Державна податкова адміністрація України
Перелік роз’яснень стосовно питань, які виникали при застосуванні положень п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО щодо податкового кредиту на навчання (підготовлений на підставі письмових відповідей, наданих ДПАУ окремим платникам податку на їх письмові запити)
(Доведено листом ДПАУ від 13 серпня 2007 року № 9813/5/17-0716)
Питання 1.
Договір на навчання укладено між вузом та студентом (дитиною), у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено П. І. Б. дитини-студента, а за податковим кредитом звертається платник податку — батько цього студента. Згідно з ф. 1ДФ такий студент не одержує доходів у вигляді зарплати, тобто не має права самостійно звернутися за податковим кредитом. Чи є у такому випадку у батька право на податковий кредит?Згідно з п.п. 5.1.1 ст. 5 Закону про ПДФО платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит.
Податковий кредит — це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку — резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові (далі — П. І. Б.) не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи
повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми — братися до розрахунку податкових зобов’язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував зарплату.Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема Сімейного кодексу України, згідно зі ст. 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов’язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцятитрьохрічного віку.
Відповідно до ЦКУ права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст. 317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім’я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу України.
Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (у тому числі зарплати). При цьому, як випливає з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на оплату вартості навчання несе платник податку — батько (мати) дитини, яка навчається.
Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено П. І. Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв’язку із сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення (дитини) та дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО підстав.
При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.
коментар редакції
У договорі та платіжці зазначено П. І. Б. студента: податковим кредитом може скористатися його батько
На практиці нерідко трапляються випадки, коли договір на навчання укладається між вищим навчальним закладом і студентом (дитиною), і у квитанціях про оплату навчання фігурують прізвище, ім’я та по батькові студента. Закономірно виникає питання щодо можливості включення до податкового кредиту одного з батьків суми коштів, сплачених за навчання сина. Адже в усіх первинних документах платник податку (батько студента) не зазначається, а, як відомо, податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.
ДПАУ роз’яснила це питання так. Якщо договір з вищим навчальним закладом на навчання та квитанції на оплату оформлено від імені студента, то один з його батьків має право задекларувати податковий кредит, документально підтвердивши родинні стосунки (ступінь споріднення) зі студентом. Разом з тим ДПАУ наполягає, що це можливо лише в тому випадку, якщо студент не працює, тобто не одержує дохід у вигляді заробітної плати. Зауважимо, що таку ж думку ДПАУ було викладено й раніше (див. лист ДПАУ від 09.03.2005 р. № 4149/7/17-3117).
Тетяна Онищенко
Питання 2.
Договір на навчання укладено між вузом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім’я студента, який не має самостійних джерел доходу. Чи є у такому випадку у батька право на податковий кредит?Так
, оскільки Законом України «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається П. І. Б. особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Враховуючи наведені вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України, платник податку — батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо у якості підтверджуючих документів він пред’явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім’я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.
коментар редакції
У договорі зазначено П. І. Б. батька, а у платіжці фігурує П. І. Б. студента: податковим кредитом може скористатися батько студента
Справа в тому, що згідно із Законом України «Про освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання має укладатися з їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, яка навчатиметься. У зв’язку з цим виникло таке запитання: чи можна включати до податкового кредиту платника податку суми, сплачені за навчання його сина-студента, якщо договір на навчання укладено між платником податку та вищим навчальним закладом, а у платіжних документах зазначено прізвище, ім’я, по батькові його сина-студента?
І на це запитання ДПАУ відповідає ствердно: головне — документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) зі студентом.
Тетяна Онищенко
Питання 3. Платник податку навчається сам та навчає дитину або 2-х і більше своїх дітей. Обмеження, встановлене п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону щодо неперевищення суми сплачених на навчання коштів понад 740 грн. (у 2007 р.), стосується загальної суми, сплаченої платником податку за навчання всіх членів сім’ї першого ступеня споріднення, чи застосовується окремо до кожного з них?
Платник податку
має право на включення до свого податкового кредиту суми витрат, фактично сплачених за навчання себе та членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення (у тому числі дітей), за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суми зарплати, одержаної протягом такого звітного року (п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО).
коментар редакції
Платник податку оплачує своє навчання та навчання двох своїх дітей
За декларацією за 2007 рік платник податку має право включити до податкового кредиту суму коштів, сплачених за своє навчання, а також за навчання іншого члена сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше 740 грн. у розрахунку за кожний повний чи неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. У разі коли платник податку одночасно оплачує своє навчання та навчання двох своїх дітей, виникає запитання: обмеження у 740 грн. у розрахунку за кожний повний чи неповний місяць навчання поширюється на кожен з договорів на навчання або на всі три?
ДПАУ в листі, що коментується, прямо не відповіла на це запитання, а обмежилася тільки посиланням на норму Закону № 889. Сутність її зводиться до того, що платник податку має право включити до свого податкового кредиту суми витрат, фактично сплачених за своє навчання та навчання членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення (у тому числі дітей), за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суми зарплати, отриманої протягом звітного року.
На нашу думку, обмеження щодо суми, сплаченої за навчання, яку можна включити до податкового кредиту, має враховуватися за кожним договором на навчання окремо. Отже, у разі якщо платник податку оплачує своє навчання та навчання своїх двох дітей, обмеження у 740 грн. на місяць має застосовуватися за кожним з договорів окремо. Звичайно, загальна сума, сплачена платником за своє навчання та навчання своїх дітей з урахуванням зазначеного обмеження за кожним з договорів, включається до податкового кредиту в межах зарплати за 2007 рік.
Тетяна Онищенко
Питання 4.
Яку кількість місяців навчання приймати до розрахунку податкового кредиту?Кількість місяців
навчання, які приймаються для розрахунку податкового кредиту, визначається навчальним закладом у договорі, а якщо це не зазначено договором, то платник податку, який реалізовує право на податковий кредит, повинен пред’явити довідку з такого навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
коментар редакції
Кількість місяців навчання визначається в договорі або в довідці, отриманій з навчального закладу
Сума витрат, яку можна включити до податкового кредиту, розраховується як добуток 740 грн. (у 2007 році) та кількості місяців навчання. Як правило, кількість місяців навчання визначається в договорі. Якщо ж у договорі це не визначено, то, як указує ДПАУ, платник податку, який претендує на податковий кредит, має надати податковому органу довідку з навчального закладу щодо кількості місяців навчання у звітному податковому році.
Тетяна Онищенко
Питання 5. Якщо платник податку у 2006 р. здійснив оплату наперед за кілька років навчання, то чи має він право на податковий кредит на 2007 р. та наступні роки?
Законом про ПДФО (п. 5.3 ст. 5) чітко визначено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним за навчання у такому звітному році. Оскільки (виходячи з прикладу) зазначені витрати платник податку поніс у звітному 2006 році та ним
проплачено навчання наступних (а не звітного) років, то він не має права включити їх до податкового кредиту.
коментар редакції
Оплата наперед за кілька років навчання
Дійсно, згідно з п. 5.3 Закону № 889 до податкового кредиту платник податку має право включити витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року. На цій підставі ДПАУ відмовляє платникам податків у праві на податковий кредит у разі, якщо оплату за навчання здійснено у звітному періоді та за кілька років наперед, а навчання починається з наступного за звітним року.
Тетяна Онищенко
Питання 6. Договір на навчання вузом укладено з платником податку, і умови договору передбачають помісячну оплату навчання у сумі 459 грн. Платник податку з метою реалізації права на податковий кредит пред’являє податковому органу копію 11 квитанцій на оплату навчання за 2006 р., з яких в 7-ми зазначено безпосередньо П. І. Б. платника податку, а в 4-х — П. І. Б. його дружини, яка до того ж має інше прізвище. При цьому і платник податку, і його дружина мали у 2006 р. доходи у вигляді зарплати. Чи приймаються як підтвердні документи для платника податку, що подав декларацію з метою одержання відшкодування за податковим кредитом, ці 4 квитанції, де платником зазначена дружина?
Згідно з п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО до податкового кредиту можна включити лише суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п. 6.5.1 ст. 6 цього Закону. При навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором.
Навіть при навчанні обох членів подружжя фактично сплачена сума за навчання включається
окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.Зазначений у цьому підпункті вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Тобто у випадку, коли чоловік і дружина (або інші члени сім’ї першого ступеня споріднення) працюють та одержують зарплату та при цьому сплачують безпосередньо за своє навчання, то вони можуть включити до складу свого податкового кредиту лише суми, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом, де зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.
коментар редакції
Оформлення квитанцій на оплату навчання не від імені платника податку
Цю позицію ДПАУ вже було викладено в листі від 09.03.2005 р. № 4149/7/17-3117. Сутність її полягає в такому. Лише один із членів сім’ї за їх вибором має право задекларувати податковий кредит. При цьому цей один працюючий платник податку має надати квитанції, що підтверджують оплату саме ним. Інакше кажучи, ДПАУ позбавляє членів сім’ї права вибору, хто з них відображатиме податковий кредит, яке прямо надано їм п.п. 5.3.3 Закону № 889. Разом з тим у випадку, коли у платіжках фігурують прізвище, ім’я, по батькові сина чи доньки платника податку, ДПАУ дозволяє батькові чи матері студента включити до податкового кредиту суму, сплачену за навчання.
Тетяна Онищенко
Питання 7.
Чи має батько (мати) право на податковий кредит за навчання дитини, якщо їх дитина навчається у вузі та паралельно працює і одержує зарплату?Згідно з п. 1.16 ст. 1 Закону про ПДФО податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку. Оскільки студент працює і одержує зарплату, то він є платником ПДФО. Виходячи з норм Закону, такий працюючий студент має право сам подати декларацію з метою одержання податкового кредиту на навчання у межах одержаної ним протягом звітного податкового року (2005 р.) зарплати. У такому випадку батьки студента, який працює і одержує зарплату,
не мають права на нарахування податкового кредиту за навчання такої дитини-студента.
коментар редакції
Якщо студент працює, то право на податковий кредит щодо понесених витрат на навчання має тільки він
ДПАУ продовжує наполягати на тому, що один з батьків дитини має право задекларувати податковий кредит щодо витрат на навчання своєї дитини в навчальному закладі лише в тому випадку, якщо в такої дитини немає власного джерела доходів у вигляді заробітної плати. На нашу думку, це абсолютно незаконна вимога ДПАУ. Справа в тому, що згідно з п.п. 5.3.3 Закону № 889 до податкового кредиту платник податку має право включити суму коштів, сплачених платником податку на користь навчальних закладів, для компенсації вартості середнього професійного чи вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної в п.п. 6.5.1 Закону № 889, у розрахунку за кожний повний чи неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. При навчанні платника податку чи іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення такі витрати включаються до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Отже, очевидно, що відповідно до Закону № 889 батьки дітей-студентів мають право на податковий кредит щодо навчання дітей незалежно від того, чи працює такий студент. Варте уваги, що суди в цій ситуації — на боці платника податку (див. постанову Святошинського районного суду м. Києва № 2а-18-1/07р // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 14).
Тетяна Онищенко
Питання 8.
У деяких вузах (навіть з навчанням на бюджетній основі) навчання на військовій кафедрі оплачується окремо від основного навчання. Чи можна включати такі суми до податкового кредиту?Оскільки це додаткова послуга навчального закладу, яка не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, включення таких витрат до податкового кредиту
не передбачено чинним законодавством.Питання 9.
При вузах існують підготовчі курси, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без наступних вступних іспитів (такий абітурієнт «автоматично» зараховується до вузу на 1-й курс навчання), тобто нібито ці курси і подальше безпосереднє навчання у цьому навчальному закладі є єдиним безперервним процесом (циклом навчання). Чи приймається до податкового кредиту оплата навчання на таких підготовчих курсах?Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу, метою якої, виходячи навіть з назви, є підготовка до вступу на навчання до учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов’язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до вузу. Навчання на підготовчих курсах оплачується згідно з окремим договором. Таким чином, включення до податкового кредиту оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузів
не передбачено чинним законодавством.
Питання 10. Чи мають право обидва батьки одночасно скористатися правом на податковий кредит на навчання дитини (іншого члена сім’ї першого ступеня споріднення)?
Частиною «а» п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО чітко визначено, що при навчанні платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення витрати, понесені у зв’язку із оплатою навчання, можуть бути включені до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Зазначений вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат. Тому з метою запобігання виникненню порушень даної норми Закону доцільно рекомендувати платникам податку, які звертаються за одержанням податкового кредиту на навчання своїх дітей (членів сім’ї першого ступеня споріднення), зазначати (підтверджувати) у деклараціях, що
другий з батьків не користується правом на податковий кредит на таке навчання.
коментар редакції
Правом на податковий кредит може скористатися тільки один з батьків непрацюючого студента
Дійсно, згідно з частиною «а» п.п. 5.3.3 Закону № 889 податковий кредит може задекларувати лише один із членів сім’ї першого ступеня споріднення за їх вибором. Вибір здійснюється шляхом подання декларації. Що стосується оформлення первинних документів про оплату, то якщо було вирішено, що витрати на навчання включатимуться до податкового кредиту батька дитини, бажано, щоб квитанції про оплату було оформлено або на ім’я батька, або на ім’я дитини-студента. Не виключено (див. запитання 6), що в разі оформлення частини квитанцій на батька, а частини — на матір, податківці не дозволять включати до податкового кредиту батька частину витрат на навчання, підтверджені квитанціями, виписаними на ім’я матері студента.
Тетяна Онищенко
Питання 11. Квитанції на оплату навчання дитини оформлено на батька, але протягом року його дитина — студент заочної форми навчання працювала. Чи має право такий батько на податковий кредит за навчання дитини?
Згідно з п. 1.16 Закону про ПДФО податковий кредит — це сума (вартість) витрат,
понесених платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).При цьому Законом встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як зарплата. Згідно із визначенням поняття «зарплата», даним у п. 1.1 та 1.3 ст. 1 Закону про ПДФО, зарплата — це доходи, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю України. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу (у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Таким чином,
якщо студент у звітному 2004 р. навчався та працював і отримував зарплату (у розумінні цього Закону), а також до податкового органу у 2004 р. на нього надходила інформація за ф. 1ДФ (ознака доходу 1), то він за наслідками 2004 р. є платником ПДФО і право на звернення за податковим кредитом, за умови додержання ним вимог п. 5.3 ст. 5 Закону про ПДФО, має він, а не члени його сім’ї першого ступеня споріднення (у тому числі батько).Якщо ж студент
протягом звітного року одержував доходи, відмінні від зарплати, зокрема від виконання договорів цивільно-правового характеру (разового договору, договору підряду тощо), які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податковий кредит щодо сум, сплачених за навчання такого студента.Виняток становлять випадки
, коли студент після закінчення навчання у звітному році влаштувався на роботу і одержував зарплату. В даній ситуації, на підставі норм п.п. 6.5.1 ст. 6 цього Закону, щодо включення до податкового кредиту суми 630 грн. у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року, та враховуючи те, що під час навчання студент не працював і не одержував зарплату, тобто не був платником податку, а працевлаштувався лише після одержання диплому про закінчення вузу, за податковим кредитом може звернутися той з батьків — платник податку, що сплачував за навчання дитини у вузі за певну кількість місяців навчання протягом звітного 2005 р.
коментар редакції
Студент після закінчення навчання влаштувався на роботу: хто має право на податковий кредит
На неправомірність позбавлення одного з батьків студента, який працює, права на податковий кредит щодо навчання своєї дитини-студента, ми вже вказували в коментарі до запитання 7. З цієї незаконної вимоги ДПАУ «сфантазувала» виняток, що один з батьків студента усе ж таки має право на податковий кредит на навчання у випадку, якщо після закінчення навчання у звітному році студент працевлаштувався і відповідно одержував заробітну плату. За підсумками цього звітного року ДПАУ дозволяє одному з батьків студента претендувати на податковий кредит щодо навчання. На нашу думку, таке послаблення ДПАУ є не винятком із правил, а законним правом одного з батьків працюючого студента, закріпленим у п.п. 5.3.3 Закону № 889.
Тетяна Онищенко
Питання 12. Чому при проведенні розрахунку сум податку, які підлягають поверненню платнику податку у зв’язку з реалізацією ним права на податковий кредит, застосовується нарахована зарплата, а не зарплата, що залишається після
відрахування з неї внесків до соціальних фондів та податкової соціальної пільги?Законом про ПДФО встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу, одержаного платником податку протягом року як зарплата.
Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону про ПДФО
загальний оподатковуваний дохід — це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.Таким чином, відповідно до наведених норм Закону, до розрахунку податкового кредиту включається сума нарахованої протягом звітного податкового року зарплати та сума здійснених витрат, дозволених Законом до включення до податкового кредиту.
Крім того
, оскільки Закон про ПДФО надає право на податковий кредит всім платникам податку, незалежно від розміру їх доходу (зарплати), то зазначений підхід у прийнятті за основу при розрахунку саме нарахованої зарплати відповідає принципу рівності всіх платників податку незалежно від того, користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою чи ні, та які розміри внесків до соціальних фондів були відраховані з їх зарплати.
коментар редакції
Зменшення заробітної плати на суму соціальних внесків та ПСП для цілей декларування податкового кредиту
На нашу думку, це абсолютно незаконно, про що ми неодноразово писали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 22; 2006, № 21; 2007, № 19). Справа в тому, що згідно з п. 1.16 Закону № 889 податковий кредит — сума (вартість) витрат, здійснених платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних осіб або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року, у випадках, визначених Законом № 889.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу, який, у свою чергу, відноситься до складу загального річного оподатковуваного доходу, включаються доходи у вигляді заробітної плати.
А відповідно до п. 3.5 Закону № 889 при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму внеску до Пенсійного фонду та внесків до інших соціальних фондів.
Крім того, згідно з п. 6.1 Закону № 889 платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. У результаті сума наданої податкової соціальної пільги податком з доходів не обкладається.
Ці всі норми Закону № 889 однозначно свідчать про необхідність зменшення заробітної плати на суму утримуваних з неї соціальних внесків та суму податкової соціальної пільги для розрахунку суми податку, що підлягає поверненню з бюджету внаслідок реалізації платником податку права на податковий кредит.
Зауважимо, що на це ж указують і суди, останнє з таких рішень ми публікували в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 14.
Тетяна Онищенко
Питання 13. Чи мають право на податковий кредит бабця (дід), сестра (брат), тітка (дядько) або інші особи, які сплачували за навчання студента у вузі, а також батьки студента у разі, коли за їх дорученням сплату вартості навчання провадили інші особи?
Згідно з п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою цього Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Таким чином, якщо за навчання свого родича сплачували особи, які
не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення, то вони не мають права на податковий кредит щодо таких сум.Щодо здійснення оплати за навчання через представника
, то згідно з главами 17 та 68 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Довіритель зобов’язаний видати повіреному (представнику) довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.Таким чином,
якщо за податковим кредитом звертається платник податку, який є особою першого ступеня споріднення з студентом, але в квитанціях про сплату вартості навчання зазначено іншу особу, то при пред’явленні нотаріально завіреної довіреності або укладеного з юридичною особою договору доручення, які передбачають сплату від імені та за рахунок такого платника податку вартості навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, він має право на податковий кредит.
Питання 14. Якщо оплата навчання студента-заочника, який працює, провадилась ним за рахунок кредиту, одержаного безпосередньо на такі цілі і розміщеного на депозитному рахунку у банку, чи має він право на податковий кредит?
Згідно із Законом про ПДФО платник податку за наслідками звітного податкового року має право включити до складу податкового кредиту витрати,
фактично понесені ним, в тому числі на навчання.При цьому Законом про ПДФО встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як зарплата, але не робиться ніяких застережень щодо безпосередніх джерел виникнення коштів, сплачених на навчання.
Відповідно до ст. 1046 (гл. 71) ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Таким чином, враховуючи те, що суму позики (кредиту) було спрямовано на оплату навчання, а також те, що сума позики є поворотною і платник податку несе фактичні витрати на повернення такої позики, суму, сплачену за навчання за рахунок позики (кредиту),
слід приймати в розрахунок податкового кредиту.
коментар редакції
Оплата навчання за рахунок узятого з цією метою кредиту
Те, що платник податку взяв кредит на навчання і за рахунок таких коштів оплачує своє навчання, абсолютно не означає, що такий платник податку не несе витрат на своє навчання. Він зобов’язаний повертати суму кредиту і сплачувати проценти за ним. Тому такий платник податку має право на податковий кредит. Добре, що і ДПАУ з цим згодна.
Тетяна Онищенко
Питання 15. Чи мають право на податковий кредит платники податку, які одержують доходи, відмінні від зарплати?
Законом про ПДФО встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як зарплата. Відповідно до Закону про ПДФО (п. 1.1 та частини «д» п. 1.3 ст. 1) зарплата — це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.
Трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України, а оплата праці — Законом України «Про оплату праці».
У зв’язку з цим, якщо умови та оплата праці фізичних осіб не підпадає під регулювання зазначеного законодавства, то такі особи одержують доходи, відмінні від зарплати у визначенні Закону про ПДФО, і
не мають права на податковий кредит.До таких осіб відносяться, зокрема, військовослужбовці, співробітники органів внутрішніх справ, суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи.
коментар редакції
Особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати, права на податковий кредит не мають
Законом № 889 установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту над сумою загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого протягом року як зарплата.
Таким чином, якщо протягом року зарплата платнику податку не нараховувалася, то і права на податковий кредит платник не має.
До таких платників податку, зокрема, можна віднести суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які, крім підприємницького доходу, протягом звітного року не одержували дохід у вигляді заробітної плати, військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ.
Тетяна Онищенко
Питання 16. Чи мають право на податковий кредит громадяни України — працівники представництв іноземних держав, консульств?
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.16 ст. 1) визначено, що дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітети, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України, розташовані на території України, є нерезидентами — юридичними особами.
Відповідно до Закону про ПДФО нерезиденти не є податковими агентами, тобто не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів, виплачуваних найманим працівникам, та подавати стосовно цього податкову звітність податковим органам (п. 1.15 ст. 1).
Оскільки дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України, то джерело будь-яких доходів, що виплачуються громадянам України такими установами згідно з трудовими або іншими цивільно-правовими договорами, є іноземним.
Відповідно до п.п. 9.9.1 ст. 9 Закону про ПДФО, якщо джерело виплати будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу річного оподатковуваного доходу платника податку — їх отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Враховуючи наведене, працівники зазначених установ не одержують зарплату у розумінні Закону про ПДФО, тому
не мають права на податковий кредит.
Питання 17. Чи мають право на податковий кредит особи, які відмовились від одержання індивідуального ідентифікаційного номера?
Законом про ПДФО встановлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту. Так, згідно з п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону про ПДФО податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Таким чином, особи, які офіційно відмовились від ідентифікаційного номера, мають право здійснювати будь-які платежі без цього номера, але
не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Питання 18. Якщо платник податку реалізує право на податковий кредит, чи може він сплату вартості навчання підтверджувати довідкою вузу, а не квитанціями?
Відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону про ПДФО до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат, тобто платіжними документами.
Оскільки довідка вузу про те, що на рахунок цього навчального закладу надійшли кошти за навчання певного студента, не є платіжним документом,
право на нарахування податкового кредиту слід підтверджувати виключно зазначеними Законом платіжними документами.
Питання 19. Якщо батьки розлучені і дитина проживає з матір’ю, а за навчання цієї дитини сплачує батько, чи має право у такому випадку батько на податковий кредит за навчання своєї доньки?
Згідно з п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону про ПДФО вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 1.20.4 ст. 1).
При цьому Закон не робить ніяких застережень щодо обов’язкового спільного проживання членів сім’ї.
Таким чином,
якщо батько не позбавлений батьківських прав та його донька не всиновлена іншим платником податку (наприклад, новим чоловіком колишньої дружини), то згідно з нормами цивільного законодавства та з метою Закону такий батько є членом сім’ї своєї доньки першого ступеня споріднення і відповідно має право на нарахування податкового кредиту, сплаченого за навчання доньки.
коментар редакції
Оплачуючи навчання дитини, батько, який проживає окремо від неї, має право на податковий кредит
Право на податковий кредит у разі навчання дитини мають члени сім’ї першого ступеня споріднення. Як батько, так і мати дитини згідно із Законом № 889 належать до членів сім’ї першого ступеня споріднення такої дитини. У зв’язку з цим, якщо батька не позбавлено батьківських прав і його дитину не всиновлено іншою особою, то такий батько має право на податковий кредит щодо витрат, понесених на навчання дитини, навіть у тому випадку, якщо він разом з дитиною не проживає.
Тетяна Онищенко
Питання 20. Якщо за навчання дитини сплачує її нерідний батько (чоловік матері), то чи має він право на податковий кредит?
Згідно із Законом про ПДФО до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 5.3.3 ст. 5).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Таким чином,
якщо мати дитини перебуває з чоловіком у зареєстрованому згідно із законом шлюбі (незалежно від того, всиновлював він її дитину від іншого шлюбу чи ні), то за нормами Закону про ПДФО така дитина вважається членом сім’ї першого ступеня споріднення з таким чоловіком, і при додержанні інших необхідних умов Закону про ПДФО щодо нарахування податкового кредиту такий чоловік має право на нарахування податкового кредиту за навчання такої нерідної дитини у вузі.
коментар редакції
У разі якщо навчання дитини оплачує її нерідний батько (чоловік матері), то такий нерідний батько має право на податковий кредит
Згідно із Законом № 889 до членів сім’ї першого ступеня споріднення фізичної особи належать її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина,
діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі всиновлені діти. Отже, якщо мати дитини перебуває з чоловіком у зареєстрованому шлюбі, то незалежно від того, чи всиновлено ним дитину, для дитини нерідний батько є членом сім’ї першого ступеня споріднення. Тому такий батько має право на податковий кредит.Тетяна Онищенко
Питання 21. Як слід розуміти положення частини «а» п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО стосовно здійснення вибору між членами сім’ї першого ступеня споріднення при реалізації права на податковий кредит, зокрема, якщо дитина-студент працює, а квитанції від батьків?
Згідно з п. 1.16 Закону про ПДФО
податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).Тобто, якщо в сім’ї і батько, і мати, і дитина, яка навчається, працюють і одержують зарплату (згідно з визначенням цього терміна у Законі про ПДФО), то в такому випадку всі члени сім’ї першого ступеня споріднення, в тому числі і дитина, є платниками податку. Таким чином, з п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону про ПДФО випливає, що якщо навчається сам платник податку (дитина) та/або він навчає іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (мати чи батька), зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Якщо мати та батько дитини — платника податку не навчаються, то за податковим кредитом має звернутися
тільки сама дитина стосовно вартості навчання, сплаченої особисто та в межах своєї зарплати.
Питання 22. Якщо підприємство нараховувало, але не перераховувало протягом року до бюджету податок з виплачуваної працівнику зарплати, то чи має такий платник податку за підсумками такого податкового року право на податковий кредит?
Ідеологією Закону про ПДФО щодо податкового кредиту є повернення платнику податку з бюджету частки ПДФО, фактично сплаченого з його зарплати протягом звітного податкового року.
Згідно зі ст. 50 Бюджетного кодексу України та спільним наказом ДПАУ, МФУ, Держказначейства України від 03.02.2005 р. № 58/78/22, зареєстрованим у Мін’юсті України 18.02.2005 р. за № 247/10527, «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків» поверненню з бюджету підлягають надміру сплачені податки, збори (обов’язкові платежі) або помилково сплачені податки, збори (обов’язкові платежі).
Повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховувався у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню, та в межах таких надходжень.
Таким чином, для розрахунку сум ПДФО, який
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податковий кредит, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) працедавцем.
коментар редакції
Податок з доходів не перераховано протягом року: чи має право на податковий кредит платник податків
Варте уваги, що, відповідаючи на це запитання, ДПАУ виходила з ідеології Закону № 889. На думку ДПАУ, ідеологією Закону № 889 стосовно податкового кредиту є повернення платнику податку з бюджету частини податку, фактично сплаченого з його зарплати протягом звітного податкового року. Це, звичайно ж, так, але в разі несплати податку потрібно визначити, хто в цьому винен.
На нашу думку, відмовляти платникам податку у праві на податковий кредит на тій підставі, що податковий агент (підприємство) не перерахував податок з доходів до бюджету, ДПАУ не повинна. Те, що підприємство не перерахувало податок з доходів до бюджету, є прямою виною підприємства, і воно має нести відповідальність за несплату до бюджету. Факту утримання із зарплати платника податку з доходів, на наш погляд, достатньо для твердження, що свій обов’язок зі сплати податку з доходів платник податку виконав. Якщо, у свою чергу, підприємство не сплатило податок, платник за це відповідальності не несе. До речі, згідно з п.п. 20.3.2 Закону № 889, якщо податковий агент до або при виплаті доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання чи податкового боргу, що виникає в результаті таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — одержувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.
Усе це свідчить про таке: якщо підприємство не перерахувало податок з доходів, платник податку має право на податковий кредит. Але, найімовірніше, це право платник податку змушений буде доводити в судовому порядку.
Тетяна Онищенко
Питання 23. Чи можна включати до складу податкового кредиту вартість навчання в інтернатурі та магістратурі?
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» університет є вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста передбачає здобуття особою повної вищої медичної (фармацевтичної) освіти за спеціальністю, про що видається диплом про вищу освіту встановленого КМУ зразка.
Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III — IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ України від 19.09.96 р., зареєстрованим у Мін’юсті України 03.12.96 р. за № 696/1721, спеціалізація
(інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III — IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста з конкретної спеціальності та видається сертифікат встановленого зразка.Підготовка магістрів здійснюється у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах IV рівня акредитації та проводиться, як правило, одночасно з підготовкою спеціалістів в інтернатурах. По закінченні магістратури особі видається диплом магістра медицини (фармації) про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному (фармацевтичному) закладі освіти фахівців за напрямом професійного спрямування «Медицина» та «Фармація», а магістратура є окремим самостійним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти.
Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі та магістратурі, при додержанні всіх норм ст. 5 Закону про ПДФО,
можуть прийматися у розрахунок податкового кредиту такого платника податку за звітний рік.
Питання 24. Чи може бути включена до податкового кредиту вартість навчання в аспірантурі?
Згідно зі ст. 5 Закону про ПДФО платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит, в тому числі у зв’язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про вищу освіту» аспірант (ад’юнкт) — це особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Тобто метою навчання в аспірантурі не є здобуття вищої освіти, а є здобуття наукового ступеня на підставі вже одержаної вищої освіти.
Таким чином, навчання в аспірантурі не відноситься до одержання вищої освіти, а оплата за навчання в аспірантурі
не може бути включена до складу податкового кредиту платника податку.
Питання 25. Яку кількість місяців навчання у звітному податковому році слід приймати при розрахунку податкового кредиту студентам заочної форми навчання?
Оскільки вирішення цього питання знаходиться на перетині податкового законодавства та законодавства про освіту, з метою з’ясування цього питання ДПА України звернулась із запитом до Міністерства освіти України, яке повідомило, що в цьому випадку навчальний рік триває 12 місяців у календарному році.
Враховуючи наведене, при розрахунку сум податку, що підлягає поверненню платнику податку у зв’язку з реалізацією встановленого ст. 5 Закону про ПДФО права на податковий кредит щодо вартості навчання на заочній формі, слід враховувати
12 місяців навчання у звітному податковому році.
Питання 26. Якщо у 2006 р. було одним платіжним документом (квитанцією) здійснено оплату навчання за 1-й та 2-й семестри навчального року, тобто частково за місяці навчання 2006 р. та частково за 2007 р., то чи можна таку квитанцію приймати як підтверджуючий документ при реалізації права на податковий кредит за 2007 р.?
Що стосується сум, сплачених у 2006 р. за періоди (місяці) навчання 2007 р. однією квитанцією, то такі суми можуть бути включені до податкового кредиту 2007 р. на підставі платіжного документа (квитанції) про оплату вартості
навчання, здійснену в 2006 р.
коментар редакції
Оплату здійснено за весь навчальний 2006/2007 рік: платник податку має право на податковий кредит за підсумками 2007 року
У загальному випадку оплату за навчання у 2007 році має бути здійснено у 2007 році для того, щоб включити її до податкового кредиту. Але оскільки часто оплачується відразу весь навчальний рік, а він припадає на два суміжні календарні роки, то ДПАУ дозволила за тим самим платіжним документом декларувати податковий кредит за підсумками років, що настають один за одним. При цьому до податкового кредиту 2006 року можна включати вартість навчання за місяці 2006 року, а до податкового кредиту 2007 року — вартість навчання за місяці 2007 року. Разом з тим слід зауважити, що в інших випадках, зокрема, коли оплата навчання провадиться за кілька років наперед, ДПАУ відмовляє платникам податку у праві включити до податкового кредиту наступних звітних років суму оплати навчання, яку було здійснено в попередньому році (див. запитання 5).
Тетяна Онищенко
Питання 29. Якщо батьки сплачують за навчання дочки, яка одружена, але перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, при цьому чоловік дочки протягом всього календарного року не працював (перебував на обліку у центрі зайнятості), то чи мають право такі батьки на податковий кредит щодо оплати навчання дочки?
Згідно із Законом про ПДФО до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат (п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону).
Зокрема, до складу податкового кредиту дозволено включати суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п. 6.5.1 ст. 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Такі витрати при навчанні платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення включаються до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Зазначений вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
У випадку, що розглядається, якщо дочка навчається і протягом 2004 р. не одержувала доходів у вигляді зарплати (перебувала у декретній відпустці) та її чоловік у цьому ж році був безробітним (перебував на обліку у центрі зайнятості), тобто вони не були платниками ПДФО із зарплати (у податковому органі на них відсутня інформація за ф. 1ДФ, ознака доходу 1). За таких умов, якщо у квитанціях на оплату навчання доньки вказані дані одного з батьків (П. І. Б.), то один з батьків як платник податку, який поніс фактичні витрати на навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення (доньки),
має право на податковий кредит щодо вартості такого навчання.
коментар редакції
Платник податків має право на податковий кредит щодо навчання непрацюючої доньки
ДПАУ продовжує пов’язувати право на отримання податкового кредиту щодо навчання з фактом отримання учнем заробітної плати. У цьому випадку, ґрунтуючись на тому, що платник податку (донька) не одержує доходу у вигляді заробітної плати, один з її батьків, на думку ДПАУ, має право на декларування податкового кредиту щодо навчання дитини. На наш погляд, таке право прямо випливає з норм п.п. 5.3.3 Закону № 889. Звичайно, для реалізації такого права платник податку (один з батьків) повинен буде довести родинний зв’язок з донькою, тобто те, що він є членом сім’ї першого ступеня споріднення студента, який навчається.
Тетяна Онищенко
