Якщо виник виробничий брак
На жаль, у процесі виробництва якась частина виробленої продукції може виявитися бракованою. Причини тому бувають різними — починаючи від витрат виробництва та непередбачених обставин і закінчуючи недбалістю працівників. Згодом деякі браковані вироби вдається виправити, а деякі з них визнаються остаточним (непоправним) браком. Про особливості обліку браку, що виникає в ході випуску продукції, сьогодні й поговоримо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.Порядок № 116
— Порядок визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.Постанова ВСУ № 14
— постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування збитку, заподіяного підприємствам, установам, організаціям їх працівниками».П(С)БО 16
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
А почнемо розмову з класифікації браку.
Брак: який він буває?
Відразу зазначимо, що досить докладні роз’яснення щодо браку та його класифікації було доведено
листом Міністерства промислової політики України від 15.12.2006 р. № 01/5-1-2928 . У ньому роз’яснювалося таке.Брак у виробництві
— це продукція, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам, їх неможливо використовувати за своїм прямим призначенням або можна використовувати тільки після додаткових витрат на виправлення. До речі, зауважимо, що аналогічне тлумачення «браку» містить і Інструкція № 291 в описі рахунка 24 «Брак у виробництві».При цьому
не є браком:— продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені згідно з
особливими підвищеними технічними вимогами, у тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти чи вироби широкого вжитку;—
втрати від сортності, тобто від переведення продукції до нижчого сорту за якістю.Класифікацію браку (залежно від низки критеріїв) наведено в таблиці.
Види браку
| Критерій класифікації | Вид браку | Характеристика |
| За місцем виявлення | Внутрішній | Виявлений на виробництві до відправлення продукції споживачу |
| Зовнішній | Виявлений споживачем у процесі складання, монтажу або під час експлуатації продукції та пред’явлений для відшкодування збитків | |
| За причиною виникнення | Технічно неминучий (плановий, нормативний) | Обумовлений специфікою або рівнем розвитку технології та організації виробництва, передбачений технічною або технологічною документацією, виникає в межах установлених такою документацією норм, не залежить від вини працівників |
| Непередбачений (випадковий, наднормативний) | Такий, що не планується наперед, а виникає з вини працівників підприємства, постачальників матеріалів, напівфабрикатів або через форс-мажорні обставини | |
| За характером дефектів | Поправний | Після усунення недоліків бракованих виробів такі вироби можуть використовуватися за прямим призначенням, а їх виправлення технічно можливе і економічно доцільне |
| Непоправний (остаточний) | Браковані вироби не можуть використовуватися за прямим призначенням та їх виправлення технічно неможливе і економічно недоцільне |
Через такі можливі випадки виникнення браку для систематизації відомостей про брак та обліку втрат від браку на підприємстві розробляються класифікатори:
— дефектів продукції за видами виробництв;
— причин виникнення браку;
— винуватців виникнення браку;
— виробів з переліком операцій, за якими передбачається технічно неминучий брак.
Зазначені у класифікаторах шифри дефектів, причин та винуватців браку проставляють у первинних документах з обліку браку.
Кожний випадок браку, що виник, розглядається відділом технічного контролю підприємства (ВТК). При цьому з’ясовуються причини та вид браку, характер дефектів, винуватці того, що сталося. На виявлений брак у виробництві складається
акт про брак (за формою, розробленою підприємством). На підставі актів про брак складається звіт про собівартість браку у звітному місяці (довільної форми). У ньому визначається сума втрат від забракованої продукції із зазначенням виду та винуватців браку.Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві продукції (робіт, послуг) призначено рахунок
24 «Брак у виробництві». Аналітичний облік за рахунком 24 ведеться за видами виробництв та бракованої продукції (робіт, послуг), а також за причинами та винуватцями браку. Зібрана на цьому рахунку величина втрат від браку щомісячно списується з цього рахунка, тому рахунок 24 «Брак у виробництві» сальдо на кінець місяця не має.З існуючих різновидів браку сьогодні розглянемо особливості обліку
внутрішнього виробничого браку, тобто браку, виявленого підприємством у процесі виробництва продукції. З урахуванням розглянутої вище класифікації такий брак (залежно від причин виникнення) може бути технічно неминучим або непередбаченим, і в межах кожного з цих видів до того ж виявлятися поправним або непоправним (остаточним).
Технічно неминучий внутрішній брак
Технічно неминучий брак
— це брак, обумовлений специфікою та рівнем розвитку техніки, організацією виробництва, і спричинений складністю та дефектами технологічних процесів виготовлення деталей, вузлів, виробів. Виникнення такого браку не залежить від працівників, а зменшити його розміри можна тільки шляхом удосконалення технології виробництва. Такий брак ще називають нормативним, оскільки первісно допускається, що якась частина виробів (у межах установлених норм), що виготовляються, може виявитися бракованою. При цьому норми технічно неминучого браку застерігаються в технічній документації, а також в технологічних умовах на виготовлення продукції. Причому доцільно, щоб такі норми затверджувалися відповідним наказом по підприємству.
Якщо технічно неминучий брак непоправний
Бухгалтерський облік
. У разі коли в процесі виробництва виникає технічно неминучий непоправний брак, втрати від такого браку (собівартість браку) у бухгалтерському обліку відображають за дебетом рахунка 24. При цьому собівартість такого браку складається з таких самих витрат, як і собівартість продукції, що випускається, тобто включає:— витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих;
— витрати палива та енергії;
— заробітну плату та нарахування соцвнесків щодо працівників, зайнятих виготовленням продукції, робіт, послуг;
— відповідну частку загальновиробничих витрат (ЗВВ).
Разом з тим, хоча такий брак і є непоправним, проте, можливо, що від бракованої продукції при цьому може бути отримано
поворотні відходи (матеріали, комплектуючі, які передбачається використовувати в господарській діяльності) або, наприклад, браковані вироби може бути в подальшому повторно використано у виробництві або, припустимо, продано. У такому разі «поворотна» частина браку в обліку оцінюється за справедливою вартістю, і на цю величину відбувається зменшення втрат від браку за кредитом рахунка 24 (Дт 209 — Кт 24).Після такого зменшення
сума втрат від непоправного браку, що залишилися і значиться на рахунку 24, щомісячно списується з цього рахунка до складу виробничої собівартості продукції, яка випускається (Дт 23 — Кт 24), в якій формує складову інших прямих витрат (п. 14 П(С)БО 16). При цьому втрати від браку включаються до собівартості того виду продукції, за якою виявлено брак. А от якщо на підприємстві втрати від браку не виділено до окремої статті калькуляції, то їх відносять до складу загальновиробничих витрат (Дт 91 — Кт 24) з подальшим розподілом між об’єктами витрат згідно з вибраним підприємством методом (про це зазначалося й у листі Мінпромполітики від 15.12.2006 р. № 01/5-1-2928).Податковий облік.
У податковому обліку втрати від технічно неминучого непоправного браку включаються до валових витрат. Адже такий брак напряму пов’язаний з виробництвом продукції, обумовлений особливостями технологічного процесу (тобто об’єктивними причинами) і є його невід’ємною частиною (про що, утім, говорить його назва). Тому втрати від такого браку є пов’язаними з господарською діяльністю платника податків, і, отже, мають право залишатися у валових витратах. До речі, з цим згодні і контролюючі органи (лист ДПАУ від 08.12.2005 р. № 12060/6/15-0316, лист Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності від 07.03.2002 р. № 06-10/121; лист Держпідприємництва від 31.05.2002 р. № 5-532/2994), які у своїх роз’ясненнях зазначали: якщо нормативними документами на виробництво продукції допускаються втрати, то такі втрати (у межах установлених норм) відносяться до валових витрат.Вартість отриманих поворотних матеріалів (комплектуючих), оприбуткованих після розбирання бракованої продукції, також зі складу валових витрат не виключається, а продовжує брати участь у перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Зауважимо, що до валових доходів при цьому вартість поворотних відходів включати не потрібно.«Вхідний» ПДВ, що припадає на складові вартості бракованих виробів та на вартість отриманих поворотних відходів, не коригується і податковий кредит щодо нього зберігається.
Якщо технічно неминучий брак поправний
Бухгалтерський облік.
У ситуації, коли технічно неминучий брак є поправним, на рахунку 24 собівартість такого браку не відображають (вона продовжує значитися на рахунку 23 у складі виробничої собівартості продукції, що випускається), а на рахунку 24 у цьому випадку обліковують тільки витрати на виправлення такого браку. При цьому до таких витрат відносять:— витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, використаних для усунення дефектів бракованої продукції;
— заробітну плату та нарахування соцвнесків щодо працівників, зайнятих виправленням браку;
— відповідну частку ЗВВ.
Зібрані на рахунку 24 витрати на виправлення браку списують з цього рахунка до складу виробничої собівартості продукції, що випускається (Дт 23 — Кт 24), а підприємства, що не виділяють втрати від браку до окремої статті калькуляції — із включенням їх до складу ЗВВ (Дт 91 — Кт 24).
Податковий облік.
У ситуації, коли технічно неминучий брак є поправним, до валових витрат включаються не тільки втрати від такого браку, а й витрати на його виправлення. Аналогічна думка з цього приводу склалася й у ДПАУ, яка в листі від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 89 роз’яснювала: витрати на виправлення технічно неминучого браку (що виник у межах установлених норм) уключаються до валових витрат відповідно до п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.«Вхідний» ПДВ, що припадає на вартість технічно неминучого поправного браку, а також на витрати з його виправлення, не коригуються і податковий кредит щодо нього зберігається.
Отже, підсумуємо. Як бачимо, у бухгалтерському обліку втрати від внутрішнього
технічно неминучого (нормативного) браку (як поправного, так і непоправного) включаються до виробничої собівартості продукції, що випускається (у складі інших прямих витрат — п. 14 П(С)БО 16). У податковому обліку втрати від технічно неминучого браку, а також витрати на його виправлення включаються до валових витрат. Повторимося: це пов’язано з тим, що виникнення такого браку саме й обумовлено процесом виробництва і передбачено відповідною техдокументацією на випуск продукції.Облік внутрішнього технічно неминучого (нормативного) браку розглянемо в таблиці.
Облік технічно неминучого (нормативного) внутрішнього браку
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Технічно неминучий (нормативний) внутрішній брак: | |||||
| А. Непоправний (остаточний) | |||||
| Приклад. На підприємстві виник технічно неминучий (нормативний) непоправний брак. Собівартість бракованих виробів — 500 грн. Вартість поворотних відходів, отриманих від бракованої продукції та оприбуткованих за справедливою вартістю, — 100 грн. | |||||
| 1. Списано фактичну собівартість технічно неминучого непоправного браку | 24 | 23 | 500 | — | — * |
| * У податковому обліку собівартість технічно неминучого (нормативного) непоправного браку | |||||
| 2. Оприбутковано за справедливою вартістю поворотні відходи від бракованої продукції | 209 | 24 | 100 | — | — * |
| * Вартість поворотних відходів, отриманих від бракованих виробів, у податковому обліку залишається у валових витратах і продовжує брати участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Податковий кредит за «вхідним» ПДВ при цьому зберігається. До валових доходів при цьому вартість поворотних відходів уключати не потрібно. | |||||
| 3. Втрати від технічно неминучого непоправного браку віднесено до складу виробничої собівартості продукції | 23 (91)* | 24 | 400 | — | — |
| * Тут і далі в прикладах запис 23 (91) означає, що втрати від браку включаються до складу виробничої собівартості продукції, яка випускається (як складова інших прямих витрат Дт 23 — Кт 24). Якщо ж на підприємстві втрати від браку не виділено до окремої статті калькуляції, то їх включають до загальновиробничих витрат (Дт 91 — Кт 24) з подальшим розподілом та включенням до складу виробничої собівартості продукції, що випускається. | |||||
| Б. Поправний | |||||
| Приклад. На підприємстві виявлено технічно неминучий (нормативний) поправний брак.Витрати на виправлення браку склали 725 грн., у тому числі: — матеріали — 350 грн.; — заробітна плата — 200 грн.; — відрахування до соцфондів із заробітної плати — 75 грн.(умовно відсоток нарахувань соцвнесків — 37,5 %); — загальновиробничі витрати — 100 грн. | |||||
| 1. Відображено витрати з виправлення внутрішнього технічно неминучого браку: |
|
|
|
|
|
| — передано матеріали для виправлення бракованої продукції | 24 | 20 | 350 | — | — * |
| * Вартість матеріалів, використаних для виправлення технічно неминучого браку, залишається у валових витратах та продовжує брати участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Податковий кредит за «вхідним» ПДВ при цьому зберігається. Також зберігаються валові витрати та податковий кредит за «вхідним» ПДВ щодо собівартості технічно неминучого поправного браку, що виник. | |||||
| — нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим виправленням браку | 24 | 66 | 200 | — | 200* |
| — нараховано внески до соцфондів на зарплату працівників, зайнятих виправленням браку | 24 | 65 | 75 | — | 75* |
| — списано частку загальновиробничих витрат до складу втрат від виправлення браку | 24 | 91 | 100 | — | 80* (умовно) |
| * Втрати від технічно неминучого браку (у межах норм, установлених техдокументацією), а також витрати на виправлення такого браку включаються до валових витрат. «Вхідний» ПДВ, що припадає на такий брак, при цьому не коригується. | |||||
| 2. Витрати на виправлення технічно неминучого браку включено до виробничої собівартості продукції, що випускається | 23 (91) | 24 | 725 | — | — |
Непередбачений внутрішній брак
Причиною браку можуть бути не тільки витрати виробництва. Так, якщо виникає брак, який не планується, не передбачається наперед і не передбачається техдокументацією, то він розцінюється як непередбачений (випадковий, наднормативний) внутрішній брак.
Якщо непередбачений внутрішній брак непоправний
Бухгалтерський облік
. Втрати від непередбаченого внутрішнього непоправного (остаточного) браку (собівартість браку) відображають на рахунку 24 (Дт 24 — Кт 23). При цьому втрати від браку (Кт 24) зменшуються на:— вартість поворотних відходів (Дт 209 — Кт 24);
— суми, що утримуються з винуватців браку (Дт 375 — Кт 24);
— суми відшкодувань від постачальників неякісних матеріалів, що спричинили брак продукції (Дт 374 — Кт 24).
Сума втрат від непередбаченого внутрішнього непоправного браку
, що залишилася після такого зменшення, до виробничої собівартості продукції, яка випускається, не включається, а списується з рахунка 24 до складу інших витрат операційної діяльності (Дт 947 — Кт 24).Податковий облік.
Втрати від непередбаченого внутрішнього непоправного (остаточного) браку в податковому обліку виключаються з валових витрат, оскільки вони вважаються такими, що не пов’язані з господарською діяльністю платника податків. Таке зменшення валових витрат здійснюється при проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток шляхом ваідображення втрат від браку (фактичної виробничої собівартості забракованих виробів за вирахуванням суми бухгалтерської амортизації основних засобів загальновиробничого призначення, що входить до її складу) у графі 4 за рядком А2 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток. У зв’язку з цим платнику податків також належить відкоригувати суму податкового кредиту щодо «вхідного» ПДВ, що припадає на величину таких втрат від браку за рядком 16.3 декларації з ПДВ (п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).Інша ситуація складається з
поворотними відходами, отриманими від забракованої продукції (Дт 209 — Кт 24): наприклад, коли з бракованих виробів знято матеріали та комплектуючі, які буде використано при виробництві продукції, або браковані вироби оприбутковано як вторсировину, що підлягає здаванню переробному підприємству. Оскільки передбачається, що такі поворотні відходи в подальшому буде використано в господарській діяльності платника податків, то валові витрати (а також податковий кредит щодо «вхідного» ПДВ) за ними (виходячи з їх вартості) зберігаються, і їх вартість продовжує брати участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У такому разі коригування валових витрат за бракованою продукцією, про яку йшлося вище, здійснюється у графі 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток за мінусом вартості таких поворотних відходів.Зауважимо, що схожа ситуація в податковому обліку виникне, якщо забраковану продукцію, наприклад, може бути продано. У такому разі остаточно забракована продукція визнається запасами підприємства і зараховується на баланс за справедливою вартістю (Дт 209 — Кт 24). При цьому виходячи з вартості такої продукції в підприємства зберігаються валові витрати та податковий кредит за «вхідним» ПДВ.
Якщо непередбачений внутрішній брак поправний
Бухгалтерський облік
. Якщо непередбачений внутрішній брак є поправним, то собівартість власне бракованих виробів на рахунку 24 не відображають, а на цьому рахунку обліковують тільки витрати на виправлення браку. При цьому втрати від браку (Кт 24) зменшуються на:— суми, що відшкодовуються винними особами (Дт 375 — Кт 24);
— суми, що відшкодовуються постачальниками неякісних матеріалів, що спричинили брак продукції (Дт 374 — Кт 24).
Сума втрат, що залишилася від непередбаченого внутрішнього поправного браку списується на інші витрати операційної діяльності (Дт 947 — Кт 24).
Податковий облік.
Ситуація, коли виникає непередбачений внутрішній поправний брак, розглядалася в листі ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 89, в якому роз’яснювалося, що:—
до валових витрат (як пов’язані з господарською діяльністю) може бути включено витрати на виготовлення непередбаченого браку (ДПАУ в листі називає такий брак наднормативним технічно неминучим), за умови, що після виправлення такі вироби можна продати;—
витрати на виправлення непередбаченого наднормативного браку, що виник, до валових витрат не включаються (як не пов’язані з господарською діяльністю).Як бачимо, податківці допускають
збереження валових витрат щодо витрат на виготовлення непередбаченого наднормативного поправного браку, що виник, за умови, що в подальшому після виправлення допущених дефектів таку продукцію буде реалізовано (тобто за нею буде отримано дохід, а отже, згідно з п. 1.32 Закону про податок на прибуток буде і зв’язок з господарською діяльністю).А от супутні тому вимушені
додаткові витрати на виправлення такого браку не можуть розцінюватися як пов’язані з господарською діяльністю платника податків і тому до валових витрат не включаються. З цим, мабуть, потрібно погодитися, оскільки виникнення непередбаченого внутрішнього браку, безумовно, не є метою діяльності підприємства, а отже, і витрати на виправлення допущених дефектів не можуть бути пов’язаними з госпдіяльністю платника податків і не мають права претендувати на валові витрати.Щодо ПДВ, то з урахуванням викладеного вище в підприємства зберігається право на податковий кредит щодо «вхідного» ПДВ, що припадає на собівартість непередбаченого внутрішнього поправного браку, що виник. А от «вхідний» ПДВ, що відноситься до витрат на виправлення такого браку, з податкового кредиту слід виключити.
Якщо втрати від непередбаченого внутрішнього браку відшкодовуються винним працівником
Як уже зазначалося, випадки виникнення браку розглядаються відділом технічного контролю з установленням причин виникнення браку, а також винуватців того, що сталося. Величина втрат від браку до встановлення винуватців відображається в позабалансовому обліку на рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», звідки її буде списано після встановлення винуватців або після закінчення строку позовної давності.
Якщо брак виник з вини працівника, то цей факт має бути зафіксовано документально (актом), а потім отримано згоду винного у визнанні своєї вини. Після цього встановлюється міра відповідальності щодо повного або часткового відшкодування шкоди.
Матеріальну відповідальність працівників у межах трудового законодавства обумовлено
КЗпп. Так, за загальним правилом, установленим ст. 132, 133 КЗпП (що здебільшого застосовується), за зіпсуття або знищення матеріалів, напівфабрикатів, виробів, продукції, у тому числі при їх виготовленні, працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку (при цьому, як уточнює абзац третій п. 4 постанови ВСУ № 14, середньомісячний заробіток у цьому випадку визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100). Так, якщо втрати від непередбаченого остаточного браку склали 2000 грн. при середньомісячному заробітку працівника, який його припустився, 1500 грн., то підприємство зможе утримати з винного працівника тільки суму 1500 грн., а залишок невідшкодованих втрат від браку (500 грн.) спише на витрати діяльності.Разом з тим у деяких випадках, застережених
ст. 134 КЗпП, винний працівник нестиме матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству. Це, зокрема, випадки укладення з працівником договору про повну матеріальну відповідальність, заподіяння шкоди працівником, який перебував у нетверезому стані тощо.Щодо
кратної матеріальної відповідальності, передбаченої Порядком № 116, то вважаємо, що вона застосовуватиметься до винних працівників тільки в тих виняткових випадках, коли буде доведено, що дії працівника, який заподіяв шкоду підприємству та припустився браку продукції, мають умисний характер (докладніше про застосування норм Порядку № 116 також ішлося у статті «Кратна» матеріальна відповідальність, або Почому зіпсовані бланки для народу» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91).При цьому сам розмір шкоди, заподіяної підприємству, визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку (
ст. 1353 КЗпП).Утримуючи суму шкоди із заробітної плати винного працівника, також слід пам’ятати, що загальний
розмір усіх утримань при кожній виплаті заробітної плати при цьому не може перевищувати (ст. 128 КЗпП):— 20 % суми заробітної плати;
— 50 % суми заробітної плати (за наявності кількох виконавчих листів щодо утримуваних сум).
Особливості
оплати праці при виготовленні бракованої продукції обумовлено ст. 112 КЗпП, відповідно до якої у випадку:а) якщо брак виник
з вини працівника, то:— повний брак з вини працівника не оплачується;
— частковий брак з вини працівника оплачується за зниженими розцінками (залежно від ступеня придатності продукції);
б) якщо брак виник
не з вини працівника, то:— оплата праці з виготовлення бракованої продукції здійснюється за зниженими розцінками. Проте заробітна плата працівника за місяць при цьому не повинна бути менше 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);
— брак виробів, який виник через приховані дефекти в матеріалі, що обробляється, а також брак, який виник не з вини працівника та виявлений після приймання виробів ВТК, оплачується працівнику нарівні з придатними виробами.
Як зазначалося, у бухгалтерському обліку на суму, що відшкодовується винною особою, зменшується величина втрат від браку (Дт 375 — Кт 24).
У податковому обліку, якщо
винуватець браку відшкодовує підприємству втрати від браку, то згідно з п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток сума, яка відшкодовується, не відноситься до складу валових доходів за умови, що раніше втрати від браку не включалися до валових витрат. Тому якщо, зокрема, винна особа відшкодовує підприємству витрати на виправлення непередбаченого браку (такі, що не включаються до валових витрат), то платник податків валові доходи на суму компенсації не збільшує. Також платник податків не збільшить валові доходи, якщо винуватець відшкодовує втрати від непередбаченого остаточного браку, що не включаються до валових витрат.Облік внутрішнього непередбаченого браку наведено в таблиці:
Облік непередбаченого (випадкового, наднормативного)
внутрішнього браку
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Непередбачений (випадковий, наднормативний) внутрішній брак: | |||||
| А. Непоправний (остаточний) | |||||
| Якщо винуватця браку не встановлено | |||||
| Приклад. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим остаточним. Винуватця браку не встановлено. Собівартість бракованих виробів склала 300 грн. (у тому числі бухгалтерська амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, що входить до собівартості бракованих виробів, — 10 грн.). У результаті розбирання бракованих виробів отримано поворотні відходи (матеріали), які оприбутковано за справедливою вартістю 80 грн. Сума «вхідного» ПДВ, який раніше віднесено за бракованою продукцією до податкового кредиту і який підлягає коригуванню, — 20 грн. | |||||
| 1. Відображено в позабалансовому обліку вартість бракованої продукції до з’ясування причин браку та встановлення винуватців | 072 | — | 300 | — | — |
| 2. Списано фактичну собівартість непередбаченого остаточного браку | 24 | 23 | 300 | — | -210* |
| * Підприємство зменшує валові витрати (за рядком А2 графи 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток) виходячи із собівартості непередбаченого остаточного браку, що виник, за вирахуванням сум бухгалтерської амортизації основних засобів загальновиробничого призначення, що входять до її складу, та вартості отриманих поворотних відходів (300 грн. - 10 грн. - 80 грн. = 210 грн.). | |||||
| 3. Оприбутковано поворотні відходи від бракованої продукції | 209 | 24 | 80 | — | — * |
| * Вартість поворотних відходів, отриманих від бракованих виробів, у податковому обліку залишається у валових витратах та бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Податковий кредит за «вхідним» ПДВ щодо них зберігається. До валових доходів при цьому вартість поворотних відходів включати не потрібно. | |||||
| 4. Відкориговано податковий кредит (методом «червоне сторно») на суму «вхідного» ПДВ, що припадає на складові вартості бракованих виробів, з одночасним включенням такої суми до складу втрат від браку | 641 | 644 | 20 | — | — |
| 24 | 644 | 20 | — | — | |
| 5. Втрати від непередбаченого остаточного браку віднесено до складу інших витрат операційної діяльності | 947 | 24 | 240 | — | — |
| 6. Списано вартість бракованої продукції з позабалансового обліку | — | 072 | 300 | — | — |
| Якщо винуватця браку встановлено | |||||
| Приклад. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим остаточним. Собівартість бракованих виробів — 400 грн. (у тому числі бухгалтерська амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, що входить до собівартості бракованої продукції, — 5 грн.). Вартість послуг сторонньої організації з розбирання бракованої продукції склала 72 грн. (у тому числі ПДВ — 12 грн.). У результаті розбирання бракованих виробів отримано поворотні відходи (матеріали), які оприбутковано за справедливою вартістю 90 грн. Сума «вхідного» ПДВ, який раніше віднесено за бракованою продукцією до податкового кредиту та який підлягає коригуванню, — 35 грн. Винуватець браку — працівник підприємства частково відшкодував втрати від браку в межах свого середньомісячного заробітку — у сумі 300 грн. | |||||
| 1. Відображено в позабалансовому обліку вартість бракованої продукції до виявлення винуватців | 072 | — | 400 | — | — |
| 2. Списано фактичну собівартість непередбаченого остаточного браку | 24 | 23 | 400 | — | -305* |
| * Підприємство зменшує валові витрати (за рядком А2 графи 4 таблиці 1 додатка К 1/1) виходячи із собівартості непередбаченого остаточного браку, що виник, за вирахуванням сум бухгалтерської амортизації основних засобів загальновиробничого призначення, які входять до її складу, та вартості отриманих поворотних відходів (400 грн. - 5 грн. - 90 грн. = 305 грн.). | |||||
| 3. Відображено послуги з розбирання бракованої продукції, надані сторонньою організацією | 24 | 631 | 72* | — | — * |
| 631 | 311 | 72 | — | — | |
| * Оскільки непередбачений остаточний брак не пов’язаний із господарською діяльністю, то такими є і послуги сторонньої організації, супутні розбиранню бракованої продукції. Тому в податковому обліку підприємство вартість таких послуг не включає до валових витрат і не відображає щодо них податковий кредит за «вхідним» ПДВ, у зв’язку з чим у бухгалтерському обліку вся вартість таких послуг (з урахуванням ПДВ) відноситься на збільшення втрат від браку (Дт 24). | |||||
| 4. Оприбутковано поворотні відходи від бракованої продукції | 209 | 24 | 90 | — | — * |
| * Вартість поворотних відходів, отриманих від бракованих виробів у податковому обліку, залишається у валових витратах і бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Податковий кредит за «вхідним» ПДВ щодо них зберігається. До валових доходів при цьому вартість поворотних відходів включати не потрібно. | |||||
| 5. Відкориговано податковий кредит (методом «червоне сторно») на суму «вхідного» ПДВ, що припадає на складові вартості бракованих виробів, з одночасним включенням такої суми до складу втрат від браку | 641 | 644 | 35 | — | — |
| 24 | 644 | 35 | — | — | |
| 6. Зменшено втрати від браку на суму, що відшкодовується винною особою | 375 | 24 | 300 | — * | — |
| * Сума, що відшкодовується винною особою, не включається до валових доходів згідно з п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. | |||||
| 7. Втрати від браку включено до витрат періоду | 947 | 24 | 117 | — | — |
| 8. Утримано суму, що відшкодовується, із заробітку працівника | 661 | 375 | 300 | — | — |
| 9. Списано вартість бракованих виробів з позабалансового обліку | — | 072 | 400 | — | — |
| Б. Поправний | |||||
| Якщо винуватця браку не встановлено | |||||
| Приклад. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим поправним. Витрати на виправлення бракованої продукції склали 357,5 грн., у тому числі:— матеріали — 180 грн.; — заробітна плата — 100 грн.; — відрахування до соцфондів із заробітної плати — 37,5 грн. (умовно відсоток нарахувань соцвнесків — 37,5 %); — загальновиробничі витрати — 40 грн. Винуватця браку у звітному періоді не встановлено. | |||||
| 1. Відображено витрати з виправлення внутрішнього непередбаченого (наднормативного) браку: |
|
|
|
|
|
| — передано матеріали для виправлення бракованої продукції | 24 | 20 | 180 | — | -180* |
| * Вартість запасів, використаних для виправлення бракованої продукції, яку раніше включено до валових витрат, виключається із валових витрат при проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток через графу 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток. | |||||
| — відкориговано суму ПДВ, раніше віднесену до податкового кредиту, що припадає на вартість матеріалів, використаних при виправленні бракованих виробів | 641 | 644 | 36 | — | — |
| 24 | 644 | 36 | — | — | |
| — нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим виправленням браку | 24 | 66 | 100 | — | — * |
| — нараховано внески до соцфондів на зарплату працівників, зайнятих виправленням браку | 24 | 65 | 37,5 | — | — * |
| — списано частку загальновиробничих витрат до складу втрат від виправлення браку | 24 | 91 | 40 | — | — * |
| * Витрати з виправлення непередбаченого браку до складу валових витрат не включаються. | |||||
| 2. Витрати з виправлення внутрішнього непередбаченого (наднормативного) браку віднесено до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) | 947 | 24 | 393,5 | — | — |
| 3. Величину втрат від браку відображено в позабалансовому обліку до виявлення винуватців | 072 | — | 393,5 | — | — |
| Якщо винуватця браку встановлено | |||||
| Приклад. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим поправним. Витрати на виправлення бракованої продукції склали 326,25 грн., у тому числі:— матеріали — 200 грн.; — заробітна плата — 70 грн.; — відрахування до соцфондів із заробітної плати — 26,25 грн. (умовно відсоток нарахувань соцвнесків — 37,5 %); — загальновиробничі витрати — 30 грн. Винуватець браку (працівник підприємства) частково відшкодував витрати на виправлення браку в межах свого середньомісячного заробітку — у сумі 250 грн. | |||||
| 1. Відображено витрати з виправлення внутрішнього непередбаченого браку: |
|
|
|
|
|
| — передано матеріали для виправлення бракованої продукції | 24 | 20 | 200 | — | -200* |
| * Вартість запасів, використаних для виправлення бракованої продукції, раніше включена до валових витрат, виключається з валових витрат при проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток через графу 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток. | |||||
| — відкориговано суму ПДВ, раніше віднесену до податкового кредиту, що припадає на вартість матеріалів, використаних для виправлення бракованих виробів | 641 | 644 | 40 | — | — |
| 24 | 644 | 40 | — | — | |
| — нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим виправленням браку | 24 | 66 | 70 | — | — * |
| — нараховано внески до соцфондів на зарплату працівників, зайнятих виправленням браку | 24 | 65 | 26,25 | — | — * |
| — списано частку загальновиробничих витрат до складу втрат від виправлення браку | 24 | 91 | 30 | — | — * |
| * Витрати з виправлення непередбаченого браку до складу валових витрат не включаються. | |||||
| 2. Зменшено втрати від браку на суму, що відшкодовується винною особою | 375 | 24 | 250 | — * | — |
| * Сума, що відшкодовується винною особою, не включається до валових доходів згідно з п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. | |||||
| 3. Втрати від браку включено до витрат періоду | 947 | 24 | 116,25 | — | — |
| 4. Утримано суму, що відшкодовується, із заробітку працівника | 661 | 375 | 250 | — | — |
На цьому завершуємо розмову про брак. І хоча облік втрат від браку не такий уже й складний, усе ж таки варто побажати, щоб випадки випуску бракованої продукції траплялися на виробництвах якомога рідше.
