Від рядка до рядка (заповнюємо декларацію з ПДВ)

№ з/п

Назва документа

Форма документа

Коли необхідно подавати

Додаткові відомості та відмітки
в декларації з ПДВ

1

2

3

4

5

1

Рішення (заява) про вибір касового методу

Довільна

У момент реєстрації платником ПДВ або разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого було прийнято таке рішення

У декларації з ПДВ платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про використання касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати початку застосування касового методу (залежно від моменту прийняття рішення — при реєстрації чи після). Касовий метод починає застосовуватися з періоду, наступного за тим, в якому був зроблений вибір такого методу

Примітка. Можливість застосування касового методу передбачено п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ для платників податків, обсяг оподатковуваних операцій у яких за останні 12 місяців не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

2

Заява про відмову від касового методу

Довільна

Разом із декларацією за звітний період, в якому було прийнято добровільне рішення або перевищено обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн.

У декларації з ПДВ платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про закінчення застосування касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати закінчення застосування касового методу. Застосування касового методу припиняється з періоду, наступного за тим, в якому було прийняте відповідне самостійне рішення (наприкінці року) або було перевищено обсяг в 300 тис. грн.

3

Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду

Додаток 1 до Порядку № 166

Разом із декларацією за останній звітний період щорічно (для місячних платників — грудень, для квартальних — IV квартал) за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ)

Квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного періоду наступного календарного року. При перевищенні 300 тисячного обмеження оподатковуваних операцій платник податку повинен самостійно перейти на місячний податковий період у місяці перевищення. Про це в кінці декларації робиться відповідна відмітка

Примітка. Якщо платник не подасть таку заяву, то він зобов’язаний застосовувати місячний звітний (податковий період). Ця вимога не поширюється на єдиноподатників — платників ПДВ. У них звітним (податковим) періодом є квартал (див. лист ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517// «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39).

4

Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку її заповнення) та відповідні документи

Довільна

Подається разом із декларацією за період, коли постачальник відмовився видати податкову накладну або виписав її з порушеннями існуючого порядку (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ).

Така заява вважатиметься підставою для відображення покупцем податкового кредиту з ПДВ без наявності податкової накладної або у випадку, якщо її неправильно оформлено постачальником. До заяви слід додати копії документів, що посвідчують факт сплати ПДВ у вартості придбаних товарів чи послуг. Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

5

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до декларації з ПДВ

При заповненні рядків 8 та/або 16 декларації з ПДВ

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

6

Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Додаток 2 до декларації з ПДВ

Додаток 2 заповнюють платники податків, у яких в декларації заповнено рядок 24. У цьому додатку формується сума, у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування. Заповнюється навіть особами, які не мають права на бюджетне відшкодування

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

7

Розрахунок суми бюджетного відшкодування

Додаток 3 до декларації з ПДВ

Подається у випадку, якщо платник податків має право на бюджетне відшкодування відповідно до п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ та заповнено рядок 24 декларації

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

8

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування

Додаток 4 до декларації з ПДВ

Подається, якщо платник податків розраховану суму бюджетного відшкодування має намір відшкодувати собі на банківський рахунок — у декларації заповнено рядок 25.1

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

9

Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів

Додаток 5 до декларації з ПДВ та додаток 2 до декларації з ПДВ (скороченої)

Подається завжди, крім випадків, коли діяльність не ведеться, відносин з контрагентами не було (п. 4 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32, с. 8)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

10

Копії погашених податкових векселів

—

Подаються при заповненні та поданні Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додатка 3 до декларації з ПДВ)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

Примітка. На сьогодні митні органи припинили приймати в оплату сум ПДВ податкові векселі при здійсненні митного оформлення товарів
(див. лист Державної митної служби України від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП).

11

Оригінали п’ятого основного аркуша ВМД
(з 01.01.2008 р. до них прирівнюються листи ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»)

—

Подаються за наявності експортних операцій (при заповненні рядка 2.1 декларації з ПДВ) (п. 4.2 Порядку № 166)

Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються»

Примітка. Водночас в абзаці другому п.п. 7.7.4 Закону про ПДВ міститься вимога подавати копії оригіналів п’ятих аркушів ВМД, а не власне оригінали, і то тільки у випадку, якщо подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

12

Довідка

Довільна

У разі заповнення рядка 3 декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (3)

13

Довідка

Довільна

У разі заповнення рядка 4 до декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ чи іншого нормативно-правового акта, згідно з яким таку операцію звільнено від оподаткування

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (4)

14

Довідка (перелік)

Довільна

У разі заповнення рядка 6 до декларації з ПДВ, якщо платником у звітному періоді видано більше одного векселя. Зазначаються суми податку та строки погашення кожного векселя

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (6)

Примітка. Довідки та довідка (перелік) завіряються підписами керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника ПДВ — фізичної особи). При цьому слід звернути увагу: зустрічаються прецеденти, коли податківці на місцях вимагають від платників податків у полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка проставляти відмітки не тільки про додаткові довідки (переліки), які розшифрували інформацію за цим рядком: довідки до рядків 3, 4, перелік до рядка 6 (та інші додатки, якими платник податків за своїм бажанням і в довільній формі розшифровує показники того чи іншого рядка декларації), а й інформацію щодо додатків 1, 2, 3, 4, 5, що є частиною форми декларації з ПДВ (шляхом зазначення номера рядка, до якого складається такий додаток). Вважаємо, що такі вимоги податківців неправомірні, бо для відображення інформації про подання додатків 1, 2, 3, 4 і 5 призначено своє поле «До декларацій додаються».

15

Додатки, які подавалися до рядків декларації, що виправлялися (при самостійному виправленні)

Відповідні форми

При заповненні рядків 8.1 та/або 16.1 декларації з ПДВ у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки до уточнюючого розрахунку або декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.п. 4.4.1 Порядку № 166)

Інформація про подання проставляється в полі «Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації)»

Рядок декларації з ПДВ

Пункт Порядку № 166

Що зазначається в рядку

Рядки 011, 012

П. 5.1

Спеціальне поле для відміток про тип декларації. Перша колонка містить код
(011, 012) типу декларації, третя — назву типу декларації («Звітна», «Звітна нова»). У другій колонці зазначається позначка (Х) у рядку спеціального поля, що відповідає типу декларації. При поданні декларації з ПДВ за звітний період позначка (Х) проставляється в рядку 011 «Звітна» декларації. А от якщо після подання декларації за звітний період, але до закінчення граничного строку подання декларації за цей же період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками (без сплати при цьому штрафу, як передбачено п. 17.2 Закону № 2181), то позначка (Х) проставляється в рядку 012 «Звітна нова» спеціального поля

Рядок 02

—

Зазначається, за який податковий (звітний) період (місяць або квартал) року подається декларація

Рядок 03

—

Зазначається, за який податковий (звітний) період (місяць або квартал) подається податкова декларація з виправленими показниками. Цей рядок заповнюватиметься тільки в разі якщо помилка виправляється в поточній декларації (заповнено рядки 8.1 або 16.1 поточної декларації).
Якщо помилки цього податкового періоду вже виправлялися раніше, про це зазначається в довідці до цієї декларації

Рядок 04 (041 — 044)

—

Зазначається:
— назва для юридичної особи та представництва нерезидента;
— прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи;
— назва, дата та номер договору — для спільної діяльності.
А також зазначається ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або код ДРФО або реєстраційний (обліковий) номер платника, уповноваженого вести облік зі спільної діяльності (дев’ятизначний)

Рядок 05

—

У цьому рядку зазначаються: індивідуальний податковий номер платника податків та номер свідоцтва платника ПДВ

Рядок 06

—

У цьому рядку зазначаються:
— місцезнаходження платника податків (зазначається адреса, що фігурує у свідоцтві);
— поштовий індекс;
— телефон;
— факс;
— електронна адреса платника податків

Далі наводиться найменування податкового органу, до якого подається декларація.

Рядок 07

—

У цьому рядку проставляється позначка (Х) у разі заповнення рядка 21 декларації з ПДВ

Примітка.

Рядок 08

—

У цьому рядку проставляється позначка (Х) у разі заповнення рядка 25 декларації з ПДВ

Рядок 09

—

Проставляється позначка (Х) у разі заповнення декларації підприємством суднобудування

Рядок 10

—

Проставляється позначка (Х) у разі заповнення декларації підприємством літакобудування

Рядок декларації з ПДВ

Опис

Які дані Реєстру використовуються для заповнення рядка декларації

Пункт Порядку № 166

1

2

3

4

Розділ I «ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»

1

Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів

У цьому рядку відображаються оподатковувані за ставкою 20 % обсяги поставки, що здійснюються на митній території України.
Також до цього рядка потрапляють інші, визначені Законом про ПДВ, оподатковувані за зазначеною ставкою обсяги поставки у зв’язку зі здійсненням, зокрема, таких операцій:
— надання нерезиденту послуг з місцем їх поставки на митній території України згідно з п. 6.5 Закону про ПДВ (докладніше див. публікацію «Послуги нерезиденту з місцем поставки на території України» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 22);
— безоплатної передачі товарів (послуг), яка згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ класифікується як поставка;
— ліквідації основних фондів, за винятком випадків, коли об’єкт основних фондів ліквідується у зв’язку з його знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили; така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі в разі викрадення основних фондів; платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення об’єкта основних фондів іншими способами, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням. Візьміть до відома: податківці вимагають від платників податків подавати документи, що підтверджують знищення (перетворення) основних фондів, до податкової інспекції разом із декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому об’єкт основних фондів ліквідовано (див., зокрема, консультації, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 11; 2006, № 44). Однак цей висновок є досить спірним, адже Закон про ПДВ подібних вимог не висуває. Докладніше ці питання розглянуто у статті «Ліквідація основних фондів: оформлення та облік» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28;
— переведення основних фондів до складу невиробничих (див. листи ДПАУ від 26.05.2006 р. № 173/2/15-0310 та ДПА в м. Києві від 23.06.2006 р. № 471/10/31-106);
— використання товарів (послуг), придбаних для операцій, що обкладаються ПДВ, у неоподатковуваних або звільнених від обкладення ПДВ операціях (див. листи ДПАУ від 26.05.2006 р. № 173/2/15-0310 та ДПА в м. Києві від 23.06.2006 р. № 471/10/31-106, а також публікацію «ПК щодо товарів, використаних для надання неоподатковуваних послуг» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 29);
— визнання при анулюванні реєстрації платника ПДВ умовного продажу за товарними залишками та основними фондами, щодо яких було відображено податковий кредит, згідно з вимогою останнього абзацу п. 9.8 Закону про ПДВ;
— здійснення операцій на підставі договорів комісії, доручення або посередницьких договорів згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ (докладніше див. статтю «Як сплачується ПДВ за договором комісії» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 5);
— перевищення звичайної ціни над фактичною (договірною) ціною

Дані графи 7 розділу II Реєстру (для колонки А);
дані графи 8 розділу II Реєстру (для колонки Б)

П.п. 5.3.2

2

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

У цьому рядку відображаються обсяги поставки, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою:
— окремо експортні операції (рядок 2.1);
— окремо інші операції (рядок 2.2).
При цьому платник податків заповнює тільки колонку А рядка 2 декларації

—

П.п. 5.3.3

2.1

Експортні операції

Тут відображаються обсяги експортних операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.
Незважаючи на те що цей рядок називається «Експортні операції», він не включає експорт послуг, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, оскільки в Законі про ПДВ такі операції розглядаються як послуги, що надані нерезиденту . У зв’язку з цим такі операції має бути відображено в рядку 2.2, а не в рядку 2.1 декларації.
Тобто в рядок 2.1 слід записувати операції, пов’язані з експортом товарів (супутніх послуг). Сюди ж потрапляють і обсяги поставки товарів (супутніх послуг) за ЗЕД-бартером.
Нагадаємо: застосування нульової ставки ПДВ можливе тільки у випадку, якщо експорт товарів підтверджено оформленою відповідним чином ВМД. Правило першої події в такій ситуації «не працює». Це випливає з п.п. 7.3.8 Закону про ПДВ, згідно з яким попередня оплата, що надходить від нерезидента в рахунок оплати товарів, не змінює податкових зобов’язань платника податків. При експорті податкові зобов’язання з ПДВ за нульовою ставкою виникають тільки на дату здійснення фактичного вивезення товарів (див. консультацію податківців у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 18 — 19). При визначенні бази оподаткування необхідно виходити з курсу НБУ, що діяв на дату виникнення зобов’язань з ПДВ, тобто на дату оформлення ВМД з відміткою митного органу про вивезення товару.
У рядку 2.1 не фіксується експорт товарів, що пільгуються згідно з пп. 5.1 і 5.2 Закону про ПДВ (для них передбачено рядок 4 декларації). Виняток становлять операції з експорту:
— періодичних видань, зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної та іноземно-української мови (п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ);

— лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ).
Це пов’язане з тим, що відповідно до п. 6.3 Закону про ПДВ пільга при експорті зазначених товарів не зберігається, а діє нульова ставка ПДВ.
Пам’ятайте: при заповненні цього рядка обов’язковим є подання разом із декларацією оригіналів п’ятих основних аркушів ВМД (оригіналів аркушів ВМД нової форми МД-2 із позначкою «3/8»)

Дані графи 11 розділу II Реєстру

П.п. 5.3.3

2.2

Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

Тут відображаються інші операції, оподатковувані за нульовою ставкою.
Цей рядок призначено також для відображення послуг, що надані нерезиденту та обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (див. примітки до рядка 2.1 декларації).
До цього рядка потрапляють, зокрема:
— послуги, що складаються з робіт з тимчасово ввезеним рухомим майном (п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ). Це, наприклад, послуги з переробки давальницької сировини; послуги з модернізації та ремонту тимчасово ввезених товарів;
— транспортні послуги (за межами митної території України) (п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ).
Щодо інших послуг зауважимо:
— послуги, надані нерезиденту з місцем їх поставки на митній території України (тобто, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 %), повинні відображатися в рядку 1 декларації як операції, що обкладаються 20 % ПДВ;
— послуги, надані нерезиденту з місцем їх поставки за межами митної території України, що не підпадають під об’єкт оподаткування відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ, довідково зазначатимуться в рядку 9¹ декларації

Дані графи 9 розділу II Реєстру

П.п. 5.3.3

3

Операції, що не є об’єктом оподаткування (п. 3.2 Закону)

Цей рядок заповнюється у разі, якщо платник здійснює операції, які не є об’єктом оподаткування відповідно до п. 3.2 Закону про ПДВ, як частину в загальному обсязі поставки.
Майте на увазі: у цьому рядку відображаються не всі операції, зазначені в п. 3.2 Закону про ПДВ, а тільки ті, що відповідають поняттю «поставка» (відображення саме обсягів поставки вимагає колонка А декларації, а також пп. 5.3.1, 5.3.4 Порядку № 166).
Тому, наприклад, операції з передачі майна на відповідальне зберігання або в оперативний лізинг хоча і не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. 3.2.2 Закону про ПДВ, у рядку 3 декларації не відображатимуться, оскільки не є поставкою. Податкова накладна при цьому не виписується.
При заповненні рядка 3 потрібно до декларації додати довідку довільної форми, завірену підписами керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника ПДВ — фізичної особи) із зазначенням виду операції та пункту Закону про ПДВ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування

Дані графи 10 розділу II Реєстру (вибірково)

П.п 5.3.4

4

Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку зазначається обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про ПДВ та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до ст. 11 цього Закону чи інших нормативно-правових актів.
Це, зокрема, операції з поставки:
— вітчизняних продуктів дитячого харчування (за переліком, затвердженим постановою КМУ від 08.09.97 р. № 996);
— товарів спеціального призначення для інвалідів (за переліком, затвердженим постановою КМУ від 01.09.97 р. № 982);
— лікарських засобів і виробів медичного призначення за переліком, який щорічно встановлюється КМУ тощо.
У рядку 4 також відображатиметься експорт пільгованих товарів, адже згідно з п. 6.3 Закону про ПДВ при такому експорті нульова ставка не застосовується, а зберігається пільга. Виняток становить експорт періодичних видань, зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної та іноземно-української мови (п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ); лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ), щодо якого діє нульова ставка ПДВ. Такі експортні операції відображаються в рядку 2.1 декларацій (див. коментар до рядка 2.1).
До цього рядка потрапляє і експорт відходів та брухту чорних металів (поставку таких товарів, зокрема їх імпорт, звільнено від обкладення ПДВ згідно з п. 11.44 Закону про ПДВ до 1 січня 2009 року).
При заповненні рядка 4 до декларації з ПДВ додається довідка довільної форми, посвідчена підписом бухгалтера та печаткою (або підписом платника — фізичної особи), із зазначенням виду операції та пункту Закону про ПДВ або іншого нормативно-правового акта, згідно з яким таку операцію звільнено від оподаткування.
До речі, зауважимо: виходячи з п. 11.4 Закону про ПДВ застосування пільг з ПДВ на підставі інших нормативно-правових актів, крім Закону про ПДВ та міжнародних договорів, є досить проблематичним. Винятком є Закон України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-ІІІ

Дані графи 10 розділу II Реєстру (вибірково)

П.п. 5.3.5

5

Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки А)

Цей рядок має довідковий характер. У ньому зазначається загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Заповненню підлягає колонка А рядка 5. Значення, що відображається в цьому рядку, визначається згідно з алгоритмом, наведеним у його назві

—

П.п. 5.3.6

5.1

з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 + р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А

Цей рядок має довідковий характер. У ньому відображається обсяг оподатковуваних операцій, який визначається відповідно до алгоритму, наведеного в його назві. Заповненню підлягають колонки А і Б рядка 5.1.
Значення цього рядка визначається як сума рядків декларації: 1 + 2.1 + 2.2 + 4.
Зауважимо: при розрахунку обсягу оподатковуваних операцій ДПАУ, як і раніше, незаконно вимагає включати до нього у тому числі й операції, звільнені від оподаткування (що відображаються в рядку 4 декларації). Таку позицію і закріплено у формі декларації. Також на це звертається увага в листі ДПАУ від 30.04.2005 р. № 8533/7/15-2417.
Однак при розподілі податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ операції, звільнені від оподаткування, до частки оподатковуваних операцій (у чисельник дробу) включатися не повинні

—

П.п. 5.3.6

6

Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п. 11.5 ст. 11 Закону)

Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік)

Тут зазначаються обсяг імпорту товарів (у колонці А) протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя згідно з п. 11.5 Закону про ПДВ, та термін погашення векселя. У колонці Б цього рядка зазначається сума ПДВ. Таким чином, рядок 6 декларацій заповнюється завжди в періоді видачі податкового векселя митниці.
Якщо платник у звітному періоді видав більше одного такого векселя, то до декларації він додає довідку (перелік) довільної форми, посвідчену підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (або підписом платника, якщо платник — фізична особа), в якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного векселя.
У разі дострокового погашення податкового векселя грошовими коштами рядок 6 декларацій заповнюватиметься разом з рядком 19.1 декларацій за поточний період (див. коментар до рядка 19.1).
Детально порядок видачі, погашення податкових векселів, а також правила їх відображення в декларації з ПДВ викладено в Методичних рекомендаціях щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом ДПАУ від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 14).
Однак майте на увазі: сьогодні сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкових векселів заборонено. На це звертає увагу Держмитслужба в листі від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП. Докладніше це питання висвітлено в нашому коментарі до листа Держмитслужби від 16.01.2008 р. № 11/1-15/352-ЕП у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8, с. 9.
Майте на увазі: суми векселів, виданих при ввезенні давальницької сировини, у декларації з ПДВ не відображаються

У Реєстрі видача податкових векселів не відображається, тому джерелом для заповнення рядка 6 декларацій є дані аналітичного обліку

П. 5.4

7

Послуги, отримані від нерезидента на митній території України

У цьому рядку зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Місце поставки послуг (зокрема, наданих і нерезидентом) визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ.
Зокрема, у рядку 7 декларацій знайдуть відображення послуги від нерезидента в разі, коли згідно з п. 6.5 Закону про ПДВ місцем надання послуг вважатиметься місце фактичного розташування покупця (тобто митна територія України). У такому разі покупець, який отримав зазначені послуги, матиме статус податкового агента нерезидента, а отже, має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ від вартості таких послуг (за першою з подій — датою підписання акта або оплатою), на підтвердження яких виписати податкову накладну.
При цьому базу оподаткування визначають так:
— якщо перша подія — підписання акта виконаних робіт, то податкові зобов’язання згідно з абзацом другим п. 4.3 Закону про ПДВ визначаються виходячи з курсу НБУ, що діяв на день, що передував дню підписання такого акта;
— якщо перша подія — оплата послуг, то податкові зобов’язання у платника податків виникають на день списання коштів. Остаточне визначення суми податкових зобов’язань провадиться з урахуванням курсу НБУ на день, що передує дню, в якому був складений акт, що засвідчує факт отримання послуг (див. абзац другий п. 4.3 Закону про ПДВ). Оскільки дата визначення податкових зобов’язань і дата, на яку обчислюється валютний (обмінний) курс НБУ для перерахунку бази оподаткування можуть не збігатися, при отриманні акта (тобто на дату другої події) необхідно провести перерахунок податкових зобов’язань. Результат такого перерахунку знайде своє відображення в рядку 8.4 декларацій з ПДВ (зі знаком «плюс» або «мінус» залежно від зміни курсу валюти). Такі рекомендації викладено в листі ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4804/6/15-2315 та в консультаціях фахівців податкового відомства, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 25; 2007, № 31.
Датою сплати податкового зобов’язання вважатиметься дата подання декларації до податкового органу (див. лист ДПАУ від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97).

При цьому п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ дозволяє платнику податків на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями включити сплачену суму до складу свого податкового кредиту як пов’язану з госпдіяльністю. Отже, датою виникнення права на податковий кредит буде наступний за відображенням податкових зобов’язань податковий період. Суму податкового кредиту платник податків відобразить в рядку 12.4 декларації. Результат перерахунку податкового кредиту у зв’язку з перерахунком податкових зобов’язань відображається в рядку 16.3 декларації зі знаком «плюс» або «мінус». Докладніше це питання розглянуто в публікації «Передоплачені послуги від нерезидента» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 34

Дані граф 7, 9, 10 розділу II Реєстру (для колонки А декларації), дані графи 8 розділу II Реєстру
(для колонки Б)

П. 5.5

8

Коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -)
(у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації)

У цьому рядку відображається коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі попередніх звітних періодів. У цьому рядку заповненню підлягає тільки колонка Б з відповідним знаком («+» або «-»). Збільшення податкових зобов’язань показують зі знаком «+», а зменшення — зі знаком «-».
При заповненні рядка 8 обов’язковим є подання додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. Джерелом для заповнення рядка 8 є рядки 8.1 — 8.4 декларації

—

П. 5.6

8.1

самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов’язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. Нагадаємо: у поточній декларації може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації (п. 4.4 Порядку № 166). Якщо помилка спричинила недоплату податку до бюджету, обов’язковим є нарахування «самоштрафу» у розмірі 5 % суми такої недоплати, який показують у рядку 28 декларації.
Майте на увазі: виправити помилку, яка спричинила завищення податкового зобов’язання, можна в податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого цю помилку було самостійно виявлено, тобто коли завгодно, але з урахуванням строків давності. А от помилку, що спричинила заниження податкового зобов’язання, може бути виправлено через поточну декларацію тільки в одному випадку — якщо її допущено безпосередньо в декларації за попередній податковий період. На такій позиції наполягає ДПАУ в Методичних рекомендаціях щодо виправлення платниками помилок, самостійно виявлених в податковій декларації з податку на додану вартість (додаток до листа ДПАУ від 15.12.2003 р. № 19470/7/11-1217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 8).
Заповнюючи цей рядок, не забудьте зазначити в рядку 03 вступної частини декларації, за який період виправляється помилка.

Альтернативою такого варіанта виправлення помилок є уточнюючий розрахунок.
Про правила виправлення помилок ви можете дізнатися з тематичного номера «Виправлення помилок з ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25)

Дані з графи 8 розділу II Реєстру беруться лише в тому випадку, якщо помилку було допущено і в Реєстрі. Якщо помилилися тільки в декларації, рядок 8.1 заповнюється на підставі даних бухгалтерської довідки

П. 5.6

8.2

нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі

У рядку 8.2 платники податків, які скористалися пільгами, наприклад, згідно з пп. 5.13, 5.17, 5.18, 11.23, 11.37 Закону про ПДВ відображають суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі. Сума пені, що повинна бути нарахована в установлених випадках, у декларації не відображається, а безпосередньо перераховується до бюджету.
Дані рядка 8.2 переносяться до рядка 12.5 декларації наступного звітного (податкового) періоду (див. коментар до рядка 12.5)

—

П. 5.6

8.3

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов’язань, що здійснюється згідно з п. 4.5 Закону про ПДВ, тобто в тих випадках, коли після поставки товарів (послуг) відбулася будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.
Зауважимо: необхідність коригування податкових зобов’язань за п. 4.5 Закону про ПДВ у продавця товарів (послуг) може виникнути як у бік збільшення, так і у бік зменшення.
Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, і направляє отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, і направляє отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.
Згідно з п. 20 Порядку заповнення податкової накладної в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою додатка 2 до податкової накладної. Зауважимо: п. 4.5 Закону про ПДВ передбачає можливість проведення відповідних коригувань після того, як уже відбулася поставка товарів. У інших випадках (рядки 8.1, 8.2 і 8.4 декларації) розрахунок коригування не виписується, а відповідне коригування податкових зобов’язань з ПДВ відображається безпосередньо в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» до декларації.
Звертаємо увагу: згідно з роз’ясненнями податківців, якщо відвантаження товару та його повернення покупцем відбуваються в одному звітному (податковому) періоді та при цьому на дату першої події виписується податкова накладна, а на дату другої — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, то в такому разі в декларації з ПДВ відображаються підсумкові показники операцій з поставки (придбання) товарів за звітний період (див. лист ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50). Інакше кажучи, у цій ситуації постачальник рядок 8.3 не заповнює, а відображає загальний обсяг поставки (за мінусом вартості повернених товарів) у рядку 1 декларації, а покупець, не заповнюючи рядок 16.2, загальну суму придбань показує в рядку 10 декларації

—

П. 5.6

8.4

інші випадки

У рядку 8.4 відображаються інші випадки коригування (збільшення/зменшення) податкових зобов’язань з ПДВ.
Зокрема, до таких інших випадків, що відображаються в цьому рядку, можна віднести:
— коригування податкових зобов’язань з ПДВ у ситуації, коли продавець повертає покупцю раніше отриману від нього суму авансу;
— уточнення податкових зобов’язань (донарахування або зменшення податкових зобов’язань) з ПДВ щодо послуг, наданих нерезидентом на території України. Нагадаємо: нарахування податкових зобов’язань у цьому випадку здійснюється за першою з подій — оплатою або підписанням акта. Разом з тим п. 4.3 Закону про ПДВ одночасно передбачено: за послугами, які надаються нерезидентом, базу оподаткування має бути перераховано за курсом НБУ на кінець операційного дня, що передує дню складання акта, який посвідчує факт отримання послуг. А отже, у ситуації, наприклад, коли після передоплати (за якою було відображено податкові зобов’язання з ПДВ) курс на дату, що передує дню підписання акта, відрізняється від курсу на день передоплати, необхідно провести відповідне уточнення суми податкових зобов’язань (або в бік збільшення, або в бік зменшення залежно від того, як змінився курс) (див. коментар до рядка 7);
— відображення покупцем у складі своїх податкових зобов’язань з ПДВ вартості зворотної тари, не поверненої постачальнику протягом одного року з моменту її отримання. Така вимога міститься в п. 4.6 Закону про ПДВ. Податкові зобов’язання в цьому випадку відображаються в декларації звітного періоду, на який припадає закінчення 12 календарних місяців із дня отримання тари. Користуватися рядком 8 для відображення «тарних» податкових зобов’язань рекомендували в ДПАУ (див. лист від 01.02.98 р. № 1592/10/16-1101 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38). Із поправкою на змінену форму декларації можна припустити, що сьогодні це рядок 8.4. Докладніше це питання розглянуто в публікації «Повертайте тару до закінчення одного року з дня її отримання» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 26);
— списання безнадійної кредиторської заборгованості щодо отриманої передоплати за не відвантажені товари (послуги). В інших випадках щодо безнадійної заборгованості раніше відображені податкові зобов’язання коригуванню не підлягають

—

П. 5.6

9

Усього податкових зобов’язань
(сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б))

Значення цього рядка визначається відповідно до алгоритму, наведеного в його назві.
У колонці Б рядка 9 декларації відображається загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період

—

—

9¹

Крім того, поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно
до п. 6.5 ст. 6 Закону за межами митної території України

У цьому рядку в колонці А довідково зазначається обсяг поставки послуг за межами митної території України без урахування ПДВ, оскільки вони не є об’єктом обкладення ПДВ (п. 3.1 Закону про ПДВ). При цьому місце поставки послуг визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ (див. із цього приводу лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 681/4/16-1510).
Підставою для заповнення цього рядка декларації є дані з графи 10 розділу II Реєстру. Зауважимо: хоча такі операції і не є об’єктом оподаткування, їх слід відобразити у графі 10 розділу II Реєстру (без виписування при цьому податкової накладної)

Дані графи 10 розділу II Реєстру

—

Розділ II «ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ»

10

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

Цей рядок уключає обсяги придбаних з ПДВ на митній території України товарів (послуг)
та основних фондів з метою використання їх у господарській діяльності

—

П. 5.7

10.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою, у тому числі

У цьому рядку декларації відображається частина придбаних з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано в операціях, що підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 20 % і 0 %. Причому право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи почали товари та основні фонди використовуватися в господарській діяльності платника податків у звітному періоді, а також від того, чи здійснював такий платник податків у звітному періоді операції, що обкладаються ПДВ.
У цьому рядку платник податків має право показати суми податкового кредиту, не підтверджені податковою накладною, або якщо податкову накладну було виписано з порушенням установленого порядку. Для цього до декларації додається заява зі скаргою на постачальника-порушника і копії товарних чеків та інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати ПДВ унаслідок придбання таких товарів (послуг). Заяву зі скаргою може бути подано не пізніше граничного строку подання декларації за звітний період, в якому виписано податкову накладну.
Тут же відображаються суми податкового кредиту за податковими накладними, отриманими із запізненням (див. листи ДПАУ від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10 і від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34).
До речі, у цій ситуації зовсім не важливий «вік» отриманої із запізненням податкової накладної. У своїх листах та консультаціях працівники податкової служби досить часто зазначають, що податковим накладним, раніше не включеним до податкового кредиту, має бути не більше 3 років. На наш погляд, ця позиція неправильна і не відповідає нормам податкового законодавства. Докладніше з цим питанням можна ознайомитися у статті «Строки давності за податковими накладними» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 73).
А от коли справа стосується податкових накладних, що були своєчасно отримані (і цей факт зафіксовано в Реєстрі), але «загубилися» в попередніх податкових періодах і виявлені набагато пізніше, то в такому разі рядком 10.1 поточної декларації скористатися не можна. Вихід один — уточнюючий розрахунок або коригувальний рядок 16 поточної декларації. З таким порядком ознайомила платників податків ДПАУ в листі від 19.12.2005 р. № 25233/7/16-1517-26.

До рядка 10.1 уключаються і суми податкового кредиту, підставою для нарахування якого, зокрема, можуть бути касові чеки без отримання податкової накладної, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн. на день (без урахування ПДВ). Якщо ж сумарно за день величина «вхідного» ПДВ за такими чеками виявиться більше 40 грн., то суму перевищення до податкового кредиту платник податків уключити не зможе. Для відображення суми, що перевищила таку межу, у декларації рядків не передбачено. Разом з тим вважаємо, що платнику податків з цією метою можна використовувати рядок 14, про що варто письмово повідомити податковий орган

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А), дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б) (вибірково)

П. 5.7

10.2

не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону,
інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку відображається частина придбаних на митній території України з ПДВ товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано для здійснення операцій, що не підлягають оподаткуванню (відповідно до п. 3.2 Закону про ПДВ) та/або операцій, звільнених від обкладення ПДВ (згідно зі ст. 5, 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами). При цьому заповненню підлягає тільки колонка А рядка 10.2 декларації.
Детально з питаннями розподілу «вхідного» ПДВ можна ознайомитися у статті «Розподіляємо «вхідний» ПДВ за п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3: коли який підпункт застосовувати?» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 29) та в публікації «Розподіляємо «вхідний» ПДВ за п.п. 7.4.3 виходячи з рядків декларації» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 25)

Дані графи 9 розділу I Реєстру (для колонки А)

П. 5.7

11

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

У цьому рядку відображаються обсяги придбаних без ПДВ на митній території України товарів (послуг) і основних фондів з метою використання їх у господарській діяльності

—

П. 5.7

11.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою

У цьому рядку (у колонці А) відображається частина придбаних на митній території України без ПДВ товарів (послуг) і основних фондів, яку буде використано в оподатковуваних операціях за ставкою 20 % і 0 %.
Тут, зокрема, наводяться:
— вартість отриманих послуг з транспортування вантажів за межами митної території України (ставка 0 %);
— вартість придбання в неплатників ПДВ та осіб, які користуються ПДВ-пільгами;
— суми, сплачені банку за надані ним послуги (зокрема, за послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації тощо)

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А) за рядками, в яких у графі 8 (сума ПДВ) проставлено знак «Х» (не заповнено) або нуль

П. 5.7

11.2

не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону,
інші нормативно-правові акти)

У цьому рядку (у колонці А) відображається частина придбаних на митній території України без ПДВ товарів (послуг) та основних фондів, яку буде використано в операціях, що не підлягають оподаткуванню (згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ) та/або звільнені від оподаткування (згідно зі ст. 5, 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами), якщо платник податків користується ПДВ-пільгами

Дані графи 9 розділу I Реєстру (для колонки А) за рядками, в яких у графі 10 (сума ПДВ) проставлено знак «Х» (не заповнено) або нуль

П. 5.7

12

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків
та нульовою ставкою:

Цей рядок призначено для відображення обсягів імпортованих товарів і отриманих на території України від нерезидентів послуг з метою використання їх у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % і 0 %

—

П. 5.7

12.1

ПДВ, сплачений митним органам

Цей рядок заповнюється у випадку, якщо ПДВ під час митного оформлення імпортованих товарів було сплачено митним органам грошовими коштами. Тобто тут наводиться сума ПДВ, що включається до податкового кредиту на підставі ввізних ВМД.
Зауважимо: податкові зобов’язання щодо ПДВ, сплаченого на митниці при ввезенні імпортних товарів, не відображаються в декларації з ПДВ. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань є дата подання ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ).
Датою виникнення права на податковий кредит при імпорті товарів є дата фактичної сплати податку при їх розмитненні, що підтверджується відповідно оформленою ВМД (див. п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ). Це означає, що податкове зобов’язання та податковий кредит при імпорті товарів відображаються в тому самому періоді.
Звертаємо увагу: у ситуації, коли фактурна вартість товару, що імпортується, виявляється нижче митної вартості та при цьому «вхідний» ПДВ сплачено виходячи з митної вартості товару, до податкового кредиту включається вся сума «ввізного» ПДВ, сплаченого при імпорті, тобто розрахованого виходячи з митної вартості та зазначеного у ВМД. З цим згодні й у ДПАУ (див. листи від 04.05.2007 р. № 8991/7/16-1517 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 45; від 23.05.2007 р. № 216/4/16-1510 і від 15.04.2008 р. № 4594/5/16-1516).
Тому до колонки А рядка 12.1 потрапляє вартість, виходячи з якої було сформовано податковий кредит, тобто митна вартість, а до колонки Б — сума сплаченого при імпорті ПДВ, що відображений у ВМД та включається до податкового кредиту. Докладніше це питання висвітлено в публікації «Заповнення рядка 12.1 декларації при імпорті товарів (якщо фактурна вартість виявилася нижчою за митну)» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 30

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А);

дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б) (вибірково)

П. 5.7

12.2

погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді

У цьому рядку відображається сума ПДВ за погашеними податковими векселями, яку платник податків має право включити до податкового кредиту у звітному періоді (див. п. 11.5 Закону про ПДВ):
— якщо строк сплати зобов’язань за податковим векселем виникає до закінчення строку подання декларації за звітний період (податковий вексель І категорії), податковий кредит виникає у звітному періоді, в якому відбулася така сплата. При оплаті податкового векселя у платіжному дорученні необхідно вказати код оплати «109» і номер податкового векселя;
— якщо строк сплати зобов’язань за податковим векселем виникає після закінчення строку подання декларації за звітний період (податковий вексель ІІ категорії), податковий кредит (у сумі зобов’язань за векселем) виникає в наступному податковому періоді за умови погашення суми зобов’язань за податковою декларацією шляхом перерахування коштів до бюджету. Зауважимо: ДПАУ в листі від 11.05.2006 р. № 8880/7/16-1517 визнала право на податковий кредит за податковим векселем ІІ категорії і у випадку, якщо у звітному періоді видачі векселя в розділі ІІІ декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період» визначено суму до відшкодування з бюджету або розрахунки з бюджетом за підсумками звітного періоду не здійснюються (немає ні сплати до бюджету, ні відшкодування з бюджету).

При цьому вартий уваги лист ДПАУ від 28.07.2006 р. № 14340/7/16-11517, в якому роз’яснюється, що право на включення достроково сплаченого грошовими коштами податкового векселя до складу податкового кредиту надається платникові податків у тому звітному періоді, в якому відбулася фактична оплата такого векселя. Якщо податковий вексель оплачується грошовими коштами частково протягом декількох днів, датою погашення вважається дата, на яку податковий вексель оплачено повністю. На цю ж дату визначається і звітний період, в якому платник податків отримує право на включення податкового векселя до складу податкового кредиту.
Докладно операції з податковими векселями розглянуто у статті «Податкові векселі»
(див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 57).
Однак майте на увазі: сьогодні сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкових векселів заборонено. На це звертає увагу Держмитслужба в листі від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП. Докладніше це питання висвітлене в нашому коментарі до листа Держмитслужби від 16.01.2008 р. № 11/1-15/352-ЕП у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008 № 8, с. 9

У Реєстрі операції з погашення податкових векселів не відображаються, тому джерелом для заповнення рядка 12.2 декларації є дані аналітичного обліку

П. 5.7

12.3

звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти)

У колонці А рядка 12.3 відображається обсяг імпортованих товарів (послуг), звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 5 і 11 Закону про ПДВ та іншими нормативно-правовими актами та призначених для здійснення операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % і 0 %

Дані графи 7 розділу 1 Реєстру (вибірково)

П. 5.7

12.4

послуги, отримані від нерезидента

Рядок 12.4 призначено для відображення сум ПДВ, за якими у платника виникло право на податковий кредит у зв’язку зі здійсненням операції з отримання послуг від нерезидента.
Згідно з п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ право на податковий кредит щодо послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, виникає на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями відповідно до п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ. Така дата, як правило, припадає на наступний податковий період після того, в якому було відображено податкові зобов’язання.
Докладніше питання про нерезидентські послуги розглянуто в публікації «Передоплачені послуги від нерезидента» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, с. 34.
Зауважимо: якщо в підприємства право на податковий кредит за такими послугами відсутнє, то їх вартість (без ПДВ) відображатиметься в рядку 13.3 або в рядку 14 декларації

Дані графи 7 розділу I Реєстру (для колонки А); дані графи 8 розділу I Реєстру (для колонки Б)

П. 5.7

12.5

товари, імпортовані у пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням

До цього рядка платник податків записує податковий кредит (звісно, за умови дотримання законодавчих норм, що стосуються віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) щодо товарів, імпортованих у пільговому режимі та використаних не за цільовим призначенням.
Зауважимо: за такими імпортними товарами платник податків насамперед мав нарахувати податкові зобов’язання та відобразити їх у рядку 8.2 декларації в періоді їх нецільового використання. Тому, ураховуючи вимоги п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ, право на податковий кредит у платника податків з’явиться в періоді сплати податку щодо задекларованих таким чином податкових зобов’язань, тобто, як правило, у наступному податковому періоді
(див. коментар до рядка 12.4), а отже, і рядок 12.5 декларації платник податків заповнить в цьому наступному періоді.
Таким чином, у рядку 12.5, як правило, відображаються дані колонки Б рядка 8.2 попередньої декларації. Принаймні до такого порядку їх відображення підштовхує форма декларації.
Підставою для відображення податкового кредиту в цьому випадку є виписана платником податків самому собі податкова накладна, яка одночасно є підставою для нарахування податкових зобов’язань (рядок 8.2 декларації)

—

П. 5.7

13

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню
(п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти):

Рядок 13 призначено для відображення обсягів імпортованих товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності і призначених як для здійснення операцій, що не підлягають оподаткуванню (згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ), так і звільнених від оподаткування (відповідно до ст. 5, 11 Закону про ПДВ та інших нормативно-правових актів)

—

П. 5.7

13.1

ПДВ, сплачений митним органам

Колонка А цього рядка заповнюється у випадку, якщо ПДВ під час митного оформлення було сплачено грошовими коштами.
Якщо платник податків здійснює одночасно оподатковувані та такі, що не обкладаються ПДВ, операції, йому необхідно розподілити податковий кредит (див. коментар до рядка 10.2)

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

13.2

звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону інші нормативно-правові акти)

Зазначається сума, сплачена за імпортовані товари та отримані від нерезидента послуги, з метою використання їх в господарській діяльності в операціях, звільнених від ПДВ

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

13.3

послуги, отримані від нерезидента

У цьому рядку відображається вартість послуг, отриманих від нерезидента, які призначено для використання в господарській діяльності підприємства в операціях, що не підлягають обкладенню ПДВ.
Цей рядок заповнюється тільки у випадку, якщо функції податкового агента виконує сам платник ПДВ — отримувач послуг. При виписуванні податкової накладної представництвом нерезидента вартість таких послуг, призначених для використання в операціях, що не обкладаються ПДВ, відображається в загальному порядку в рядку 10.2 декларації

Дані графи 9 розділу I Реєстру (вибірково)

П. 5.7

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону

У колонці А рядка 14 відображаються обсяги придбання з ПДВ вітчизняних та імпортованих товарів (послуг) і основних фондів, що не підлягають використанню в господарській діяльності платника ПДВ, тобто які:
— або первісно не призначалися для використання в госпдіяльності («негосподарські» подарунки, предмети соціального призначення тощо);
— або підлягають використанню в операціях з поставки послуг з місцем поставки за межами митної території України. Нагадаємо: такі послуги не є об’єктом обкладення ПДВ, але при цьому і права на податковий кредит платник податків не має.
Сюди ж, на нашу думку, можна включити суму, що перевищила 200 грн. на день
(без урахування ПДВ), за касовими чеками без отримання податкової накладної, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника)
(див. коментар до рядка 10.1).
Рядок 14 є найбільш підходящим і для відображення в ньому операції, пов’язаної з придбанням легкового авто для власних господарських потреб. Сума коштів, сплачених за легковий автомобіль без ПДВ, записується до колонки А цього рядка. Інші ж рядки декларації для цієї мети не підходять, оскільки мають інше призначення

Дані граф 11 і 13 розділу I Реєстру

П. 5.7

15

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг)
та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону

Цей рядок аналогічний рядку 14 декларації з тією лише різницею, що тут наводиться обсяг придбаних без ПДВ товарів (послуг) і основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території послуг, які не призначалися для використання в госпдіяльності платника податків, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ

Дані граф 11 і 13 розділу I Реєстру

П. 5.7

16

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації):

Цей рядок декларації призначений для коригування податкового кредиту з ПДВ. При цьому до колонки А рядка 16 жодні дані не вписуються, заповнюється тільки колонка Б зі знаком «+» або «-». Збільшення податкового кредиту показують зі знаком «+», а зменшення — зі знаком «-».
При заповненні рядка 16 обов’язковим є подання додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних до податкової декларації.
Джерелом для заповнення цього рядка є дані рядків 16.1 — 16.3 декларації

П. 5.8

16.1

самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

У цьому рядку відображається самостійне виправлення платником податків помилки, що міститься в раніше поданій декларації. Нагадаємо: у поточній декларації може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації (п. 4.4 Порядку № 166). При цьому в поточній декларації можна виправити декілька помилок, але тільки якщо їх допущено в одному звітному періоді.
Якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата податку до бюджету, необхідно нарахувати «самоштраф» у розмірі 5 % суми такої недоплати і показати його в рядку 28 декларації.
Заповнюючи цей рядок, не забудьте вказати в рядку 03 вступної частини декларації, за який період виправляється помилка.
Альтернативою зазначеного варіанта виправлення помилок є уточнюючий розрахунок.
Про правила виправлення помилок ви можете дізнатися з тематичного номера «Виправлення помилок з ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25). Також див. коментар до рядка 8.1

Дані з графи 8 розділу I Реєстру беруться лише у випадку, якщо помилку було допущено і в Реєстрі. Якщо помилилися тільки в декларації, рядок 16.1 заповнюється на підставі даних бухгалтерської довідки

П. 5.8

16.2

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

У цьому рядку відображають суму коригування податкового кредиту відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ. Необхідність такого коригування в покупця може виникнути як у бік збільшення, так і в бік зменшення.
Так, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, що їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування та збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг).
Якщо в результаті проведеного перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Крім звичайних випадків повернення або перегляду сторонами цін, під дію п. 4.5 Закону про ПДВ підпадають, зокрема, випадки коригування сум ПДВ при виконанні продавцем своїх гарантійних зобов’язань.
У цьому рядку не відображаються дані виписаних продавцем Розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних (додаток 2 до податкової накладної) у разі повернення платнику податків передоплати (поставки товарів не було).
Звертаємо увагу: згідно з роз’ясненнями податківців, якщо відвантаження товару та його повернення покупцем відбуваються в одному звітному (податковому) періоді і при цьому на дату першої події виписується податкова накладна, а на дату другої — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, то в такому разі в декларації з ПДВ відображаються підсумкові показники операцій з поставки (придбання) товарів за звітний період (див. лист ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50). Інакше кажучи, у цій ситуації постачальник рядок 8.3 не заповнює, а відображає загальний обсяг поставки (за мінусом вартості повернених товарів) у рядку 1 декларації, а покупець, не заповнюючи рядок 16.2, загальну суму придбання показує в рядку 10 декларації

Дані граф 7 і 8 розділу I Реєстру за рядками, в яких відображено коригування до податкових накладних (незалежно від того, коли було виписано розрахунок коригування до податкової накладної — у звітному періоді чи в попередніх періодах)

П. 5.8

16.3

інші випадки

У цьому рядку відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту, що не потрапили до рядків 16.1 і 16.2 декларації. Це, зокрема:
— повернення передоплати, раніше перерахованої продавцю. Як зазначалося в коментарі до рядка 16.2, ця ситуація не підпадає під дію п. 4.5 Закону про ПДВ, оскільки не було поставки товару, але вимагає коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в контрагентів, оскільки немає об’єкта обкладення ПДВ. Про це йдеться в листі ДПАУ від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73). Докладніше це питання розглянуто у статті «Повернення товарів та передоплат: проблеми коригування ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73);
— псування та нестача товару понад норми природного убутку. Коригування податкового кредиту в цьому випадку зумовлено тим, що цей товар не використано в господарській діяльності. Щодо нестачі (псування) товару в межах норм природного убутку, то сторнувати податковий кредит у такій ситуації, на наш погляд, не потрібно, оскільки такі витрати є нормальними і відповідають критеріям госпдіяльності;
— списання безнадійної дебіторської заборгованості у зв’язку з перерахуванням продавцю оплати та неотриманням товарів (послуг). При списанні такої заборгованості поставки товарів (послуг) так і не відбулося, тобто об’єкт оподаткування відсутній. Отже, раніше відображений податковий кредит має бути відкориговано. Якщо списується безнадійна заборгованість щодо отриманих та не оплачених товарів (послуг), то зменшувати податковий кредит не потрібно, оскільки п. 4.5 Закону про ПДВ на цю ситуацію не поширюється. Детально питання, що стосуються обліку безнадійної заборгованості, розглянуто у статті «Заборгованість зі строком позовної давності, що минув: нюанси відображення в обліку» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79);
— перерахунок податкового кредиту у зв’язку з перерахунком податкових зобов’язань за передоплаченими нерезидентськими послугами на митній території України
(див. коментар до рядка 7 та до рядка 8.4)

Дані графи 8 розділу I Реєстру (вибірково). Підтверджуючими документами є коригування до податкових накладних, бухгалтерські довідки

П. 5.8

17

Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +) колонки Б))

У цьому рядку (у колонці Б) відображається сума податкового кредиту звітного періоду. Колонка А при цьому не заповнюється, оскільки в ній проставлено знак «Х».
Значення рядка визначається розрахунково як сума значень рядків декларації
10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 16 (- чи +), відображених у колонці Б

—

—

Рядок декларації з ПДВ

Опис

Пункт (розділ)
Порядку № 166

1

2

3

III «РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД»

Цей розділ включає

18

Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17):

У цьому рядку відображається

18.1

позитивне значення (+)

Рядок 18.1 заповнюється, якщо в результаті такого віднімання отримано

18.2

від’ємне значення (-)

Рядок 18.2 заповнюється, якщо в результаті віднімання отримано

19

Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону):

Рядок 19 (19.1 та/або 19.2) заповнюють платники податків, які при імпорті товарів на митну територію України видавали

Рядок 19 призначено для

Порядок видачі та погашення податкових векселів обумовлено Методрекомендаціями № 25595 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 11, якими податкові векселі умовно (залежно від строків оплати та способу погашення) розподілено на три категорії: ПВ I категорії, ПВ II категорії, ПВ 0 категорії:

Податкові векселі

* Обов’язкові умови переведення ПВ (категорії I чи II) до 0 категорії перелічено в Методрекомендаціях № 25595. Їх п’ять:

1) на дату поставки ПВ органу митного контролю платник має суму бюджетного відшкодування, що дорівнює або перевищує суму зобов’язання за таким ПВ;

2) у будь-який день із дати видачі ПВ до дати настання строку платежу за ПВ платник податків подав до органу ДПС заяву про зарахування такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;

3) на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю чи частково не відшкодовано платнику (невідшкодований залишок дорівнює або перевищує суму ПВ);

4) на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю чи частково не включено до висновку на проведення бюджетного відшкодування, що подається до Держказначейства (залишок суми бюджетного відшкодування не менше суми ПВ);

5) на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду; не знаходиться в адміністративному оскарженні.

Тільки при дотриманні всіх цих умов одночасно (а не однієї або двох з них окремо) можна претендувати на погашення ПВ 0 категорії.

19.1

до зменшення (-):
суми податку на додану вартість, що не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації)

Рядок 19.1 заповнюється разом із рядком 6 у періоді видачі ПВ митниці

19.2

до збільшення (+):
суми податку на додану вартість, що підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, сума зобов’язань за якими включається до складу податкових зобов’язань платника у звітному (податковому) періоді) (додати перелік)

Рядок 19.2 (зі знаком «+») заповнюється (разом із рядком 6 (зі знаком «+») і рядком 19.1 (зі знаком «-»)) у періоді видачі ПВ митниці, якщо сума зобов’язань за векселем погашається шляхом включення до складу податкових зобов’язань через декларацію (наприклад, якщо строк сплати зобов’язань за векселем виникає після закінчення строку подання декларації за період, в якому відбулася видача векселя митниці). Тим самим її заповнення дозволяє скоригувати вексельні наслідки так, щоб вексельна сума в результаті потрапила до складу податкових зобов’язань поточного періоду.
У разі заповнення рядка 19 до декларації додаються:
— копії погашених у звітному періоді податкових векселів (про що проставляється відповідна відмітка в заключній частині декларації);
— довідки з переліками векселів, посвідчені підписом бухгалтера та печаткою (із зазначенням номерів, сум ПВ, строків та способів їх погашення). Як зазначається в

За рядком 19 у декларації йдуть рядки 20 і 21. У декларації може бути заповнено тільки один із цих рядків (або рядок 20, або рядок 21) залежно від того, яке (позитивне або від’ємне) значення буде отримано в результаті підсумовування показників рядків 18 і 19. Причому в такому розрахунку беруть участь обидва значення рядка 19 (19.1 і 19.2) з відповідним знаком.

20

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення суми рядків 18 і 19)

Рядок 20 заповнюється, якщо в результаті підсумовування рядків 18 і 19 отримано позитивного значення.
Якщо за рядком 20 декларації отримано позитивне значення, а в рядках 21 — 26 при цьому стоять прокреслення, значення з рядка 20 переноситься до рядка 27 декларації

П.п. 5.9.1

21

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від’ємне значення суми
рядків 18 і 19)

Рядок 21 заповнюється в разі, якщо в результаті підсумовування рядків 18 і 19 отримано від’ємне значення.
У разі заповнення рядка 21 декларації платник податків проставляє позначку «Х» у вступній частині декларації в полі 07 «Ознака визначення від’ємного значення»

П.п.

22

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:

Рядок 22 призначено для подальшого обліку отриманого за підсумками поточного податкового періоду за рядком 21 від’ємного значення.
Нагадаємо: згідно з

П. 5.11

22.1

у зменшення суми податкового боргу з ПДВ

Рядок заповнюється, якщо від’ємне значення за рядком 21 декларації зараховується у зменшення податкового боргу, що є в підприємства. Як зазначалося в

П. 5.11

22.2

до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду
(рядок 21 - рядок 22.1)
(значення цього рядка переноситися до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду*)

Рядок 22.2 заповнюється, якщо в підприємства немає податкового боргу або його сума менше від’ємного ПДВ, відображеного за рядком 21.

Значення цього рядка перейде до рядка 23.1 декларації наступного звітного періоду, за винятком підприємств судно- та літакобудування, які заповнюють рядок 23.1 у тому ж періоді заповнення рядка 22.2. Зауважимо: відповідні позначки «Х» про такі підприємства при цьому має бути проставлено у вступній частині декларації в полях 09 «Ознака підприємства суднобудування» та 10 «Ознака підприємства літакобудування»

П. 5.11

Розділ

23

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду,
що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4 + рядок 23.5):

Рядок призначено для відображення залишку від’ємного значення минулого (минулих) звітних періодів. Значення рядка визначається як сума показників рядків 23.1, 23.2, 23.3, 23.4 і 23.5 поточної декларації

23.1

значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду*

До цього рядка потрапляє значення

Виняток зроблено для підприємств суднобудування та літакобудування, які заповнюють рядки 22.2 і 23.1 декларації в одному — поточному звітному періоді.

П. 5.11

Розділ 6
Порядку № 166

23.2

значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду

До рядка 23.2 переноситься значення

П.п. 5.12.4

23.3

значення рядка 8.2 додатка 3 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду*

Відразу зазначимо, що призначення рядка 23.3 — урахувати в декларації самостійне виправлення платником податків

23.4

значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду*

Рядок 23.4 заповнює платник податків, який у попередньому періоді самостійно виправляв (уточнюючим розрахунком) помилки, що вплинули на величину бюджетного відшкодування, пов’язані зі збільшенням/зменшенням податкового кредиту наступного звітного періоду.
До цього рядка переноситься значення

23.5

зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу

Рядок 23.5 заповнюється, якщо за результатами перевірки (камеральної або документальної), проведеної податковим органом, було зафіксовано факт

При цьому, як роз’яснювалося в

Джерелом для заповнення рядка 23.5 є акт перевірки.

Зауважимо: за ідеєю, у рядку 23.5 декларації повинна відображатися і сума заниженого платником податків бюджетного відшкодування, виявлена податківцями при перевірці (наприклад, коли в результаті неправильного розподілу показника рядка 24 між рядками 25 і 26 декларації сума з рядка 24 помилково не взяла участі в розрахунку бюджетного відшкодування — тобто не потрапила до рядка 25, а перейшла в рядок 26 декларації). Нагадаємо: у такому разі згідно з п.п. «а» п.п. 7.7.7 Закону про ПДВ вважається, що від отримання цієї суми у вигляді відшкодування платник податків добровільно відмовляється і тому її в подальшому може бути враховано платником податків тільки у зменшення майбутніх податкових зобов’язань. Разом з тим будь-які роз’яснення податківців щодо особливостей заповнення в такому разі рядка 23.5 декларації на сьогодні відсутні

24

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)

У цьому рядку відображається не перекритий значенням рядка 20 декларації залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду (позитивне значення, отримане в результаті різниці рядків 23 і 20).
Сума з рядка 24 може стати

П.

25

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2):

Цей рядок заповнюють платники податків, які

Водночас слід пам’ятати: за наявності у платника податків права на бюджетне відшкодування (і за наявності оплат податкового кредиту попередніх періодів) необґрунтоване проставляння прокреслення в рядку 25 (тобто, по суті, перенесення даних із рядка 24 до рядка 26) ДПАУ розцінює як помилкове заповнення декларації з ПДВ (лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83). Отже, заповнити рядок 25 (за наявності оплат попередніх періодів) платникам податків — відшкодуванцям слід в обов’язковому порядку.
На вибір платника податків суму бюджетного відшкодування може бути заявлено:
— або на рахунок у банку (рядок 25.1 декларації);
— або спрямовано у зменшення податкових зобов’язань за ПДВ майбутніх податкових періодів (рядок 25.2 декларації).
Відповідно, зробивши свій вибір, дані рядка 25 (у повній сумі) платник податків перенесе або до рядка 25.1, або до рядка 25.2. А от одночасне заповнення рядків 25.1 і 25.2 у декларації не допускається (тому, наприклад, дробити суму з рядка 25, заявляючи її, скажімо, частково за рядком 25.1, а частково за рядком 25.2 — не можна).
Також зауважимо: такий вибір не може бути згодом змінено платником податків (наприклад, задекларувавши суму відшкодування за рядком 25.2, тобто в рахунок майбутніх платежів, платник податків у подальшому вже не може передумати, і, скажімо, шляхом виправлення помилки передекларувати її до рядка 25.1 — як отримання на розрахунковий рахунок, п. 7 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58).
Докладніше про бюджетне відшкодування, порядок розрахунку його суми, а також осіб, які не мають на нього права йшлося в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77

П. 5.12,
пп. 5.12.1 — 5.12.3

25.1

на рахунок платника у банку

Рядок 25.1 заповнюється, якщо платник податків має намір отримати суму бюджетного відшкодування на свій банківський рахунок. Дані рядка 25.1 проводяться

П.п. 5.12.3

25.2

у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів

Рядок 25.2 декларації заповнюється у випадку, якщо платник податків вирішив зарахувати суму бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань за ПДВ у майбутніх податкових періодах. Дані рядка 25.2 проводяться

П.п. 5.12.3

26

Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситися до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)

У рядку 26 відображається залишок від’ємного значення, що не став відшкодуванням (тобто залишок рядка 24, що не потрапив за розрахунком до бюджетного відшкодування), який уключається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Значення цього рядка визначається розрахунковим шляхом як різниця рядків 24 і 25 декларації. Особи, які не мають права на бюджетне відшкодування, переносять до рядка 26 значення рядка 24. Дані рядка 26 декларації в подальшому потраплять до рядка 23.2 декларації з ПДВ наступного звітного періоду

П.п. 5.12.4

27

Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23, позитивне значення)

У рядку 27 відображається сума ПДВ до сплати до бюджету за результатами поточного звітного періоду (позитивна різниця рядків 20 і 23 декларації). Значення рядка 27 проводиться

П. 5.10

28

Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки

У цьому рядку зазначається сума

28.1

загальна сума помилки (рядок 8.1 - рядок 16.1):

28.2

позитивне значення (+)

У цьому рядку відображається позитивна різниця рядка 8.1 і рядка 16.1 податкової декларації (тобто збільшення суми, що підлягає сплаті до бюджету, у результаті виправлення помилки)

28.3

від’ємне значення (-)

У цьому рядку відображається від’ємна різниця рядка 8.1 і рядка 16.1 податкової декларації (тобто зменшення суми, що підлягає сплаті до бюджету, у результаті виправлення помилки)

Назва графи

Номер графи

Коментар

1

2

3

4

Отримувач (покупець)

найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)

2

На кожне коригування податкового зобов’язання заповнюється окремий рядок.
При зазначенні найменування покупця слід орієнтуватися на відомості, що вказано в податковій накладній, а в ній, у свою чергу, має бути зазначено повну або скорочену назву, указану у статутних документах юридичної особи. Точно кажучи,
П. І. Б. фізособи-підприємця повинні зазначатися повністю, однак податківці не проти, якщо у графі вказано прізвище та ініціали («Вісник податкової служби України», 2008, № 22).
Якщо товар повертає кінцевий споживач, якому податкова накладна не виписувалася, то в цій графі так і зазначається «Кінцевий споживач», а у графі 3 — знак «Х».
Водночас у деяких випадках у цій графі буде зазначено власні дані. Наприклад, якщо виправляється помилка, не пов’язана з операціями з контрагентами, скажімо, платник податків в одному з попередніх періодів помилково не визнав умовний продаж згідно з

Якщо платник отримує послуги від нерезидента з місцем поставки на території України, можлива ситуація, коли курс НБУ на дату, що передує даті складання акта, виявився вищим, ніж курс на дату здійснення передоплати. У такому разі потрібно зробити коригування, що відображається в ряд. 8.4 декларації. При цьому у графі 2 додатка 1 слід зазначити найменування нерезидента, у графі 3 — знак «Х»

індивідуальний податковий номер

3

Податкова накладна, по якій проводиться коригування

дата

4

Як уже зазначалося вище, цілком можлива ситуація, коли коригування неможливо пов’язати з конкретною податковою накладною, або помилка в тому і полягала, що податкову накладну не було виписано і не було відображено податкові зобов’язання. У цих випадках у гр. 4 і 5 ставиться прокреслення.
Якщо здійснюється повернення товарів кінцевим покупцем, то в цих графах зазначається номер і дата підсумкової податкової накладної

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Найпроблемніші графи. Дуже часто покупці зволікають з підписанням розрахунку коригування, або взагалі відмовляються його підписувати. Проте, якщо в періоді виписування розрахунку коригування покупець його так і не підписав, це зовсім не означає, що постачальнику не потрібно виправляти податкові зобов’язання. Більше того,

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість рядок 8

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару покупцем», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще і пункт нормативно-правового акта, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Сума ПДВ (+)

9

Зазначаються власне суми коригування податкового зобов’язання у більший чи менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (-)

10

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

Постачальник (продавець)

найменування
(П. І. Б.
для фізичних осіб)

2

Так само, як і при заповненні першої частини додатка 1, цілком можливо, що в цих графах буде проставлено прокреслення. Це може бути у випадку якщо операція не пов’язана з конкретним контрагентом (наприклад, при виправленні арифметичної помилки)

індивідуальний податковий номер

3

Податкова накладна, по якій проводиться коригування

дата

4

У деяких випадках у цих графах зазначаються не дані податкової накладної, а дані інших документів. Наприклад, якщо покупець повертає товар, придбаний у роздробі, то підставою для збільшення податкового кредиту була не податкова накладна, а касовий чек. У такому разі в цих графах слід зазначити дату та номер цього чека.
Цілком можливе заповнення цього рядка з прокресленням (наприклад, виправляється помилка: в одному з попередніх періодів було збільшено податковий кредит без податкової накладної)

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Коригування податкового кредиту не завжди здійснюється на підставі Розрахунку коригування, тому і в цих графах цілком можливо, що буде зазначено прокреслення. Таким випадками є:
— використання товару в негосподарській діяльності;
— коригування податкового кредиту за заборгованістю зі строком позовної давності, що минув (якщо покупець оплатив товар, але не отримав товар (послуги));
— псування товару;
— повернення товару, придбаного в роздробі (розрахунок коригування покупцю не видається);
— виправлення помилки, не пов’язаної з конкретною поставкою

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару постачальнику», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 10.1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще й пункт Закону, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Сума ПДВ (+)

9

Зазначаються власне суми коригування податкового кредиту в більший або менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядки «Усього до збільшення», «Усього до зменшення», «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (-)

10

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)

звітний період, у якому виникла сума

2

Для заповнення колонок 2 і 3 додатка 2 платнику податків потрібно провести свого роду

Ситуація 2. Якщо рядок 24 заповнюється

Докладніше див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77

сума

3

Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)

сума

4

Призначення колонки 4 — відстежити

І ще один момент. Як зазначалося, додаток 2 складають і подають усі платники податків, в яких у декларації заповнено рядок 24, у тому числі і ті, що не мають права на бюджетне відшкодування (тобто які у зв’язку з цим значення рядка 24 переносять до рядка 26 декларації). Відразу зазначимо: на сьогодні будь-яких офіційних роз’яснень з приводу того, як такій категорії осіб заповнювати додаток 2, поки що не з’явилося. Однак деякі податківці на місцях роз’яснюють, що таким платникам податків колонки 2 і 3 додатка 2 потрібно заповнювати в загальновстановленому порядку, а от у колонці 4 додатка 2 при цьому проставляти прокреслення, переносячи при цьому відповідні значення з колонки 3 до колонки 5 додатка 2. Такий порядок заповнення саме і дозволить дотримати рівність рядків 24 (відповідно колонка 3 додатка 2) і 26 (відповідно колонка 5 додатка 2) декларації, а також у подальшому, при отриманні права на бюджетне відшкодування, допоможе таким платникам податків уже за всіма правилами заповнити додаток 2

Значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду

сума

5

У цій колонці відображається залишок від’ємного значення, який не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування в поточному звітному періоді, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (тобто може стати відшкодуванням у майбутньому), тобто це показник

колонка 5 = колонка 3 - колонка 4

Разом з тим, як роз’яснювалося в

№ з/п

Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)

Обсяг поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

У розділі І розшифровується ряд. 1 декларації з ПДВ. Заповнюється він у розрізі контрагентів (покупців). Отже, у загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно індивідуальний податковий номер. Кількість контрагентів значення не має: хоч їх 10, хоч їх 10000 — щодо всіх потрібно заповнювати окремий рядок. Якщо протягом періоду було здійснено кілька поставок тому самому покупцю, то ці поставки буде відображено одним рядком за номером цього покупця. У графі 2 відображається тільки податковий номер покупця, без зазначення його назви та інших даних.

Зрозуміло: включаючи у додаток 5 усіх контрагентів, бланк додатка 5 доведеться формувати на декількох аркушах. На наш погляд, у такому разі достатньо їх скріпити, а підпис і печатку поставити лише на останньому аркуші. Але щоб уникнути непорозумінь, краще підписати і поставити печатку на кожному аркуші додатка 5, оскільки це часто робиться на аркушах договорів.

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях

Для заповнення показників слід використовувати дані розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (графи 7 і 8 за вирахуванням послуг, отриманих від нерезидента на митній території України).

Інші

У рядку

— роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної;

— поставки неплатникам ПДВ;

— безоплатна передача товарів (послуг);

— перевищення звичайної ціни над договірною на суму понад 20 %;

— послуги, поставлені нерезиденту з місцем поставки на території України;

— ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ;

— передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовні продажі (при використанні товару (послуг) у неоподатковуваних операціях, анулюванні реєстрації платника ПДВ);

— поставка тими платниками, які не виписують податкову накладну (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за приладами обліку).

Зверніть увагу на включення до цього рядка перевищення звичайної ціни над договірною. Формально постачальник має всі підстави зазначити цю суму в загальних рядках додатка 5 (є покупець, котрий має податковий номер). Однак якщо так зробити, то при звірці в податкових органах такої декларації з декларацією покупця автоматично «вискочить» помилка, адже покупець задекларує податковий кредит у сумі меншій, ніж задекларована постачальником сума зобов’язань. Така декларація потрапить до категорії 1. До будь-яких серйозних штрафних санкцій це не призведе, але все-таки для уникнення конфліктних ситуацій краще заповнювати ряд. «Інші».

Усього за місяць (квартал)

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, а от рядок

Різниця ряд. 1 декларації з ПДВ і ряд. «Інші» має дорівнювати сумі загальних рядків додатка 5.

поставка основних фондів

Цей рядок можна назвати довідковим. Узяти з реєстру чи декларації з ПДВ дані для його заповнення не вийде, тому доведеться аналізувати первинні документи. Звичайно, якщо протягом періоду платник ПДВ продав об’єкт основних фондів, то в цьому рядку потрібно відобразити цей оборот. Але існують певні операції з основними фондами, які

— ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовний продаж основних фондів у разі анулювання реєстрації платником ПДВ;

— безоплатна передача основних фондів.

Податкові зобов’язання за цими операціями теж мають відображатися в цьому довідковому рядку.

До речі, заповнюючи цей рядок, слід керуватися визначенням основних фондів, наведеним у

передача товарів (послуг) комісіонером/повіреним на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону (без суми комісійної винагороди)

Останній рядок розділу І передбачає розшифровку

1. Заповнюється він

2. Судячи з назви, цей рядок передбачено тільки для посередницьких операцій на

№ з/п

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

Період* виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит

Обсяг поставки
(без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

Так само, як і при заповненні розділу І,

Водночас заповнення цього розділу має певні особливості.

1. Якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві податкові накладні — одну своєчасно, другу — із запізненням (виписано в одному з попередніх періодів), у такому разі на такого постачальника буде заповнено

2. Ще одна особливість заповнення цього розділу виявляється при використанні товару (послуг) одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. У такому разі на одного контрагента (постачальника) може бути заповнено два рядки (один — у першій частині розділу II додатка 5, другий — у другій частині розділу II; докладніше див. нижче)

3. Право на податковий кредит дають не лише податкові накладні, а й деякі інші документи, перелічені в

4. Іншим нестандартним документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, якщо той не виписує податкову накладну або виписує її з порушенням порядку. Покупець може не знати його податковий номер. На жаль, у згаданому вище листі податківці нічого не сказали, як заповнювати податковий номер постачальника в цьому випадку. Можна тільки припустити, що тут потрібно діяти за аналогією з чеками без ІПН.

При заповненні графи 3 слід ураховувати деякі нюанси

1. Ця графа заповнюється арабськими цифрами, і в ній зазначається саме період, а не, скажімо, дата. Наприклад, якщо податкову накладну виписано у вересні 2008 року, потрібно вказати «09.2008», а не «вересень 2008» чи інші позначення.

2. У цій графі зазначається саме період

— якщо покупець використовує касовий метод, а постачальник — ні, то період виписування податкової накладної постачальником і період її включення до податкового кредиту покупця можуть не збігатися, якщо першою подією була поставка товарів (послуг);

— збільшення податкового кредиту за податковою накладною, отриманою із запізненням.

3. Якщо документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, то в цій графі зазначається період, в якому податкову накладну мало бути виписано постачальником. Це буде той період, за який подається декларація (лист ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417).

4. Якщо покупець є квартальним платником ПДВ, то в цій графі слід зазначати місяць виписування податкової накладної, а не квартал («Вісник податкової служби України», 2008, № 27). І це незважаючи на те що у виносці до цього рядка зазначено «Будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності».

Якщо квартальний період використовується продавцем, покупцю також слід заповнювати цю графу щомісяця, адже покупцю невідомий звітний період продавця.

Усього за місяць (квартал)

Підсумковий рядок, що має відповідати ряд. 10.1 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке саме правило, як і при заповненні розділу І: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжностей з даними ряд. 10 декларації з ПДВ не буде.

придбання (будівництво, спорудження) основних фондів

Так само, як і при заповненні аналогічного рядка розділу І, слід керуватися визначенням основних фондів, наведеним у

проведення розрахунків комісіонером/повіреним за товари (послуги) на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону

При заповненні цього рядка слід ураховувати такі моменти:

1. Він заповнюється

2. Судячи з усього, тут зазначаються операції за

Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту

У другій частині розділу II додатка 5 розшифровуються дані рядків 10.2 (якщо придбаний товар (послуги) використано в неоподатковуваних операціях) і 14 (якщо придбаний товар (послуги) не використовується в господарській діяльності або використовується для поставки послуг з місцем поставки за межами території України).

Рядок 10.2 заповнюють підприємства, що не мають права на податковий кредит на підставі

Зрозуміло, що такий порядок навряд чи влаштує бухгалтера, адже фактично вийде, що згідно з коефіцієнтом розподілу доведеться розбивати кожну податкову накладну, а це дуже обтяжлива процедура. Тому бухгалтери деяких підприємств погоджували зі своїми податківцями дещо іншу схему відображення таких операцій. Свого часу податківці не заперечували проти відображення таких операцій у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних одним рядком: спочатку всі податкові накладні зазначаються в ньому таким чином, нібито вони дають повне право на податковий кредит, а наприкінці періоду, коли вже визначено коефіцієнт розподілу, робиться один сторнувальний запис. Приблизно таким є альтернативний порядок заповнення додатка 5: спочатку всі податкові накладні зазначаються в першій частині розділу І так, нібито вони дають повне право на податковий кредит, а в останньому рядку наводиться сторнувальний запис, і саме ця цифра вказується у другій частині розділу II додатка 5, але вже зі знаком « + ». При цьому у графі 2 проставляється власний індивідуальний податковий номер. У результаті відпадає обтяжлива процедура розподілу податкового кредиту за кожною податковою накладною. Але ще раз звертаємо увагу: щоб використовувати цю схему на практиці, її обов’язково потрібно погоджувати зі своїми податківцями.

Ще один момент, пов’язаний із заповненням цього рядка. У деяких випадках вхідний ПДВ не включається до податкового кредиту на підставі спеціальної норми Закону про ПДВ, і при цьому спеціального рядка для відображення обсягу придбання в декларації немає. Як приклад можна навести ПДВ, що входить до вартості легкового автомобіля, якщо він включається до складу основних фондів; ПДВ у сумі, що перевищує 40 грн. на день за чеками, в яких немає податкового номера постачальника. Такі суми недоцільно зазначати в колонці «А» ряд. 10.1 декларації з ПДВ, оскільки комп’ютерна програма, що використовується в податкових органах, автоматично розраховує колонку «Б» цього рядка як 20 % від колонки «А», а отже, за такою декларацією «вискочить» помилка. Такі суми, на наш погляд, краще зазначити в ряд. 14 декларації саме через додаток 5, адже в такому разі дані покупця та продавця збігатимуться. Інша справа, що до заповненої таким чином декларації слід подати пояснення, де вказати причину такого заповнення (щоб у перевіряючих не склалося враження, що куплений товар насправді було використано в негосподарській діяльності). До речі, зазначені чеки вказуються з номером «200000000000». За тим самим номером зазначаються ВМД щодо товарів, використаних не в господарській діяльності

Усього за місяць (квартал)

Підсумковий рядок, що має відповідати сумі ряд. 10.2 і 14 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке ж правило, як і при заповненні розділу І: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжності з даними декларації з ПДВ будуть мінімальними.

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

1

121212121212

09.2008

+500

+100

...

Усього за місяць (квартал)

+500

+100

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

1

121212121210

09.2008

-1000

-200

2

121212121212

09.2008

+1000

+200

3

—

—

—

—

Усього за місяць (квартал)

0

0

1

2

3

4

1

212121212121

-700

-140

...

Інші

+700

+140

Усього за місяць (квартал)

0

0

Код рядка

I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Звітні періоди

листопад

ГРУДЕНЬ

січень

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Обсяги поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

1

Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів

65000

13000

70000

14000

150000

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

5

Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки А)

65000

х

70000

х

150000

х

5.1

з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 +  р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А

65000

13000

70000

14000

150000

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

9

Усього податкових зобов'язань

—

13000

—

14000

—

30000

...

...

...

...

...

...

...

...

Код рядка

II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Звітні періоди

листопад

ГРУДЕНЬ

січень

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Обсяги придбання
(без ПДВ)

Дозволений податковий кредит

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

Колонка А

Колонка Б

1

2

3

4

5

6

7

8

10

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)

х

х

х

х

х

х

10.1

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою

260000

52000

50000

10000

25000

5000

...

...

...

...

...

...

...

...

12

Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою:

х

х

х

х

х

х

12.1

ПДВ, сплачений митним органам

5000

1000

—

—

—

—

...

...

...

...

...

...

...

...

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)

—

х

10000

х

—

х

...

...

...

...

...

...

...

...

16

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації):

х

—
(- чи +)

х

-

х

—
(- чи +)

16.1

самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

х

—

х

+

х

—

16.2

згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону

—

—

35000

-7000

—

—

16.3

інші випадки

х

—

х

—

х

—

17

Усього податкового кредиту

х

53000

х

4000

х

5000