Щодо оподаткування доходів нерезидента, одержаних від продажу акцій
Лист Державної податкової адміністрації України від 29.02.2008 р. № 1911/6/17-0716
Державна податкова адміністрація України розглянула лист і повідомляє.
Оподаткування доходів, одержаних від продажу акцій (інвестиційних прибутків), регламентується п. 9.6 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон), згідно із яким облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується, виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Разом з тим цінні папери (в т. ч. акції) при їх продажу як об’єкт оподаткування відносяться до рухомого майна (згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону рухоме майно — це все майно, відмінне від нерухомого).
Відповідно до ст. 12 Закону, яка регламентує оподаткування рухомого майна, якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Підприємство, яке купує у нерезидента акції (цінні папери), має виконати всі функції податкового агента
, визначені у п. 1.15 ст. 1 Закону, по відношенню до виплачених нерезиденту доходів, тобто утримати податок з інвестиційного прибутку, який утворився у платника податку — нерезидента у зв’язку з даною операцією продажу цінних паперів. Податковий агент у даному випадку, зокрема, розраховує інвестиційний прибуток такому нерезиденту на підставі пред’явлених ним документів, що підтверджують витрати на попереднє придбання цих цінних паперів та утримує з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону (30 % з 01.01.2007).Заступник голови ДПА України С. Лекарь
коментар редакції
Порядок оподаткування інвестиційного доходу фізособи — нерезидента України
Згідно з п. 2.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV платниками податку з доходів фізичних осіб є також нерезиденти, які одержують доходи із джерелом їх походження з території України.
У свою чергу, до переліку доходів із джерелом їх походження з території України включаються
доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, одержані платником податку або нараховані на його користь на території України (п.п. «в» п. 1.3 Закону № 889).Порядок визначення суми доходу у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами визначено в п. 9.6 Закону № 889.
Відповідно до п. 9.6 Закону № 889 облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платниками податку самостійно, окремо від інших видів доходів та витрат.
Отже, підприємства, що виплачують платнику податку дохід від продажу інвестиційних активів, не оподатковують його у джерела виплати. Платник податку зі свого боку зобов’язаний самостійно включити до складу загального річного оподатковуваного доходу позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за результатами такого звітного року та подати річну декларацію.
Разом з тим, розуміючи, що за такою схемою навряд чи якийсь нерезидент самостійно подасть декларацію, ДПАУ в листі, що коментується, для визначення того, що в цій ситуації підприємство, яке виплачує дохід нерезиденту від продажу інвестиційного активу, є податковим агентом, звертається до ст. 12 Закону № 889. Нагадаємо, що ст. 12 Закону № 889 регламентує порядок оподаткування доходів від продажу рухомого майна. На нашу думку, таке посилання на ст. 12 Закону № 889 є недоречним. Річ у тім, що в п. 1.3 Закону № 889 чітко наведено перелік доходів з джерелом їх походження з України. Окремими підпунктами в ньому зазначено дохід у вигляді інвестиційного прибутку та дохід від продажу рухомого майна. Отже, дохід, одержаний від продажу інвестиційного активу, на наш погляд, не можна класифікувати як дохід від продажу рухомого майна.
Разом з тим існує спеціальний підпункт у Законі № 889 (п.п. 9.11.3), де вказується: якщо зазначені в підпункті 9.11.1 Закону № 889 доходи виплачуються нерезиденту резидентом — фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають одержання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов’язаний зазначити в такому договорі ставку податку, яку буде застосовано до таких доходів.
Нагадаємо, що в п.п. 9.11.3 Закону № 889 є посилання саме на п. 1.3 Закону № 889, в якому зазначено доходи з джерелом їх походження з України, зокрема, інвестиційний прибуток.
Отже,
підприємство, що виплачує дохід нерезиденту від продажу інвестиційного активу, є податковим агентом згідно з п.п. 9.11.3 Закону № 889. А об’єктом оподаткування є інвестиційний прибуток, який розраховується як позитивна різниця між доходом, одержаним платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу (п. 9.6 Закону № 889).На цьому ж наполягає і ДПАУ. Хоча у зв’язку з цим закономірно виникають такі запитання:
— які документи має подати нерезидент підприємству-резиденту для підтвердження понесених витрат на придбання інвестиційного активу?
— який механізм розрахунку загального інвестиційного прибутку, якщо операцій з придбання та продажу інвестиційного прибутку нерезидентом було декілька, адже підприємство — податковий агент інвестиційний прибуток може визначити тільки за однією операцією?
На жаль, ці запитання залишилися без відповіді.
І наостанку. Як і слід було чекати після низки листів (див. листи ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4756/6/17-0716, № 7989/7/17-0717
// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 47, від 01.10.2007 р. № 11925/5/17-0716 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88, від 20.03.2008 р. № 2531/6/15-0216 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33), присвячених визначенню ставки обкладення доходів, одержаних нерезидентом, ДПАУ наполягає на застосуванні подвійної ставки податку з доходів (30 %) до такого доходу у вигляді інвестиційного прибутку.Тетяна Онищенко
