ З ПДВ)

Код рядка

I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Звітні періоди

листопад

ГРУДЕНЬ

січень

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

1

Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів

65000

13000

70000

14000

150000

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

5

Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки А)

65000

х

70000

х

150000

х

5.1

з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 +  р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А

65000

13000

70000

14000

150000

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

9

Усього податкових зобов'язань

(сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б)

13000

14000

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

 

Код рядка

II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Звітні періоди

листопад

ГРУДЕНЬ

січень

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

1

2

3

4

5

6

7

8

10

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)

з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

х

х

х

х

х

х

10.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою

260000

52000

50000

10000

25000

5000

...

...

...

...

...

...

...

...

12

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою:

х

х

х

х

х

х

12.1

ПДВ, сплачений митним органам

5000

1000

...

...

...

...

...

...

...

...

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)

з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону

х

10000

х

х

...

...

...

...

...

...

...

...

16

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації):

х


(- чи +)

х

-

6000
(- чи +)

х


(- чи +)

16.1

самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

х

х

+

1000

х

16.2

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

35000

-7000

16.3

інші випадки

х

х

х

17

Усього податкового кредиту

(сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +) колонки Б)

х

53000

х

4000

х

5000

 

img 1
img 2

 

Фрагмент форми (ДОДАТОК 1)

img 3

 

Фрагмент форми (ДОДАТОК 2)

img 4
img 5

 

Фрагмент форми (ДОДАТОК 3)

img 6

 

Фрагмент форми (ДОДАТОК 5)

img 7

 

* Будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно